Рішення № 40693018, 17.09.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 2012/5834/2012 Головуючий І інстанції - Гаврилюк С.М.

Провадження: 22-ц/790/5637/14 Головуючий ІІ інстанції - Бездітко В.М.

Категорія: договірні

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого судді - Бездітка В.М.,

суддів колегії - Сащенка І.С., Хорошевського О.М.,

при секретарі - Сашко Я.С.,

розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4 на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 09 липня 2014 року по справі за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 до ОСОБА_4, третя особа: ОСОБА_6 про стягнення боргу по орендній платі, -

ВСТАНОВИЛА :

У липні 2012 року позивач звернулася до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що відповідно до договору оренди № 506 від 05.04.2012 року вона передала ОСОБА_4 у тимчасове користування будівельні ліси, перелічені на стор. 1 акту прийому передачі, на 14 календарних днів з моменту підписання акту прийому передачі майна. Розмір орендної плати відповідно договору становить 2570 грн. Орендна плата вноситься готівкою в день підписання сторонами договору. Відповідач самостійно здійснює роботи з отримання майна зі складу позивача та зворотної доставки на склад. Після закінчення терміну дії договору оренди відповідач орендоване майно не повернув і станом на 06.02.2012 року затримка повернення склала 90 днів, а сума боргу у зв'язку з порушенням умов договору склала 20297,50 грн. Під час розгляду справи позивач доповнила свої позовні вимоги та остаточно просила стягнути з відповідача на свою користь борг у сумі 42 595 грн.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 09 липня 2014 року позов ФОП ОСОБА_5 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ФОП ОСОБА_5 борг у сумі 42 595 грн. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ФОП ОСОБА_5 судовий збір у розмірі 411,15 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду, представник ОСОБА_7 - ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи. В обґрунтування скарги зазначив, що відповідач намагався до 02.06.2012 року повернути будівельні ліси позивачці, проте остання не прийняла їх. Лише 02.06.2012 року він повернув ліси, які прийняв охоронник позивачки, який розписався в акті прийому-передачі. Крім того, стягнута судом першої інстанції неустойка у розмірі 42595 грн. значно перевищує розмір збитків, розмір заявленої до стягнення неустойки майже у шістнадцять разів перевищує орендну плату, передбачену договором оренди за увесь час оренди майна, яка складає 2570 грн.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами , які були досліджені в судовому засіданні.

По справі встановлено, що 05.04.2012 року орендодавець в особі ОСОБА_5, що діє на підставі свідоцтва про державну реєстрацію СПД- ФЛ НОМЕР_1 з однієї сторони та орендар в особі ОСОБА_4 уклали договір оренди № 506, відповідно до якого позивач передає, а орендар приймає у тимчасове користування будівельні ліси, що складаються з комплектуючих, перелічених на стор. 1 акту прийому передачі майна, який складається в двох екземплярах і є невід'ємним доповненням до вказаного договору /а.с. 3,4/.

Відповідно до п. 3.1. договору оренди майно повинно бути передано орендодавцем і прийнято орендарем на протязі 3 днів з моменту підписання вказаного договору.

Пунктом 4.1. договору оренди передбачено, що майно вважається переданим орендарю з моменту підписання акту прийому передачі майна.

Відповідно до акту прийому передачі ОСОБА_4 отримав від ФОП ОСОБА_5 в оренду наступні комплектуючі будівельних лісів відповідно до договору оренди № 506 від 05.04.2012 року, а саме: драбина 60 шт., домкрат 20 шт., ферма страхувальна - 54 шт., ферма опорна - 63 шт., держатель настилу - 9 шт., дерев'яний настил - 9 шт., діагональ - 5 шт., кріплення до стіни - 20 шт. на термін з 05.04.2012 року до 18.04.2012 року, що підтверджується особистими підписами сторін на вказаному акті.

Пунктами 5.1., 5.2. договору оренди передбачено, що розмір орендної плати складає 2570 грн. Орендна плата вноситься готівкою у вигляді передоплати у розмірі 100% в день підписання вказаного договору. Орендна плата сплачена у повному обсязі і з цього приводу спір між сторонами відсутній.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_4 порушив умови договору оренди, оскільки не повернув будівельні ліси в строк встановлений договором оренди.

Проте з такими висновками суду першої інстанції погодитися не можна, оскільки вони не ґрунтуються на матеріалах справи.

Згідно п. 3.3 договору оренди № 506 від 05.04.2012 року, орендар самостійно здійснює погрузочно-розгрузочні роботи, а також роботи з отримання майна зі складу та зворотної доставки на склад своїм транспортним засобом.

Проте у вказаному договорі оренди не зазначено адресу, за якою знаходиться склад. В Акті прийому-передачі також відсутня адреса складу.

Як вбачається з матеріалів справи, в примірнику договору оренди № 506 від 05.04.2012 року, який надано позивачем, п. 3.3 дописано рукою, що повернення майна здійснюється за місцем реєстрації орендодавця. Натомість у примірнику відповідача цього договору така вказівка відсутня.

Відповідно до п. 8.1 договору оренди № 506 від 05.04.2012 року, орендар зобов'язаний повернути майно орендодавцю у день припинення строку оренди відповідно до Акту прийому-передачі майна, на другій сторінці якого робляться відповідні відмітки, які підтверджуються підписами відповідальних осіб з кожної сторони.

У той же час у договорі не зазначено, якими саме документами повинні підтверджуватися повноваження відповідальних осіб та обсяг їх повноважень.

В матеріалах справи міститься Акт прийому-передачі майна, на другому аркуші якого вказано, що 02.06.2012 року відповідальна особа з боку орендаря ОСОБА_8 повернув будівельні ліси в кількості, яка зазначена в договорі оренди № 506 від 05.04.2012 року, а робітник охорони прийняв ці ліси. Договірні зобов'язання виконані в повному обсязі, про що свідчать підписи відповідальних осіб з кожної сторони /зворотній бік а.с. 110/.

Як пояснив представник відповідача до 02.06.2012 року ОСОБА_4 шукав можливість повернути позивачу майно і тільки 02.06.2012 року чоловік позивача, в присутності охоронця ОСОБА_5, отримав будівельні ліси і саме тому у первісному позові розрахунок пені зроблений позивачем станом на 02.06.2012 року.

У той же час ні позивач, ні її представник, на протязі більше двох років, ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції не надали доказів на підтвердження того, що після спливу строку оренди вони намагались повернути ліси. Проте первісний розрахунок заборгованості позивач здійснила станом на 02.06.2012 року - саме на час, коли у акті прийому-передачі була здійснена відмітка про повернення лісів.

Судова колегія приходить до висновку про те, що фактично відповідач не прострочив договір оренди, оскільки позивач не отримувала майно умисно, доказів на підтвердження зворотнього позивач не надала.

За таких обставин колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, висновки суду не відповідають обставинам справи, рішення суду ухвалено з порушенням норм процесуального права і підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313-314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4 задовольнити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 09 липня 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення. У позові ОСОБА_5 відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення. Рішення може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий суддя -

Судді колегії -