Ухвала суду № 40691591, 29.09.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2014 р. Справа № 147771/11/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді: Ліщинського А.М.,

суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.

при секретарі судового засідання: Керод Х.І.

з участю представника відповідача: Псарюка В.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2011 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі до товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільська меблева фабрика» про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И Л А:

17.10.2011 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах відповідно до п.п. «б» - «з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в сумі 16534,95 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що на ТзОВ «Тернопільська меблева фабрика» працювала громадянка ОСОБА_2, якій призначена пенсія за віком на пільгових умовах. Відповідач в порушення статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до п. «б» - «з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663 (із змінами) підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, не відшкодував виплачені пільгові пенсії за січень-вересень 2011 року за списком № 2 в загальному розмірі 16534,95 грн.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2011 року адміністративний позов задоволено частково. Зобов'язано стягнути з ТзОВ «Тернопільська меблева фабрика» на користь управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі заборгованість по відшкодуванню сум витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах в сумі 3778 (три тисячі сімсот сімдесят вісім) гривень 24 (три) копійки.

Позивач постанову оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та є необгрунтованою, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою повністю задовольнити позовні вимоги.

В апеляційній скарзі зазначає, що посилання на те, що ОСОБА_2 працювала на ТзОВ «Тернопільська меблева фабрика» лише з 08.07.1991 року по 19.10.1993 року не відповідає дійсності, оскільки факт роботи ОСОБА_2 на даному підприємстві підтверджується довідкою про заробітну плату для обчислення пенсії і де зазначено, що ОСОБА_2 працювала на цьому підприємстві не лише 1991-1993 р.р., а і у 1985-1989 р.р. Таким чином, позивач вважає, що є достатні правові підстави для стягнення з відповідача нарахованих сум коштів.

У ході апеляційного розгляду представник відповідача Псарюк В.Ф. надав пояснення та просить відхилити апеляційну скаргу.

Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з ч.4 ст. 196 КАС України.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача перед Управлінням Пенсійного фонду України в м. Тернополі існує заборгованість по виплаті та доставці пільгових пенсій, яка повинна бути стягнута із боржника на користь позивача. Однак позивачем не представлено жодних доказів, які б свідчили про те, що ТзОВ «Тернопільська меблева фабрика» є правонаступником Тернопільського меблевого комбінату, на якому ОСОБА_2 було здобуто недостатню частину стажу роботи для отримання пільгової пенсії.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що ТзОВ «Тернопільська меблева фабрика» зареєстроване в УПФ України в м. Тернополі як платник внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за № 14028982.

Наказом Тернопільського меблевого комбінату «Про створення виробничого деревообробного об'єднання «Тернопільдрев»№ 32 від 14.03.1991 року було створене виробниче деревообробне об'єднання «Тернопільдрев», до складу якого увійшли 8 самостійних підприємств, в тому числі: Тернопільський мебельний комбінат на правах головного підприємства та Тернопільська меблева фабрика. В подальшому Тернопільська меблева фабрика була реорганізована в ЗАТ «Тернопільська меблева фабрика», а потім в ТзОВ «Тернопільська меблева фабрика».

Як вбачається з матеріалів справи, за період роботи на посаді опоряджувальниці цеху право на пільгову пенсію за списком № 2 отримала ОСОБА_2, якій призначена пенсія за віком на пільгових умовах згідно п. «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Згідно з даними трудової книжки, трудовий стаж, який за вищевказаною посадою дає право на пільгову пенсію (10 років), був отриманий нею за час роботи на Тернопільському меблевому комбінаті (а.с.31).

Відповідно до пунктів «б»- «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць.

Згідно п.2 розділу XV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Абзацом четвертим пункту першого статті 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що об'єктом оподаткування для платників збору є фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»- «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 цього закону.

Відповідно до п. 6.8 розділу 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663 (із змінами) підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до п. 6.2, 6.3 розділу 6 «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21 від 19.12.2003 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за №64/8663 витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи. При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

У разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники.

Так, 01.04.1991 року Державна Тернопільська меблева фабрика утворена як самостійна юридична особа, яка не була правонаступником Тернопільського меблевого комбінату.

Згідно ст.37 Закону СРСР «Про підприємства в СРСР» від 04.06.1990 р. та ст.34 Закону УРСР від 27.03.1991 р. «Про підприємства в Україні» та ч.2 ст.108 Цивільного кодексу України (в ред.. 2004 р.) майнові права і обов'язки колишнього підприємства переходять до підприємства, яке щойно виникло лише у разі реорганізації (злиття, приєднання, перетворення, поділу, виділу) у відповідних частинах згідно з рішенням власника (уповноваженого органу).

Оскільки Державна Тернопільська меблева фабрика була утворена не в процесі реорганізації Тернопільського меблевого комбінату та не на основі його майна, отже, не була його правонаступником. Тому, ТзОВ «Тернопільська меблева фабрика», відповідно, також не є правонаступником Тернопільського меблевого комбінату.

Проте, позивач не довів тієї обставини, що відповідач є правонаступником Тернопільського меблевого комбінату, на якому ОСОБА_2 було здобуто недостатню частину стажу роботи для отримання пільгової пенсії. Крім того, можливість такого правонаступництва спростовується дослідженими в судовому засіданні доказами - статутом Тернопільської меблевої фабрики, витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо ТзОВ «Тернопільська меблева фабрика».

За таких обставин справи, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з ТзОВ «Тернопільська меблева фабрика» витрат на виплату і доставку пенсій призначених на пільгових умовах в частині стажу здобутого на Тернопільському мебльовому комбінаті до задоволення не підлягають.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не являються суттєвими і не складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 160 ч.3, 196, 197, 198 п.1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2011 року у справі №2а-1970/2956/11 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя А.М.Ліщинський

Судді О.І. Довга

І.І.Запотічний