Ухвала суду № 40696894, 25.09.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/9886/14 Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М. Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

25 вересня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

суддів: Ганечко О.М.,

Літвіної Н.М.,

при секретарі Некрасовій М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ріал Істейт Ф.К.А.У." до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 липня 2014 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Міжрегіональне головне управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані всі обставини, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, у листопаді 2013 року позивачем подано відповідачу уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за період листопад 2010 року - січень 2013 року, у яких відкориговано рядок 12.1 "обсяг придбання товару та ПДВ, сплачений митним органам". Причина коригування полягала у тому, що у податкових деклараціях з ПДВ із запізненням відображено у складі податкового кредиту суму ПДВ, сплачену митним органам, а саме по мірі внесення інформації до бухгалтерської програми, а не за датою митного оформлення товару.

У зв'язку з викладеним та з метою своєчасного відображення сплаченого і нарахованого ПДВ митним органам, з рядка 12.1 податкових декларацій суми ПДВ, включені до податкових декларацій із запізненням, перенесено до рядка 12.1 попередніх податкових декларацій.

Дані коригування призвели до зміни суми податкового кредиту та різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту відповідних податкових періодів.

У тих періодах, у яких збільшився показник рядка 25.1 "сума ПДВ, що сплачується до загального/спеціального фонду державного бюджету", позивачем проведено самостійне нарахування суми штрафу, у зв'язку з виправленням помилки, у розмірі 3 %.

Станом на 01 січня 2011 року позивач мав переплату з ПДВ у сумі 9661 грн. у вигляді перевіреного бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних (податкових) періодів. Переплату позивач мав включно по травень 2012 року (в травні сума переплати складала 4319 грн.).

Уточнюючими розрахунками задекларовано переплату з ПДВ: за грудень 2010 року - 181350,00 грн.; за червень 2011 року - 712327,00 грн.; липень 2011 року - 1199015,00 грн.; за серпень 2011 року - 637437,00 грн.; за вересень 2011 року - 1246103,00 грн.; за липень 2012 року - 724742, 00 грн.; за серпень 2012 року - 92016,00 грн.; за вересень 2012 року - 2015892,00 грн.

Позивачем задекларовано від'ємне значення ПДВ у жовтні та листопаді 2012 року.

Відповідачем проведено звірку розрахунків позивача зі сплати ПДВ, за результатами якої складено акти від 03 квітня 2014 року № 16155-20 (звірка за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року) та № 2199-20 (звірка за період з 01 січня 2014 року по 17 березня 2014 року), згідно з якими, позивачу у 2013 році нараховано пеню у розмірі 380854,50 грн., а у 2014 році - у розмірі 878473,88 грн.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з п.п. 87.1, 87.2 ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Отже, як вбачається з викладених норм, сума податкового зобов'язання узгоджується як з поданням декларації, так і з поданням уточнюючого розрахунку. Моментом узгодження є як подача декларації, так і подача уточнюючої декларації. При цьому, нарахування штрафних санкцій і пені може бути здійснено тільки у разі заниження податкового зобов'язання.

Подання уточнюючої декларації не є формою (джерелом) сплати податкового зобов'язання, оскільки уточнююча декларація є формою узгодження податкового зобов'язання. Пеня нараховується виключно на суму узгодженого податкового зобов'язання до дня його сплати. Формою сплати податкового зобов'язання не є подання уточнюючої декларації.

Оскільки за рахунок подання уточнюючої декларації не відбувається погашення податкових зобов'язань шляхом їх сплати за рахунок грошей, переплати або іншого майна платника податків, то неможливо нараховувати пеню.

Подача уточнюючих декларацій є підставою для виникнення нових відносин з приводу узгоджених податкових зобов'язань платника податків за період їх уточнення. З моменту уточнення розпочинається строк сплати узгоджених зобов'язань внаслідок такого уточнення та враховуються наявні платежі за уточнений період. При цьому, у рахунок погашення грошових зобов'язань платника податків повинні бути встановлені нові суми грошових зобов'язань, враховані наявні платежі, зроблені за період уточнення. У зв'язку зі зменшенням розміру щомісячних платежів повинні бути перерозподілені уже сплачені суми за уточненими періодами. Оскільки за уточнений період сума податкового зобов'язання зменшується (заниження не було), пеня не може нараховуватись, так як вона перекривається сумою наявної переплати за вказані періоди (за умови наявності).

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про протиправність дій відповідача щодо нарахування позивачу пені у розмірі 878473,88 грн. та, як наслідок, необхідність його зобов'язання внести зміни до картки особового рахунку позивача з ПДВ шляхом скасування нарахованої пені у розмірі 878473,88 грн.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 липня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н.М.

Повний текст виготовлено: 30.09.2014 року.

.

Головуючий суддя Коротких А. Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н. М.