Рішення № 40695641, 22.09.2014, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" вересня 2014 р.Справа № 922/3228/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

при секретарі судового засідання Гонтарем А.Д.

розглянувши справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" (м. Київ) до Приватного акціонерного товариства "Хлібозавод "Салтівський" (м. Харків) про стягнення 4906,50 грн. за участю представників сторін:

позивача - Клюс О.О. (довіреність №ГН-19-Ю від 25.12.2013 р.);

відповідача - Лантрат А.В. (довіреність від 08.07.2014 р.)

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ВУСО", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства "Хлібозавод "Салтівський" на свою користь суму завданої матеріальної шкоди в порядку регресу в розмірі 4906,80 грн. Судові витрати просить суд покласти на відповідача.

22.09.2014 року за вх.№32879 від представника позивача до канцелярії суду надійшло правове обґрунтування позовних вимог.

Також 22.09.2014 року за вх.№32780 до канцелярії суду від представника позивача надійшла заява (уточнена) в частині суми позовних вимог, в якій просить стягнути з Приватного акціонерного товариства "Хлібозавод "Салтівський" на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" суму 4906,50 грн. та судові витрати.

Суд, дослідивши надану заяву представника позивача, зазначає наступне .

Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Відповідно до п. 3.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

Враховуючи вищевикладене, суд, приймає вищезазначену заяву до розгляду як заяву про зменшення розміру позовних вимог, та подальший розгляд справи ведеться з урахуванням цієї заяви.

Представник позивача в судовому засіданні 22.09.2014 року підтримав зменшені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 22.09.2014 року проти позову заперечив, зокрема, посилаючись на те, що наданий позивачем розрахунок вартості відновлюваного ремонту автомобілю складено фізичною особою-підприємцем, який, на думку відповідача, не має права давати висновки, що потребують спеціальних знань.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.

31.05.2012 року між Закритим акціонерним товариством "Страхова компанія "ВУСО" (страховик) і ПрАТ "Хлібзавод "Салтівський" було укладено договір особистого страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ 6847398 (поліс), за яким страховик зобов'язався відшкодовувати шкоду заподіяну страхувальником життю здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, а саме: транспортного засобу ГАЗ 3307, державний реєстрацій номер НОМЕР_1.

Статтею 979 Цивільного кодексу України визначено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

07.09.2010 року на позачергових загальних зборах акціонерів ЗАТ "СК "ВУСО" було прийнято рішення у відповідності з ЗУ "Про акціонерні товариства", відповідно найменування змінено з ЗАТ "СК "ВУСО" на Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ВУСО".

30.07.2012 року в місті Харкові сталася дорожньо-транспортна пригода - наїзд автомобіля ГАЗ 3307 (хлібовоз), державний реєстрацій номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3 на автомобіль ВАЗ 21703, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_4

В результаті дорожньо-транспортної пригоди було завдано шкоди автомобілю ВАЗ 21703, державний реєстраційний номер НОМЕР_2. Власником пошкодженого автомобіля є ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 (арк. справи 28).

Відповідно до постанови Московського районного суду м. Харкова від 16.10.2012 року по справі №2027/12875/12 (арк. справи 18), особою, винною в скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП "Порушення водіями правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажів, шляхів, шляхових споруд чи іншого майна", є водій автомобілю ГАЗ 3307, державний реєстрацій номер НОМЕР_1 - ОСОБА_3. Крім цього, Московським районним судом м. Харкова було встановлено, що ОСОБА_3 з місця ДТП зник.

На момент скоєння ДТП водій ОСОБА_3 працював водієм у ПрАТ "Хлібзавод "Салтівський".

Постанова Московського районного суду м. Харкова від 16.10.2012 року по справі №2027/12875/12 набрала законної сили, в матеріалах справи №922/3228/14 немає доказів її оскарження.

Відповідно до ст. 35 ГПК України, обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування. Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

За приписами ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Пункт 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів" передбачає, що при настанні страхового випадку страховик (страхова організація, що має право на здійснення обов'язкового страхування цивільної-відповідальності) відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до звіту №12/11/311 Закритого акціонерного товариства Український центр Післяаварійного захисту "Експерт-Сервіс" про оцінку транспортного засобу від 24.03.2010 року вартість матеріального збитку, завданого власнику пошкодженого автомобіля складає 5911 грн. 80 коп.

Проведення досліджень ЗАТ УЦПЗ "Експерт-Сервіс" було доручено ОСОБА_5, який за карткою атестованого судового експерта, яка доступна для огляду на офіційному сайті Міністерства юстиції України (ІНФОРМАЦІЯ_1), має кваліфікацію судового експерта по спеціальності "Визначення вартості дорожніх транспортних засобів, розміру збитку, завданого власнику транспортного засобу за індексом 12.2, свідоцтво МЮУ НОМЕР_4, видане 29.09.2006 року та продовжено до 28.09.2015 року рішенням центральної експертно-кваліфікаційної комісії Міністерства юстиції України №35 від 28.09.2012 року.

Тому заперечення відповідача, в яких він ставить під сумнів кваліфікацію експерта, не приймаються судом до уваги.

Згідно ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву.

ОСОБА_4 звернувся до позивача з заявою про виплату страхового відшкодування від 06.11.2012 року.

Позивач, в свою чергу, сплатив потерпілій особі страхове відшкодування у сумі 4906,50 грн., що підтверджується платіжним дорученням №15351 від 20.12.2012 року, у зв'язку з тим, що при розрахунку розміру страхового відшкодування було вирахувано сума ПДВ 20% в розмірі 981,30 грн.

За приписами ч.1 ст.1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст. 38 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія, якщо він повідомив страховика у строки і за умов, визначених у п. 33.1.2, 33.1 ст. 33 ЗУ.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача з претензією №125 від 05.11.2013 року з вимогою добровільно відшкодувати шкоду у розмірі 4906,50 грн., а також повторно листом №52 від 23.05.2014 року, що підтверджується поштовим повідомленням з відміткою про отримання з боку відповідача.

Проте відповідач на вимогу ПрАТ "СК "ВУСО" не відреагував та грошові кошти не перерахував.

Згідно із ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

В розумінні ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В силу вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень

Враховуючи те, що позивач виплатив потерпілому від дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4 страхове відшкодування у розмірі 4906,50 грн., що підтверджується належними доказами, суд визнає позовні вимоги до відповідача про стягнення страхового відшкодування в сумі 4906,50 грн. обґрунтованими та доведеними.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 1827,00 грн., оскільки з його вини спір було доведено до суду.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 993, 1166, 1191, ЦК України, ст. 9 Закону України „Про страхування", ст. 22, 35, 38 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст. ст. 22, 32, 33, 35, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Хлібозавод "Салтівський" (61153, м. Харків, Московський р-н., вул. Гвардійців-Широнінців, 1; код ЄДРПОУ 31340536; п/р 2600801315173 в ПАТ "Златобанк", МФО 380612) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" (03680, м. Київ, вул. К.Малевича,31; код ЄДРПОУ 31650052; р/р 26506000000761 в ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 300023) суму завданої матеріальної шкоди в порядку регресу в розмірі 4906,50 грн. та судовий збір в розмірі 1827,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 29.09.2014 р.

Суддя Г.І. Сальнікова