Вирок № 40691141, 30.09.2014, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/8693/14-к

Провадження №1-кп/639/406/2014

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2014 року м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Курила В.О.,

при секретарі судового засідання - Брежнєві А.С.,

за участю: прокурора - Тубелець О.Л.,

потерпілого - ОСОБА_1,

захисника - адвоката ОСОБА_2,

обвинуваченого - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальну справу за кримінальним провадженням, зареєстрованим в ЄРДР за №12014220500001346 від 14.07.2014 року за обвинуваченням:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, з вищою освітою, працюючого на випробувальному терміні на посаді менеджера у ТОВ «Укрекологія - Харків», не одруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

13 липня 2014 року близько 14 год. 15 хв. ОСОБА_3 перебував у будинку АДРЕСА_2 де між ним та ОСОБА_4 виник конфлікт на тлі особистих неприязних стосунків, під час якого у ОСОБА_3 виник умисел на спричинення тяжких тілесних ушкоджень останньому. Реалізовуючи свій злочинний умисел направлений на спричинення тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_4, ОСОБА_3, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, суб'єктивно усвідомлюючи суспільну небезпеку та протиправність своїх дій та бажаючи діяти таким чином, штовхнув потерпілого на ліжко, потім поставив коліно на груди ОСОБА_4, який в цей час лежав на ліжку у кімнаті вищезазначеного будинку, та наніс йому 6 ударів долонями обох рук по обличчю.

Потім, продовжуючи свій злочинний умисел ОСОБА_3, знаходячись у дворі вищевказаного домоволодіння, наніс потерпілому ОСОБА_4, який в цей час лежав на землі в стані сильного алкогольного сп'яніння, два удари носком правої ноги в область правого стегна, після чого схилившись над потерпілим та ставши на одне коліно, обвинувачений наніс ОСОБА_4 не менше 7 та не більше 10 ударив кулаками обох рук у область ребер і грудної клітини та 7 ударів долонями обох рук в область лоба, носа та щелепи потерпілого. Після цього, продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 взяв із вищевказаного будинку полімерну палицю довжиною 71,6 см. та повернувшись до потерпілого навмисно наніс йому не менше 3 ударів по кожній з кінцівок та 1 удар в область грудної клітини, після чого з місця скоєння злочину пішов.

Згідно висновку експерта №75/2196-ДМ/14 від 27.08.2014 року, внаслідок зазначених незаконних дій ОСОБА_3 у потерпілого ОСОБА_4 виникли наступні тілесні ушкодження

- на голові: у вигляді забитої рани в лівій надбрівній області, саден на тлі синця на верхній губі з боку її слизової оболонки, синця в лівій вушній області і крововиливи у м'які покриви голови в його проекції, крововилив в праву і ліву скроневі м'язи, які утворилися від багаторазового (не менше 6-ти разів) впливу за механізмом удару і удару-ковзання тупими твердими предметами з обмеженою площею травмуючої поверхні, індивідуальні особливості якої в пошкодженнях не відобразилися. Дані тілесні ушкодження утворились незадовго до настання смерті ОСОБА_4;

- на тулубі: у вигляді синців на грудній клітині та животі (на передній поверхні грудної клітини в проекції мечевидного відростка грудини: на передній поверхні черевної стінки в 4 см. вліво від пупка; на лівій бічній поверхні грудної клітини в проекції 8-го ребра по передній підм'язовій лінії; в проекції нижнього краю реберної дуги зліва по передній підм'язовій лінії; ділянка внутрішньошкірних крововиливів на задній поверхні грудної клітки справа в проекції 9-10 ребер по лінії лопатки); крововиливів в м'які тканини грудної клітки справа по передній поверхні і зліва по передньо-бічній поверхні; прямих розгинальних переломів 6-10 правих ребер на межі хрящової та кісткової тканини і 10-го лівого ребра по лінії лопатки, непрямих згинальних переломів 5-9 лівих ребер на ділянці від середньо-ключичній до середньої підм'язовій лінії; розрив брижі тонкого кишечника на тлі крововиливів в брижу; двох розривів лівої частки печінки; розриву стінки шлунка; забиття нирок, які утворились в період часу, обчислюваний першими годинами до настання смерті ОСОБА_4, внаслідок багаторазового (більше 5-ти разів) ударного впливу тупими предметами з обмеженою площею травмуючої поверхні, індивідуальні особливості якої в пошкодженнях не відобразилися, за винятком ділянки внутрішньошкірних крововиливів на задній поверхні грудної клітини, який утворився від дії тупого предмета подовженої форми, довжина травмуючої поверхні якого переважає над її шириною (діаметром).

Згідно висновку експерта №75/2196-ДМ/14 від 27.08.2014 року причиною смерті ОСОБА_4 стала закрита тупа травма грудної клітки та живота з множинними переломами ребер і розривами внутрішніх органів черевної порожнини, яка супроводжувалася внутрібрюшною кровотечею, ускладнилася розвитком крововтрати. Таким чином, між даною травмою та настанням смерті гр. ОСОБА_4 мається прямий причинний зв'язок (к/п а.с.94-98).

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину визнав у повному обсязі, у вчиненому щиро розкаюється, підтвердив суду, що вказаний злочин ним було вчинено при вищезазначених обставинах, надав пояснення щодо місця, часу, способу вчинення злочину так як вони встановлені судом.

Під час допиту у суді обвинувачений пояснив, що 12.07.2014 року він прибув до домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 де проживає ОСОБА_5 з метою з'ясування, у зв'язку з чим остання перестала виходити на роботу на ТОВ «Укрекологія-Харків». В цей час до домоволодіння прибув її співмешканець ОСОБА_4, який перебував у стані алкогольного сп'яніння, біля воріт домоволодіння влаштував сварку, почав хватати ОСОБА_5 за волосся та намагався заштовхнути її у будинок, після цього обвинувачений штовхнув потерпілого ОСОБА_4 на землю, декілька разів ударив його долонею по обличчю, а потім садовим шлангом прив'язав до дерева, щоб він не продовжував бити свою цивільну дружину та з місця вчинення події пішов.

Також обвинувачений пояснив, що 13.07.2014 року у вихідний день він відпочивав, цього дня вживав алкогольні напої приблизно 2-3 пляшки пива, після чого у денний час повертався додому та вирішив зайти у домоволодіння ОСОБА_5, щоб дізнатись чи все добре із потерпілим. В цей час до домоволодіння прибули ОСОБА_5 та її знайома ОСОБА_6, а пізніше потерпілий ОСОБА_4, який перебував у стані алкогольного сп'яніння та з яким знову виникла конфліктна ситуація. Перебуваючи в будинку обвинувачений штовхнув потерпілого ОСОБА_4 на ліжко, наніс йому декілька ударів долонями по голові та тулубу. Потім конфлікт продовжився у дворі домоволодіння, під час якого обвинувачений продовжив наносити потерпілому удари руками та ногами по тулубу та в область грудної клітини, а потім долонями обох рук по голові, після чого взяв полімерну палицю та наніс 3 удари по кожній із кінцівок, а також 1 удар в область грудної клітини. З показань обвинуваченого, потерпілий намагався увернутись від зазначених ударів, при цьому ОСОБА_3 підтвердив, що сам ОСОБА_4 йому жодних тілесних ушкоджень не наносив. Під час допиту у суді обвинувачений підтвердив, що в момент, коли він пішов з місця події потерпілий ОСОБА_4 був ще живий, швидку медичну допомогу потерпілому він не викликав, чи викликали інші особи БШМД йому невідомо.

Також обвинувачений ОСОБА_3 пояснив, що він у вчиненому щиро розкаюється, під час досудового розслідування показання давав добровільно, заходи фізичного чи психологічного примусу до нього співробітниками міліції не застосовувались.

Показання ОСОБА_3 є послідовними, логічними та не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння підсудним змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Потерпілий ОСОБА_1, який є рідним братом померлого, під час судового розгляду надав показання, що 13 липня 2014 року йому зателефонували та повідомили, що помер його брат ОСОБА_4 Потім потерпілому стало відомо, що брат фактично помер від нанесених йому тілесних ушкоджень, як пізніше було з'ясовано, які були спричинені обвинуваченим ОСОБА_3 Потерпілий пояснив, що його брат перебував у цивільному шлюбі та проживав за вищевказаною адресою разом з ОСОБА_5, з якою вони спільно виховували доньку. Зі слів потерпілого цього дня його брат перебував у стані сильного алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим не міг наносити жодних тілесних ушкоджень у відповідь ОСОБА_3 При призначенні покарання потерпілий просив суд призначити найбільш суворе покарання, яке визначене санкцією статті кримінального закону.

Враховуючи повне визнання обвинуваченим ОСОБА_3 своєї вини у скоєному злочині та щире каяття, заслухавши думку учасників кримінального провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позицій, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Таким чином, суд вважає за можливе розглянути вказану справу в порядку ст.349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого, потерпілого та дослідженням матеріалів кримінального провадження. На виконання вимог ч.3 ст.349 КПК України, учасникам судового провадження роз'яснено про позбавлення права оскаржити визнані обставини в апеляційному порядку.

Крім повного визнання обвинуваченим ОСОБА_3 своєї провини, його вина підтверджується наступними доказами дослідженими та перевіреними судом, а саме:

- змістом протоколу огляду місця події від 14.07.2014 року, під час якого у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_2, було виявлено труп ОСОБА_4 (к/п а.с.4-7);

- листом ХОБСМЕ від 15.07.2014 року, згідно якого причиною смерті ОСОБА_4, 1969 року явилась крововтрата, розриви внутрішніх органів, закрита тупа травма грудної клітини та живота (к/п а.с.16);

- змістом протоколу огляду місця події від 16.07.2014 року, під час якого проведено огляд за місцем проживання ОСОБА_3 та вилучено його речі, в яких останній перебував в момент вчинення злочину (к/п а.с.51-52);

- змістом протоколу проведення слідчого експерименту від 17.07.2014 року за участі підозрюваного ОСОБА_3, під час проведення якого він розповів та показав на місці механізм та обставини спричинення ним тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_4 (к/п а.с.63-73);

- згідно висновку експерта ХОБСМЕ №75/2196-ДМ/14 від 22.08.2014 року показання, надані підозрюваним ОСОБА_3 під час проведення слідчого експерименту 17.07.2014 року, не протирічать судово-медичним даним у відношенні кількості, локалізації та механізму утворення тілесних ушкоджень у потерпілого (к/п а.с.94-98);

- протоколами проведення слідчих експериментів за участі свідка ОСОБА_5 від 22.08.2014 року та свідка ОСОБА_6 від 25.08.2014 року, які в ході проведення зазначених слідчих дій підтвердили обставини спричинення ОСОБА_3 тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_4 (к/п а.с.156-163, 165-170);

- висновком експерта ХОБСМЕ №2196-ДМ/14 від 22.08.2014 року підтверджується, що причиною смерті ОСОБА_4 стала закрита тупа травма грудної клітки і живота з множинними переломами ребер і розривами внутрішніх органів черевної порожнини, яка супроводжувалася внутребрюшною кровотечею та ускладнилася розвитком крововтрати. В крові трупа виявлено етиловий спирт в кількості 3,8 ‰, що відповідає тяжкому ступеню алкогольного сп'яніння (к/п а.с.79-82);

- згідно висновку експерта ХОБСМЕ №910-ц від 28.08.2014 року в результаті проведення судово-медичної експертизи нігтьових зрізів з пальців рук трупа ОСОБА_4 виявлено наявність слідів крові людини, походження якої не виключається від ОСОБА_3 (к/п а.с.135-140).

Відповідно до висновків акту судово-психіатричної експертизи №738 від 13.08.2014 року, ОСОБА_3 на даний час ознак психозу, слабоумства чи інших психічних розладів не виявляє. За своїм психічним станом може усвідомлювати свої дії та керувати ними. В період часу до якого відносить правопорушення, ОСОБА_3 знаходився поза яким-небудь тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності, міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. За своїм психічним станом на даний час ОСОБА_3 застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (к/п а.с.150-152).

Достовірність та об'єктивність наведених доказів у суду сумніву не викликає, адже вони отримані без порушення закону, узгоджуються один з одним, відносні, допустимі та достатні, у зв'язку з чим суд вважає можливим прийняти вказані докази. Суд вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій обвинуваченого та визнання його винуватості.

Оцінюючи в сукупності досліджені по справі докази, які є достатніми, допустимими і достовірними, суд приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 та кваліфікує його дії за ч.2 ст.121 КК України, тобто умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.

Вивченням особи потерпілого ОСОБА_4 встановлено, що він на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебував, проживав цивільним шлюбом разом із гр. ОСОБА_5, з якою спільно виховували доньку, раніше судимий, судимість погашена у встановленому законом порядку, за місцем проживання характеризувався з негативного боку як особа, схильна до вживання алкогольних напоїв (к/п а.с.196-201).

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, хронічних захворювань не має, не одружений, дітей не має, проживає разом із матір'ю, яка є інвалідом 3 групи, до арешту працював з випробувальним терміном на посаді менеджера в ТОВ «Укрекологія-Харків», за місцем проживання та попередньої роботи характеризується позитивно, раніше не судимий (к/п а.с.202-207, судова справа 51-52).

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3, відповідно до ст.66 КК України, суд вважає щире каяття у вчиненому злочині.

Згідно ст.67 КК України обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 є вчинення ним злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Призначаючи покарання ОСОБА_3, у відповідності зі ст.65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до тяжкого умисного злочину, наявність як пом'якшучих так і обтяжуючих покарання обставин, його відношення до скоєного злочину, дані про особу потерпілого та обвинуваченого, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що для виправлення та попередження вчинення обвинуваченим нових злочинів необхідно призначити покарання в межах мінімальної санкції за частиною 2 статті 121 КК України у виді позбавлення волі.

При призначенні остаточного покарання обвинуваченому ОСОБА_3 судом було враховано його молодий вік, щире каяття у вчиненому злочині та факт спільного проживання разом із матір'ю, яка є інвалідом 3-ої групи, однак враховуючи всі обставини вчиненого злочину, а саме той факт, що потерпілий перебував у стані сильного алкогольного сп'яніння та фактично не міг чинити опір діям обвинуваченого, наявність в діях ОСОБА_3 обтяжуючої покарання обставини (вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння), суд не знаходить достатніх підстав для застосування у відношенні нього положень ст.69 КК України (призначення покарання більш м'якого ніж передбачено законом) та застосування вимог ст.75 КК України (звільнення від відбування покарання з випробуванням), оскільки виправлення обвинуваченого не можливо без ізоляції від суспільства.

Оскільки ОСОБА_3 судом було призначено покарання у виді позбавлення волі, яке він повинен відбувати реально, до набрання вироком законної сили щодо нього необхідно залишити без змін запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

На підставі ст.124 КПК України процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого по справі.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі положень ст.100 КПК України.

Цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди потерпілим ОСОБА_1 під час досудового розслідування та судового розгляду заявлено не було.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 369-371, 373, 374, 376, 392, 393, 395 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України та призначити йому покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі.

До набрання вироком суду законної сили міру запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_3 залишити без змін у вигляді тримання під вартою у Харківському слідчому ізоляторі УДПтС України в Харківській області.

Термін відбуття покарання ОСОБА_3 обчислювати з моменту його фактичного затримання, тобто з 15.07.2014 року, зарахувавши у строк відбуття покарання час знаходження його під вартою в порядку визначеному ст.72 КК України (к/п а.с.42).

Стягнути з ОСОБА_3 процесуальні витрати за проведену судову дактилоскопічну експертизу у сумі 489,00 грн. (чотириста вісімдесят дев'ять гривень 00 коп.) з перерахуванням коштів на користь держави (р/р НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області (код доходів 24060300, р/р №31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м.Харкова), з призначенням виду платежу - «за експертні послуги») (к/п, а.с.90).

Речові докази по кримінальному провадженню, що згідно згідно постанови слідчого від 29.08.2014 року знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Жовтневого РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області:

- марлю із зразками крові ОСОБА_3, нігтьову тканину ОСОБА_4, один фрагмент матерії білого кольору, дві полімерні палиці порожні всередині - після набрання вироком законної сили - знищити;

- бриджі джинсові синього кольору, футболка синього кольору, кросівки - після набрання вироком законної сили повернути ОСОБА_3 як законному власнику (к/п а.с.192-194).

Вирок може бути оскаржений в порядку статті 394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення, а для особи, що перебуває під вартою - з моменту вручення копії судового рішення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя В.О.Курило