Постанова № 40696775, 15.09.2014, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

15 вересня 2014 року 810/4874/14

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий - суддя Волков А.С.,

фіксування судового засідання технічними засобами та ведення журналу забезпечував секретар судового засідання Сюр В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Спільного Українсько-австрійського підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Бітунова Україна" до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Спільне Українсько-австрійське підприємство з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Бітунова Україна" з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податковий повідомлень-рішень, а саме:

від 13.02.2014 № 0001832204, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 384788,00 грн., з яких: 256525,00 грн. - за основним платежем; 128263,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом);

від 19.05.2014 № 0005062204, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 141038,50 грн., з яких: 112830,00 грн. - за основним платежем; 28207,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом).

В основу визначення податкових зобов'язань згідно із зазначеним повідомленням-рішенням податковим органом покладено висновки про неправомірне формування податкового кредиту з податку на додану вартість за рахунок сум податку, сплачених контрагенту у складі ціни придбаного товару, що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість. Податковий орган стверджував, що в дійсності господарські операції мали фіктивний характер, а договори та інші фінансово-господарські документи складено учасниками господарських операцій з метою неправомірного отримання податкової вигоди.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що правильно визначив податкові зобов'язання з податку на додану вартість, а висновки податкового органу вважає безпідставними, оскільки господарські операції мали реальний характер - товар контрагентом поставлено в повному обсязі й оплачено позивачем, ці факти підтверджуються документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському обліку та податковій звітності. Таким чином, позивач просив суд податкове повідомлення-рішення визнати протиправним і скасувати.

Під час судового розгляду представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Відповідач позову не визнав, в обґрунтування заперечень проти позову зазначив, що податкове повідомлення-рішення є правомірним, просив суд у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши представників сторін, дослідивши представлені документи та інші зібрані по справі матеріали, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Спільне Українсько-австрійське підприємство з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Бітунова Україна" є юридичною особою, що зареєстрована 19.02.2001 Виконавчим комітетом Броварської міської ради народних депутатів, як платник податків перебуває на обліку в Броварській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області. Позивач також зареєстрований як платник податку на додану вартість.

Основними видами діяльності позивача є: будівництво доріг і автострад; виробництво продуктів нафтопереробки; надання в оренду будівельних машин і устаткування; оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; вантажний автомобільний транспорт; інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.

Позивач має ліцензію серії АВ № 517821 на господарську діяльність, пов'язану із створенням об'єктів архітектури (зокрема, виконання будівельних та монтажних робіт, улаштування транспортних споруд, покриттів доріг автомобільних, полотна земляного, водовідвідних та захисних, посадочних смуг аеродромів та вертодромів тощо), видану 12.07.2010 Державною архітектурно-будівельною інспекцією, строк дії ліцензії - з 07.07.2010 до 07.07.2015.

У січні 2014 року посадовими особами Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області проведено дві документальні позапланові невиїзні перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "Холдингова компанія "Нафта-Інвест" за два послідовні звітні (податкові періоди), а саме: з 01.09.2013 по 31.09.2013 (акт перевірки від 17.01.2014 № 19/10-06-22-04/31256895) та з 01.10.2013 по 31.10.2013 (акт перевірки від 28.01.2014 № 55/10-06-22-04/31256895).

За результатами перевірок посадові особи податкового органу дійшли висновку про порушення позивачем вимог чинного законодавства, а саме:

пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість по періодах: за вересень 2013 року - на суму 112830,00 грн.; за жовтень 2013 року - на суму 256525,00 грн.;

підпункту 1.2 пункту 1, підпунктів 2.2, 2.13, 2.14, 2.15, 2.16, пункту 2, підпункту 3.2 пункту 3 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 № 168/704;

частини першої статті 203, частини другої статті 215 Цивільного Кодексу України, що виявилось в укладенні договору між позивачем і Товариством з обмеженою відповідальністю "Холдингова компанія "Нафта-Інвест" на загальну суму 676978,76 грн., у тому числі ПДВ - 112829,79 грн. та на загальну суму 1539146,80 грн., у тому числі ПДВ - 256524,47 грн., який має ознаки нікчемності та є нікчемним в силу припису закону.

Висновки податкового органу пов'язуються з оцінкою господарських операцій позивача з приводу придбання дизельного палива та бітуму у Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдингова компанія "Нафта-Інвест".

Податковий орган стверджував, що позивач неправомірно сформував податковий кредит з податку на додану вартість за рахунок сум податку, сплачених вказаному контрагенту у складі ціни товару, і це призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість. На думку податкового органу, господарські операції мали фіктивний характер, а договір та інші фінансово-господарські документи складено учасниками цієї господарської операції з метою неправомірного отримання податкової вигоди.

Такі висновки зроблено посадовими особами податкового органу на підставі даних, одержаних від ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, яка у своєму акті про неможливість проведення перевірки контрагента позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдингова компанія "Нафта-Інвест" стверджувала про відсутність цього платника податків адміністративно-господарських можливостей для виконання зобов'язань перед позивачем.

За результатами перевірки Броварською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Київській області прийнято два податкових повідомлення-рішення, а саме:

від 08.02.2014 № 0001412204, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 169245,00 грн., з яких: 112830,00 грн. - за основним платежем; 56415,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом);

від 13.02.2014 № 0001832204, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 384788,00 грн., з яких: 256525,00 грн. - за основним платежем; 128263,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом).

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до вищестоящих податкових органів у порядку адміністративного оскарження.

За результатами адміністративного оскарження скаргу було задоволено частково: податкове повідомлення-рішення від 13.02.2014 № 0001832204 було залишено без змін, а податкове повідомлення-рішення від 08.02.2014 № 0001412204 скасоване в частині застосованої штрафної (фінансової) санкції у розмірі 28207,50 грн.

У зв'язку з частковим скасуванням вказаного податкового повідомлення-рішення Броварською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Київській області прийнято нове податкового повідомлення-рішення від 19.05.2014 № 0005062204, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 141038,50 грн., з яких: 112830,00 грн. - за основним платежем; 28207,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом).

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями від 13.02.2014 № 0001832204 та від 19.05.2014 № 0005062204, позивач оскаржив їх до суду.

З метою всебічного і повного з'ясування обставин справи суд витребував від позивача первинні фінансово-господарські документи, що підтверджують факт поставки товару (дизельного палива та бітуму), оплату їх вартості та сплати сум податку на додану вартість у складі ціни. Крім того, суд зобов'язав позивача надати витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що містять дані про Товариство з обмеженою відповідальністю "Холдингова компанія "Нафта-Інвест".

На підставі зібраних по справі доказів суд встановив наступне.

У січні 2012 року між позивачем (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Холдингова компанія "Нафта-Інвест" (продавець) укладено договір купівлі-продажу від 05.01.2012 № 4, згідно з яким продавець зобов'язувався передати у власність нафтопродукти, а покупець зобов'язувався прийняти та оплатити. Відповідно до умов договору поставка товару здійснювалась автомобільним транспортом продавця, покупця чи третіх осіб по взаємній домовленості сторін, або залізничним транспортом.

Так, у вересні 2013 року позивач на підставі вказаного договору придбав у Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдингова компанія "Нафта-Інвест" бітум БНД 60/90 .

На виконання вказаного договору постачальник здійснив три поставки бітуму на загальну суму 589762,00 грн., у тому числі ПДВ - 98293,67 грн. Вартість товару визначалась на кожну поставку окремо та відображалась в рахунках-фактурах та видаткових накладних.

Доставка бітуму здійснювалась автотранспортом позивача.

Факт поставки товару підтверджується дослідженими у судовому засіданні копіями видаткових накладних, складених уповноваженими представниками продавця та позивача, товарно-транспортними накладними, а також документами бухгалтерського обліку - оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 201 "Сировина й матеріали" за номенклатурою "Бітум БНД 60/90".

В оплату за поставлений бітум позивач перерахував на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдингова компанія "Нафта-Інвест" кошти в загальній сумі 589762,00 грн., у тому числі ПДВ - 98293,67 грн., факт перерахування коштів підтверджується дослідженими у судовому засіданні копіями виписок по рахунку, що містяться у матеріалах справи.

На підтвердження фактів розрахунків та сплати в складі ціни придбаного бітуму податку на додану вартість позивач отримав від ТОВ "Холдингова компанія "Нафта-Інвест" три податкових накладних на загальну суму 589762,00 грн., у тому числі ПДВ - 98293,67 грн. Вказану суму податку на додану вартість позивач включив до складу податкового кредиту за вересень 2013 року, відобразив у податковій декларації з податку на додану вартість та реєстрі отриманих податкових накладних.

Крім бітуму, у вересні 2013 року позивач на підставі вказаного вище договору купівлі-продажу від 05.01.2012 № 4 придбав у Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдингова компанія "Нафта-Інвест" дизельне паливо (9855 літрів) на суму 87216,76 грн., у тому числі ПДВ - 14536,13 грн.

Доставка дизельного палива здійснювалась постачальником, факт поставки підтверджується товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів від 03.09.2013 № 03/9 в кількості 9855 л, видатковою накладною від 03.09.2013 № 63 на суму 87216,76 грн., у тому числі ПДВ - 14536,13 грн., складеною уповноваженими представниками продавця та позивача, а оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 201 "Сировина й матеріали" за номенклатурою "Дизпаливо".

В оплату за поставлене дизельне паливо позивач перерахував на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдингова компанія "Нафта-Інвест" кошти у сумі 87216,76 грн., у тому числі ПДВ - 14536,13 грн., факт перерахування коштів підтверджується дослідженими у судовому засіданні копіями виписок по рахунку, що містяться у матеріалах справи.

На підтвердження фактів розрахунків та сплати в складі ціни придбаного дизельного палива податку на додану вартість позивач отримав від ТОВ "Холдингова компанія "Нафта-Інвест" податкову накладну від 03.09.201 № 1 на суму 87216,76 грн., у тому числі ПДВ - 14536,13 грн. Вказану суму податку на додану вартість позивач включив до складу податкового кредиту за вересень 2013 року, відобразив у податковій декларації з податку на додану вартість та реєстрі отриманих податкових накладних.

У жовтні 2013 року на підставі договору купівлі-продажу від 05.01.2012 № 4 придбав у Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдингова компанія "Нафта-Інвест" бітум БНД 60/90 та бітум нафтовий дорожній 70/100.

На виконання вказаного договору постачальник здійснив дев'ять поставок бітуму на загальну суму 1539146,81 грн., у тому числі ПДВ - 256524,47 грн. Вартість товару визначалась на кожну поставку окремо та відображалась в рахунках-фактурах та видаткових накладних.

Доставка бітуму здійснювалась автотранспортом позивача та залізничним транспортом.

Факт поставки товару підтверджується дослідженими у судовому засіданні копіями видаткових накладних, складених уповноваженими представниками продавця та позивача, товарно-транспортними накладними, залізничними накладними, а також документами бухгалтерського обліку - оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 201 "Сировина й матеріали" за номенклатурою "Бітум БНД 60/90" та "Бітум дорожній".

В оплату за поставлений бітум позивач перерахував на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдингова компанія "Нафта-Інвест" кошти в загальній сумі 1539146,81 грн., у тому числі ПДВ - 256524,47 грн., факт перерахування коштів підтверджується дослідженими у судовому засіданні копіями виписок по рахунку, що містяться у матеріалах справи.

На підтвердження фактів розрахунків та сплати в складі ціни придбаного бітуму податку на додану вартість позивач отримав від ТОВ "Холдингова компанія "Нафта-Інвест" дев'ять податкових накладних на загальну суму 1539146,81 грн., у тому числі ПДВ - 256524,47 грн. Вказану суму податку на додану вартість позивач включив до складу податкового кредиту за жовтень 2013 року, відобразив у податковій декларації з податку на додану вартість та реєстрі отриманих податкових накладних.

Позивач також надав суду документи, що підтверджують подальшу реалізацію дизельного палива та бітуму, придбаного у Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдингова компанія "Нафта-Інвест", а саме: договори, видаткові накладні, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, актами виконаних підрядних робіт.

Крім того, позивач представив суду докази про наявність в нього персоналу, промислової бази, спеціальної техніки для ремонту доріг, вантажних автомобілів, під'їзної колії для виконання робіт та виготовлення бітумної емульсії.

З приводу юридичної особи контрагента позивача судом на підставі витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Холдингова компанія "Нафта-Інвест" є юридичною особою, що зареєстрована 13.01.2011 (номер запису в ЄДР - 10681020000027209); стан юридичної особи - зареєстрована; основний вид діяльності - неспеціалізована оптова торгівля.

Узагальнюючи відомості, зазначені в актах невиїзної перевірки позивача від 17.01.2014 № 19/10-06-22-04/31256895 та від 28.01.2014 № 55/10-06-22-04/31256895, у порівнянні з іншими доказами, зібраними судом під час судового розгляду, суд зазначає, що посадові особи відповідача в дійсності факти придбання товару не перевіряли, адже перевірка була невиїзною, аналізу фінансово-господарських документів не робили, а в акті лише перенесли до акту цитати з акта ДПІ у Голосіївському районі м. Києва про неможливість перевірки контрагента позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдингова компанія "Нафта-Інвест".

Суд також приймає до уваги, дії посадових осіб ДПІ у Голосіївському районі м. Києва з приводу перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдингова компанія "Нафта-Інвест" були предметом судового розгляду.

Так, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.02.2014 № 826/916/14 визнано протиправними дії ДПІ у Голосіївському районі м. Києва: по проведенню зустрічної звірки ТОВ "Холдингова компанія "Нафта-Інвест"; по внесенню змін до системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, бази даних АІС співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту; бази АІС "Аудит" на підставі акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Холдингова компанія "Нафта-Інвест". Крім того, суд зобов'язав ДПІ у Голосіївському районі м. Києва поновити показники податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ "Холдингова компанія "Нафта-Інвест".

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2014 в адміністративній справі № 826/916/14 скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.02.2014 в частині визнання протиправними дій ДПІ у Голосіївському районі м. Києва по проведенню зустрічної звірки ТОВ "Холдингова компанія "Нафта-Інвест", в решті - залишено без змін.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що в основу податкових повідомлень-рішень, що оскаржуються в даній справі, органом доходів і зборів покладено висновки про неправомірне формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість за рахунок сум, сплачених ТОВ "Холдингова компанія "Нафта-Інвест" за господарськими операціями, які не мають реального характеру (є фіктивними).

Таким чином, вирішення даної справи залежить від доведеності факту фіктивності господарських операцій, який покладено в основу прийнятого податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом під час судового розгляду встановлено, що факти поставки товару на користь позивача та оплати його вартості підтверджуються документально, господарські операції належним чином відображені у податковому обліку та податковій звітності; право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджується податковими накладними.

Наявність певної інформації, одержаної від інших підрозділів податкової служби чи з інформаційних систем державної податкової служби, що не оформлена рішенням суб'єкта владних повноважень і не є юридичним фактом, утворює лише привід і підстави для перевірки такої інформації, може породжувати певні сумніви щодо законності господарських операцій платника податків, однак не є беззаперечним доказом того факту, що в дійсності ніякі товари (роботи, послуги) не отримувались платником податків від його контрагента.

Суд зазначає, що податкові повідомлення-рішення, на підставі яких визначаються податкові зобов'язання платника податків, приймаються податковим органом за результатами безпосередньої оцінки фінансово-господарських документів, активів та інших обставин господарської діяльності особи, з дотриманням визначеної законом процедури, висновки податкового органу не можуть ґрунтуватися неперевірених припущеннях чи суб'єктивних думках посадових осіб інших податкових органів, а повинні доказуватись як факт і підтверджуватись документально.

Таким чином, висновок податкового органу про фіктивність господарських операцій, що здійснювались між позивачем і ТОВ "Холдингова компанія "Нафта-Інвест", є безпідставним.

З приводу визначення позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, зокрема, з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначено статтею 198 Податкового кодексу України, згідно з якою право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України на час вчинення спірних операцій та видачі податкової накладної).

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу положень пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п. 201.4 ст. 201 ПК України).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Аналіз положень податкового законодавства дозволяє дійти висновку, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наявності сукупності таких елементів: (1) наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); (2) фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; (3) наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; (4) документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які зазвичай супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; (5) наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної (має усі обов'язкові реквізити).

Суд на підставі оцінки наявних у справі матеріалів та доказів у їх сукупності встановив, що факт отримання товару та оплати його вартості підтверджується документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському обліку та податковій звітності позивача, право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджується податковими накладними.

Твердження податкового органу про фіктивність господарських операцій у судовому засіданні були спростовані, а надані позивачем докази є переконливими і достатніми для висновку суду щодо їх реальності.

Тому, податкові повідомлення-рішення 13.02.2014 № 0001832204, від 19.05.2014 № 0005062204, підлягають скасуванню як безпідставні.

За наведених обставин позов є таким, що підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір. Доказів понесення інших судових витрат позивач суду не надав. Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають присудженню з державного бюджету на користь позивача.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області, а саме:

від 13.02.2014 № 0001832204, згідно з яким Спільному Українсько-австрійському підприємству з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Бітунова Україна" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 384788,00 грн., з яких: 256525,00 грн. - за основним платежем; 128263,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом);

від 19.05.2014 № 0005062204, згідно з яким Спільному Українсько-австрійському підприємству з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Бітунова Україна" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 141037,50 грн., з яких: 112830,00 грн. - за основним платежем; 28207,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом).

Стягнути з Державного бюджету України на користь Спільного Українсько-австрійського підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Бітунова Україна" судові витрати у сумі 560 (п'ятсот шістдесят) гривень 08 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Волков А.С.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - "22" вересня 2014 р.