Постанова № 40697650, 23.09.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2014 р. Справа № 804/10566/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Коренева А.О., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську в приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТСА-Стіл Груп» про стягнення заборгованості з єдиного внеску в розмірі 38 755,20 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Західно-Донбаська ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, звернувся до суду з позовом до ТОВ «ТСА-Стіл Груп» про стягнення заборгованості з єдиного внеску в розмірі 38 755,20 грн. На обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем не сплачені суми єдиного внеску за вересень 2013р. в розмірі 38 755,20 грн., визначені ним самостійно у звіті про суми нарахованої заробітної плати за відповідний період.

Відповідач, ТОВ «ТСА-Стіл Груп», про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином - повістка направлена судом на адресу відповідача, зазначену в ЄДРЮОФОП. Відповідне поштове відправлення повернуто до суду із відмітками про закінчення терміну зберігання та відсутність за адресою. Відповідно до ч.11 ст.35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Вивчивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, суд при винесенні постанови виходить з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Відповідач пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу юридичної особи за ідентифікаційним кодом 35113476, на обліку як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) перебуває в ОДПІ, в силу Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон) є платником єдиного внеску.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач подав до позивача Звіт про суми нарахованої заробітної плати застрахованих собі та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за 9 місяць 2013 року, за даними якого загальна сума єдиного внеску, що підлягає сплаті, дорівнює 38755,20 грн.

Відповідно до ч.5 ст.9 Закону сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь). Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником

безготівкових коштів з його банківського рахунку; платники, зазначені в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, які не мають банківського рахунку, сплачують внесок шляхом готівкових розрахунків через банки чи відділення зв'язку. (ч.7 ст.9 ).

За змістом ч.8 ст.9 Закону платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця; при цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі); кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Приписами ч.4 ст.25 Закону визначено, що платникам єдиного внеску, які мають недоїмку орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає вимогу про її сплату; платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею; у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Відповідно до абз.9 ч.4 ст.25 Закону у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки. У випадках, зазначених в абзаці дев'ятому цієї частини, орган доходів і зборів також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки (абз.10 ч.4 ст.25).

В матеріалах справи наявна копія вимоги №Ю-46/172 У від 04.11.13, направлена на адресу відповідача у зв'язку із несплатою останнім спірних сум єдиного внеску, котра отримана відповідачем 12.12.13 (а.с.21). Доказів оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку або виконання свого обов'язку зі сплати сум, зазначених в таких вимогах, відповідачем до суду не надано.

Враховуючи наведені обставин, з огляду на той факт, що відповідач обтяжений обов'язком зі сплати спірної суми недоїмки з єдиного внеску в розмірі 38 755,20 грн., суд доходить до висновку, що позовні вимоги ОДПІ підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТСА-Стіл Груп» (код ЄДРПОУ 35113476) недоїмку зі сплати єдиного внеску за вересень 2013р. в розмірі 38 755,20 грн. (тридцять вісім тисяч сімсот п'ятдесят п'ять гривень 20 коп.)

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили згідно зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.О. Коренев