Вирок № 40697620, 30.09.2014, Богуславський районний суд Київської області

Справа № 358/970/14-к Провадження № 1-кп/358/99/14 В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2014 року

року Богуславський районний суд Київської області в складі: головуючого судді Корбута В.М., за участю секретарів Ведмеденко І.В., Симоненко О.О., прокурорів Бузинного В.С., Ковальського В.В., потерпілого ОСОБА_1, представника потерпілих ОСОБА_2, представника кримінальної міліції у справах дітей Богуславського РВГУ МВС України в Київській області Литвина В.Т., представника служби у справах неповнолітніх Богуславської РДА Калінської О.А., захисника ОСОБА_5, законного представника ОСОБА_6, обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Богуславі кримінальне провадження № 12014110090000194 відносно

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Рибінськ, Росія, громадянина України, українця, освіта не повна середня, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.190, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч.2 ст. 185 КК України,

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Богуслав Київської області, громадянина України, українця, освіта не повна середня, не одруженого, учня 11-го класу консультпункту вечірньо - заочного навчання Богуславської ЗОШ № 3 І-ІІІ ступенів, зареєстрованого АДРЕСА_2, раніше судимого 15.04.2013 року Богуславським районним судом Київської області за ч.2 ст.185, ч.3 ст. 185, ч.2 ст.187 КК України до позбавлення волі на строк чотири роки, на підставі ст. ст. 75, 104 КК України звільненого від відбуття покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки,-

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186, ч.3 ст.185, ч.2 ст.289 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В період з лютого по березень 2014 року неповнолітній ОСОБА_7 використовуючи особисті почуття неповнолітньої ОСОБА_9 до нього, зловживаючи її довірою, шляхом шахрайських дій вплинув на її свідомість, чим змусив останню за декілька разів винести із власного будинку та передати йому заощадження своїх батьків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 на суму 7200 гривень, а також заощадження своєї бабусі ОСОБА_12 на суму 10000 гривень. Таким чином, ОСОБА_7 своїми умисними діями, шляхом обману неповнолітньої ОСОБА_9 незаконно заволодів коштами, що належали її родичам, а саме: ОСОБА_10, ОСОБА_13 та ОСОБА_14, чим самим спричинив потерпілим матеріальну шкоду у сумі 17200 гривень.

01.05.2014 року, близько 18.00 години ОСОБА_7 та ОСОБА_8, повторно, за попередньою змовою, перебуваючи поруч районного будинку культури, що розташований по вул. Острів 1, м. Богуслав Київської області, зустрівши ОСОБА_1, застосували до останнього насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я, а саме: заламавши руки, свідомо нехтуючи присутністю інших осіб, проти волі потерпілого, відкрито викрали у нього мобільний телефон марки «Fly TS 100» вартістю 250 гривень, який був укомплектований скрейтч-картками операторів мобільного зв'язку «Life» і «Djuice» вартістю по 5 гривень кожна та картою пам'яті «Kingmax» об'ємом 32 Gb вартістю 100 гривень, після чого залишили місце скоєння злочину, чим спричинили потерпілому ОСОБА_1 матеріальну шкоду на загальну суму 360 гривень.

В цей же день, тобто 01.05.2014 року, близько 22.00 години ОСОБА_7 разом із ОСОБА_8 проходячи повз продуктового магазину, що розташований по вул. Інтернаціональна 3, м. Богуслав Київської області, зустріли ОСОБА_15, з яким ОСОБА_7 на ґрунті неприязних відносин вчинив сварку, в ході якої схопив потерпілого обома руками за шию та зваливши на землю почав наносив останньому удари руками та ногами в різні частини тіла. В той час, як ОСОБА_15 знаходився на землі у нього із кишені випав мобільний телефон марки «Nokia H 200», який помітив ОСОБА_8 і у нього виник умисел на відрите викрадення даного майна.

Реалізуючи свій злочинний намір, повторно, діючи з корисливих мотивів, ОСОБА_8 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, відкрито викрав у ОСОБА_15 мобільний телефон марки «Nokia H200» вартістю 450 гривень, який був укомплектований скрейтч-картками операторів мобільного зв'язку «Life» і «Київстар» вартістю по 5 гривень й з місця вчинення злочину зник, а майном, яке здобув злочинним шляхом розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_15 матеріальну шкоду на загальну суму 460 гривень.

02.05.2014 року, близько 16.00 години ОСОБА_7 та ОСОБА_8 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння на відпочинку на березі р. Рось в с. Хохітва, Богуславського району, вирішили покататись на моторолері марки «Yamaha Axis», який належить неповнолітньому ОСОБА_16. Не маючи дозволу від власника моторолера, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 отримавши від ОСОБА_17 ключі від запалення поїхали на моторолері в м. Богуслав, Київської області, де в подальшому у них повторно, виник умисел на незаконне заволодіння моторолером марки «Yamaha Axis», об'ємом двигуна 80 см.куб. вартістю 6200 гривень.

03.05.2014 року, близько 11.00 години реалізуючи свій злочинний намір, діючи з корисливих мотивів ОСОБА_8 та ОСОБА_7 при спробі продажу транспортного засобу ОСОБА_18 були помічені працівниками міліції, при цьому транспортний засіб був вилучений та повернутий власнику. Внаслідок незаконного заволодіння моторолером потерпілому ОСОБА_16 заподіяно матеріальну шкоду на суму 6200 гривень.

25.05.2014 року ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з метою заробити гроші проводили підсобні роботи у господарстві ОСОБА_19, що розташоване по АДРЕСА_3, м. Богуслав Київської області. Перебуваючи на території даного господарства, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 помітили, що в нежитловому приміщенні зберігається бензокоса марки «Viper» й у них виник умисел на таємне викрадення даного майна.

26.05.2014 року, близько 00.00 години реалізуючи свій злочинний намір, повторно, діючи з корисливих мотивів, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 скориставшись темною порою доби повернулись до господарства за вищевказаною адресою, де за відсутністю власника та сторонніх осіб, ОСОБА_8 залишився спостерігати за навколишньою обстановкою, а ОСОБА_7 через незачинене вікно проник у середину нежитлового приміщення, звідки подав ОСОБА_8 бензокосу марки «Viper» і після цього вони зникли з місця вчинення злочину, а викраденим майном розпорядилися на власний розсуд, чим спричинили потерпілому ОСОБА_19 матеріальну шкоду у розмірі 900 гривень.

11.06.2014 року, близько 10.00 години ОСОБА_7 перебуваючи у гостях свого товариша ОСОБА_20, який проживає АДРЕСА_4, помітив, що у залі на столі лежить гаманець і у нього виник умисел на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_7 повторно, діючи із корисливих мотивів, скориставшись тим, що ОСОБА_20 вийшов із кімнати, непомітно для власника таємно із гаманця викрав гроші у сумі 150 гривень й з місця вчинення злочину зник, а майном здобутим злочинним шляхом розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_20 матеріальну шкоду на вказану суму.

30.06.2014 року, близько 04 години 00 хвилин ОСОБА_7, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння помітив автомобіль марки «Москвич 412», який був припаркований поруч з будинком АДРЕСА_5, в м. Богуслав Київської області, що належить ОСОБА_21 вирішив здійснити крадіжку чужого майна. Скориставшись відсутністю власника та сторонніх осіб, ОСОБА_7 за допомогою ножа відчинив дверцята автомобіля, поник в середину салону автомобіля та здійснив крадіжку автоманітоли «Ріоnееr» вартістю 340 гривень та кошти в сумі 25 гривень, після цього зник з місця вчинення злочину, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_22 матеріальну шкоду у розмірі 365 гривень.

Будучи допитаним в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.190, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч.2 ст. 185 КК України, визнав повністю та пояснив, що він та ОСОБА_8 є друзями з дитинства. В кінці 2013 року він познайомився з неповнолітньою ОСОБА_9, у якої до нього виникли почуття. Оскільки у нього не було грошей він вирішив позичати гроші у ОСОБА_9 Він знав, що у неповнолітньої ОСОБА_9 не має власних грошей, але не дивлячись на це він неодноразово просив у неї позичити йому гроші. Позичені гроші він прогулював і не збирався їх повертати. Позов ОСОБА_11 та ОСОБА_23 - родичів неповнолітньої ОСОБА_9 про стягнення з нього 7200 грн. та 10000 грн., він визнає повністю.

01.05.2014 року, близько 18.00 години він разом з ОСОБА_8 відпочивали біля районного будинку культури. В цей час поруч з ними проходив ОСОБА_1, який був зобов'язаний віддати йому борг - 50 гривень. Він та ОСОБА_8 підійшли до ОСОБА_1 і почали розмову про борг. ОСОБА_1 повідомив, що у нього не має грошей. Тоді вони поставили ОСОБА_1 «на лічильник» і останній був вже винний 100 гривень. Коли ОСОБА_1 відмовився віддавати борг, то можливо він зачепив останнього долонею по обличчю, а ОСОБА_8 вдарив потерпілого один раз долонею. Після цього, ОСОБА_1 знову сказав, що грошей у нього не має. Потім він помітив у кишені ОСОБА_1 мобільний телефон, який витягнув з кишені та сказав, що залишає телефон собі поки останній не віддасть борг. ОСОБА_1 не погоджувався з цим, просив повернути телефон. Після цього, він запропонував ОСОБА_1 прогулятись разом із ними й вони направились у магазин «АТБ», де купили пиво - кожному по одній пляшці. Періодично ОСОБА_1 просив повернути йому телефон, але вони його не повертали, а казали, що повернемо, лише тоді коли віддасть борг. Приблизно через дві години після цього, працівники міліції у них вилучили мобільний телефон.

02.05.2014 року, близько 16.00 години він разом з ОСОБА_8 перебували на березі р. Рось, що в с. Хохітва, Богуславського району, де вживали спиртні напої із друзями. Серед присутніх вони побачили власника моторолера на ім'я ОСОБА_16, який був дуже п'яний і тому ключі від замка запалювання віддав хлопцю на ім'я ОСОБА_17. Він та ОСОБА_8 попросили у ОСОБА_17 дозволу покататися на моторолері. ОСОБА_17 дав їм ключі від запалення і вони поїхали кататися. В м. Богуславі вони зустріли ОСОБА_18 якому повідомили про те, що даний моторолер не викрадений і тоді останній запропонував його купити. Вони відмовились продавати моторолер і розійшлись по домам. Наступного дня вони поїхали до ОСОБА_18, щоб продати моторолер за 1500 гривень. Під час продажу моторолера їх впіймали працівники міліції, так і не встигнувши продати транспортний засіб.

25.05.2014 року він та ОСОБА_8 домовились із ОСОБА_19 викопати траншею на земельній ділянці, щоб заробити гроші, але вони до кінця не виконали цю роботу і тому отримали лише аванс по 50 грн., а на наступний день повинні були закінчити роботу. Під час перебування на земельній ділянці він з ОСОБА_8 побачили в середині гаража бензокосу, і тому вирішили вночі її викрасти. Коли в ночі вони повернулися, він через вікно заліз у середину гаража і витягнув бензокосу через вікно, а ОСОБА_8 в цей час спостерігав за навколишньою обстановкою. Викрадену бензокосу вони продали за 300 гривень, які поділили між собою.

11.06.2014 року, близько 10.00 години він пішов у гості до свого знайомого ОСОБА_24, який проживає із ним в одному будинку. Зайшовши у квартиру вони пройшли до зали і в цей час у двері хтось подзвонив, тому ОСОБА_24 вийшов із кімнати. А він залишившись у кімнаті, де побачив на столі гаманець з якого непомітно дістав 150 гривень та поклав до своєї кишені. Після цього вийшов із квартири сказавши ОСОБА_24, що є термінові справи.

30.06.2014 року повертаючись додому він побачив автомобіль. З допомогою ножа він відкрив двері автомобіля, потрапивши в салон, звідки викрав банківську картку, автомагнітолу та 25 гривень. Даний злочин вчинив необдумано, оскільки перебував в стані алкогольного сп'яніння. В скоєному щиро розкаюється, просить суворо не карати, обіцяє, що більше не буде вчиняти злочинів і виявив бажання піти в армію, щоб захищати батьківщину.

Обвинувачений ОСОБА_8 в судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186, ч.3 ст.185, ч.2 ст.289 КК України визнав повністю та показав, що він раніше був засуджений за вчинення злочинів та звільнений від призначеного покарання з іспитовим строком. Про наслідки порушення іспитового строку йому роз'яснювали і відомо.

01.05.2014 року, близько 18 години він разом із ОСОБА_7 відпочивали біля будинку культури, де побачили ОСОБА_1, який йшов з якимось хлопцем. ОСОБА_7 позвав ОСОБА_1, але останній не підійшов. Тоді вони підійшли до ОСОБА_1 Хлопець який був із ОСОБА_1 кудись подівся-утік. ОСОБА_1 почав огризатись і тому отримав ляпаса. Він та ОСОБА_7 спитали у ОСОБА_1 про борг. ОСОБА_1 сказав, що у нього не має грошей, тоді він дав останньому ляпаса. Потім ОСОБА_7 взяв у ОСОБА_1 телефон, останній просив повернути телефон. В зв'язку з тим, що ОСОБА_1 заборгував йому 100 грн., а ОСОБА_7 50 грн., вони поставили ОСОБА_1 «на лічильник» і тому останній вже був винен ще більше грошей. Забраний у потерпілого телефон, ОСОБА_7 передав йому і вони пішли до магазину «АТБ», де купили по пляшці пива та випили його.

В цей же день, тобто 01.05.2014 року, близько 22 години він разом із ОСОБА_7 та дівчиною гуляли біля стадіону «Колос». Проходячи повз магазин між ОСОБА_7 та ОСОБА_15 виникла сварка, яка переросла в бійку. ОСОБА_7 наскочив на ОСОБА_15 і повалив останнього на землю. У ОСОБА_15 випав телефон і він його підібрав. Він хотів віддати його ОСОБА_1, але той не взяв. Тоді він викинув телефон, коли розбороняв ОСОБА_7 та ОСОБА_15

02.05.2014 року, близько 16.00 години він разом із ОСОБА_7 перебували на березі р. Рось, що в с. Хохітва, Богуславського району, де відпочивали з друзями. Він бачив як власник моторолера ОСОБА_16 передав ключі від запалення ОСОБА_17. Після того, як він разом із ОСОБА_7 поїхали кататись на моторолері, то вирішили продати його, але спочатку не вийшло. Потім до них підійшов знайомий хлопець ОСОБА_24 і запропонував купити моторолер. Вони вирішили продати моторолер на наступний день за 1500 гривень. У вчиненому щиро кається. Просив не позбавляти його волі та дати ще один шанс для виправлення і суворо не карати.

Потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що він знає ОСОБА_7, оскільки разом з ним навчались в училищі, а ОСОБА_8 знає лише наглядно. У нього ніяких боргів перед обвинуваченими не було.

01.05.2014 року він разом із знайомим ОСОБА_2 проходили біля будинку культури, де їх зупинили ОСОБА_8 та ОСОБА_7 Після цього, ОСОБА_8 ударив його рукою та головою. ОСОБА_7 заспокоював ОСОБА_8 Тоді він разом із ОСОБА_7 відійшли в сторону. Потім до них підійшов ОСОБА_8 і заламав йому руку, а ОСОБА_7 в цей час забрав у нього телефон та сказав, що віддасть після того як він поверне гроші - 50 гривень. Він просив повернути телефон, але вони сказали, що повернуть, якщо він їм у чомусь допоможе, але в чому конкретно необхідно було допомогти вони не казали. Деякий час він ходив з обвинуваченими, щоб вони повернули йому телефон, але не отримавши телефон він пішов до міліції. Спочатку хлопці вимагали у нього гроші, а коли він відповів, що у нього не має грошей, то вони забрали телефон. Претензій матеріального та морального характеру до обвинувачених з приводу викрадення майна та нанесення тілесних ушкоджень він не має.

Потерпілі ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_25, ОСОБА_19, ОСОБА_15 звернулись до суду із заявами в яких просили розглянути справу без їх участі. Їх покази, які вони надавали під час досудового розслідування повністю підтримують. Також підтримують свої позовні вимоги. Щодо міри покарання для обвинувачених, вони покладаються на розсуд суду ( том.3 а.с.85-89).

Потерпілий ОСОБА_26 звернувся із заявою, в якій зазначив, що претензій матеріального та морального храктеру до обвинувачених він не має, оскільки збитки відшкодовані ( т.1 а.с.177).

Потерпілий ОСОБА_20 в судове засідання не з'явився, не дивлячись на те, що належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи (том. 3 а.с. 48).

Законний представник неповнолітнього обвинуваеного ОСОБА_8 його мати ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що крім сина ОСОБА_27 вона виховує ще доньку. ОСОБА_27 закінчив 10 класів, виховувався без батька і тому можливо рано подорослішав. У них нормальна сім'я, ріс ОСОБА_8 в нормальних умовах.

Враховуючи те, що учасники судового провадження визнають недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин вчинення обвинуваченими кримінальних правопорушень, які ними не оспорюються, при цьому судом з'ясовано, що обвинувачені ОСОБА_28 та ОСОБА_8 та інші учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви у добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши їм, що в такому випадку вони будуть позбавлені права на оскарження цих обставин в апеляційному порядку, суд у відповідності до ч.3 ст.349 КПК України, визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються.

Зважаючи на те, що обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_8 повністю визнали фактичні обставини вчинення ними кримінальних правопорушень, які узгоджуються з обставинами, що викладені у обвинувальному акті, суд визнає, що вина ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.190, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч.2 ст. 185 КК України та вина ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186, ч.3 ст.185, ч.2 ст.289 КК України, доведена повністю.

При визначені виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_7, суд враховує:

- ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.190, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч.2 ст. 185 КК України;

- пом'якшуючі обставини, а саме: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочинів, правдиві та послідовні покази; раніше не судимий (т.2 а.с. 38), молодий вік (т.2 а.с.36) та те, що виховується у багатодітній сім'ї і позбавлений батьківського піклування (т.2 а.с. 48, т. 3 а.с.105-106);

- обтяжуючі обставини, а саме: вчинення кримінальних правопорушень за ч.2 ст.186, ч. 2 ст. 289, ч.2 ст.185 КК України у стані алкогольного сп'яніння, а при вчиненні кримінальних правопорушень за ч. 1 ст.190, ч. 3 ст. 185, ч.2 ст.185 КК України, обтяжуючих обставин судом не вбачається;

- особу обвинуваченого, який має постійне місце проживання, виховується опікуном-бабусею і проживає разом з двома сестрами, де характеризується посередньо (т.2 а.с.42, 48 т.105-106), негативно характеризується по місцю навчання (т.2 а.с.43, 44), не перебуває на обліку у лікаря нарколога та психіатра (т.2 а.с.45, 46).

Крім того, приймаючи до уваги звіт служби у справах дітей Богуславської РДА від 23.07.2014 року (т.3 а.с.105-106) з якого вбачається, що виправлення ОСОБА_7 можливе без ізоляції від суспільства із застосуванням умовного покарання, суд приходить до висновку, що кількість вчинених кримінальних правопорушень та їх ступінь тяжкості в даному випадку не може бути єдиною та безумовною підставою для висновку про неможливість виправлення ОСОБА_7 без ізоляції від суспільства.

Таким чином, враховуючи ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень та обставини при яких вони були скоєні у їх сукупності, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання, суд приходить до переконання, що з метою виправлення ОСОБА_7 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень буде достатнім призначити покарання в межах санкцій, передбачених ч. 1 ст.190, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч.2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі та обмеження волі, остаточно визначивши основне покарання за сукупністю злочинів, згідно правил ст.70 КК України за принципом поглинення менш суворого покарання більш суворим зі звільненням від відбуття покарання з випробовуванням у відповідності до ст. 75 КК України та з покладенням на нього обов'язків, передбачених положеннями п.п.2,3,4 ст. 76 КК України.

На підставі ст.77 КК України додаткове покарання у виді конфіскації майна щодо обвинуваченого ОСОБА_7, передбачене санкцією ч. 2 ст. 289 КК України не призначати.

Щодо визначення виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_8, суд враховує:

- ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186, ч.3 ст.185, ч.2 ст.289 КК України;

- пом'якшуючі обставини, а саме: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочинів, вчинення кримінальних правопорушень неповнолітнім (т.2 а.с.83);

- обтяжуючі обставини, а саме: вчинення кримінального правопорушення за ч.2 ст.186, ч. 2 ст. 289 КК України у стані алкогольного сп'яніння, а при вчиненні кримінальних правопорушень за ч. 3 ст. 185 КК України, обтяжуючих обставин судом не вбачається;

- особу обвинуваченого, який є потерпілим від Чорнобильської катастрофи (т.2 а.с.84), має постійне місце проживання, де характеризується позитивно (т.2а.с.102), посередньо характеризується по місцю навчання (т.2 а.с.103), не перебуває на обліку у лікаря психіатра (т.2 а.с.104), перебуває на обліку у лікаря нарколога з 2012 року ( т.2 а.с.105).

Крім того, приймаючи до уваги звіт служби у справах дітей Богуславської РДА від 23.07.2014 року (т.3 а.с.103-104) з якого вбачається, що виправлення неповнолітнього ОСОБА_8 не можливе без ізоляції від суспільства та враховуючи ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень та обставини при яких вони були скоєні у їх сукупності, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання, суд не знаходить підстав для застосування ст.ст. 69, 75 КК України, оскільки обвинувачений ОСОБА_8 будучи раніше засудженим на шлях виправлення та перевиховання не став, вчинив нові злочини під час іспитового строку, тому приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе лише при ізоляції від суспільства, призначивши йому покарання в межах санкцій, передбачених ч.2 ст.186, ч.3 ст.185, ч.2 ст.289 КК України, у виді позбавлення волі визначивши основне покарання за сукупністю злочинів, згідно правил ст.70 КК України за принципом поглинення менш суворого покарання більш суворим та до покарання призначеного за даним вироком необхідно у відповідності до ст. 71, ст. 72, ч.3 ст. 78 КК України частково приєднати невідбуте покарання за попереднім вироком.

На підставі ст. 98 КК України додаткове покарання у виді конфіскації майна щодо неповнолітнього ОСОБА_8 , передбачене санкцією ч. 2 ст. 289 КК України не призначати.

Цивільні позова, які пред'явлені потерпілими ОСОБА_11 та ОСОБА_12 до обвинуваченого ОСОБА_7 задовольнити повністю.

Цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_8 не заявлено.

Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до ч.9 ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати стягнути із ОСОБА_7 та ОСОБА_8

Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_7 визнати винним за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.190, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч.2 ст. 185 КК України, призначивши покарання:

за ч.1 ст. 190 КК України у виді обмеження волі на строк один рік;

за ч.2 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі на строк чотири роки;

за ч.2 ст. 289 КК України у виді позбавлення волі на строк п'ять років без конфіскації майна;

за ч.3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк три роки;

за ч.2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк два роки;

за ч.2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк два роки і три місяці.

У відповідності до ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_7 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років без конфіскації майна.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком три роки, якщо протягом цього строку він не вчинить нового злочину та з покладенням на нього відповідно до ст. 76 КК України обов'язку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтися до вищевказаної інспекції для реєстрації.

ОСОБА_8, визнати винним за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186, ч.3 ст.185, ч.2 ст.289 КК України, призначивши покарання:

за ч.2 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі на строк чотири роки;

за ч.2 ст. 289 КК України у виді позбавлення волі на строк п'ять років без конфіскації майна;

за ч.3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк три роки.

У відповідності до ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років без конфіскації майна.

У відповідності до ст. 71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати не відбуте покарання за попереднім вироком Богуславського району суду Київської області від 15 квітня 2013 року і за сукупністю вироків визначити остаточне покарання ОСОБА_8 у виді позбавлення волі на строк шість років без конфіскації майна.

Запобіжний захід, обраний відносно ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили - змінити на особисте зобов'язання, а після вступу вироку в закону силу запобіжний захід у відношенні ОСОБА_7 у вигляді особистого зобов'язання - скасувати.

Негайно звільнити ОСОБА_7 з-під варти у залі суду.

Застосувати до засудженого ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання до набрання вироком законної сили поклавши на нього такі обов'язки: прибувати до суду за першою вимогою; не відлучатись з території Богуславського району Київської області без дозволу суду; повідомляти суд про зміну місця свого проживання. Контроль за поведінкою ОСОБА_7 покласти на кримінально-виконавчу інспекцію за місцем його проживання.

В строк покарання зарахувати знаходження ОСОБА_7 під вартою в період досудового розслідування та судового розгляду справи із 08.07.2014 року по 29.09.2014 року включно.

Запобіжний захід, щодо ОСОБА_8 обраний раніше, тримання під вартою-залишити без змін і до набрання вироком законної сили утримувати його у слідчому ізоляторі №13 Державного департаменту з питань виконання покарань в місті Києві та Київській області.

В строк відбуття покарання ОСОБА_8 зарахувати строк його перебування під вартою під час досудового розслідування та судового розгляду справи з 10.06.2014 року по 29.09.2014 року включно.

Цивільний позов ОСОБА_11 та ОСОБА_23 задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_9, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, не працюючого, проживаючого АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_11 матеріальну шкоду у розмірі 7200 гривень.

Стягнути із ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_9, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, не працюючого, проживаючого АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_12 матеріальну шкоду у розмірі 10000 гривень та витрати на правову допомогу у розмірі 2000 гривень, а всього 12000 гривень.

Стягнути з ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_9, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, не працюючого, проживаючого АДРЕСА_1 на користь держави судовий збір у сумі 243 гривни 60 копійок.

Речові докази:

мобільний телефон марки «Fly TS 100», дві скрейтч-картки операторів мобільного зв'язку «Life» і «Djuice» та карту пам'яті «Kingmax» об'ємом 32 Gb, які під розписку передані на зберігання власнику ОСОБА_1, вважати повернутими за належністю;

моторолер марки «Yamaha Axis», який під розписку переданий на зберігання власнику ОСОБА_26, вважати повернутим за належністю;

автомагнітола «Ріоnееr», яка передана на зберігання власнику ОСОБА_21, вважати повернутим за належністю;

чорний шкіряний гаманець, який під розписку переданий на зберігання власнику ОСОБА_20, вважати повернутим за належністю.

Стягнути солідарно із ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_9, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, не працюючого, проживаючого АДРЕСА_1 та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_11 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, не працюючого, проживаючого АДРЕСА_6, кв.м.Богуслав Київської області на користь ПП «СтарКом-Авто» (р/р 2600311232001 Богуславська філія ПА Банк «Київська Русь», МФО 319036, код 36936986) 344 (триста сорок чотири) гривни 34 копійки за проведення товарознавчої експертизи № 03-06/14 та 516 (п'ятсот шістнадцять) гривень 51 копійку за проведення товарознавчої експертизи № 03-06/14, а всього 863 (вістдесят шістьдесят три) гривень 51 копійку.

Стягнути із ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_9, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, не працюючого, проживаючого АДРЕСА_1 на користь ПП «СтарКом-Авто» (р/р 2600311232001 Богуславська філія ПА Банк «Київська Русь», МФО 319036, код 36936986) 516 (п'ятсот шістнадцять) гривень 51 копійку за проведення товарознавчої експертизи № 04-07/14.

Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області через Богуславський районний суд Київської області протягом 30 (тридцяти) діб з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано або змінено, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченим та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Головуючий суддя В. М. Корбут