Постанова № 40698777, 23.09.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

23 вересня 2014 року (о 12 год. 35 хв.) Справа № 808/5617/14 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Батрак І.В.

за участю секретаря Батечко М.Д.

за участю представника позивача Білик О.В.,

представника відповідача-1 Лактіонової О.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна»

до Запорізької митниці Міндоходів

до Головного управління Державної казначейської служби України в Запорізькій області

про визнання протиправними дій, визнання неправомірною бездіяльності та стягнення переплати ввізного мита

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2014 року Публічне акціонерне товариство «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» (далі - ПАТ «Дніпроспецсталь», позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовом до Запорізької митниці Міндоходів (далі - відповідач-1), до Головного управління Державної казначейської служби України в Запорізькій області (далі - ГУ ДКС України в Запорізькій області, відповідач-2), в якому просить:

визнати протиправною відмову Запорізької митниці Міндоходів у поверненні ПАТ «Дніпроспецсталь» суми митних платежів за ВМД №112030001/2012/006560 від 25.07.2012 у розмірі 22 555,97 грн.;

визнати неправомірною бездіяльність Запорізької митниці Міндоходів щодо ненадання Головному управлінню Державного казначейства України у Запорізькій області висновку про повернення з Державного бюджету України ПАТ «Дніпроспецсталь» надмірно сплачених коштів за ВМД №112030001/2012/006560 від 25.07.2012 у розмірі 22 555,97грн.;

стягнути з Державного бюджету України на користь ПАТ «Дніпроспецсталь» переплату ввізного мита у сумі 22 555,97грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. Зокрема, зазначив, що 17.04.2013 постановою Запорізького окружного адміністративного суду по справі № 2а-808/660/13-а частково задоволено позов ПАТ «Дніпроспецсталь» до Запорізької митниці, визнано протиправним та скасовано рішення митниці № 112030001/2012/000192/1 від 25.07.2012 про визначення митної вартості товару, визнана протиправною та скасована Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні та пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 25.07.2012 №112030001/2/00053. Зазначене рішення суду було залишено без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2014. Вказує, що позивач надіслав листа від від 11.06.2014 №171/1-217 щодо повернення на розрахунковий рахунок підприємства надмірно сплачених платежів за скасованими рішеннями про визначення митної вартості, проте митний орган відмовив у поверненні надмірно сплачених до бюджету митних платежів із посиланням на те, що питання щодо повернення надмірно сплачених платежів було предметом спору справи №808/660/13-а і у цій частині позову ПАТ «Дніпроспецсталь» було відмовлено. Вважають, що даний висновок Запорізької митниці Міндоходів не грунтується на фактичних обставинах та суперечить приписам Порядку №611/147, Порядку №618, та вимогам Митного кодексу. З урахуванням викладеного просить позовні вимого задовольнити.

Представник відповідача-1 в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечила у повному обсязі з підстав, викладених у запереченнях на адміністративний позов від 22.09.2014 №915/08-01-10-05(вх. № 36116). Пояснив, що для того, щоб прийняти рішення про визнання митної вартості товарів у органу доходів і зборів є основний та другорядні методи визначення митної вартості товарів згідно норм Митного кодексу України. Зазначив, що Порядком повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами передбачено, що у випадку надміру сплачених податків платник податків звертається до органу доходів і зборів з відповідною заявою, до заяви на повернення додаються документи, що підтверджують суму помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів. Проте, документів, які б підтверджували помилкову та/або надмірну сплату коштів до бюджету позивачем надано не було, що підтверджується матеріалами справи. Просить в задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача-2 в судове засідання не прибув, надіслав до суду пояснення від 16.09.2014 №15-12/687-10308 (вх. № 35701), в яких зазначає, що оскільки висновку про повернення позивачу помилково або надмірно сплаченого ввізного мита у сумі 22 555,97 грн. від відповідача-1 не надходило, тому підстави для перерахування коштів у ГУ ДКСУ у Запорізькій області відсутні. Крім того, у поясненнях відповідач-2 зазначає, що позивач звертається з вимогою щодо повернення з державного бюджету переплати ввізного мита, при цьому до позовної заяви не додано жодних платіжних доручень, якими вищевказані кошти було перераховано до державного бюджету або на рахунок Запорізької митниці. Просить суд розгляд справи проводити без його участі.

На підставі ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.

Згідно ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 17.04.2013 у справі № 2а-0870/660/13-а адміністративний позов ПАТ «Дніпроспецсталь» задоволено частково, визнано протиправними та скасовано рішення Запорізької митниці про коригування заявленої митної вартості товарів № 112030001/2012/000192/1 від 25.07.2012; картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 112030001/2/00053 від 25.07.2012. У задоволенні позовних вимог в частині повернення надміру сплачених митних платежів зі сплати ввізного мита у розмірі 22 555,97 грн. відмовлено.

Із змісту постанови від 17.04.2013 у справі № 2а-0870/660/13-а судом встановлено, що 26.05.2011 між позивачем та ЗАТ «ЕНЕРГОПРОМ МЕНЕДЖМЕНТ», Російська Федерація, було укладено контракт №324ЄМ-5-2011/12110737 від 26.05.2011 на постачання товару, згідно з специфікаціями, відповідно до Інкотермс 2000 на умовах DAF - границя Росія-Україна.

25.07.2012 позивачем було подано до митниці ВМД № 112030001/2012/006537, згідно з якою митна вартість електроду графітованого була визначена за методом №1.

25.07.2012, за результатами перевірки поданих документів, митницею не визнано сертифікат для надання товарам режиму вільної торгівлі, проте прийнято рішення №112030001/2012/0078/1 про визначення країни походження товару, яким визначено, що країна походження - Росія. Окрім того, відповідачем було здійснено митну оцінку товару та прийнято рішення про коригування заявленої митної вартості товарів № 112030001/2012/000192/1, відповідно до якого було застосовано резервний метод визначення митної вартості. На підставі наявної у відповідача цінової інформації вартість одиниці імпортованого товару складає 95,61 рос. рублів/кг.

25.07.2012 у зв'язку з прийняттям рішення про визначення митної вартості також було видано картку відмови в митному оформленні товарів № 112030001/2/00053, підставою стало невиконання у наданому до митного оформлення сертифікаті про походження товару форми СТ-1 вимог п.7.4 Правил визначення країни походження товарів у СНД від 20.11.2009, п.1.6.2 Порядку роботи відділу митних платежів регіональної митниці, митниці при здійсненні контролю за правильністю визначення країни походження товарів та прийняття рішень про визначення країни походження товару, затвердженого Наказом ДМСУ №1070 від 09.11.2009 (далі - Наказ №1070), ч.6 ст.43 Митного кодексу України. 25.07.2012 позивач подав нову митну декларацію №112030001/2012/006560, відповідно до якої розмір сплаченого ввізного мита склав 22 555,97 гривень.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2014 апеляційну скаргу ПАТ «Дніпроспецсталь», Запорізької митниці залишено без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17.04.2013 у справі № 2а-0870/660/13-а залишено без змін.

Листом від 11.06.2014 №171/1-217 ПАТ «Дніпроспецсталь» звернулась до митниці із проханням повернути на р/р підприємства надмірно сплачені до бюджету кошти за митною декларацією №112030001/2012/006560 від 25.07.2012 у розмірі 22 555,97 грн. переплати ввізного мита. До зазначеного листа позивачем додано копія МД № 112030000/2012/006560 від 25.07.2012; копія ДМВ-2 №112030000/2012/006560 від 25.07.2012; МД № 112030000/2012/006537 від 25.07.2012; копія ДМВ-2 №112030000/2012/006537 від 25.07.2012; копія платіжного доручення №15365 від 25.07.2012 на суму 930 000,00 грн.; копія рішення про коригування митної вартості товарів № 112030001/2012/000192/1 від 25.07.2012; копія картки відмови № 112030001/2/00053 від 25.07.2012; копія ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2014 у справі № 2а-0870/660/13-а; копія постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 17.04.2013 у справі № 2а-0870/660/13-а.

20.06.2014 на адресу позивача надійшов лист Запорізької митниці Міндоходів від 18.06.2014 №3014/24/08-70-65-04, згідно якого ПАТ «Дніпроспецсталь» повідомлено, що питання щодо повернення надмірно сплачених митних платежів у сумі 22 555,97 грн. було предметом розгляду справи №808/660/13-а, але в задоволенні позовних вимог в цій частині було відмовлено як судом першої інстанції, так і судом апеляційної інстанції.

Не погоджуючись із позицією Запорізької митниці Міндоходів позивач звернувся із вищевказаним позовом до суду.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 264 Митного кодексу України у разі виникнення потреби в уточненні заявленої митної вартості товарів або в разі незгоди декларанта з митною вартістю, визначеною митним органом, декларант має право звернутися до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг під гарантію уповноваженого банку або сплатити податки і збори (обов'язкові платежі) згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною митним органом. У разі якщо після сплати декларантом податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту у місячний термін з дня прийняття рішення, у порядку, передбаченому законодавством.

Так, із матеріалів справи вбачається та представником відповідача-1 не спростовано, що у звязку із прийняття митницею рішення від 25.07.2012 № 112030001/2012/000192/1 про коригування митної вартості позивачем подано нову митну декларацію №112030001/2012/006560, відповідно до якої розмір сплаченого ввізного мита склав 22 555,97 грн. Постановою суду від 17.04.2013 у справі № 2а-0870/660/13-а, яка набрала законної сили рішення відповідача-1 про коригування митної вартості скасовано, при цьому зазначено, що у разі постановлення судового рішення про протиправність та скасування рішення митниці про визначення митної вартості товару за певним методом, повторного оформлення вантажу не відбувається.

Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін (ч.2 ст.255 КАС України).

Повернення надмірно сплачених податків здійснюється відповідно до Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 року №618 (далі - Порядок).

Згідно пункту 2 розділу II Порядку для повернення цих коштів платником податків подається до митного органу заява довільної форми, підписана керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою. У заяві зазначаються причини повернення коштів, реквізити фінансової установи, ідентифікаційний код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України (далі - ЄДРПОУ) платника - юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові й ідентифікаційний номер за Державним реєстром фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів (далі - ДРФО) (за наявності) платника - фізичної особи. У заяві визначається напрям зарахування коштів: а) на рахунок платника податків, відкритий у фінансовій установі; б) на банківський рахунок 2603 для виплати коштів платникам готівкою, якщо такі кошти вносилися готівкою.

В силу приписів пункту 1 розділу ІІІ Порядку платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою. Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

Пунктом 1 Розділу ІІІ Порядку визначено, що до заяви додаються: аркуші з позначенням "3/8" комплектів бланків митних декларацій форм МД-2 і МД-3 і доповнення (у разі їх оформлення) або другий аркуш оформленої посадовою особою митного органу уніфікованої митної квитанції МД-1, за якою помилково та/або надмірно сплачено митні та інші платежі; документи, що підтверджують суму помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів; документи, що підтверджують право на перенесення граничних строків для подання заяв про повернення надмірно сплачених митних та інших платежів, у випадках, передбачених в абзацах третьому - восьмому цього пункту.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач листом від 11.06.2014 №171/1-217 звернувся до митниці із проханням про повернення переплати з ввізного мита. До заяви позивачем додано весь необхідний перелік документів.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позивач із дотриманням вищезазначених вимог звернувся до Запорізької митниці із заявами про повернення надмірно сплачених коштів на загальну суму 22 555,97грн.

Пункт 11 розділу ІІІ Порядку передбачає, що за відсутності підстав для повернення коштів у встановленому порядку митним органом готується та надсилається заявнику письмова обґрунтована відповідь.

Норми вищевказаного Порядку передбачають, що підставою для відмови митним органом заявнику у поверненні надмірно сплаченого податку може бути або невідповідність поданих документів вимогам цього порядку, або відсутність переплати.

Відповідно до п.2, п.3, п.4, п.5 та п.6 розділу ІІІ Порядку визначений наступний порядок розгляду заяви платника: заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником або заступником керівника митного органу разом з пакетом документів передається до відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум. Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати. Керівник або заступник керівника митного органу на підставі результатів перевірки, в разі її проведення, підписує висновок про повернення, реєстр висновків про повернення та супровідний лист, адресований органу Державного казначейства України - пакет документів на повернення коштів. Пакет документів на повернення коштів передається до загального відділу для реєстрації та відправки до органу Державного казначейства України.

Згідно п.7 розділу ІІІ Порядку висновок про повернення платникам податків помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів повинен бути прийнятий митним органом не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення 20-денного строку з дня подання платниками податків заяви.

Однак, відповідачем-1 висновок підготовлено не було, внаслідок чого не відбулося повернення позивачеві надмірно сплачених коштів.

У зв'язку з цим, оскільки позивач діяв згідно вимог законодавства, а підстави для відмови у задоволенні його заяви про повернення коштів є вичерпними і в даному випадку відсутні, то це свідчить про протиправну відмову Запорізької митниці Міндоходів у поверненні ПАТ «Дніпроспецсталь» суми митних платежів, а також протиправну бездіяльність відповідача-1 щодо ненадання ГУ ДКС України в Запорізькій області висновку про повернення надмірно сплаченого позивачем митного платежу.

Згідно із пунктом 7 Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справляння яких покладається на митні органи, затвердженого наказом Державної митної служби, Державного казначейства України від 20.07.2007 року №611/147, відповідний орган Державного казначейства України на підставі отриманого Висновку митного органу про повернення готує платіжні документи на перерахування коштів з рахунку з обліку доходів державного бюджету на рахунок, зазначений у Висновку про повернення, та протягом п'яти робочих днів від дати отримання Висновку про повернення здійснює повернення коштів з бюджету.

Разом з тим, відповідно до пункту 16 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року №845, органи Казначейства за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету здійснюють, серед іншого, безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів для повернення надмірно та/або помилково сплачених податків і зборів.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 94, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною відмову Запорізької митниці Міндоходів у поверненні Публічному акціонерному товариству «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А. М. Кузьміна» суми митних платежів за ВМД №112030001/2012/006560 від 25.07.2012 у розмірі 22 555,97 грн.

Визнати неправомірною бездіяльність Запорізької митниці Міндоходів щодо ненадання Головному управлінню Державної казначейської служби України в Запорізькій області висновку про повернення з Державного бюджету України Публічному акціонерному товариству «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» надмірно сплачених коштів за ВМД №112030001/2012/006560 від 25.07.2012 у розмірі 22 555,97грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» переплату ввізного мита у сумі 22 555,97грн.

Присудити на користь Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна» з Державного бюджету України судові витрати у розмірі 255,78 грн., (двісті п'ятдесят п'ять гривен сімдесят вісім копійок)

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Батрак