Ухвала суду № 40691541, 25.09.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/5747/14 Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В. І. Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

25 вересня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Беспалова О. О.

суддів: Грибан І. О., Губської О. А.

за участю секретаря: Тур В. В.

представника позивача Бондара О. О., представника відповідача Іващенко О. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Український фінансовий альянс" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 травня 2014 р. у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Український фінансовий альянс" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000542202, № 0000582202 від 28.01.2014 р., -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Український фінансовий альянс" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000542202, № 0000582202 від 28.01.2014 р..

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 травня 2014 р. адміністративний позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 р. по 31.12.2012 р. за результатом якої складено акт від 09.01.2014 р. № 2/1-26-50-22-02-32303123.

З акту перевірки вбачається, що відповідач вказує на порушення позивачем вимог пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.п. 14.1.27 пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України в результаті чого:

- завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування попереднього звітного періоду в сумі 553 738 грн., у тому числі за 4 квартал 2010 року в сумі 746 062 грн. за 1 квартал 2011 року в сумі 931 960 грн., за 2-4 квартал 2011 року в сумі 86 511 грн., за 1 квартал 2012 року в сумі 61 106 грн.

- занижено податок на прибуток на суму 40 856 450 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.01.2014:

- № 0000542202, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток у розмірі 1 764 533 грн.,

- № 0000582202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток фінансових установ, включаючи філіали аналогічних організацій, на загальну суму 45 254 755 грн. (за основним платежем 40 415 507 грн., штрафні (фінансові) санкції 4 839 248 грн.).

Так позивачем укладено з ВАТ «Кредит промбанк» договір від 11.02.2008 р. №49.8.2/01/2008-ВКЛ, відповідно до якого банк відкриває позивачу (позичальнику) відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 300 000 000 грн. з повною/частковою конвертацією у долари США та ЄВРО, а позичальник зобов'язується повернути кредити на умовах передбачених цим договором.

Відповідно до п. 2.1 Договору Банк надає позичальнику кредити на умовах забезпеченості, цільового використання, строковості, повернення та платності наданих грошових коштів. Кредити надаються для фінансування поточної господарської діяльності в тому числі, покриття витрат, пов'язаних з реалізацією проекту будівництва багатоповерхового офісно-гаражного комплексу за адресою: м. Київ, вул. Старонаводницька, 2-20.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно п.1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності с регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірет особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Статтею 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» було визначено загальний порядок формування складу валових витрат платника податку, які враховуються ним у зменшення валових доходів. Особливості визначення складу витрат платника податку у разі сплати процентів за борговими зобов'язаннями встановлено пунктом 5.5 ст. 5 Закону.

Зокрема, відповідно до пп. 5.5.1 п. 5.5 ст. 5 Закону до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.

В адміністративному позові, позивач зазначив, що ним було надано до перевірки всі первинні документи, які він вважає достатніми для доказовості використання кредитних коштів в господарській діяльності: кредитний договір з додатками та банківські виписки.

Натомість, у розумінні п.п. 5.5.1 п.5.5 ст.5 Закону № 334 матеріалами справи має бути підтверджено не лише оплату відсотків за кредитним договором, але і використання коштів, на які нараховані такі відсотки, у господарській діяльності позивача.

Так в матеріалах справи крім документів, що підтверджують підставність та перерахування відсотків (кредитний договір з додатковими угодами до нього, банківські виписки) наявні: іпотечний договір № 49.12/05/1105/08 від 11.02.2008 р. (а. с. 161-168 Т. 1), відповідно до якого у забезпечення зобов'язань ТОВ «Классік-Ассістанс» та позивача перед ВАТ «Кредитпромбанк» за кредитними договорами (в тому числі № 49.12/05/1105/08) ТОВ «Классік-Ассістанс» надає банківській установі в іпотеку майнові права на нерухомість (гаражний комплекс), будівництво якої незавершено згідно з переліком, в тому числі офісне приміщення над гаражним комплексом, що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Старонаводницька, 2-20 та належатиме ТОВ «Классік-Ассістанс» на підставі договору про дольову участь у будівництві.

В рішеннях про закрите (приватне) розміщення облігацій ТОВ «Классік-Ассістанс», що є додатками до протоколів зборів даного товариства від 19.03.2007 р. (а. с. 176-229 Т. 1), позивач визначений як особа, що може бути первинним та наступним власником облігацій.

Натомість, ні з матеріалів справи, ні з апеляційної скарги не вбачається, що кредитні кошти були спрямовані позивачем безпосередньо на здійснення ним власної господарської діяльності, в тому числі й ті, що використовувались для придбання облігацій.

З огляду на це, 04.09.2014 р. в судовому засіданні колегією суддів зобов'язано позивача надати договори купівлі-продажу облігацій, укладені з ТОВ «Классік-Ассістанс», також договір, предметом якого є інвестування коштів у будівництво, за наявності.

Крім того, позивача було зобов'язано надати докази реалізації за кредитні кошти проекту будівництва багатоповерхового офісно-гаражного комплексу.

Жоден з витребуваних документів позивачем до суду апеляційної інстанції не наданий, що позбавляє можливості колегію суддів встановити правомірність сформованих валових витрат наявністю умов, що передбачені п.п. 5.5.1 п.5.5 ст.5 Закону № 334, з огляду на що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а її доводи не спростовують позицію суду першої інстанції та відхиляються.

Згідно статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Український фінансовий альянс" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 травня 2014 р. у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Український фінансовий альянс" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000542202, № 0000582202 від 28.01.2014 р. залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 травня 2014 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя О. О. БеспаловСуддя І. О. ГрибанСуддя О. А. Губська (Повний текст ухвали виготовлено 30.09.2014 року)

.

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Грибан І.О.

Губська О.А.