Ухвала суду № 40694865, 23.07.2014, Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №560/877/14-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2014 року Дубровицький районний суд Рівненської області в складі

головуючого судді: Оборонової І.В.,

за участю секретаря: Волкодав А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дубровиця справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної автомобільної інспекції УМВС України в Рівненській області в особі інспектора ВДАІ Зарічненського району Тиць Віталія Валерійовича про про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Управління Державної автомобільної інспекції УМВС України в Рівненській області в особі: Інспектора ВДАІ Зарічненського району Тиць Віталія Валерійовича та просить скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АА2 №884474 від 19 травня 2014 року.

Свої вимоги мотивує тим, що 19 травня 2014 року інспектором ВДАІ Зарічненського району Тиць В.В. складено відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення від 19.05.2014 року № 051672 та постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АА2 № 884474, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП за порушення Правил дорожнього руху та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. Вказану постанову інспектора ВДАІ ОСОБА_1 вважає повністю протиправною.

Порушення, яке вказане в протоколі і в постанові, він не вчиняв, керуючи автомобілем НОМЕР_1 в напрямку м.Дубровиця з с.Селець Дубровицького району, ОСОБА_1 наблизився до перехрестя доріг з круговим рухом, на вимогу знаку 2.2. Правил дорожнього руху України «Проїзд без зупинки заборонено» (STOP) зупинився, після чого продовжив рух далі. З чого інспектор ВДАІ дійшов висновку про вказане порушення - йому не відомо. Жодних доказів, в тому числі фіксації такого порушення, немає. Порушення, про яке зазначено в протоколі і в постанові, ґрунтується виключно на припущеннях інспектора ВДАІ. Крім того, в протоколі він вказав, що знаків зупинки, не порушував і на знак зупинки зупинився. Але його пояснень інспектором ВДАІ не лише не було враховано, але й безпідставно відхилено, що свідчить про упереджене ставлення і необ'єктивний розгляд справи про адміністративне правопорушення.

Позивач є інвалідом 1-ої групи і самостійно пересуватися не може. Після зупинки його інспектором ВДАІ, залишався перебувати в автомобілі, а усі матеріали інспектор ВДАІ склав самостійно в службовому автомобілі, після чого, вручив їх позивачу під розписку.

Неправомірність винесеної інспектором ВДАІ постанови полягає також у тому, що інспектор ВДАІ, взявши на перевірку у ОСОБА_1 посвідчення водія і реєстраційні документи на транспортний засіб, склав протокол та постанову відносно ОСОБА_2, в той час як згідно паспорта, посвідчення водія і свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, він є ОСОБА_1. Одночасно інспектор ВДАІ вказав в постанові та в протоколі марку автомобіля «МБЕ270», однак такого автомобіля у його власності чи у користуванні немає і на момент складання матеріалів про адміністративне правопорушення тим більше не було.

Таким чином, всі ці обставини вказують про сумнівність оскаржуваної постанови в справі про адміністративне правопорушення. Тому вважає, що зазначена постанова у справі про адміністративне правопорушення є завідомо упередженою та недостовірною, а відтак - протиправною та підлягає скасуванню.

В судове засіданні позивач не з'явився, однак на адресу суду від нього надійшла заява, у якій просить розглянути справу без його участі, оскільки він є інвалідом 1-ї групи і самостійно пересуватися не може, а забезпечення його явки в суд, є досить складним процесом. Окрім цього від позивача до суду надіслано його письмові пояснення щодо позову.

Представник відповідача в судове засідання не зявився. Причини неявки суду не повідомив, хоча про розгляд справи був повідомлений своєчасно та належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути розглянуто на підставі наявних у ній доказів. А тому суд приходить до висновку про розгляд справи без участі представника відповідача, на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Як вбачається з копії протоколу про адміністративне правопорушення серії АБ2 №051672 від 19.05.2014 року (а.с.10), о 10-25 год. на 26 км. автодороги сполученням Городище - Рівне - Старокостянтинів, водій ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом "Mercedes-Benz Е-270" з державним номерним знаком ВК 5646 ВН, не виконав вимогу дорожнього знаку 2.2. "Проїзд без зупинки заборонено", за що передбачена відповідальність згідно з ч.1 ст.122 КУпАП.

З вищевказаного протоколу вбачається, що по суті порушення ОСОБА_1 пояснив, "знаків зупинки не порушував, на знак зупинки зупинився ".

Постановою серії АА2 №884474 від 19 травня 2014 року, винесеної інспектором ВДАІ Зарічнянського району Рівненської області ОСОБА_3, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 255 грн. (а.с.11).

Вирішуючи питання стосовно законності постанови суд виходить з того, що відповідно до ч.1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно вимог дорожнього знаку 2.2. "Правил дорожнього руху України", забороняється проїзд без зупинки перед розміткою 1.12 (стоп-лінія), а якщо вона відсутня - перед знаком. Необхідно дати дорогу транспортним засобам, що рухаються дорогою, яка перетинається, а за наявності таблички 7.8 - транспортним засобам, що рухаються головною дорогою, а також праворуч рівнозначною дорогою.

Відповідальність за ч.1 ст. 122 КУпАП наступає при порушенні водіями транспортних засобів правил зупинок.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов'язані з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності і ін.

У своєму поясненні, яке надійшло до суду, позивач зазначив, що 19 травня 2014 року він керував автомобілем НОМЕР_2, і рухався в напрямку до м.Дубровиця з с.Селець Дубровицького району. Наблизившись до перехрестя доріг з круговим рухом, де встановлено дорожній знак 2.2. Правил дорожнього руху України «Проїзд без зупинки заборонено» (STOP), він зупинився та пересвідчившись у безпечності подальшого маневру, продовжив рух. Через декілька десятків метрів його зупинив працівник ВДАІ, якому він згодом на його прохання ОСОБА_1 надав реєстраційні документи на транспортний засіб, посвідчення водія, поліс цивільної відповідальності. Після цього, працівник ДАІ повідомив ОСОБА_4 що він порушив Правила дорожнього руху, а саме: не зупинився на вимогу вищевказаного знаку і запропонував ОСОБА_1 пройти в його службовий автомобіль. На що ОСОБА_1 заперечив, пояснивши, що він є інвалідом першої групи і пересуватися самостійно не може та вказав йому на відповідний спеціальний знак "Інвалід" на склі автомобіля. Після цього він забрав документи і пішов до службового автомобіля ДАІ. Повернувшись через деякий час, працівник ДАІ пояснив, що виписав йому мінімальний розмір штрафу, на що ОСОБА_1 заперечив, що порушення не вчиняв і на знак зупинився. Але працівник ДАІ слухати його не захотів.

Під час винесення постанови інспектором ВДАІ не дотримано вимоги статей 245, 276, 280 КУпАП відповідно до яких, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та дотримання процесуального порядку розгляду справи.

Відповідно до пп. 15.5.3. п 15.1., п. 27.8. Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС, що затверджена наказом МВС України від 27.03.2009 N 111, 15.1. При порушенні учасником дорожнього руху ПДР працівник підрозділу ДПС: встановлює та фіксує дані свідків та очевидців протиправних дій особи. Під час несення служби працівник підрозділу ДПС відповідно до норм чинного законодавства може застосовувати необхідні технічні засоби та технічні прилади для виявлення відповідного правопорушення.

А тому, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, інспектором ВДАІ не були з'ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що у діях ОСОБА_1 є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність.

У відповідності до ст. 254 КУпАП, п. 4.1. Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, що затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26.02.2009 року № 77 (далі по тексту - Інструкція) про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженою на те посадовою особою. Протокол про адміністративне правопорушення складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 256 КУпАП, п. 4.2. Інструкції протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є також пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, але у прийнятій інспектором ВДАІ постанові в справі про адміністративне правопорушення не наведено будь-якої оцінки вказаного доказу.

Проте, у порушення вищезазначених норм, працівником ВДАІ не було враховано пояснень позивача у протоколі та не наведено будь-якої оцінки вказаного доказу, у якому він зазначив, що «знаків зупинки не порушував, на знак зупинки зупинився».

Окрім цього, згідно до ч.2 ст.3 ЗУ "Про дорожній рух" - забезпечення безпеки дорожнього руху в Україні покладається на Державну автомобільну інспекцію, яка входить до системи органів Міністерства внутрішніх справ України.

Підрозділи Державтоінспекції, у відповідності до п. 5 Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 р. N 341, мають права, передбачені Законами України "Про міліцію", "Про дорожній рух", "Про оперативно-розшукову діяльність", іншими нормативно-правовими актами, що регулюють їх діяльність. Зокрема, працівники Державтоінспекції під час виконання службових обов'язків, в тому числі, мають право:

-використовувати в установленому порядку спеціальні технічні і транспортні засоби для виявлення і фіксації порушень правил дорожнього руху, обстеження водіїв, нагляду за технічним станом транспортних засобів, автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, примусової зупинки транспортних засобів, їх транспортування на спеціальні майданчики у випадках порушень водіями правил зупинки і стоянки, дешифрування показань тахографів;

-здійснювати в установленому порядку фотографування, звукозапис, кіно- та відеозйомку для виявлення та фіксації протиправних діянь.

Відповідно до абзацу 3 п. 21 ч. 1 ст. 11 Закону України "Про міліцію", міліції для виконання покладених на неї обов'язків надано право використовувати передбачені нормативно-правовими актами технічні засоби, в тому числі засоби фото- і відео спостереження, для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху, а у випадках, передбачених законом, тимчасово затримувати і доставляти на спеціальні майданчики чи стоянки для зберігання транспортні засоби, експлуатація яких не допускається або забороняється законом.

Проте, ніяких засобів відео - чи фото фіксації, на місці зупинки автомобіля і процесі складання відносно ОСОБА_1 матеріалів про адміністративне правопорушення працівниками ДАІ не застосовувалось.

Згідно зі ст. 268 КУпАП, п. 2.8. Інструкції справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Проте, як встановлено судом у порушення вимог ст.268 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення, працівником ВДАІ було розглянуто без участі ОСОБА_1 у їхньому службовому автомобілі, оскільки ОСОБА_4 під час його складання, залишався у своєму автомобілі, так, як є інвалідом 1-ої групи і самостійно пересуватися не може.

Також, згідно зі ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Відповідно до п. 2.16. Інструкції, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, посадова особа виносить постанову в справі про адміністративне правопорушення. Постанова в справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа, та транспортний засіб, його номерний знак; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативно-правового акта, який передбачає відповідальність за зчинене адміністративне правопорушення; прийняте в справі рішення.

Однак, як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії АБ2 №051672 від 19.05.2014 року та постанови серії АА2 №884474 від 19.05.2014 року, у них невірно зазначено прізвище особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а саме зазначено "Пецьков", хоча згідно копії паспорта позивача (а.с.6), його прізвище є "Пецков", що в даному випадку, на дамку суду, є недопустимим при винесенні постанови та є підставою для скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення.

Одночасно, інспектор ВДАІ у вищезазначених протоколі та постанові про адміністративне правопорушення, зазначив марку автомобіля - "МБЕ270", хоча у власності позивача, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу САР 033663 (а.с.9) знаходиться «Mersedes-Benz Е270» р.н. НОМЕР_3.

Статтями 61-62 Конституції України визначено, що юридична відповідальність має індивідуальний характер, обвинувачення не може грунтуватися на припущеннях, усі сумніви, щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Всупереч обовязку доказування, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним спірного рішення (постанови), а тому з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства суд прийшов до висновку, що вина позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, не доведена.

Враховуючи вищенаведене, відповідно до п.1 ч.2 ст.162 КАС України, суд визнає постанову по справі про адміністративне правопорушення від 19.05.2010 року відносно ОСОБА_1 протиправною, а тому постанова підлягає скасуванню, а провадження в справі слід закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП.

Керуючись ст.ст.11, 12, 159-163, 171-2 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов задоволити.

Постанову серії АА2 №884474 від 19 травня 2014 року в справі про адміністративне правопорушення, що винесена інспектором ВДАІ Зарічненського району Тиць Віталієм Валерійовичем, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу, визнати протиправною та скасувати, а провадження у справі про вказане адміністративне правопорушення закрити у зв'язку з відсутністю складу даного адміністративного правопорушення;

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя: підпис.

З оригіналом згідно.

Суддя Дубровицького

районного суду ОСОБА_5