Постанова № 40697815, 18.09.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-10051/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 вересня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.

Суддів: Бєлової Л.В.

Міщука М.С.

За участю секретаря: Стеценко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2011 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства "Енергоринок" до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання недійсним рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач - Державне підприємство "Енергоринок" звернувся до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 04 липня 2011 року № 000067110.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2011 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погодившись з постановою суду, відповідач - Спеціалізована державна податкова інспекція у м. Києві по роботі з великими платниками податків звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Спеціалізованою податковою інспекцією у місті Києві по роботі з великими платниками податків проведено планову виїзну перевірку Державного підприємства «Енергоринок» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 жовтня 2008 року по 31 грудня 2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2008 року по 31 грудня 2010 року.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено Акт від 16 червня 2011 року №429/41-10/21515381.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пп. 7.4.1 п. 7.4. ст.. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в частині заниження податку на додану вартість на суму 14 021,00 грн. та завищення від'ємного значення на суму 1658,00 грн.

На підставі встановлених порушень, відповідачем винесено податкове повідомлення рішення від 04 липня 2011 року №0000674110, яким позивачу донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 14021,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 3505,00 грн.

Не погоджуючись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням та повідомленням про нарахування пені, позивач звернувся до суду з позовом.

Так, задовольняючи позовні вимоги Державного підприємства "Енергоринок", суд першої інстанції посилався на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем протиправно, а тому підлягає скасуванню.

Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року, підставою для нарахування податкового кредиту без отримання податкової накладної також є: касові чеки, які містять суму поставлених товарів (послуг), загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера, але без визначення податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума поставлених товарів (послуг) не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку на додану вартість).

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Атлант» та ВАТ «Готель Дніпро» видали позивачу касові чеки за проживання у готелях працівників Державного підприємства "Енергоринок".

Так, суми вищевказаних касових чеків позивач відніс до складу податкового кредиту з податку на додану вартість.

Разом з тим, на підтвердження наявності та доцільності витрат по вказаним касовим чекам позивачем не надано копії документів, які б свідчили про зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю Державного підприємства "Енергоринок".

Крім того, позивачем не надано документів, якими підтверджується факт перебування працівників Державного підприємства "Енергоринок" у відрядженні.

З огляду на те, що колегією суддів не встановлено підстав для формування позивачем податкового кредиту у період, що перевірявся на підставі касових чеків, виданих ТОВ «Атлант» та ВАТ «Готель Дніпро», включення зазначених сум ПДВ до складу податкового кредиту є безпідставним.

Аналізуючи обставини справи та норми законодавства, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог Державного підприємства "Енергоринок", оскільки оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

При цьому, доводи, викладені в апеляційній скарзі, повністю спростовують висновки суду першої інстанції та знайшли своє належне підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення.

Згідно ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2011 року - скасувати та прийняти нове рішення.

У задоволенні адміністративного позову Державного підприємства "Енергоринок" відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.

Судді: Бєлова Л.В.

Міщук М.С.

Повний текст ухвали виготовлено 24.09.2014 року.

Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.

Судді: Бєлова Л.В.