Вирок № 40691126, 25.09.2014, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/3123/13к

1/638/100/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2014 года Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого судді - Шишкіна О.В.,

секретарів - Підлипенського Д.В., Голуб Ю.О.,

за участю прокурорів - Жук Є.В., Аракеляна В.О., Загурської С.Г.,

представників потерпілих - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

адвокатів - ОСОБА_4, ОСОБА_5,

захисників в порядку ст. 44 КПК України 1960 року - ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дзержинського районного суду м. Харкова криминальну справу за звинуваченням:

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, працюючого генеральним директором ТОВ ЦАПІ «Кредит-агро», раніше засудженого 30 січня 2012 року Дзержинським районним судом м. Харкова за ч.2 ст.15, ч.4 ст. 190 КК України до 6 років позбавлення волі, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1,

за скоєння злочинів, передбачених ст. ст. 190 ч.4, 355 ч.2 КК України,

ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, приватного підприємця, раніше не засудженого, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_3

за скоєння злочинів, передбачених ст. ст. 190 ч.4, 355 ч.2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_9, діючи умисно, повторно, в період з серпня 2008 року по серпень 2010 року, як самостійно так і за попередньою змовою, в групі з ОСОБА_11, вчинив ряд злочинів, пов'язаних із заволодінням чужим майном шляхом шахрайства при наступних обставинах.

Так, ОСОБА_9, володіючи пізнаннями в області юриспруденції і економіки, оскільки здобув вищу юридичну і вищу економічну освіту, усвідомлюючи, що багато громадян і юридичні особи потребують готівкових грошових коштів, проте за різними підставами не мають можливості отримати кредити в банківських установах, при цьому не мають пізнань в області законодавства, регулюючого правовідносини, пов'язані з отриманням кредиту під заставу майна, не знайомі з процедурою нотаріального оформлення таких операцій, але готові з метою отримання позики надавати в заставу об'єкти рухомого і нерухомого майна, що мають значну вартість, у 2008 році вирішив зайнятися злочинною діяльністю, яка полягала в заволодінні об'єктами власності, що мали значну вартість, шляхом обману і зловживання довірою.

З цією метою, ОСОБА_9 розробив злочинну схему, згідно якої підшукувалися особи, які мали об'єкти власності великої вартості та бажали отримати готівку в позику.

Після цього, ОСОБА_9, за допомогою своїх довірених осіб, заздалегідь маючи намір на заволодіння об'єктами власності, переконував вищезгаданих підшуканих громадян у вигідності отримання позики під заставу об'єктів власності саме у нього, а коли останні, не здогадуючись про злочинні наміри ОСОБА_9, погоджувалися на його пропозицію, пропонував майбутнім позичальникам оформити їх правовідносини шляхом укладення договору позики, а так само договору іпотеки, при цьому, насправді, маючи намір шляхом приховування кількості і змісту підписуваних документів, в момент їх нотаріального оформлення отримати документ, який би надавав йому можливість розпоряджатися об'єктом іпотеки без необхідності отримання згоди іпотекодателя.

Таким чином, створювалися умови, які дозволяли ОСОБА_9 розпоряджатися об'єктами іпотеки, вартість яких значно перевищувала розмір позики, в будь-який зручний для нього момент, незалежно від дотримання або не дотримання позичальниками своїх зобов'язань перед ним.

Усвідомлюючи, що для здійснення вищезгаданого злочинного плану знадобляться співучасники, ОСОБА_9 ознайомив з ним ОСОБА_10, якому з метою отримання спільної матеріальної вигоди запропонував його сумісну реалізацію.

Отримавши згоду ОСОБА_11 брати участь у вчиненні злочинів, ОСОБА_9 так само вирішив використовувати в злочинній діяльності ряд інших осіб, з якими підтримував довірчі стосунки і для яких мав незаперечний авторитет, при цьому вирішивши не посвячувати їх в злочинний план. Даними особами виступили його батьки ОСОБА_12 та ОСОБА_6, які повністю йому довіряли, ОСОБА_13, яка знаходилася в матеріальній залежності від нього, ОСОБА_14, що була його довіреною особою, а так само інші особи, які, будучи знайомі з ОСОБА_9, рекомендували його своїм знайомим як порядну людину, яка надавала гроші в позику під заставу нерухомості.

З метою систематичного підшукування власників об'єктів рухомого і нерухомого майна ОСОБА_9 залучив ОСОБА_14, яка, розраховуючи на отримання матеріальної винагороди за надання посередницьких послуг, через засоби масової інформації розмістила оголошення про надання позики під заставу нерухомості, а після звернення до неї громадян від імені ОСОБА_9 проводила з ними попередні переговори, в ході яких роз'яснювала, що ОСОБА_9 надає позику на вигідних умовах шляхом укладення двох договорів, а саме договору позики і договору іпотеки, через що громадяни, які в подальшому приходили до нотаріальної контори для оформлення цих операцій із ОСОБА_9, не здогадувалися про те, що ними так само будуть підписані інші документи.

Місцем здійснення обману потерпілих ОСОБА_9 вибрав нотаріальну контору приватного нотаріуса ХМНО ОСОБА_15, розташовану по вул. Гіршмана, 3 в м. Харкові, оскільки він був з нею знайомий, систематично оформляв правочини зі своєю участю, підтримував з нею довірчі стосунки, а також знав, що через вищезгадані причини ОСОБА_15 під час оформлення операцій з його участю і участю його довірених осіб, таких як ОСОБА_11 та ОСОБА_13, недбало відноситься до своїх обов'язків. Недбалість приватного нотаріуса ОСОБА_15, яку ОСОБА_9 вирішив використовувати для вчинення злочинів, не посвячуючи її в злочинний намір, полягала в тому, що вона не роз'яснювала сторонам суті документів, що оформлюються, допускала підписання договорів без одночасної присутності всіх учасників правочину, не видавала копії документів позичальникам, що дозволяло ОСОБА_9 та ОСОБА_10 обдурювати потерпілих, приховуючи від них факт підписання договору комісії, оформлення якого було основною метою ОСОБА_9 і ОСОБА_10

З метою створення найбільш слушного моменту для обману потерпілих, останні запрошувалися у вищезгадану нотаріальну контору за декілька годин до приїзду самого ОСОБА_9 і здійснення операції, у зв'язку з чим потерпілі, за тривалий час очікування, стомлювалися психологічно і втрачали увагу до змісту підписуваних документів.

Також, ОСОБА_9, використовуючи довірчі стосунки із нотаріусом ОСОБА_15, просив останню про одночасне нотаріальне оформлення як договорів позики і іпотеки з його участю, так і договору комісії, комісіонерами в якому виступали або ОСОБА_11 або ОСОБА_13, що так само дозволяло обдурювати потерпілих, які, не будучи заздалегідь попереджені ОСОБА_9 про необхідність підписання договору комісії, несвідомо підписували його в числі інших наданих ним документів і не надавали значення факту знаходження в приміщенні нотаріальної контори ОСОБА_13 або ОСОБА_10, які приходили разом з ОСОБА_9 і яких потерпілі не сприймали як учасників договору.

Використовуючи умови розробленого ОСОБА_9 договору комісії, який підписувався і оформлявся шляхом обману при вищезгаданих обставинах, ОСОБА_11 і ОСОБА_9 отримували право розпоряджатися майном потерпілих, а також виконувати без їх відома ряд дій, направлених на відчуження цього майна.

Створивши таким чином шляхом обману і зловживання довірою умови для заволодіння майном потерпілих, ОСОБА_9 і ОСОБА_10 після цього, не залежно від виконання або не виконання потерпілими умов договору позики, реалізовували сумісний злочинний намір шляхом оформлення безгрошової і уявної оборудки по купівлі - продажу предмету комісії, в ході якої право власності переходило від потерпілих до ОСОБА_10, членів сім'ї ОСОБА_9 або іншим довіреним співучасникам особам, що дозволяло ОСОБА_9 і ОСОБА_10 або самостійно або опосередковано через фіктивних власників розпоряджатися даним майном.

Надалі, з метою отримання можливості фактичного володіння об'єктами нерухомості, право власності на які ОСОБА_11 та ОСОБА_9 набували шляхом реалізації вищезгаданої злочинної схеми, співучасники, нехтуючи принципами психічної і фізичної недоторканності, волі, свободи і здоров'я людини, а також права власності, самовільно, без дотримання встановленої законом процедури, шляхом пошкодження майна потерпілих, замінювали вхідні двері квартир і здійснювали силове захоплення приміщень разом зі всім майном, що знаходилося в приміщеннях.

При цьому, усвідомлюючи, що потерпілі, дізнавшись про факт відчуження свого майна без їх відома і волі, звертатимуться в правоохоронні органи, ОСОБА_9 і ОСОБА_10 з метою приховання злочину, шляхом надання йому видимості цивільно-правових відносин, розробили фіктивну схему, яка дозволяла обґрунтувати невиконання комісіонером умов договору комісії, в частині його зобов'язання повернути комітентові всі отримані від продажу предмету договору гроші.

Дана схема полягала в тому, що разом з оформленням договорів позики, іпотеки і комісії, особа, що виступала як комісіонер, а саме ОСОБА_11 або ОСОБА_13, формально, без повідомлення позичальника (потерпілих у справі), укладали з ОСОБА_9 фіктивний договір поруки, згідно якого, нібито, виступали поручителем позичальника перед ОСОБА_9 Вказаний договір надавав можливість ОСОБА_10 і ОСОБА_9 фіктивно обґрунтувати погашення поручителем зобов'язань потерпілих за договором позики за рахунок грошових коштів, нібито, виручених від продажу предмету договору комісії, в якому він же виступав комісіонером.

Так само, ОСОБА_9, усвідомлюючи, що вартість предмету іпотеки і комісії значно перевищує розмір зобов'язань позичальника по поверненню грошових коштів за договором позики, з метою штучного завищення їх розміру, без відома потерпілих, передбачив в договорі позики наявність необґрунтовано великих штрафних санкцій за прострочення в погашенні заборгованості, які він, надалі, використовував для покриття різниці між сумою, нібито, вирученою комісіонером від продажу майна потерпілих і розміром основного зобов'язання позичальника перед ним. Таким чином, в своїй злочинній схемі, ОСОБА_9 заздалегідь передбачив спосіб штучного ухилення від кримінальної і цивільної відповідальності комісіонера за порушення договору комісії, використовуючи, передбачене цивільним правом правило заліку взаємних вимог сторін. Надалі, ОСОБА_9, маючи намір на здійснення шахрайських дій, з метою формування заборгованості перед ним у потерпілих, користуючись їх юридичною неосвідченністю, здійснював умисні дії з ухилення від прийому платежів і підписання актів прийому-передачі грошових коштів або доручав приймати від його імені платежі за договором позики особам, що не мають для цього спеціальних повноважень, зокрема ОСОБА_14

Вищезгаданим злочинним способом ОСОБА_9, за попередньою змовою і в групі з ОСОБА_10, в період із 21.10.2008 року по 13.10.2009 року заволоділи майном ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, а крім того, ОСОБА_9, так само в період серпня по листопад 2008 року під приводом позики грошових коштів, шляхом обману і зловживання довірою заволодів майном ТОВ «Валтар-агро» при наступних обставинах:

Так, у вересні 2008 року, ОСОБА_9, дізнавшись від раніше знайомого ОСОБА_23, що мешканка м. Харкова ОСОБА_16, у якої в сумісній власності з матір'ю ОСОБА_18 і батьком ОСОБА_17 є трикімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_4 бажає отримати в позику грошові кошти в розмірі 25 000 доларів США і, усвідомлюючи, що ринкова вартість даної квартири, що склалася на той момент, значно перевищує вказану суму, запропонував ОСОБА_10 шляхом реалізації вищезгаданої розробленої співучасниками злочинної схеми, заволодіти даною квартирою.

З цією метою, ОСОБА_9, через ОСОБА_23, повідомив ОСОБА_16, що готовий на вигідних умовах дати їй в позику вищезгадану суму грошей під заставу її квартири, за умови укладення договорів позики і іпотеки, вказавши їй місце нотаріального посвідчення даних операцій, а саме приміщення нотаріальної контори приватного нотаріуса ОСОБА_15 по АДРЕСА_5

21.10.2008 року близько 14-30 годин ОСОБА_16, а так само її батьки ОСОБА_17 і ОСОБА_18, чоловік ОСОБА_24 і посередник ОСОБА_23, прибули в приміщення нотаріальної контори приватного нотаріуса ОСОБА_15 за адресою АДРЕСА_5

Цього ж дня, близько 16-30 годин, з метою подальшої реалізації злочинного наміру, направленого на заволодіння майном ОСОБА_16, ОСОБА_18 і ОСОБА_17, в приміщенні нотаріальної контори приватного нотаріуса ОСОБА_15 прибули ОСОБА_9, який почав переконувати потерпілих в своїй чесності і вигідності отримання у нього позики на умовах передачі в заставу квартири, а так само ОСОБА_10, який став знаходиться поза видимістю ОСОБА_16, ОСОБА_18,ОСОБА_17 і ОСОБА_24, щоб приховати від останніх мету свого прибуття, а саме участі як комісіонера при оформленні договору комісії, про майбутнє укладання якого потерпілі обізнані не були.

21.10.2008 року між ОСОБА_9 з одного боку і ОСОБА_16, ОСОБА_18, ОСОБА_17, які не здогадувалися про його злочинні наміри, з іншого боку, були укладені договір позики строком до 20.12.2008 року на суму 26400 доларів США, з яких ОСОБА_16 на руки отримала 25000 доларів США, а 1400 доларів США складали відсотки за користування позикою, і договір іпотеки, предметом якої була квартира АДРЕСА_4 При цьому ОСОБА_9, з метою подальшої реалізації сумісного з ОСОБА_11 злочинного наміру, пославшись на передбачені договором іпотеки зобов'язання ипотекодателей, отримав від потерпілих технічний паспорт і інші документи, що встановлювали право власності на квартиру АДРЕСА_4, після чого передав ОСОБА_16 гроші в сумі 25000 доларів США, що на той момент, згідно офіційного курсу Національного банку України, складало 124637,50 гривень, роз'яснив їй порядок розрахунку за договором позики, зокрема, про необхідність виплати відсотків за користування кредитом, які складали 700 доларів США в місяць, а так само завірив ОСОБА_16 в можливості погашення заборгованості і після закінчення терміну договору.

При цьому, приватний нотаріус ОСОБА_15, знаходячись в довірчих відносинах з ОСОБА_9 і ОСОБА_11, оскільки неодноразово надавала їм послуги з нотаріального оформлення договорів позики, іпотеки і комісії, і не здогадуючись про наявність у них злочинного наміру, направленого на заволодіння чужим майном, вважаючи, що ОСОБА_16, ОСОБА_18, ОСОБА_17 ознайомлені ОСОБА_9 і ОСОБА_11 з умовами отримання позики, а так само із змістом договору комісії, не роз'яснила потерпілим умови вищезгаданих договорів, у зв'язку з чим ОСОБА_16, ОСОБА_18 і ОСОБА_17, довіряючи ОСОБА_9 і приватному нотаріусові ОСОБА_15, будучи фізично і психологічно стомлені тривалим перебуванням в приміщенні нотаріальної контори, підписали всі надані ним документи, зокрема несвідомо підписали під впливом обману договір комісії з ОСОБА_11, з фактом складання і змістом якого ознайомлені не були.

Таким чином, скориставшись недбалим відношенням до своїх обов'язків приватного нотаріуса ОСОБА_15, невисоким рівнем освіти ОСОБА_16, ОСОБА_18, ОСОБА_17, ступенем їх фізичної і психологічної втоми на момент оформлення операції, довірою з їх боку, ОСОБА_9 і ОСОБА_10 шляхом обману і зловживання довірою, отримали оформлений договір комісії, який ОСОБА_10 як комісіонер підписав вже після того, як потерплі пішли з нотаріальної контори, і на підставі якого отримали можливість розпоряджатися вищезгаданою квартирою без відома і волі потерпілих.

Продовжуючи не здогадуватися про злочинний намір ОСОБА_9 заволодіти квартирою, що належить нею, ОСОБА_16, виконуючи умови договору позики від 21.10.2008 року, з листопада 2008 року почала сплачувати останньому гроші в рахунок погашення заборгованості, виплативши до листопада 2009 року гроші на загальну суму 24500 доларів США.

При цьому, ОСОБА_9, не чекаючи виконання ОСОБА_16 своїх зобов'язань в повному об'ємі, з метою реалізації сумісного з ОСОБА_10 злочинного наміру, направленого на заволодіння шляхом шахрайства квартирою належної ОСОБА_16 і її родичам, 10.06.2009 року передав ОСОБА_10 технічний паспорт та інші документи, що встановлюють право, на вищезгадану квартиру, а так само залучив раніше знайому ОСОБА_13 для фіктивної участі в уявній операції з придбання у ОСОБА_11 квартири АДРЕСА_4

Того ж дня, близько 19-45 годин, в приміщенні нотаріальної контори приватного нотаріуса ОСОБА_15 по АДРЕСА_5 виконуючи відведену йому в реалізації злочинної схеми роль, ОСОБА_10, використовуючи право розпорядження чужим майном, яке йому надавав отриманий шляхом обману договір комісії з ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_17, уклав із ОСОБА_13 , яка не була обізнана про його злочинний намір, уявний договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_4 внаслідок чого майно потерпілих вибуло з їх власності.

11.06.2009 року ОСОБА_11 від імені ОСОБА_13 звернувся до КП «Харківське міське БТІ» із заявою про реєстрацію права власності на нерухоме майно, після чого 25.06.2009 року КП «Харківське міське БТІ» за ОСОБА_13 було зареєстровано право власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_4 ринкова вартість якої, згідно висновку будівельно-технічної експертизи №11832 від 10.01.2012, на момент скоєння злочину складала 365048 гривень.

Вчинивши вищезгадані злочинні дії, ОСОБА_9 і ОСОБА_10 таким чином, обернули в свою користь належну ОСОБА_16, ОСОБА_18, ОСОБА_17 квартиру за адресою: АДРЕСА_4 розпоряджатися якій могли шляхом контролю дій ОСОБА_13, яка, не здогадуючись про протиправні дії ОСОБА_9 і довіряючи йому, виконувала всі його вказівки.

Усвідомлюючи, що ОСОБА_16, дізнавшись про факт відчуження власності, що їй належить, звернеться в правоохоронні органи із заявою про шахрайство, ОСОБА_9 і ОСОБА_10 щоб ускладнити порядок оспорювання в суді переходу права власності до ОСОБА_13 і витребування майна з її незаконного володіння, прийняли рішення про повторне фіктивне переоформлення права власності на вказану квартиру.

З цією метою, 13.10.2009 року о 17-37 годин, ОСОБА_13 , не здогадуючись про злочинний спосіб заволодіння квартирою потерпілих, знаходячись в приміщенні нотаріальної контори приватного нотаріуса ОСОБА_15 по АДРЕСА_5 діючи за вказівкою ОСОБА_9, уклала з ОСОБА_11, а також ОСОБА_6, ОСОБА_12, ОСОБА_8, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, які не були обізнані про протиправну спрямованість наміру ОСОБА_9 фіктивний договір купівлі-продажу ? частини квартири АДРЕСА_4 в загальну сумісну власність.

В результаті вищезгаданих злочинних дій ОСОБА_9 та ОСОБА_10 потерпілим ОСОБА_16, ОСОБА_17 і ОСОБА_18 була завдана матеріальна шкода на суму 365048 гривень, що є особливо великим розміром.

Окрім цього, в жовтні 2008 року ОСОБА_9, дізнавшись від раніше знайомій ОСОБА_30, що мешканець м. Харкова ОСОБА_19, у якого у власності є однокімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_6, бажає отримати в позику грошові кошти 16 000 доларів США і, усвідомлюючи, що ринкова вартість даної квартири, що склалася на той момент, значно перевищує вказану суму, вирішив шляхом реалізації вищезгаданої злочинної схеми, шляхом шахрайства, заволодіти даною квартирою.

З цією метою, ОСОБА_9 через ОСОБА_30 повідомив ОСОБА_19, що готовий на вигідних умовах дати в позику вищезгадану суму грошей під заставу його квартири, за умови укладення договорів позики і іпотеки, вказавши йому місце нотаріального посвідчення даних правочинів, а саме приміщення нотаріальної контори приватного нотаріуса ОСОБА_15 по АДРЕСА_5

22.10.2008 року в період часу з 16-00 до 17-00 годин ОСОБА_19 прибув до приміщення нотаріальної контори приватного нотаріуса ОСОБА_15 за адресою: АДРЕСА_5.

Цього ж дня, з метою подальшої реалізації злочинного наміру, направленого на заволодіння майном ОСОБА_19, в приміщення нотаріальної контори приватного нотаріуса ОСОБА_15 прибули ОСОБА_9, а так само ОСОБА_13, яку ОСОБА_9 привернув для фіктивної участі як комісіонера при оформленні договору комісії, про майбутнє укладання якого потерпілий обізнаний не був.

22.10.2008 року між ОСОБА_9 з одного боку і ОСОБА_19 який не здогадувався про його злочинні наміри, з іншого боку, був укладений договір позики строком до 22.04.2009 року на суму 17700 доларів США, з яких ОСОБА_19 на руки отримав 16000 доларів США, а 1700 доларів США складали відсотки за користуванням позики, і договір іпотеки, предметом якої була квартира АДРЕСА_6. При цьому, ОСОБА_9, з метою подальшої реалізації злочинного наміру, посилаючись на передбачені договором іпотеки зобов'язання іпотекодателя, отримав від потерпілого технічний паспорт і інші документи, що встановлювали право на квартиру ОСОБА_19, після чого передав останньому гроші в сумі 16000 доларів США, що на той момент, згідно курсу Національного банку України, складало 80160 гривень, роз'яснив йому порядок розрахунку за договором позики, зокрема про необхідність виплати відсотків за користування кредитом, які складали 450 доларів США в місяць, а так само завірив ОСОБА_19 в можливості погашення заборгованості і після закінчення терміну договору.

При цьому, приватний нотаріус ОСОБА_15, знаходячись в довірчих відносинах з ОСОБА_9, оскільки неодноразово надавала йому послуги з нотаріального оформлення договорів позики, іпотеки і комісії, і не здогадуючись про наявність у ОСОБА_9 злочинного наміру, направленого на заволодіння чужим майном, вважаючи, що ОСОБА_19 ознайомлений ОСОБА_9 з умовами отримання позики, а так само із змістом договору комісії, що оформлявся за ініціативою ОСОБА_9 з його довіреною особою - ОСОБА_13, не роз'яснила потерпілому умови вищезгаданих договорів, у зв'язку з чим ОСОБА_19, довіряючи ОСОБА_9 і приватному нотаріусові ОСОБА_15, підписав всі надані йому документи, зокрема несвідомо підписав під впливом обману договір комісії із ОСОБА_13, з фактом підписання і змістом якого ознайомлений не був. ОСОБА_13 підписала договір комісії вже після того, як ОСОБА_19 залишив приміщення нотаріальної контори.

Таким чином, скориставшись недбалим відношенням до своїх обов'язків приватного нотаріуса ОСОБА_15, довірою з її боку, ОСОБА_9, шляхом обману і зловживання довірою, отримав оформлений договір комісії, який ОСОБА_13 як комісіонер підписала вже після того, як потерплий пішов з нотаріальної контори, на підставі якого, отримав фактичну можливість розпоряджатися вищезгаданою квартирою без відома і волі потерпілого, шляхом контролю дій ОСОБА_13, яка, не здогадуючись про протиправні дії ОСОБА_9 і довіряючи йому, виконувала всі його вказівки.

При цьому, ОСОБА_9, 18.08.2009 року, не чекаючи виконання ОСОБА_19 своїх зобов'язань в повному обсязі, з метою реалізації свого злочинного наміру, спрямованого на заволодіння шляхом шахрайства квартирою, належною ОСОБА_19, попросив ОСОБА_10 який був його довіреною особою, звернутися в КП «ХарміськБТІ» із заявою від імені ОСОБА_13, про видачу витягу про право власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_6.

21.08.2009 року ОСОБА_11 отримав в КП «ХарміськБТІ» витяг із реєстру права власності, необхідний для нотаріального оформлення оборудки по відчуженню об'єкту нерухомості, який передав ОСОБА_9

Після цього, ОСОБА_9 доручив ОСОБА_13 , якій передав технічний паспорт і інші документи, що встановлювали право на вищезгадану квартиру, укласти уявну оборудку з купівлі-продажу квартири АДРЕСА_6, для участі в якій як покупець привернув свою матір ОСОБА_6

26.08.2009 року, близько 19-15 години, ОСОБА_13, знаходячись в приміщенні нотаріальної контори приватного нотаріуса ОСОБА_15 по АДРЕСА_5 виконуючи доручення ОСОБА_9, використовуючи право розпорядження чужим майном, яке їй надавав отриманий ОСОБА_9 шляхом обману договір комісії з ОСОБА_19, уклала уявний договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_6 внаслідок чого майно потерпілого ОСОБА_19 вибуло з його власності у власність ОСОБА_6

10.09.2009 року у КП «Харківське міське БТІ» забуло зареєстровано право власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_6 вартість якої, згідно висновку будівельно-технічної експертизи №9628 на момент вчинення злочину складала 232602 гривень.

Вчинивши вищевказані злочинні дії, ОСОБА_9, таким чином обернув на свою користь належну ОСОБА_19 квартиру за адресою: АДРЕСА_6, розпоряджатися якій міг шляхом контролю дій ОСОБА_6, яка, не здогадуючись про протиправні дії ОСОБА_9 і довіряючи йому, виконувала всі його вказівки.

В результаті вищезгаданих злочинних дій ОСОБА_9 потерпілому ОСОБА_19 була спричинена матеріальна шкода на суму 232602 гривень, що є особливо великим розміром.

Окрім того, в грудні 2008 року, ОСОБА_9, дізнавшись від невстановленої в ході досудового слідства особи, що мешканка м. Харкова ОСОБА_20, у якої у власності є шестикімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_7 бажає отримати в позику грошові кошти 80 000 доларів США і, усвідомлюючи, що ринкова вартість даної квартири, що склалася на той момент, значно перевищує вказану суму, запропонував ОСОБА_10 шляхом реалізації вищезгаданої розробленої співучасниками злочинної схеми, заволодіти даною квартирою.

З цією метою, ОСОБА_9, повідомив ОСОБА_20, що готовий на вигідних умовах дати в позику вищезгадану суму під заставу її квартири, за умови укладення договорів позики і іпотеки, вказавши їй місце нотаріального посвідчення даних правочинів, а саме приміщення нотаріальної контори приватного нотаріуса ОСОБА_31 по АДРЕСА_8 з якою він, а так само ОСОБА_11 підтримували тривалі і довірчі відносини, оскільки систематично оформляли у неї різного роду правочини, зокрема договори позики, іпотеки і комісії.

26.12.2008 року близько 14-00 годин ОСОБА_20 разом з чоловіком ОСОБА_32 прибула в приміщення нотаріальної контори приватного нотаріуса ОСОБА_31 по АДРЕСА_8

Цього ж дня, близько 18.00 годин, з метою подальшої реалізації злочинного наміру, направленого на заволодіння майном ОСОБА_20, в приміщення нотаріальної контори приватного нотаріуса ОСОБА_31 прибув ОСОБА_9, який почав переконувати потерпілу в своїй чесності і вигідності отримання у нього позики на умовах передачі в заставу квартири, приховавши при цьому факт нотаріального оформлення договору комісії, що планувалося оформити між нею і ОСОБА_11, який, з метою подальшого заволодіння належною квартирою ОСОБА_20, мав намір отримати шляхом обману.

При цьому, приватний нотаріус ОСОБА_31, знаходячись в довірчих стосунках із ОСОБА_9 і ОСОБА_11, оскільки неодноразово надавала їм послуги з нотаріального оформлення договорів позики, іпотеки і комісії, і не здогадуючись про наявність у ОСОБА_9 і ОСОБА_11 злочинного наміру, направленого на заволодіння чужим майном, вважаючи, що ОСОБА_20 ознайомлена ОСОБА_9 і ОСОБА_11 з умовами отримання позики, а так само із змістом договору комісії, не роз'яснила потерпілій умови вказаного договору, запропонувавши їй підписати ті договори, про оформлення яких її попросив ОСОБА_9

26.12.2008 року, вечірній час ОСОБА_20, підписала з ОСОБА_9 договір позики, згідно якої вона отримала у нього в позику строком до 26.12.2009 року грошових коштів в сумі 108 800 доларів США, з яких на руки отримала 80 000 доларів США, що на той момент, згідно курсу НБУ складало 623200 гривень, а 28 800 доларів США складали відсотки за користування позикою, а також підписала договір іпотеки, предметом якого була квартира за адресою: АДРЕСА_7. При цьому, ОСОБА_9, з метою подальшої реалізації сумісного з ОСОБА_10 злочинного наміру, посилаючись на передбачені договором іпотеки зобов'язання іпотекодателя, отримав від потерпілої технічний паспорт і інші документи, що встановлювали право на квартиру ОСОБА_20

В ході вивчення наданих для підпису нотаріусом ОСОБА_31 документів, ОСОБА_20 та її чоловік ОСОБА_32 випадково виявили наявність серед них договору комісії із раніше незнайомим ОСОБА_11, після чого заявили ОСОБА_9, що не домовлялися з ним про підписання даного договору, не знають ОСОБА_11 і не мають наміру продавати свою квартиру.

Усвідомлюючи, що йому не вдалося отримати договір комісії шляхом приховування від потерпілої факту його підписання і не бажаючи відмовлятися від доведення злочинного наміру до кінця, ОСОБА_9 повідомив ОСОБА_20 неправдиві відомості про те, що нотаріальне оформлення договору комісії з його довіреною особою - є додатковою умовою для видачі їй позики, завіривши останню, що це проста формальність і його перестраховка на випадок неповернення грошових коштів позичальником після закінчення терміну договору, а також пообіцяв не використовувати договір комісії, що надає право розпорядження її майном до закінчення терміну дії договору позики.

Будучи переконаною в щирості пояснень ОСОБА_9, повіривши йому і не здогадуючись про його злочинний намір, ОСОБА_20 погодилася на пропозицію і підписала договір комісії, в якому як комісіонер був вказаний ОСОБА_10

З метою спрощення способу заволодіння належною квартирою ОСОБА_20 шляхом шахрайства, ОСОБА_9 запропонував надати їй додаткову позику 20 000 доларів США за умови якщо ОСОБА_20 зніме з реєстраційного обліку всіх мешканців, що проживають у вказаній квартирі. Продовжуючи довіряти ОСОБА_9, ОСОБА_20 погодилася на дану пропозицію і 13.02.2009 року в приміщенні нотаріальної контори приватного нотаріуса ОСОБА_31 уклала з ним додатковий договір до договору позики від 26.12.2008 року, отримавши від ОСОБА_9 гроші в сумі 20000 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ на той момент складало 154000 гривень і зобов'язалася в строк до 29.12.2009 року виплатити з урахуванням відсотків грошові кошти 135400 доларів США.

14.01.2010 року, реалізовуючи сумісну домовленість про продовження терміну договору позики між ОСОБА_20 і ОСОБА_9 за умови виплати відсотків за користування позикою, в приміщенні нотаріальної контори приватного нотаріуса ОСОБА_31 останні уклали додаткову угоду до договору позики від 26.12.2008 року, згідно якої ОСОБА_20 зобов'язалася в строк до 13.01.2011 року виплатити грошові кошти 217400 доларів США.

Продовжуючи не здогадуватися про злочинний намір ОСОБА_9 заволодіти квартирою, що належить їй, ОСОБА_20 та її чоловік ОСОБА_32, виконуючи умови договору позики від 26.12.2008 року, з січня 2009 року почали сплачувати ОСОБА_9 гроші в рахунок погашення заборгованості, виплативши до липня 2010 року гроші на загальну суму 76000 доларів США.

При цьому, ОСОБА_9, не чекаючи виконання ОСОБА_20 своїх зобов'язань в повному обсязі, з метою реалізації сумісного з ОСОБА_10 злочинного наміру, направленого на заволодіння шляхом шахрайства квартирою ОСОБА_20, 07.04.2010 передав своїй довіреній особі ОСОБА_14, яка не була обізнана про його злочинні наміри, технічний паспорт і інші документи, що встановлюють право, на вищезгадану квартиру для отримання Витягу про право власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_7 необхідного для нотаріального оформлення операції по відчуженню вищезгаданого майна. Після цього, ОСОБА_9 для фіктивної участі в уявній оборудки з придбання у ОСОБА_11 квартири АДРЕСА_7 залучив свого батька ОСОБА_12, який не був обізнаний про його злочинні наміри.

13.07.2010 року ОСОБА_9, продовжуючи реалізацію сумісного з ОСОБА_10 злочинного наміру, передав останньому технічний паспорт і інші документи, що встановлювали право, на квартиру ОСОБА_20 для її відчуження в таємниці від потерпілій.

Того ж дня, о 18-46 годин в приміщенні нотаріальної контори приватного нотаріуса ОСОБА_31 по АДРЕСА_8 виконуючи відведену йому ОСОБА_9 роль, ОСОБА_10, не отримавши прямої згоди ОСОБА_20 на продаж її квартири, в таємниці від неї, використовуючи право розпорядження квартирою, яке йому надавав фіктивний договір комісії з ОСОБА_20, уклав із ОСОБА_12 фіктивний договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_7 внаслідок чого майно потерпілої вибуло з її власності.

13.08.2010 року КП «Харківське міське БТІ» за ОСОБА_12 було зареєстровано право власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_7 ринкова вартість якої, згідно висновку будівельно-технічної експертизи №6361 від 10.10.2011 року на момент скоєння злочину складала 2 651 630 гривень.

Скоївши вищезгадані злочинні дії, ОСОБА_9 і ОСОБА_10 таким чином обернули в свою користь належну квартиру ОСОБА_20 за адресою: АДРЕСА_7 розпоряджатися якій могли шляхом контролю дій ОСОБА_12, який, не здогадуючись про протиправні дії ОСОБА_9 і довіряючи йому, виконував всі його вказівки.

В результаті вищезгаданих злочинних дій ОСОБА_9 і ОСОБА_10 потерпілій ОСОБА_20 був спричинена матеріальна шкода на суму 2651630 гривень, що є особливо великим розміром.

Окрім цього, в лютому 2009 року ОСОБА_9, дізнавшись від ОСОБА_14, що мешканка м. Харкова ОСОБА_21, у якої у власності є однокімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_9 бажає узяти в позику грошові кошти 3000 доларів США і, усвідомлюючи, що ринкова вартість даної квартири, що склалася на той момент, значно перевищує вказану суму, запропонував ОСОБА_10 шляхом реалізації вищезгаданої розробленої співучасниками злочинної схеми, заволодіти даною квартирою.

З цією метою, ОСОБА_9, через ОСОБА_14, переконав потерпілу в чесності і вигідності отримання у нього позики на умовах передачі в заставу квартири та повідомив ОСОБА_21, що готовий на вигідних умовах дати в позику вищезгадану суму грошей під заставу її квартири, за умови укладення договорів позики і іпотеки, вказавши їй місце нотаріального посвідчення даних операцій, а саме приміщення нотаріальної контори приватного нотаріуса ОСОБА_15 по АДРЕСА_5

12.02.2009 року близько 19-00 годин, ОСОБА_21, спільно з ОСОБА_14, прибула в приміщення нотаріальної контори приватного нотаріуса ОСОБА_15 по АДРЕСА_5

Цього ж дня, близько 19-20 годин, з метою подальшої реалізації злочинного наміру, направленого на заволодіння майном ОСОБА_21, в приміщенні нотаріальної контори приватного нотаріуса ОСОБА_15 прибули ОСОБА_9 та ОСОБА_13 , яку ОСОБА_9 залучив для фіктивної участі як комісіонера при оформленні договору комісії, про майбутнє укладання якого потерпіла не була обізнана.

12.02.2009 року між ОСОБА_9 з одного боку і ОСОБА_21, яка не здогадувалася про його злочинні наміри, з іншого боку, були укладені договір позики строком до 12.02.2010 року на суму 4080 доларів США, з яких ОСОБА_21 на руки отримала 3000 доларів США, а 1080 доларів США складали відсотки за користування позикою, і договір іпотеки, предметом якого була належна ОСОБА_21 квартира АДРЕСА_9 При цьому ОСОБА_9, з метою подальшої реалізації сумісного з ОСОБА_10 злочинного наміру, посилаючись на передбачені договором іпотеки зобов'язання іпотекодателя, отримав від потерпілої технічний паспорт та інші документи, що встановлювали право на квартиру АДРЕСА_9, після чого передав ОСОБА_21 гроші в сумі 3000 доларів США, що на той момент, згідно офіційного курсу Національного банку України, складало 23100 гривень, роз'яснив їй порядок розрахунку за договором позики, зокрема, необхідність виплати відсотків за користування кредитом, які складали 90 доларів США в місяць.

При цьому, приватний нотаріус ОСОБА_15, знаходячись в довірчих стосунках із ОСОБА_9, оскільки неодноразово надавала йому послуги з нотаріального оформлення договорів позики, іпотеки і комісії, і не здогадуючись про наявність у нього злочинного наміру, направленого на заволодіння чужим майном, вважаючи, що ОСОБА_21 ознайомлена ОСОБА_9 із умовами отримання позики, а так само із змістом договору комісії, не роз'яснила потерпілій умови договору комісії, у зв'язку з чим ОСОБА_21, довіряючи ОСОБА_9 і приватному нотаріусові ОСОБА_15, будучи особою з невисоким рівнем освіти, підписала всі надані нею документи, зокрема несвідомо підписавши під впливом обману договір комісії із ОСОБА_13, з фактом підписання і змістом якого ознайомлена не була. ОСОБА_13 підписала договір комісії вже після того, яка ОСОБА_21 залишила приміщення нотаріальної контори.

Таким чином, скориставшись недбалим відношенням до своїх обов'язків приватного нотаріуса ОСОБА_15, невисоким рівнем освіти ОСОБА_21, довірою з її боку, ОСОБА_9 і ОСОБА_10 шляхом обману і зловживання довірою, отримали оформлений договір комісії, на підставі якого придбали можливість розпоряджатися вищезгаданою квартирою, шляхом контролю дій ОСОБА_13, яка, не здогадуючись про протиправні дії ОСОБА_9 і довіряючи йому, виконувала всі його вказівки.

Продовжуючи не здогадуватися про злочинний намір ОСОБА_9 заволодіти її квартирою, ОСОБА_21, виконуючи умови договору позики від 12.02.2009 року стала регулярно, в строки передбачені договором, сплачувати останньому гроші в рахунок погашення заборгованості.

18.08.2009 року ОСОБА_10, діючи за попередньою змовою і в групі з ОСОБА_9, не чекаючи виконання ОСОБА_21 своїх зобов'язань в повному обсязі перед останнім, з метою реалізації злочинного наміру, направленого на заволодіння шляхом шахрайства квартирою ОСОБА_21, в таємниці від останньої, звернувся із заявою від імені ОСОБА_13 до КП «Харківське міське БТІ», де отримав Витяг про право власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_9 необхідний для нотаріального оформлення оборудки по відчуженню об'єкту нерухомості.

Після цього, ОСОБА_9, діючи погоджено з ОСОБА_11, доручив ОСОБА_13, якій передав технічний паспорт і інші документи, що встановлювали право на вищезгадану квартиру, укласти уявну оборудку із купівлі-продажу квартири з ОСОБА_10

26.08.2009 року, близько 19-15 годин, ОСОБА_13 , в приміщенні нотаріальної контори приватного нотаріуса ОСОБА_15 по АДРЕСА_5 виконуючи доручення ОСОБА_9, використовуючи право розпорядження чужим майном, яке їй надавав отриманий ОСОБА_9 шляхом обману договір комісії з ОСОБА_21, уклала з ОСОБА_10 уявний договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_9, внаслідок чого майно потерпілої ОСОБА_21 вибуло з її власності.

10.09.2009 року ОСОБА_10 продовжуючи реалізацію сумісного із ОСОБА_9 злочинного наміру, в таємниці від потерпілої ОСОБА_21, звернувся до КП «Харківське міське БТІ» із заявою про реєстрацію права власності на нерухоме майно і цього ж дня за останнім було зареєстровано право власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_9, ринкова вартість якої згідно висновку будівельно-технічної експертизи №8338 від 16.01.2012 року на момент скоєння злочину складала 215168 гривень.

Зробивши вищезгадані злочинні дії, ОСОБА_9 і ОСОБА_10 таким чином обернули в свою користь належну ОСОБА_21 квартиру за адресою: АДРЕСА_9.

При цьому ОСОБА_9, бажаючи приховати факт вчиненого злочину, через ОСОБА_14, продовжив отримувати від ОСОБА_21, яка знаходилася в невіданні щодо факту відчуження квартири, що їй належала, грошові кошти за договором позики від 12.02.2009 року.

У грудні 2009 року, ОСОБА_21, потребуючи отримання додаткових позикових грошових коштів, через ОСОБА_14 знов звернулася до ОСОБА_9 з проханням про позику їй грошових коштів в сумі 2000 доларів США.

При цьому, ОСОБА_9, продовжуючи приховувати від ОСОБА_21 факт відчуження квартири, що їй належить, і не бажаючи, що б потерпіла про це дізналася, 29.12.2009 року, знаходячись в приміщенні нотаріальної контори приватного нотаріуса ОСОБА_15 за адресою: АДРЕСА_5, уклав з ОСОБА_21 додатковий договір позики на суму 7700 доларів США, терміном дії до 29.12.2010 року, і додатковий договір до договору іпотеки від 12.02.2009 року, в якому було вказано, що ОСОБА_21 є власником АДРЕСА_9

Підписавши вищезгадані договори і навіть не припускаючи, що квартира, що їй належала, вже тривалий час як продана, потерпіла ОСОБА_21 в період з січня 2010 року по грудень 2010 року, виконуючи свої зобов'язання за договором позики, продовжувала сплачувати ОСОБА_9 через ОСОБА_14 грошові кошти, виплативши в загальній сумі 6170 доларів США, і припинила виплату тільки після того, як дізналася, що на підставі позову раніше не знайомого їй ОСОБА_11 судом Фрунзенського району м. Харкова винесена ухвала про її виселення із квартири АДРЕСА_9

В результаті вищезгаданих злочинних дій ОСОБА_9 і ОСОБА_11 потерпілій ОСОБА_21 була завдана матеріальна шкода на суму 215168 гривень, що є особливо великим розміром.

Окрім того, в липні 2009 року ОСОБА_9, дізнавшись від ОСОБА_14, що мешканка м. Харкова ОСОБА_22, у якої в сумісній власності з її братом ОСОБА_33 є трикімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_10 бажає узяти позику грошові кошти в сумі 17000 доларів США і усвідомлюючи, що ринкова вартість даної квартири, що склалася на той момент, значно перевищує вказану суму, запропонував ОСОБА_10 шляхом реалізації вищезгаданої розробленої співучасниками злочинної схеми, заволодіти даною квартирою.

З цією метою, ОСОБА_9, через ОСОБА_14, повідомив ОСОБА_22, що готовий на вигідних умовах дати в позику вищезгадану суму грошей під заставу її квартири, за умови укладення договорів позики і іпотеки, вказавши їй місце нотаріального посвідчення даних операцій, а саме приміщення нотаріальної контори приватного нотаріуса ОСОБА_15 по АДРЕСА_5

16.07.2009 року близько 17-00 годин ОСОБА_22 і ОСОБА_33 прибули в приміщення нотаріальної контори приватного нотаріуса ОСОБА_15 по АДРЕСА_5

Цього ж дня, близько 20-00 години, з метою подальшої реалізації злочинного наміру, направленого на заволодіння майном ОСОБА_22 і ОСОБА_33, в приміщення нотаріальної контори приватного нотаріуса ОСОБА_15 прибули ОСОБА_9, який почав переконувати потерпілих в своїй чесності і вигідності отримання у нього позики на умовах передачі в заставу квартири, а так само ОСОБА_10, який став знаходиться поза видимістю ОСОБА_22 і ОСОБА_33, щоб приховати від останніх мету свого прибуття, а саме участі як комісіонера при оформленні договору комісії, про майбутнє укладення якого потерпілі не були обізнані.

16.07.2009 року між ОСОБА_9 з одного боку і ОСОБА_22, ОСОБА_33, які не здогадувалися про його злочинні наміри, з іншого боку, були укладені договір позики строком до 16.07.2010 року на суму 23120 доларів США, з яких ОСОБА_22 на руки отримала 17000 доларів США, а 6120 доларів США складали відсотки за користування позикою, і договір іпотеки, предметом якого була квартира АДРЕСА_10 При цьому ОСОБА_9, з метою подальшої реалізації сумісного з ОСОБА_10 злочинного наміру, посилаючись на передбачені договором іпотеки зобов'язання іпотекодателя, отримав від потерпілих технічний паспорт і інші документи, що встановлювали право на вищезгадану квартиру, після чого передав ОСОБА_22 гроші в сумі 17000 доларів США, що на той момент, згідно офіційного курсу НБУ складало 129728,7 гривень, роз'яснив їй порядок розрахунку за договором позики, зокрема про необхідність виплати відсотків за користування кредитом, які складали 510 доларів США в місяць, а так само завірив ОСОБА_22 в можливості погашення заборгованості і після закінчення терміну договору.

При цьому, приватний нотаріус ОСОБА_15, знаходячись в довірчих стосунках із ОСОБА_9 і ОСОБА_10, оскільки неодноразово надавала їм послуги із нотаріального оформлення договорів позики, іпотеки і комісії, і не здогадуючись про наявність у них злочинного наміру, направленого на заволодіння чужим майном, і вважаючи, що ОСОБА_22 і ОСОБА_33 ознайомлені ОСОБА_9 і ОСОБА_10 з умовами отримання позики, а так само із змістом договору комісії, не роз'яснила потерпілим умови вищезгаданих договорів, у зв'язку з чим останні, довіряючи ОСОБА_9 і приватному нотаріусові ОСОБА_15, будучи фізично і психологічно стомлені тривалим перебуванням в приміщенні нотаріальної контори, несвідомо підписали всі надані нотаріусом документи, зокрема підписавши під впливом обману договір комісії з ОСОБА_11, з фактом підписання і змістом якого ознайомлені не були. ОСОБА_10 підписав договір комісії вже після того, яка ОСОБА_22 і ОСОБА_33 залишили приміщення нотаріальної контори.

Таким чином, скориставшись недбалим відношенням до своїх обов'язків приватного нотаріуса ОСОБА_15, невисоким рівнем освіти ОСОБА_22 і ОСОБА_33, ступенем їх фізичної і психологічної втоми на момент оформлення оборудки, довірою з їх боку, ОСОБА_9 і ОСОБА_10 шляхом обману і зловживання довірою, отримали оформлений договір комісії, на підставі якого отримали можливість розпоряджатися вищезгаданою квартирою без відома і волі потерпілих.

Продовжуючи не здогадуватися про злочинний намір ОСОБА_9 заволодіти квартирою, що їй належить, ОСОБА_22, виконуючи умови договору позики від 16.07.2009 року, з серпня 2009 року почала сплачувати останньому гроші в рахунок погашення заборгованості, виплативши до грудня 2010 року гроші на загальну суму 7100 доларів США.

У вересні 2009 року ОСОБА_10, діючи за попередньою змовою і в групі з ОСОБА_9, не чекаючи виконання ОСОБА_22 і ОСОБА_33 своїх зобов'язань в повному обсязі перед останнім, з метою реалізації злочинного наміру, направленого на заволодіння шляхом шахрайства квартирою потерпілих, в таємниці від останніх, звернувся із заявою від імені ОСОБА_33 в КП «Харківське міське БТІ», де отримав Витяг про право власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_10, необхідний для нотаріального оформлення оборудки по відчуженню об'єкту нерухомості. Після цього, ОСОБА_9 для фіктивної участі в уявній оборудці з придбання у ОСОБА_11 квартири АДРЕСА_10 привернув свого батька ОСОБА_12, який не був обізнаний про злочинний характер його дій.

10.09.2009 року ОСОБА_9, продовжуючи реалізацію сумісного з ОСОБА_10 злочинного наміру, передав останньому технічний паспорт і інші документи, що встановлювали право на квартиру ОСОБА_22 і ОСОБА_33 для її відчуження в таємниці від потерпілих.

Цього ж дня, близько 19-55 годин, в приміщенні нотаріальної контори приватного нотаріуса ОСОБА_31, по АДРЕСА_5 виконуючи відведену йому в реалізації злочинної схеми роль, ОСОБА_10 не отримавши прямої згоди ОСОБА_22 і ОСОБА_33 на продаж їх квартири, в таємниці від останніх, використовуючи право розпорядження квартирою, яке йому надавав фіктивний договір комісії з потерпілими, уклав з ОСОБА_12, який не був обізнаний про протиправну спрямованість наміру ОСОБА_9 і ОСОБА_10, уявний договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_10 внаслідок чого майно потерпілих вибуло з їх власності.

30.09.2009 року у КП «Харківське міськеБТІ» за ОСОБА_12 було зареєстровано право власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_10, ринкова вартість якої, згідно висновку будівельно-технічної експертизи №4848 від 25.07.2011 року на момент скоєння злочину складала 355 700 гривень.

Скоївши вищезгадані злочинні дії, ОСОБА_9 і ОСОБА_10 таким чином, шляхом шахрайства, обернули в свою користь належну ОСОБА_22 і ОСОБА_33 квартиру за адресою: АДРЕСА_10, розпоряджатися якій могли шляхом контролю дій ОСОБА_12, який, не здогадуючись про протиправні дії ОСОБА_9 і довіряючи йому, виконував всі його вказівки.

При цьому ОСОБА_22, яка знаходилася в невіданні щодо факту відчуження квартири, що їй належить, продовжувала сплачувати ОСОБА_9 гроші за договором позики від 16.07.2009 року аж до січня 2011 року, коли припинила виплату, оскільки дізналася про те, що її квартира вже тривалий час як продана.

В результаті вищезгаданих злочинних дій ОСОБА_9 і ОСОБА_11 потерпілим ОСОБА_22 і ОСОБА_34 був причинний матеріальна шкода на суму 355 700 гривень, що є особливо великим розміром.

Окрім цього, в період з 2006 року по 2008 рік між ТОВ «Валтар-Агро», в особі директора ОСОБА_35 і ОСОБА_9 була досягнута усна угода про систематичні позики у останнього грошових коштів під заставу сільськогосподарської продукції. Згідно досягнутої угоди ТОВ «Валтар-Агро» завозив на елеватори Харківської області сільськогосподарську продукцію, після чого переоформляв її на ПФ «ЦСІ «Аграрій» засновником якої був ОСОБА_9, який у свою чергу перераховував на поточний рахунок ТОВ «Валтар-агро» раніше обумовлену суму позикових грошових коштів. Надалі, ТОВ «Валтар-Агро», коли наступав час повернення позики, придбавало у ПФ «ЦСІ «Аграрій» назад заставне майно шляхом зворотного переоформлення на свій рахунок сільськогосподарської продукції на елеваторах Харківської області. З метою приховання факту позики грошових коштів ОСОБА_9 запропонував ОСОБА_35 використовувати для оформлення вищезгаданих господарських взаємин договори купівлі-продажу, а також витратні накладні на постачання товару. При цьому, оскільки вартість с/г продукції, переданої ТОВ «Валтар-Агро» як заставу ПФ «ЦСІ «Аграрій», значно перевищувала розмір грошових коштів, перерахованих за безготівковим розрахунком ОСОБА_9, як засновником даної фірми в адресу ТОВ «Валтар-Агро», ним, з метою надання фактично існуючим позиковим відносинами виду відносин за договором купівлі-продажу, а також уявного факту оплати поставленої продукції в повному обсязі, було запропоновано ОСОБА_35, як директорові ТОВ «Валтар-Агро» видавати йому квитанції до прибуткових касових ордерів про, нібито, отримання від нього наявних грошових коштів по оплаті постачань с/г продукції на суми, які складали різницю між розміром поставленої продукції і фактичним розміром безготівкової оплати на поточний рахунок ТОВ «Валтар-Агро».

У 2008 році ОСОБА_9 вирішив скористатися довірчим відношенням до нього з боку посадових осіб ТОВ «Валтар-агро», щоб заволодіти майном вищезгаданого підприємства, яке було б йому передано як застава шляхом укладення договорів купівлі-продажу.

Реалізовуючи свій злочинний намір, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, ОСОБА_9 вирішив досягти найбільш сприятливих умов для скоєння злочину і запропонував директорові ТОВ «Валтар-Агро» ОСОБА_35 продовжити господарські відносини, що склалися, шляхом подальшого переоформлення сільськогосподарській продукції, що належала ТОВ «Валтар-агро», на ПФ «ЦСІ «Аграрій», обіцяючи сплатити частину вищезгаданої продукції з можливістю зворотного викупу даного майна на колишніх умовах.

При цьому, сам ОСОБА_9, бажаючи надати взаєминам, що склалися, вигляду цивільно-правових, вирішив в завершення злочинного наміру переоформити отримане від ТОВ «Валтар-Агро» майно на ТОВ «ЦАПІ «Кредит-Агро», в якому він був співзасновником і директором, в наслідок чого, мав можливість розпоряджатися предметом злочину за власним розсудом.

На здогадуючись про злочинний намір ОСОБА_9, відчуваючи довіру до останнього, посадові особи ТОВ «Валтар-Агро» шляхом списання зі свого особового рахунку і зарахування на рахунок на ПФ «ЦСІ «Аграрій» поставило в адресу останньої: 29.09.2008 року пшеницю 6-го класу в кількості 200,330 тон, вартістю 180 399,60 грн, що зберігалася на ТОВ «Беспалівське ХПП»; у період з 14.08.2008 року по 18.09.2008 року ячмінь 3-го класу в кількості 546,116 тон, вартістю 510498,79 грн, що зберігався на ТОВ «Балаклійське хлібоприймальне підприємство»; у період з 17.09.2008 року по 08.10.2008 року соняшник в кількості 356,564 тон на суму 713 128,00 грн., що зберігався на ДП ДАК «Хліб України» «Торгово-заготівельне підприємство»; у період з 11.08.2008 року по 22.09.2008 року ячмінь 3-го класу в кількості 403 822 тон на суму 410 826,37 грн., що зберігався на ДП ДАК «Хліб України» «Торгово-заготівельне підприємство»; у період з 11.08.2008 року до 23.09.2008 року пшеницю 6-ої класу в кількості 673,367 тон на суму 587363,25 грн., що зберігалася на ДП ДАК «Хліб України» «Торгово-заготівельне підприємство», а всього ТОВ «Валтар-агро» в період з 11.08.2008 року по 08.10.2008 року переоформив на ПФ «ЦСІ «Аграрій» товару на загальну суму 2 402 216,01 грн.

Після цього, ОСОБА_9, з метою заволодіння найбільшою кількістю заставного майна ТОВ «Валтар-Агро» шляхом шахрайства, здійснив в адресу останнього часткове перерахування позикових грошових коштів в сумі 673 527,76 грн і запропонував ОСОБА_35 продовжувати переоформляти зерно, ТОВ «Валтар-агро», що належало ТОВ «ЦАПІ «Кредіт-агро», обіцяючи останньому, що він як генеральний директор ТОВ «ЦАПІ «Кредит-Агро» виконає перед ТОВ «Валтар-Агро» узяті на себе зобов'язання по позиці грошових коштів під заставу поставленого зерна.

Не здогадуючись про злочинний намір ОСОБА_9 і продовжуючи довіряти йому, директор ТОВ «Валтар-агро» ОСОБА_35 переоформив на ТОВ «ЦАПІ «Кредіт-агро»: 21.10.2008 року соняшник в кількості 80,000 тон на суму 104000,00 грн; 22.10.2008 року ячмінь в кількості 13,436 тон на суму 11420,60 грн; 05.11.2008 року соняшник в кількості 55,790 тон на суму 72527,00 грн; 07.11.2008 року соняшник в кількості 32,047 тон на суму 41661,10 грн; 17.11.2008 року соняшник в кількості 17,950 тон на суму 23335,00 грн, а всього товару на загальну суму 252 943,70 грн.

В період 21.10.2008 року по 14.11.2008 року ОСОБА_9, не маючи наміру на виконання узятих на себе зобов'язань по поверненню переданого йому в заставу товару перед ТОВ «Валтар-Агро», діючи від імені ПФ «ЦСІ «Аграрій», на підставі листа, переоформив отримане в заставу від ТОВ «Валтар-агро» вищезгадане майно на загальну суму 2 655 159,71 гривень особовий рахунок ТОВ «ЦАПІ «Кредит-Агро».

У січні 2009 року, ОСОБА_9 , досягнувши бажаного результату своїх злочинних дій, відмовився від виконання узятих на себе перед ТОВ «Валтар-Агро» зобов'язань повернути отриманий від вищезгаданого підприємства товар або в повному обсязі сплатити його вартість, чим заподіяв ТОВ «Валтар-агро», згідно висновку судово-економічної експертизи № 3155 від 20.04.2011 року матеріальну шкоду на суму 1 981 632,25 гривень, що є особливо великим розміром.

Окрім цього, в серпні 2010 року ОСОБА_9 і ОСОБА_10, заволодівши при вищезгаданих обставинах шляхом шахрайства належну ОСОБА_16, ОСОБА_18 і ОСОБА_17 квартирою за адресою: АДРЕСА_4 вирішили отримати можливість фактичного володіння даним житлом.

З цією метою, в лютому 2010 року ОСОБА_9 попросив ОСОБА_13, на яку фіктивно, при вищезгаданих обставинах, було оформлено право власності на квартиру АДРЕСА_4 звернутися в Дзержинський р/с м. Харкова з позовом до ОСОБА_16, ОСОБА_18 і ОСОБА_17 про зняття їх з реєстраційного обліку і виселенні.

Дізнавшись про те, що ОСОБА_16, ОСОБА_18 і ОСОБА_17 звернулись із заявою про вчинене відносно них шахрайство в правоохоронні органи, а так само в судовому порядку оспорили укладені правочини, а саме договір комісії від 21.10.2008 року і подальші договори купівлі-продажу квартири АДРЕСА_4 від 10.06.2009 року та 13.10.2009 року, а також подали заперечення на вимогу ОСОБА_13 про їх виселення, ОСОБА_9 і ОСОБА_10 з метою отримання можливості фактичного володіння даним житлом, усвідомлюючи злочинний характер своїх дій, вирішили шляхом погроз застосування насильства, а так само із застосуванням фізичного насильства, примусити зареєстрованих і мешкаючих в даній квартирі ОСОБА_16 ОСОБА_18 і ОСОБА_17 виконати уявне цивільно-правове зобов'язання, витікаюче із п.3 підписаного при вказаних обставинах шляхом обману договору комісії з ОСОБА_10 від 21.10.2008 року, згідно якого потерпілі, нібито, повинні були з моменту укладення вищезгаданої цивільно-правової угоди не займати квартиру АДРЕСА_4

З цією метою, в середині серпня 2010 року, ОСОБА_10 який діяв погоджено з ОСОБА_9, на вул. Кримській у м. Харкові біля місця роботи ОСОБА_16 зустрівся з останньою і став вимагати виселитися із займаної нею і членами її сім'ї квартири, на що отримав від останньої категоричну відмову.

Не бажаючи відмовлятися від злочинних намірів, ОСОБА_10 з метою залякування потерпілої, пригрозив останньої фізичною розправою і застосував відносно ОСОБА_16 фізичне насильство не небезпечне для життя і здоров'я, а саме штовхнув останню плечем, чим заподіяв їй фізичний біль.

Після цього, ОСОБА_9 і ОСОБА_10, нехтуючи принципами психічної і фізичної недоторканності, волі, свободи і здоров'я людини, вирішили, діючи в групі, а також спільно з іншими особами, які не були обізнані про їх протиправний намір, провести силове захоплення квартири АДРЕСА_4.

27 серпня 2010 року ОСОБА_10 з метою отримання можливості проникнення в квартиру потерпілих, залучив для злому замків дверей вказаної квартири фахівця ПП «Ал'янс» ОСОБА_36, який не був обізнаний про злочинний намір співучасників.

Того ж дня, близько 13-00 годин ОСОБА_9, спільно із ОСОБА_13 , ОСОБА_12, та іншими невстановленими в ході слідства особами, реалізовуючи сумісний з ОСОБА_11 злочинний намір, прибув до АДРЕСА_4 Знаходячись біля вищезгаданого будинку ОСОБА_9 пояснив ОСОБА_36, що, нібито, всі власники квартири загубили ключі і тому в ній необхідно відкрити замок. При цьому, ОСОБА_13, не усвідомлюючи протиправний характер майбутніх дій співучасників, пред'явила ОСОБА_36 документи, підтверджуючі її власність на АДРЕСА_4

Після цього, ОСОБА_36, будучи введеним в оману з боку ОСОБА_9, який бажав проникнути в житло, зробив спробу зламати замок вхідних дверей вищезгаданої квартири з використанням спеціального інструменту, проте проникнути в квартиру ОСОБА_9, ОСОБА_10 та інші особи не змогли, оскільки у цей момент, близько 14-30 годин, на сходовий майданчик 8-го поверху 3-го під'їзду будинку АДРЕСА_4 прибули ОСОБА_37 і ОСОБА_38, які перешкодили діям ОСОБА_36 зі зламу замка вхідних дверей і присікли протиправні дії ОСОБА_9

Цього ж дня, близько 15.00 годин, після того, як ОСОБА_37 і ОСОБА_38 покинули місце події, до будинку № 60 по пр. Перемоги м. Харкова прибув ОСОБА_10 який попросив ОСОБА_39 продовжити зламувати двері, на що останній відмовився, оскільки усвідомив протиправність даних дій, у зв'язку з чим співучасники вирішили перенести завершення реалізації свого злочинного наміру на інший день.

30.08.2010 року близько 15-50 години ОСОБА_10 і ОСОБА_9 знову прибули за адресою: АДРЕСА_4 де, переслідуючи мету примушення ОСОБА_16, ОСОБА_17 і ОСОБА_18 до виконання уявних цивільно-правових зобов'язань, пошкодили ті, що належать потерпілим вхідні двері вказаної квартири, а потім проникли в приміщення квартири, де в цей час знаходився ОСОБА_17, і, застосовуючи до нього фізичне насильство не небезпечне для життя і здоров'я, виселили останнього з його житла, виштовхавши на сходовий майданчик, внаслідок чого заподіяли потерпілому фізичний біль, після чого встановили нові двері в квартиру, що позбавило ОСОБА_17, ОСОБА_18 і ОСОБА_16 вільного доступу в своє житло.

По справі заявлені цивільні позови потерпілими та представником цивільного позивача.

Допитаний в якості підсудного ОСОБА_9 свою вину не визнав та суду повідомив про те, що злочинів не вчиняв. На протязі останніх декілька років він давав людям гроші у борг. Чому люди зверталися до нього, а не до банківської установи, він не знає. Злочинної схеми він не створював, нікого не підшукував. Позичальники самі зверталися до нього через знайомих з проханням дати їм на час грошей в позику. Договори позики оформлювалися нотаріально. Він не приховував кількість і зміст підписаних документів у момент їх нотаріального оформлення. Нотаріуси роз'яснювали сторонам зміст договорів, вручали їх копії. Він не вступав в злочинну змову з ОСОБА_10, своїми батьками, ОСОБА_13 та нотаріусами. Ніяких попередніх переговорів вести від його імені з позичальниками він ОСОБА_14 не уповноважував. У нотаріусів він нікого не одурював, роботу нотаріусів не контролював. Його, як сторону за договором, самого запрошували до нотаріусів співробітники нотаріальних контор, він тільки уточнював, чи ознайомилися позичальники і іпотекодателі із змістом проектів договорів. Після того, як йому повідомляли з нотаріальної контори про те, що позичальник готовий до підписання договорів, він з'являвся з грошовими коштами на укладання угоди. Жодних довірчих стосунків з нотаріусами ОСОБА_15, ОСОБА_31 він не підтримував. Він не просив їх про одночасне оформлення договорів позики, іпотеки з його участю і договору комісії за участю ОСОБА_11 чи ОСОБА_13 Позичальники отримували гроші перед підписанням договорів. Після отримання грошей вони підписували договори, ОСОБА_9 отримував його копії, залишав приміщення нотаріальної контори, а позичальники після цього у нотаріуса підписували договори комісії, отримували свої екземпляри договорів, їх нотаріальні копії, а також сплачували послуги нотаріуса. Позичальники свідомо підписували запропоновані ним угоди, у тому числі і договори комісії. Йому відомо, що ОСОБА_10 направляв комітентам свої звіти щодо продажу їх майна. Договори поруки, укладені ним із ОСОБА_10 та ОСОБА_13 були реальними, гроші по ним передавалися. Він не ухилявся від прийому платежів з метою формування заборгованості перед ним у потерпілих, коли йому передавали гроші в рахунок повернення позики, він завжди писав розписки. Приймати від його імені платежі міг тільки його брат ОСОБА_25 Що стосується ОСОБА_14, то він не уповноважував її на прийом платежів від позичальників, а якщо вона і віддавала йому які-небудь грошові кошти за своїх знайомих, він був зобов'язаний приймати ці гроші. За епізодом звинувачення у скоєнні шахрайства відносно ОСОБА_16, ОСОБА_18, ОСОБА_17 пояснив, що позичити 26000 доларів США вищезгаданим потерпілим його попросив ОСОБА_23 ОСОБА_9 ніяким чином не умовляв цих громадян у вигідності умов отримання позики саме у нього. Він 21.10.2008 року уклав с ними у нотаріуса договори позики та іпотеки, а ОСОБА_10 - договір комісії. Якби позичальники вчасно віддавали позикові грошові кошти, у нього не було необхідності звертатися до поручителя ОСОБА_10 влітку 2009 року з вимогою про виконання їх зобов'язань за договором позики. Він як іпотекодержатель давав згоду комісіонеру ОСОБА_10 на продаж квартири, яка була предметом іпотеки. У червні 2009 року він попереджав ОСОБА_16 і її мати про те, що вони можуть позбутися своєї квартири, якщо не віддадуть гроші за договором позики, але гроші йому так і не були повернені. Гроші в сумі 24500 доларів США від ОСОБА_16 і ОСОБА_17 він не отримував. За епізодом звинувачення у скоєнні шахрайства відносно ОСОБА_19 пояснив, що ніякого наміру на заволодіння квартирою ОСОБА_19 у нього не було. У жовтні 2008 року до нього звернулася ОСОБА_30 з проханням зайняти гроші її знайомому ОСОБА_19 Він погодився дати в позики гроши в сумі 17700 доларів США під заставу, яку запропонував ОСОБА_19 та 22.10.2008 року уклав із ним у нотаріуса договори позики та іпотеки, а ОСОБА_13 - договір комісії. Оскільки ОСОБА_19 гроші йому не повернув, він звернувся до ОСОБА_13 з вимогою виконати зобов'язання комісіонера. ОСОБА_13, відповідно до повноважень, які їй надав ОСОБА_19 за договором комісії, продала його квартиру і направила отримані гроші для виконання зобов'язань ОСОБА_19 перед ним за договором позики. Копії договорів позики, іпотеки та комісії у нотаріуса ОСОБА_19 отримував, умови договору комісії були йому відомі. ОСОБА_10 він не просив звертатися в БТІ від імені ОСОБА_13 для отримання витягу із реєстру прав власності на квартиру АДРЕСА_6. За епізодом звинувачення у скоєнні шахрайства відносно ОСОБА_20 пояснив, що через його знайомих до нього звернувся ОСОБА_32, який хотів зайняти 135000 доларів США, оскільки у нього на той момент такої суми не було, він погодився зайняти гроші в сумі 108800 доларів США. В рахунок забезпечення позики ОСОБА_32 запропонував надати в іпотеку квартиру його дружини ОСОБА_20 У нотаріальну контору він прибув з метою надання позики ОСОБА_20, а не з метою шахрайства. Коли його повідомили, що ОСОБА_20 і ОСОБА_32 повністю ознайомилися із змістом договорів і висловили свою згоду на їх підписання, він приїхав, привіз їм гроші та 26.12.2008 року уклав із ОСОБА_20 у нотаріуса договори позики та іпотеки, а ОСОБА_10 - договір комісії. ОСОБА_20 і ОСОБА_32 не говорили йому про те, що не мають наміру продавати свою квартиру. Додаткову позику він надав у розмірі 26600 доларів США, у зв'язку з тим, що ОСОБА_32 і ОСОБА_20 ще спочатку просили у нього 135000 доларів США. 14.01.2010 року він на прохання ОСОБА_20 і ОСОБА_32 додатково передав ОСОБА_20 ще 82 000 доларів США. Після цього він отримав від ОСОБА_20 та від ОСОБА_32 позичені тільки приблизно 8000 доларів США, у зв'язку з цим він був вимушений звернутися до комісіонера ОСОБА_10 і запропонував ти йому виконати зобов'язання ОСОБА_20 за договором позики. ОСОБА_10 частково виконав зобов'язання ОСОБА_20 із коштів, отриманих від продажу квартири ОСОБА_20 За епізодом звинувачення у скоєнні шахрайства відносно ОСОБА_21 пояснив, що його знайома ОСОБА_14 попросила дати у борг її знайомій ОСОБА_21 гроші в сумі 4000 доларів США. ОСОБА_14 запевнила його в порядності ОСОБА_21 За словами ОСОБА_14 остання гроші обов'язково поверне, тому що, нібито, планує продати свою квартиру. За словами ОСОБА_14, саме ОСОБА_21 запропонувала передати йому в іпотеку свою квартиру. 12.02.2009 року уклав із нею у нотаріуса договори позики та іпотеки, а ОСОБА_13 - договір комісії. Ні він, ні ОСОБА_10 ніякої злочинної схеми не розробляли, не планували заволодіти квартирою ОСОБА_21 ОСОБА_21 свідомо підписувала угоди. Він ніколи не одурював ОСОБА_21 і не давав ніяких протиправних вказівок ОСОБА_13 Він не пам'ятає, регулярно або не регулярно ОСОБА_21 виконувала свої зобов'язання за договором позики. Ніяких доручень ОСОБА_40 отримувати він ОСОБА_21 гроші за договором позики для нього, ОСОБА_10 для звернення до БТІ за отриманням витягу із реєстру прав власності на квартиру ОСОБА_21 він не давав. Ніяких документів на квартиру ОСОБА_21 він ОСОБА_13 не передавав, також він не давав їй ніяких вказівок з приводу укладення договору купівлі-продажу з ОСОБА_10 За епізодом звинувачення у скоєнні шахрайства відносно ОСОБА_22 і ОСОБА_33 пояснив, що літом 2009 року до нього звернулася ОСОБА_14 з проханням зайняти гроші її знайомим ОСОБА_22 та її брату ОСОБА_33 в сумі близько 23 000 доларів США. За словами ОСОБА_14, її знайомі бажали в забезпечення позики надати йому в іпотеку свою квартиру за адресою: АДРЕСА_10. Подивившись документи на квартиру він дав попередню згоду. 16.07.2009 року він уклав з ними у нотаріуса договори позики та іпотеки, а ОСОБА_10 - договір комісії. Позику ОСОБА_22 і ОСОБА_33 йому не повернули. За епізодом звинувачення у скоєнні шахрайства відносно ТОВ «Валтар-агро» пояснив, що не мав ні усної, ні письмової домовленості з ОСОБА_35 про надання в позику ТОВ «Валтар-Агро» грошових коштів. ПФ «ЦСІ «Аграрій» укладало з ТОВ «Валтар-агро» тільки договори купівлі-продажу і постачання. Окрім цього, він на прохання ОСОБА_35 і ОСОБА_41 передавав їм наявні грошові кошти як передоплату за с/г продукцію, яку ТОВ «Валтар-агро» зобов'язався поставити в майбутньому всього на суму близько 4180000 гривень. Жодних довірчих стосунків з посадовими особами ТОВ «Валтар-Агро» він не підтримував. Продукція, яка поставлялася в період з 11.08.2008 по 08.10.2008 в адресу ПФ «ЦСІ «Аграрій» не була заставним майном, а була куплена і стала власністю підприємства, яке він очолював. За епізодом звинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 355 КК України пояснив, що вважає свої дії та ОСОБА_10 щодо намагань висилити ОСОБА_16, ОСОБА_17 та ОСОБА_18 з квартири АДРЕСА_4 законними, їх знаходження у вищезазначеної квартирі наприкінці серпня 2010 року суперечило договору комісії між ними та ОСОБА_10 Ні він, ні ОСОБА_10 не погрожували фізичним насильством та не застосовували фізичне насильство до потерпілих та інших осіб.

Допитаний в якості підсудного ОСОБА_10 свою вину не визнав та суду повідомив про те, що він не вступав в злочинну змову з ОСОБА_9, його батьками, ОСОБА_13 та нотаріусами на скоєння шахрайських дій з потерпілими. На прохання ОСОБА_9 він укладав декілька договорів комісії з потерпілими та виконував їх належним чином. Під час укладання договорів комісії у приміщенні нотаріальної контори його бачили комітенти, вони отримували від нотаріуса копії договорів комісії. За епізодом звинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 355 КК України пояснив, що вважає свої дії щодо виселення ОСОБА_16, ОСОБА_17 та ОСОБА_18 з квартири АДРЕСА_4 законними, їх знаходження у вищезазначеної квартирі наприкінці серпня 2010 року суперечило договору комісії. Він не погрожував фізичним насильством та не застосовував фізичне насильство до потерпілих та інших осіб. Від слідства він не приховувався, запобіжний захід йому було обрано лише з тією метою, щоб він не заважав слідчому.

Не зважаючи на не визнання підсудними своєї провини, їх вина у скоєнні злочинів, передбачених ч.4 ст.190, ч.2 ст. 355 КК України повністю доведено зібраними та дослідженими в ході досудового слідства у судовому засіданні доказами, а саме:

по епізоду скоєння шахрайських дій

відносно ОСОБА_16, ОСОБА_18, ОСОБА_17:

· свідченнями допитаної у судовому засіданні в якості потерпілої ОСОБА_16, яка пояснила, що 21.10.2008 року в приміщенні нотаріальної контори по вул. Гіршмана, 3 при оформленні договорів позики і іпотеки з ОСОБА_9 вона ОСОБА_10 не бачила. Договір комісії, згідно якого вона і її батьки доручали раніше незнайомому ОСОБА_10 продати їх квартиру, вона підписала під впливом обману з боку нотаріуса ОСОБА_15 та ОСОБА_9 Ніяких документів у нотаріуса вона не отримувала. У період з листопада 2008 року по листопад 2009 року, вона виплатила ОСОБА_9 борг в сумі 24500 доларів США, при цьому більшість фактів передачі грошей не фіксувалися розписками, оскільки ОСОБА_9 відмовлявся писати їй розписки, мотивуючи це закінченням терміну договору. Надалі, він став ухиляться від зустрічі з нею, а напередодні її виселення, від ОСОБА_11, якого вона того дня бачила вперше, вона дізналася, що він продав її з батьками квартиру ОСОБА_13, при цьому ніяких грошей, виручених від продажу її квартири комісіонером ОСОБА_10 вона не отримувала. Всі розписки, які вона отримувала від ОСОБА_9 залишилися в квартирі, з якої її виселив ОСОБА_9 і ОСОБА_10 в серпні 2010 року;

· оголошеними у судовому засіданні свідченнями в якості потерпілої ОСОБА_18, яка пояснила, що 21.10.2008 в приміщенні нотаріальної контори по АДРЕСА_5, при оформленні договорів позики і іпотеки з ОСОБА_9 вона ОСОБА_10 не бачила. Зміст документів, які їй для підпису дали в нотаріальній конторі нотаріусом їй не роз'яснювалося. Вона підписала всі запропоновані ним документи, не прочитуючи їх, довіряючи увазі своїй дочці - ОСОБА_16 Ніяких документів у нотаріуса вона не отримувала. При передачі грошей вона не була присутня. Договір комісії підписувати вона не збиралася. Заявку в БТІ м. Харкова від 03.02.2009 року на отримання витягу про право власності для відчуження своєї квартири підписана від її імені іншою особою (т.2 а.с. 106, 107);

· свідченнями допитаного у судовому засіданні якості потерпілого ОСОБА_17, який пояснив, що 21.10.2008 в приміщенні нотаріальної контори по АДРЕСА_5 при оформленні договорів позики і іпотеки з ОСОБА_9 він ОСОБА_10 не бачив, на операції він не був присутній. Зміст документів, які йому для підпису дали в нотаріальній конторі, самим нотаріусом йому не роз'яснювалося. Він підписав всі запропоновані йому документи, не прочитуючи їх, довіряючи увазі своїй дочці -ОСОБА_16 Ніяких документів у нотаріуса він не отримував, при передачі грошей він не був присутній. Договір комісії підписувати він не збирався;

· свідченнями допитаного у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_24, який пояснив, що був присутній разом із потерпілими 21.10.2008 року в нотаріальній конторі ОСОБА_15 і не бачив в ній ОСОБА_11, а також нічого не знав про намір дружини оформити договір комісії на продаж АДРЕСА_4 Серед тих, документів, які потерпілим були надані для ознайомлення, договору комісії він не бачив;

· свідченнями допитаного у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_23, який пояснив, що був посередником між ОСОБА_16 і ОСОБА_9 при обговоренні умов договору позики між ними. Він був присутній разом з потерпілими 21.10.2008 року в нотаріальній конторі ОСОБА_15 і не бачив в ній ОСОБА_11, а також нічого не чув про намір ОСОБА_16 оформити договір комісії на продаж АДРЕСА_4 ОСОБА_16 отримала від ОСОБА_9 гроші за договором позики, з яких йому передала 10000 доларів США;

· свідченнями допитаної у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_13, яка пояснила, що дійсно ОСОБА_9 надавав громадянам у позику грошові кошти не маючи на меті обманювати їх та позбавляти права власності на квартири. Вона у деяких випадках виступала у ролі комісіонера та укладали із потерпілими договори комісії, які виконала належним чином. Але будучі допитаною в якості свідка на досудовому слідстві ОСОБА_13 дала пояснення про те, що в 2007 р. вона познайомилася з ОСОБА_9, між ними склалися фактично шлюбні відносини. ОСОБА_9 почав допомагати їй матеріально. Він займався наданням грошей в позику під відсотки. Заставою під кредит у нього виступала нерухомість. Він запропонував їй допомагати в його діяльності, виступаючи в ролі комісіонера, або набувальника нерухомості. Вона погодилася, оскільки не бачила в цьому нічого протизаконного. Правочини ОСОБА_9, в більшості, укладав у своїх знайомих нотаріусів ОСОБА_31 і ОСОБА_15, з якими у нього були гарні відносини. Вона не вникала у подробиці його діяльності. Коли її просили, вона приїжджала до нотаріуса і підписувала ті договори, про які її просив ОСОБА_9. Якщо вона виступала комісіонером, то вона ніколи не спілкувалася з комітентами. У випадку, якщо позичальники звертали увагу на наявність договору комісії, то її представляли як комісіонера. Надалі, після укладення оборудки за договором комісії, документи на квартиру вона не отримувала. Їх забирав з собою ОСОБА_9 Якщо позичальники не платили за позикою, то ОСОБА_9 просив її приїхати разом з ним до нотаріуса, щоб на підставі договору комісії вона продала квартиру комітентів. Її участь в цій операції була формальною, фактично всі документи на квартиру знаходилися у ОСОБА_9. Витяги про право власності в БТІ, в більшості, отримувала ОСОБА_14 Для цього у неї була своя людина, яка допомагала в оформленні всіх необхідних документів. Покупцем квартири, яку вона продавала на підставі договору комісії, виступала та особа, яку знаходив без неї ОСОБА_9 В більшості випадків, покупцями квартири виступали члени сім'ї ОСОБА_9, або його довірені особи, такі як, зокрема, ОСОБА_10 Фактично грошей від покупців вона не отримувала, також її не питали про те, чи отримала вона грошей від покупця самі нотаріуси ОСОБА_15 або ОСОБА_31 Ніякого зв'язку з комітентами вона не підтримувала. Ніяких договорів поруки за комітентів перед ОСОБА_9, актів передачі грошей, звітів комісіонера вона не підписувала. Вона була упевнена в тому, що її дії законні, тому не питала у ОСОБА_9, що їй робити з тією умовою договору комісії з якого вона повинна була повертати гроші, отримані від продажу квартири самим комітентам. ОСОБА_9 говорив їй, що віддавав боржникам різницю від вартості квартири і розміром боргу. Вона ніколи не вникала в його взаємини з боржниками, тому що довіряла йому. Що стосується придбання нею квартири АДРЕСА_4, то до нотаріуса під'їхати її попросив ОСОБА_9 На оборудку, як продавець приїхав ОСОБА_10 Вони формально підписали договір купівлі-продажу, згідно якого вона купила у нього вищезгадану квартиру. Гроші ОСОБА_10 вона фактично не передавала. Договір купівлі-продажу вона віддала ОСОБА_9, вона ніколи не залишала у себе ніяких оригіналів документів на квартири. Вона не доручала нікому займатися реєстрацією права власності на вищезгадану квартиру. Витягу про реєстрацію права власності вона не замовляла. На замовленні в БТІ м. Харкова № 1902769 від 17.09.2009 року підпис не її. Почерк візуально схожий на почерк ОСОБА_14. На той момент у неї була довіреність від її імені. Надалі, від кого то із членів сім'ї ОСОБА_9 поступило пропозиція приїхати до нотаріуса ОСОБА_15 для оформлення договору купівлі-продажу АДРЕСА_4. Швидше за все на цю операцію вона приїхала разом з ОСОБА_9 Коли вона приїхала, то підписи покупців вже стояли в договорі. З самими покупцями вона не спілкувалася. Хто такі Шапошнікови, вказані в договорі їй не відомо, вона з ними не знайома. На наданому від її імені замовленні № 29-21097 від 11.06.2009 року в БТІ м. Харкова підпис не її. Почерк в даній заяві належить ОСОБА_10 Вона йому не доручала отримати витяг про право власності на дану квартиру (т.2 а.с. 142-145). Суд ставиться критично до пояснень ОСОБА_13, які вона надала суду про те, що вищевказані показання вона давала слідчому під впливом та при обставинах, коли під час допиту над її сином знущалися працівники міліції. Так, у судовому засіданні під час допиту слідчого та адвоката, знайшло свого підтвердження, що ОСОБА_13 давала пояснення добровільно та за участю адвоката. У судовому засіданні досліджені дані, отримані в ході зняття інформації з каналів зв'язку з номерів мобільних телефонів ОСОБА_9 та ОСОБА_13, які свідчать про те, що показання слідчому вона давала добровільно. Окрім цього, ОСОБА_9 рекомендував ОСОБА_13 приходити до слідчого саме з малолітньою дитиною, для того, щоб допити були короткі за часом, а також користуватися вимогами ст. 63 Конституції України, відмовляючись від дачі показань за обставинами, які їй не відомі;

· свідченнями допитаної у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_14, яка пояснила, що 27.05.2009 року на прохання ОСОБА_11, довіреною особою якого вона є, вона звернулася із письмовою заявою в БТІ м. Харкова про отримання витягу про право власності на АДРЕСА_4 в м. Харкові для відчуження;

· свідченнями допитаної у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_15, яка пояснила, що 21.10.2008 року вона засвідчила договори позики, іпотеки між ОСОБА_16, ОСОБА_18, ОСОБА_17 і ОСОБА_9, а також договір комісії між ОСОБА_16, ОСОБА_18, ОСОБА_17 і ОСОБА_10 10.06.2009 року вона засвідчила договір купівлі-продажу АДРЕСА_4 між ОСОБА_10 і ОСОБА_13 13.10.2009 року вона засвідчила договір купівлі-продажу ? частини цієї ж квартири між ОСОБА_13 і ОСОБА_11 ОСОБА_25, ОСОБА_12, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_42;

· свідченнями допитаної у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_43, яка пояснила, що працювала помічником у приватного нотаріуса ОСОБА_15 із 2009 року. ОСОБА_9, ОСОБА_10 ОСОБА_13 - клієнти нотаріальної контори. При складанні проекту договору позики і іпотеки зазвичай умови помічникові нотаріуса диктують сторони за договором;

· свідченнями допитаної у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_44, яка пояснила, що працювала помічником у приватного нотаріуса ОСОБА_15 із 2008 року. Оформлення договорів позики, іпотеки і комісії, як правило, проходять одночасно;

· оголошеними у судовому засіданні свідченнями в якості свідка ОСОБА_45, яка пояснила, що працює техніком в БТІ та могла скласти акт поточних змін в лютому 2009 р. про проведення технічної інвентаризації АДРЕСА_4 в м. Харкові без виїзду на об'єкт, тобто формально (т.2 а.с. 233);

· оголошеними у судовому засіданнями свідченнями в якості свідка ОСОБА_46, яка пояснила, що працює техніком в Харківському БТІ і могла скласти акт поточних змін в червні 2009 р. про проведення технічної інвентаризації АДРЕСА_4 в м. Харкові без виїзду на об'єкт, тобто формально (т.2 а.с. 244);

· свідченнями, даними в ході очної ставки між ОСОБА_16 і ОСОБА_15, в ході якої ОСОБА_16 підтвердила раніше дані нею свідчення про обман її з боку нотаріуса ОСОБА_15, а ОСОБА_15 пояснила, що не пам'ятає подробиць оформлення правочинів з участю ОСОБА_16 (т.2 а.с. 246-248);

· свідченнями, даними в ході очної ставки між ОСОБА_17 і ОСОБА_15, в ході якої ОСОБА_17 підтвердив раніше дані ним свідчення про обман його з боку нотаріуса ОСОБА_15, а ОСОБА_15 пояснила, що не пам'ятає подробиць оформлення вказаних правочинів (т.2 а.с. 249-251);

· свідченнями, даними в ході очної ставки між ОСОБА_18 і ОСОБА_15, в ході якої підтвердила раніше дані нею свідчення про обман її з боку нотаріуса ОСОБА_15, а ОСОБА_15 пояснила, що не пам'ятає подробиць оформлення вказаних правочинів (т.2 а.с. 252-254);

· свідченнями, даними в ході очної ставки між ОСОБА_16 і ОСОБА_9, в ході якої ОСОБА_16 підтвердила свої свідчення про те, що не отримувала у нотаріуса ОСОБА_15 ніяких копій документів, а також не читала зміст підписуваних документів, які їй дала на підпис нотаріус, окрім цього погасила перед ОСОБА_9 заборгованість у розмірі 24 500 доларів США, але з листопада 2009 року ОСОБА_9 став ухилятися від зустрічі з нею, не брав трубку телефону (т.2 а.с. 255-262);

· свідченнями, даними в ході очної ставки між ОСОБА_18 і ОСОБА_9 в ході якої ОСОБА_18 підтвердила свої свідчення про те, що не отримувала у нотаріуса ніяких копій документів, а також не читала зміст підписуваних документів, які їй дала на підпис нотаріус (т.2 а.с. 266-269);

· свідченнями, даними в ході очної ставки між ОСОБА_24 і ОСОБА_15, в ході якої ОСОБА_24 підтвердив свої свідчення про те, що нотаріус не роз'яснював умови договору комісії, наміру на продаж квартири у його дружини не було (т.2 а.с. 285-287);

· свідченнями, даними в ході очної ставки між ОСОБА_10 і ОСОБА_17, в ході якої останній пояснив, що бачив ОСОБА_10 один раз 30.08.2010 року, коли той забрав у нього телефон, вийняв з нього сім карту, після чого, із застосуванням сили, виселив його із житла (т.2 а.с. 288- 290);

· свідченнями, даними в ході очної ставки між ОСОБА_10 і ОСОБА_16, в ході якої остання пояснила, що не бачила ОСОБА_10 при підписанні нею документів у нотаріуса, а також підтвердила решту свідчень, дані нею відносно ОСОБА_47 (т.2 а.с. 291-293);

· свідченнями даними в ході очної ставки між ОСОБА_10 і ОСОБА_18, в ході якої остання підтвердила свої свідчення, дані нею відносно ОСОБА_10 (т.2 а.с. 294-295);

· листом з КП «Харківське міське БТІ» від 06.10.2010 року (т.3 а.с. 3);

· листом з КП «Жілкомсервіс» від 12.11.2010 року (т.3 а.с. 8);

· протоколами вилучення і огляду виписок із реєстру нотаріальних дій нотаріуса ОСОБА_15, які підтверджують факт відсутності підпису потерпілих за отримання копії договору комісії, який їм зобов'язаний був вручити нотаріус (т.3 а.с. 73-96);

· протоколами вилучення, огляду і визнання в якості речові доказів матеріалів нотаріальних справ у нотаріуса ОСОБА_15, згідно яких було встановлено, що 10.06.2009 року між продавцем ОСОБА_10 з одного боку, що діяв від імені ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, і покупцем ОСОБА_13 був укладений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_4. Окрім цього, 13.10.2009 року між продавцем ОСОБА_13 з однієї сторони і покупцями ОСОБА_10, ОСОБА_6, ОСОБА_12, ОСОБА_8, ОСОБА_25, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_42 був укладений договір купівлі-продажу в загальну сумісну власність ? квартири АДРЕСА_4 (т.3 а.с. 97-202);

· протоколами вилучення, огляду і визнання в якості речових доказів матеріалів інвентаризаційної справи в БТІ м. Харкова на АДРЕСА_4 згідно яких було встановлено, що ОСОБА_18, ОСОБА_17 і ОСОБА_16 не зверталися в БТІ м. Харкова для отримання витягу про право власності на їх квартиру для відчуження, а це було зроблено ОСОБА_10 (т.3 а.с. 204-225);

· протоколами вилучення, огляду і визнання в якості речових доказів договору суборенди АДРЕСА_4 кв.НОМЕР_1 від 24.02.2011 року (т.3 а.с. 229-234);

· протоколами вилученням, огляду і визнання в якості речових доказів документів, виявлених за місцем проживання ОСОБА_25 (т.3 а.с. 241-242, т.11 а.с. 25-284);

· протоколами вилученням, огляду і визнання в якості речових доказів документів, виявлених за місцем проживання ОСОБА_10 (т.3 а.с. 250-251, т.11 а.с. 285-292);

· протоколами вилучення, огляду і визнання в якості речових доказів документів, виявлених за місцем проживання ОСОБА_12І.(т.3 а.с. 256, т.11 а.с. 1-24);

· протоколами вилучення, огляду і визнання в якості речових доказів документів, виявлених за місцем проживання ОСОБА_9 (т.3 а.с. 250-251, т.12 а.с. 1-188);

· протоколами вилучення, огляду і визнання в якості речових доказів файлів, скопійованих з системних блоків комп'ютерів, виявлених за місцем проживання ОСОБА_9 (т.3 а.с. 250-251, т.12 а.с. 272-291);

· протоколами вилучення, огляду і визнання в якості речових доказів файлів, скопійованих з системного блоку комп'ютера, виявленого за місцем проживання ОСОБА_47 (т.3 а.с. 250-251, т.12 а.с. 272-291);

· протоколами вилучення, огляду і визнання в якості речових доказів документів, виявлених за місцем проживання ОСОБА_15 (т.3 а.с. 278-279, т.11 а.с. 297);

· протоколами вилучення, огляду і визнання в якості речових доказів документів, виявлених за місцем проживання ОСОБА_14 (т.3 а.с. 281-282, т.11 а.с. 298-313);

· протоколами вилучення, огляду і визнання в якості речових доказів диска з фонограмами телефонних розмов ОСОБА_9, ОСОБА_25, ОСОБА_6, ОСОБА_11, отриманими в ході проведення оперативно-розшукових заходів, а також протоколами про результати проведення оперативно-технічних заходів, складених працівниками УБОЗ ГУМВСУ в Х/о (т.12 а.с. 195-217). Вказані речові докази судом безпосередньо досліджено у судовому засіданні;

· протоколом прослуховування фонограм телефонних розмов, отриманих в ході проведення оперативно-розшукових заходів, які також досліджені судом у судовому засіданні (т.25 а.с. 149-153);

· договором купівлі-продажу від 10.06.2009 року АДРЕСА_4 між ОСОБА_13 і ОСОБА_11, а також витягами із реєстру права власності і про реєстрацію в реєстрі правочинів, технічним паспортом на цю квартиру знаходження яких в квартирі ОСОБА_9 підтверджує фіктивність цієї операції (т.12 а.с. 44-46);

· листом з рукописним текстом, вилученим у ОСОБА_6, з тексту якого виходить, що ОСОБА_6, маючи від ОСОБА_9 довіреність на право розпорядження всім його майном, отримання від його імені грошових коштів має можливість розпоряджатися грошовими коштами свого сина, все майно якого знаходиться під арештом. Зокрема, в цьому листі ОСОБА_9 дає вказівку матері, яким чином їй слід розпоряджатися його грошовими коштами (т.11 а.с. 16);

· розпискою ОСОБА_15 від 26.08.2011 року, вилученою у ОСОБА_6, про отримання грошових коштів у позику; листуванням ОСОБА_9 і ОСОБА_6, що стосується нотаріуса ОСОБА_15; розписками від 17.07.2009 року, 20.09.2011 року про отримання грошових коштів для ОСОБА_9 в рахунок повернення позики, вилученими у ОСОБА_15, що підтверджує наявність між нею і сім'єю ОСОБА_9 відносин, які виходять за рамки відносин нотаріус-клієнт, та створює умову матеріальної залежності від членів сім'ї, а також свідчить про наявність довірчих стосунків з членами сім'ї ОСОБА_9 (т.11 а.с. 18, 20, 294, 295);

· копією технічного паспорта на квартирний багатоповерховий житловий будинок АДРЕСА_11 від 30.07.2009 року, вилученою у ОСОБА_6 1-й аркуш, якого містить рукописні записи чорнилом синього кольору: « не бачу, що за приміщення, тому не можу вирішити.» і олівцем : «Цей об'єкт недалеко від Одеської, ОСОБА_10 .. треба 20, позика і іпотека.. комісія?...». знаходження даного документа свідчить про те, що надання позики під заставу нерухомості завжди узгоджується з ОСОБА_9, оскільки саме його гроші передавалися позичальникам (т.11 а.с. 19);

· повідомленням боржникові ОСОБА_17 про виконання поручителем зобов'язань боржника і про перехід до поручителя всіх прав кредитора за договором позики від 13.08.2010 року, звітом комісіонера від 13.08.2010 року (т.12 а.с. 53). Складання даних документів ОСОБА_10 і ОСОБА_9, на думку суду, переслідувало метою створення формального обґрунтування причин невиконання ОСОБА_10 зобов'язань за договором комісії з ОСОБА_18, ОСОБА_17 і ОСОБА_16, що стосуються повернення грошових коштів, нібито, отриманих від продажу їх квартири, штучним переводом права вимоги первинного кредитора з ОСОБА_9 на ОСОБА_10 У судовому засіданні знайшов свого підтвердження той факт, що потерпілим ОСОБА_18, ОСОБА_17 і ОСОБА_16 було повідомлено про продаж їх квартири і про, нібито, факт виконання їх зобов'язань за договором позики з ОСОБА_9 третьою особою через більше ніж рік після продажу їх квартири;

· звітом комісіонера ОСОБА_10 до ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_16 від 13.08.2010 року, вилученим в квартирі ОСОБА_9 (т.12 а.с. 54). Складання вказаного звіту розцінюється судом як спробу додати злочину по шахрайському заволодінню квартирою потерпілих ОСОБА_16, ОСОБА_18, ОСОБА_17 вид цивільно-правових відносин. Фіктивність оформлення даного документа підтверджується тим фактом, що потерпілим ОСОБА_18, ОСОБА_17 і ОСОБА_16 було повідомлено про продаж їх квартири комісіонером ОСОБА_10 після більш ніж рік після продажу їх квартири, хоча у разі добросовісного дотримання комісіонером умов договору комісії, даний документ повинен був бути наданий комітентам в перебігу трьох діб, що зроблено не було;

· документами, що знаходились в папках із надписом «ОСОБА_25, ОСОБА_17, ОСОБА_16», «ОСОБА_26», «ОСОБА_8», «ОСОБА_6- ОСОБА_17», «ПАВ - ОСОБА_17», «ОСОБА_12 - ОСОБА_17». «ОСОБА_17 - ОСОБА_28», «ОСОБА_25 - ОСОБА_17 ОСОБА_17, ОСОБА_16», тексту з написом «ОСОБА_26 - ОСОБА_17», вилученими в квартирі ОСОБА_9 (т.12 а.с. 69-183);

· схемою, яка вказуює на спосіб заволодіння квартирою ОСОБА_16 , ОСОБА_18 і ОСОБА_17, що знаходилась в пам'яті комп'ютера, виявленого в квартирі, належної ОСОБА_9 (т.12 а.с. 275);

· витягом із державних реєстрів правочинів, довіреностей, обтяжень рухомого і нерухомого майна відносно ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_13 , ОСОБА_25, ОСОБА_6, ОСОБА_12, ОСОБА_8, ОСОБА_48 за період з 01.01.2004 року по 29.07.2011 року (т.8 а.с. 1-324);

· висновком комп'ютерно-технічної експертизи №184-КТ від 25.01.2012 року, згідно якого в пам'яті системних блоків комп'ютерів, вилучених в квартирі, належній ОСОБА_9 містилися текстові файли і електронні таблиці, де згадувалися прізвища ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_17 (т.10 а.с. 129-146);

· висновком почеркознавчої експертизи №530 від 14.12.2011року, згідно якого рукописні записи в заяві від 21.10.2008 року, договорі-замовленні б/д, акті поточних змін від 03.02.2009 року, а також підписи у вищезгаданих документах від імені ОСОБА_18 виконані не ОСОБА_18, а іншою особою (т.10 а.с. 50-54);

· висновком почеркознавчої експертизи №17 від 30.01.2012 року, згідно якого підпис від імені ОСОБА_13 в графі «замовник» в заяві від 11.06.2009 року про реєстрацію права власності на АДРЕСА_4 в м. Харкові, виконана не ОСОБА_13, а іншою особою (т.10 а.с. 99-103);

· висновком фоноскопічної експертизи №9 від 07.02.2012 року, згідно якого на фонограмах, отриманих в ході оперативно-розшукових заходів, вилучених в УБОЗ ГУМВСУ в Х/о записана телефонна розмова ОСОБА_9 за обставинами кримінальної справи (т.10 а.с. 205-213);

· висновком будівельно-технічної експертизи ХНДІСЕ №11832 від 10.01.2012 року, згідно якої ринкова ціна АДРЕСА_4 в м. Харкова на момент скоєння злочину складала 365048 грн (т.9 а.с. 33-42);

· фактами, встановленими у рішенні Дзержинського районного суду м. Харкова від 21.11.2011 року року у справі №2-619/11, яким договір комісії між ОСОБА_16, ОСОБА_18, ОСОБА_17 і ОСОБА_11, а також договори купівлі-продажу квартири потерпілих від 10.06.2009 року і 13.10.2009 року визнані недійсними (т.3 а.с. 284-296);

· фактами, встановленими в ухвалі судової колегії по цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 15.02.2012 року (т.3 а.с. 297-300);

по епізоду здійснення шахрайських дій

відносно ОСОБА_19

· свідченнями допитаного у судовому засіданні в якості потерпілого ОСОБА_19, який пояснив, що 22.10.2008 року в приміщенні нотаріальної контори по вул. Гіршмана, 3 при оформленні договорів позики і іпотеки з ОСОБА_9 він не бачив ОСОБА_13, під час нотаріального оформлення правочинів вона не була присутня. Договір комісії, згідно якого він доручав раніше незнайомій ОСОБА_13 продати його квартиру, був підписаний під впливом обману з боку нотаріуса ОСОБА_15 і ОСОБА_9 Ніяких документів у нотаріуса він не отримував. У період з листопада 2008 року по квітень 2009 року, він виплатив ОСОБА_9 частину боргу, після чого усно домовився з останнім про продовження терміну договору позики. Ніяких письмових повідомлень від ОСОБА_9 про необхідність погашення заборгованості він не отримував. Весною 2010 року він одержав лист в якому повідомлялося, що його квартира переоформлена на ОСОБА_6 Він зв'язався з нею з питання погашення заборгованості, на що остання відповіла, що ці питання він повинен вирішувати з сином, який в даний час знаходиться на відпочинку. У серпні 2010 р. він зустрівся з ОСОБА_9 в кафе «Еліон» по пр. Леніна, 20. ОСОБА_9 погодився повернути йому квартиру, якщо ОСОБА_19 заплатить йому гроші в сумі 25000 доларів США. Цього дня він зайняв у ОСОБА_30 вищезгадану суму грошей і передав їх ОСОБА_9 Останній пообіцяв оформити зняття заборони з його квартири і переоформити її назад на користь ОСОБА_19, проте 17.09.2010 року невідомі особи замінили замки в вхідних дверях його квартири і він не зміг до неї потрапити, де знаходилися документи, які підтверджували факт сплати заборгованості за договором позики із ОСОБА_9;

· свідченнями допитаної у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_30, яка пояснила, що в 2008 р. ОСОБА_19 знадобилися гроші і вона порадила йому узяти в позику у ОСОБА_9 Наскільки їй відомо із слів ОСОБА_19, він оформив позику у ОСОБА_9 під заставу своєї квартири за адресою: АДРЕСА_6. Приблизно у кінці липня - початку серпня 2010 року до неї звернувся ОСОБА_19 і попросив допомоги в погашенні заборгованості за позикою у ОСОБА_9 Вона погодилася дати йому у борг 25000 доларів США. Далі вона разом з ОСОБА_19 під'їхали до кафе-магазина «ХМК» по пр. Правди, 3 у м. Харкові, де їх чекав ОСОБА_9 В її присутності ОСОБА_19 передав ОСОБА_9 гроші в сумі 25 000 доларів США, а ОСОБА_9 дав йому розписку про те, що не має до нього претензій за договором позики;

· свідченнями допитаної у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_13, яка пояснила, що як комісіонер в договорі з ОСОБА_19 виступити її попросив ОСОБА_9, з ОСОБА_19 вона знайома не була. Допитана на стадії досудового слідства ОСОБА_13 повідомила про те, що грошей від продажу квартири ОСОБА_19 вона не отримувала. Обов'язку комісіонера перед ОСОБА_19 вона не виконала, оскільки думала, що це замість неї повинен зробити ОСОБА_9 (т.2 а.с. 142-145, т.4 а.с. 76-77);

· свідченнями допитаної у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_15, яка пояснила, що 22.10.2008 року вона засвідчила договори позики, іпотеки між ОСОБА_19 і ОСОБА_9, а також договір комісії між ОСОБА_19 та ОСОБА_13 26.08.2009 року вона засвідчила договір купівлі-продажу АДРЕСА_6 між ОСОБА_13 та ОСОБА_6;

· свідченнями допитаної у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_49, яка пояснила, що в 2009 р. вона працювала в ЧП «Комунальник», яке за договором з КП «Харківське міське БТІ» проводило технічну інвентаризацію об'єктів нерухомості і допускає той факт, що вона могла скласти акт поточних змін від 17.08.2009 року про обстеження АДРЕСА_6 формально без виходу на об'єкт. Підписи від імені ОСОБА_19 в заявці і акті поточних змін вона поставила сама;

· оголошеними у судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_50, яка пояснила, що в 2009 р. вона працювала в КП «Харківське міське БТІ». 18.08.2009 року вона отримала від ОСОБА_10 заявку від імені ОСОБА_19 за підписом комісіонера ОСОБА_13 для виготовлення витягу із реєстру прав власності на АДРЕСА_6 у м. Харкові (т.4 а.с. 86);

· свідченнями даними в ході очної ставки між ОСОБА_19 і ОСОБА_15 в ході якої ОСОБА_19 підтвердив раніше дані ним свідчення про те, що не бачив ОСОБА_13 в нотаріальній конторі, а ОСОБА_13 не впізнала ОСОБА_19, але наполягла на тому, що була присутня при підписанні договору комісії із ОСОБА_19, грошей від продажу квартири ОСОБА_19 не отримувала (т.4 а.с. 92);

· протоколом огляду місця події від 02.11.2012 року (т.4 а.с. 188-190);

· протоколами вилучення, огляду і визнання в якості речових доказів виписок з реєстру нотаріальних дій нотаріуса ОСОБА_15, а також матеріалів нотаріальних справ у нотаріуса ОСОБА_15, згідно яких було встановлено, що 26.08.2009 року між продавцем ОСОБА_13 з одного боку, що діяла від імені ОСОБА_19, і покупцем ОСОБА_6 був укладений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_6 (т.4 а.с. 99-165, 179);

· протоколами вилучення, огляду і визнання в якості речових доказів матеріалів інвентаризаційної справи в БТІ м. Харкова на АДРЕСА_6 згідно яких було встановлено, що ОСОБА_19 не звертався в БТІ м. Харкова для отримання витягу про право власності на його квартиру для відчуження, а дана заява була подана ОСОБА_10 (т.4 а.с. 166-179);

· протоколами вилучення, огляду і визнання в якості речових доказів розписок ОСОБА_9 про отримання грошових коштів в рахунок погашення заборгованості за договором позики (т.4 а.с. 180-186);

· протоколами вилучення, огляду і визнання в якості речових доказів документів, виявлених за місцем проживання ОСОБА_25 (т.3 а.с. 241-242, т.11 а.с. 25-284);

· протоколами вилучення, огляду і визнання в якості речових доказів документів, виявлених за місцем проживання ОСОБА_47 (т.3 а.с. 250-251, т.11 а.с. 285-292);

· протоколами вилучення, огляду і визнання в якості речових доказів документів, виявлених за місцем проживання ОСОБА_12 (т.3 а.с. 256, т.11 а.с. 1-24);

· протоколами вилучення, огляду і визнання в якості речових доказів документів, виявлених за місцем проживання ОСОБА_9 (т.3 а.с. 250-251, т.12 а.с. 1-188);

· протоколами вилучення, огляду і визнання в якості речових доказів документів, виявлених за місцем проживання ОСОБА_15 (т.3 а.с. 278-279, т.11 а.с. 297);

· протоколами вилучення, огляду і визнання в якості речових доказів документів, виявлених за місцем проживання ОСОБА_14 (т.3 а.с. 281-282, т.11 а.с. 298-313);

· протоколами вилучення, огляду і визнання в якості речових доказів файлів, скопійованих з системних блоків комп'ютерів, виявлених за місцем проживання ОСОБА_9 (т.3 а.с. 250-251, т.12 а.с. 272-291);

· протоколами вилучення, огляду і визнання в якості речових доказів файлів, скопійованих з системного блоку комп'ютера, виявленого за місцем проживання ОСОБА_47 (т.3 а.с. 250-251, т.12 а.с. 272-291);

· протоколами вилучення, огляду і визнання в якості речових доказів диска з фонограмами телефонних розмов ОСОБА_9, ОСОБА_25, ОСОБА_6, ОСОБА_11, записаних в ході проведення оперативно-розшукових заходів, а також протоколами про результати проведення оперативно-технічних заходів, складених працівниками УБОЗ ГУМВСУ в Х/о (т.12 а.с. 195-217);

· протоколом прослуховування фонограм телефонних розмов, отриманих в ході проведення оперативно-розшукових заходів (т.25 а.с. 149-153);

· листом з рукописним текстом, вилученим у ОСОБА_6, з тексту якого виходить, що маючи від ОСОБА_9 довіреність на право розпорядження всім його майном, отримання від його імені грошових коштів, вона має можливість розпоряджатися грошовими коштами свого сина все майно якого знаходиться під арештом. Зокрема в цьому листі ОСОБА_9 дає вказівку матери яким чином їй слід розпоряджатися його грошовими коштами (т.11 а.с. 16);

· розпискою ОСОБА_15 від 26.08.2011 року, вилученою у ОСОБА_6, про отримання грошових коштів у позику, листуванням ОСОБА_9 і ОСОБА_6, що стосується нотаріуса ОСОБА_15, розписками на ім'я ОСОБА_15 від 17.07.2009 року, 20.09.2011 року про отримання грошових коштів для ОСОБА_9 в рахунок повернення позики, вилученими у ОСОБА_15, що підтверджує наявність між нею і сім'єю ОСОБА_9 відносин, які виходять за рамки відносин нотаріус-клієнт, створює умови для виникнення матеріальної залежності від членів його сім'ї, свідчить про наявність довірчих стосунків з членами сім'ї ОСОБА_9 (т.11 а.с. 18, 20, 294, 295);

· витягом із державних реєстрів правочинів, довіреностей, обтяжень рухомого і нерухомого майна відносно ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_13 , ОСОБА_25, ОСОБА_6, ОСОБА_12, ОСОБА_8, ОСОБА_48 за період з 01.01.2004 року по 29.07.2011 року (т.8 а.с. 1-324);

· висновком будівельно-технічної експертизи ХНДІСЕ №9628 від 21.11.2011 року, згідно якої ринкова ціна АДРЕСА_6 у м. Харкова на момент скоєння злочину складала 232602 грн (т.9 а.с. 102-110);

· висновком комп'ютерно-технічної експертизи №184-КТ від 25.01.2012 року, згідно якого в пам'яті системних блоків комп'ютерів, вилучених у ОСОБА_9 і ОСОБА_10 містилися текстові файли і електронні таблиці, де згадувалося прізвище ОСОБА_19 (т.10 а.с. 129-146).

по епізоду скоєння шахрайських дій

відносно ОСОБА_20

· свідченнями допитаної у судовому засіданні в якості потерпілої ОСОБА_20, яка пояснила, що 29.12.2008 року в приміщенні нотаріальної контори по АДРЕСА_8 при оформленні договорів позики і іпотеки з ОСОБА_9 вона і присутній разом з нею чоловік ОСОБА_32 майбутнього комісіонера ОСОБА_10 не бачили, на операції він не був присутній. Договір комісії, який вони несподівано для себе побачили серед договорів позики і іпотеки, і про який не мали заздалегідь досягнутої домовленості з ОСОБА_9, згідно якого вони доручали раніше незнайомому їм ОСОБА_10 продати їх квартиру вони підписали під впливом обману з боку ОСОБА_9, який завірив їх, що це проста формальність і що він не продаватиме їх квартиру поки не закінчиться термін дії договору позики. Погашенням заборгованості за договором позики з ОСОБА_9 займався її чоловік ОСОБА_32 В серпні 2010 року, коли її чоловік ОСОБА_32 зустрівся з ОСОБА_9, щоб погасити повністю заборгованість, то останній відмовився приймати гроші за договором позики. Надалі, вона дізналася, що ОСОБА_10 до закінчення терміну договору позики з ОСОБА_9 продав її квартиру ОСОБА_12;

· свідченнями допитаного у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_32, який пояснив, що 29.12.2008 року в приміщенні нотаріальної контори по АДРЕСА_8 при оформленні договорів позики і іпотеки з ОСОБА_9 він не бачив майбутнього комісіонера ОСОБА_10 всі умови він обговорював з ОСОБА_9 Він виплатив ОСОБА_9 борг в сумі близько 76000 доларів США, проте, коли він влітку 2010 року зустрівся з ОСОБА_9, щоб погасити повністю заборгованість, то останній відмовився приймати гроші за договором позики. Надалі, він дізнався, що ОСОБА_10 до закінчення терміну договору позики з ОСОБА_9 продав квартиру його дружини батьку ОСОБА_9 - ОСОБА_12;

· оголошеними у судовому засіданні свідченнями свідка ОСОБА_46, яка пояснила, що працює техніком в КП «Харківському міському БТІ» і могла скласти акт поточних змін у квітні 2010 року про проведення технічної інвентаризації АДРЕСА_7 без виїзду на об'єкт, тобто формально (т.5 а.с. 167);

· свідченнями, даними в ході очної ставки між ОСОБА_10 і ОСОБА_32, в ході якої ОСОБА_32 підтвердив свої свідчення про те, що договір комісії він і дружина виявили випадково при підписанні договорів позики і іпотеки. Вони стали вимагати присутності комісіонера, але все-таки підписали договір окремо від нього. З ОСОБА_10 він вперше зустрічався влітку 2009 року, але про те, що той був комісіонером він ще не знав, оскільки той представлявся просто як ОСОБА_10. ОСОБА_10 ж, прослухав свідчення ОСОБА_32 підтвердив, що договір комісії з ОСОБА_20 він підписав після його підписання ОСОБА_20 і в той момент ОСОБА_20 та її чоловіка в кабінеті нотаріуса вже не було (т.5 а.с. 222-225);

· свідченнями, даними в ході очної ставки між потерпілій ОСОБА_20 і обвинуваченим ОСОБА_11, в ході якої ОСОБА_20 підтвердила свої свідчення, що не бачила під час укладання договорів ОСОБА_11, договір комісії вона і чоловік виявили випадково при підписанні договорів позики і іпотеки. Про те, що її квартира була продана, вона дізналася в лютому 2011 року випадково від адвоката її чоловіка. Прослухавши свідчення ОСОБА_20, ОСОБА_10 пояснив, що не обговорював умови договору комісії з ОСОБА_20 в нотаріальній конторі ОСОБА_31 (т.5 а.с. 226-228);

· свідченнями, даними в ході очної ставки між свідком ОСОБА_32 і свідком ОСОБА_31 в ході якої ОСОБА_32 підтвердив свої свідчення про те, що договір комісії він і дружина виявили випадково при підписанні договорів позики і іпотеки. Вони просили про те, щоб був присутній комісіонер, але все-таки підписали договір окремо від нього. ОСОБА_31 ж, прослухав свідчення ОСОБА_32 пояснила, що нічого не пам'ятає з обставин нотаріального оформлення цих правочинів (т.5 а.с. 231-233);

· свідченнями, даними в ході очної ставки між потерпілою ОСОБА_20 і свідком ОСОБА_31, в ході якої ОСОБА_20 підтвердила свої свідчення, що не бачила на операції ОСОБА_11, договір комісії вона і чоловік виявили випадково при підписанні договорів позики і іпотеки. Про те, що її квартира була продана, вона дізналася в лютому 2011 року випадково від адвоката її чоловіка. ОСОБА_31 ж, прослуховуючи свідчення ОСОБА_20 пояснила, що нічого не пам'ятає з обставин нотаріального оформлення цих правочинів (т.5 а.с. 234-236);

· свідченнями, даними в ході очної ставки між свідком ОСОБА_32 і обвинуваченим ОСОБА_9, в ході якої ОСОБА_32 підтвердив свої свідчення про те, що договір комісії він і дружина виявили випадково при підписанні договорів позики і іпотеки. Він виплатив ОСОБА_9 гроші в сумі 76000 доларів США, на момент продажу квартири його дружини вона не мала заборгованості за договором позики з ОСОБА_9, та пояснив, що вважає, що ОСОБА_9 обдурив його і його дружину, щоб заволодіти їх квартирою, оскільки до закінчення терміну договору продав їх квартиру і відмовився приймати гроші в рахунок погашення заборгованості за договором позики (т.5 а.с. 264-267);

· свідченнями, даними в ході очної ставки між потерпілою ОСОБА_20 і обвинуваченим ОСОБА_9, в ході якої ОСОБА_20 підтвердила свої свідчення про те, що договір комісії він і чоловік виявили випадково при підписанні договорів позики і іпотеки, після чого ОСОБА_9 почав запевняти її в тому, що це звичайне перестраховування і він не буде продавати їх квартиру до закінчення терміну дії договору позики. При підписанні договору комісії ОСОБА_10 не було. Вона також пояснила, що вважає, що ОСОБА_9 обдурив її, щоб заволодіти її квартирою, оскільки до закінчення терміну договору продав її квартиру (т.5 а.с. 268-273);

· протоколами вилучення, огляду і визнання в якості речових доказів матеріалів нотаріальних справ у нотаріуса ОСОБА_31, згідно яких було встановлено, що 16.07.2010 року між продавцем ОСОБА_10 з одного боку, що діяв від імені ОСОБА_20, і покупцем був укладений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_7 на суму 3 000 000 гривень (т.5 а.с. 42-146, т.5 а.с. 193-195);

· протоколами вилучення, огляду і визнання в якості речових доказів матеріалів інвентаризаційної справи в БТІ м. Харкова квартири АДРЕСА_7 згідно яких було встановлено, що ОСОБА_20 не зверталася в БТІ м. Харкова для отримання витягу про право власності на їх квартиру для відчуження, а це було зроблено від її імені ОСОБА_14 і ОСОБА_10 (т.5 а.с. 38-40, т.5 237-244);

· протоколами вилучення, огляду і визнання в якості речових доказів розписок ОСОБА_9 про отримання грошових коштів від ОСОБА_20 в рахунок погашення заборгованості за договором позики (т.5 а.с. 201-207);

· протоколами вилучення, огляду і визнання в якості речових доказів документів, виявлених за місцем проживання ОСОБА_25 (т.3 а.с. 241-242, т.11 а.с. 25-284);

· протоколами вилучення, огляду і визнання в якості речових доказів документів, виявлених за місцем проживання ОСОБА_10 (т.3 а.с. 250-251, т.11 а.с. 285-292);

· протоколами вилучення, огляду і визнання в якості речових доказів документів, виявлених за місцем проживання ОСОБА_12 (т.3 а.с. 256, т.11 а.с. 1-24);

· протоколами вилучення, огляду і визнання в якості речових доказів документів, виявлених за місцем проживання ОСОБА_9 (т.3 а.с. 250-251, т.12 а.с. 1-188);

· протоколами вилучення, огляду і визнання в якості речових доказів документів, виявлених за місцем проживання ОСОБА_15 (т.3 а.с. 278-279, т.11 а.с. 297);

· протоколами вилучення, огляду і визнання в якості речових доказів документів, виявлених за місцем проживання ОСОБА_14 (т.3 а.с. 281-282, т.11 а.с. 298-313);

· протоколами вилучення, огляду і визнання в якості речових доказів файлів, скопійованих з системних блоків комп'ютерів, виявлених за місцем проживання ОСОБА_9 (т.3 а.с. 250-251, т.12 а.с. 272-291);

· протоколами вилучення, огляду і визнання в якості речових доказів файлів, скопійованих з системного блоку комп'ютера, виявленого за місцем проживання ОСОБА_47 (т.3 а.с. 250-251, т.12 а.с. 272-291);

· протоколами вилучення, огляду і визнання в якості речових доказів диска з фонограмами телефонних розмов ОСОБА_9, ОСОБА_25, ОСОБА_6, ОСОБА_11, записаних в ході проведення оперативно-розшукових заходів, а також протоколами про результати проведення оперативно-технічних заходів, складеними працівниками УБОЗ ГУМВСУ в Х/о (т.12 а.с. 195-217);

· протоколом прослуховування фонограм телефонних розмов, отриманих в ході проведення оперативно-розшукових заходів (т.25 а.с. 149-153);

· договором поруки від 26.12.2008 року між ОСОБА_9 і ОСОБА_10 за зобов'язанням ОСОБА_20; додатковою угодою до договору поруки між ОСОБА_9 і ОСОБА_10 за зобов'язанням ОСОБА_20 від 13.02.2009 року; додатковою угодою №2 до договору поруки між ОСОБА_9 і ОСОБА_10 за зобов'язанням ОСОБА_20 від 14.01.2010 року; вимогою про сплату боргу ОСОБА_10 від ОСОБА_9 щодо боргу ОСОБА_20 з відміткою про отримання від 09.07.2010 року, актом прийому-передачі грошових коштів на виконання поручителем зобов'язання боржника перед кредитором від 16.07.2010 року по боргу ОСОБА_20, вилучених у ОСОБА_25 (т.11 а.с. 58).

· протоколом вилучення щоденника у ОСОБА_14, в якому є запис, що свідчить про її причетність до отримання витягу в БТІ на квартиру ОСОБА_20 (т.11 а.с. 303, 305);

· витягом із державних реєстрів правочинів, довіреностей, обтяжень рухомого і нерухомого майна відносно ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_12, за період з 01.01.2004 року по 29.07.2011 року (т.8 а.с. 1-324);

· висновком почеркознавчої експертизи №531 від 21.12.2011 року, згідно якого рукописні записи і підписи в розписках, вилучених у ОСОБА_20 виконані ОСОБА_9 Рукописні записи і підписи від імені ОСОБА_20 заяви від 07.04.2010 року виконані не ОСОБА_20, а ОСОБА_14 (т.10 а.с. 67-71);

· висновком будівельно-технічної експертизи ХНДІСЕ №6361 від 10.10.2011 року, згідно якої ринкова ціна АДРЕСА_7 на момент скоєння злочину складала 2651630 грн (т.9 а.с. 50-66);

· висновком комп'ютерно-технічної експертизи №184-КТ від 25.01.2012 року, згідно якого в пам'яті системних блоків комп'ютерів, вилучених у ОСОБА_9 і ОСОБА_10 містилися текстові файли і електронні таблиці, де згадувалося прізвище ОСОБА_20 (т.10 а.с. 129-146).

по епізоду скоєння шахрайських дій

відносно ОСОБА_21:

· свідченнями допитаної у судовому засіданні в якості потерпілої ОСОБА_21, яка пояснила, що 12.02.2009 року в приміщенні нотаріальної контори ОСОБА_15 по АДРЕСА_5 при оформленні договорів позики і іпотеки з ОСОБА_9 вона не бачила ОСОБА_13, в кабінеті нотаріуса вона не була присутня. Договір комісії, згідно якого вона доручала раніше незнайомій ОСОБА_13 продати її квартиру вона підписала під впливом обману з боку ОСОБА_15 і ОСОБА_9 Копії договору комісії вона не отримувала. Вона щомісячно виплачувала довіреній особі ОСОБА_9 - ОСОБА_14 відсотки за договором протягом строку договору, проте, літом 2010 року вона дізналася про те, що ще 26.08.2009 року її квартира була продана ОСОБА_13 на користь ОСОБА_10, який у свою чергу звернувся до суду про її виселення. Надалі, вона дізналася, що ОСОБА_13 ще до закінчення терміну договору позики із ОСОБА_9 продала її квартиру, а ОСОБА_9 дав на це свою письмову згоду, проте їй про це нічого не сказав. ОСОБА_13 гроші, отримані від продажу її квартири, не повернула, ОСОБА_9 продовжував приймати у неї платежі навіть після продажу її квартири;

· свідченнями допитаної у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_13, яка пояснила, що за проханням ОСОБА_9 підписала договор комісії з раніше незнайомою ОСОБА_21, а потім продала квартиру ОСОБА_10;

· свідченнями допитаної у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_15, яка пояснила, що з 1996 року по теперішній час є приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу. Свою нотаріальну діяльність вона здійснює по АДРЕСА_5. Обставин укладення договорів за участю ОСОБА_21 вона не пам'ятає, оскільки це була звичайна операція, яка їй нічим не запам'яталася. Також вона не пам'ятає подій, які мали місце при оформленні договору купівлі-продажу квартири ОСОБА_21 між ОСОБА_13 та ОСОБА_10;

· оголошеними у судовому засіданні свідченнями свідка ОСОБА_51, яка пояснила, що 12.02.2009 року вона проводила технічну інвентаризацію АДРЕСА_9, при цьому акт поточних змін могла скласти формально, тобто без виїзду на об'єкт (т.6 а.с. 87);

· свідченнями допитаної у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_49, яка пояснила, що в 2009 р. вона працювала в ПП «Комунальник», яке за договором із КП «Харківське міське БТІ» проводило технічну інвентаризацію об'єктів нерухомості і допускає той факт, що вона могла скласти акт поточних змін від 17.08.2009 року про обстеження АДРЕСА_9 формально, тобто без виходу на об'єкт. Підписи від імені ОСОБА_21 в заявці і акті поточних змін вона поставила сама;

· оголошеними у судовому засіданні свідченнями свідка ОСОБА_50, яка пояснила, що в КП «Харківське міське БТІ» вона працює з 1995 р. У її функціональні обов'язки входить прийом документів на реєстрацію, на видачу витягів, розподіл робіт, проведення реєстраційних дій. По суті пред'явленої їй заявки №2130477 від імені ОСОБА_21 від 18.08.2009 року з підписом комісіонера ОСОБА_13 повідомила, що вона її приймала особисто. Дані документи їй надав ОСОБА_10 якого вона раніше неодноразово бачила в будівлі БТІ м. Харкова, коли він звертався із заявами про проведення реєстраційних дій як від свого імені, так і від імені членів сім'ї ОСОБА_9 або ОСОБА_13 (т.6 а.с. 215);

· свідченнями даними в ході очної ставки між ОСОБА_9 і ОСОБА_21 на якій остання підтвердила раніше дані нею свідчення (т.6 а.с. 220-222);

· свідченнями даними в ході очної ставки між ОСОБА_15 і ОСОБА_21 на якій остання підтвердила раніше дані нею свідчення (т.6 а.с. 90-91);

· свідченнями даними в ході очної ставки між ОСОБА_13 і ОСОБА_21 на якій остання підтвердила раніше дані нею свідчення (т.6 а.с. 62-64);

· протоколами вилучення, огляду і визнання в якості речових доказів матеріалів нотаріальної справи у нотаріуса, згідно яких було встановлено, що 26.08.2009 року між продавцем ОСОБА_13 з одного боку, що діяла від імені ОСОБА_21 і покупцем ОСОБА_10 був укладений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_9 на суму 100 000 грн. (т.6 а.с. 92-174, 199-201);

· протоколами вилучення, огляду і визнання в якості речових доказів матеріалів інвентаризаційної справи в БТІ АДРЕСА_9 згідно яких було встановлено, що ОСОБА_21 не зверталася до БТІ м. Харкова для отримання витягу про право власності на їх квартиру для відчуження, а це було зроблено від її імені ОСОБА_47 (т.6 а.с. 175-191, 199-201);

· протоколом вилучення, огляду і визнання в якості речових доказів розписок довіреної особи ОСОБА_9 - ОСОБА_14 про прийом від останньої грошових коштів в рахунок погашення заборгованості, вилучених у ОСОБА_21 (т.6 а.с. 48-58, 199-201);

· протоколом вилучення, огляду і визнання в якості речових доказів документів, виявлених за місцем проживання ОСОБА_25 (т.3 а.с. 241-242, т.11 а.с. 25-284);

· протоколом вилучення, огляду і визнання в якості речових доказів документів, виявлених за місцем проживання ОСОБА_47 (т.3 а.с. 250-251, т.11 а.с. 285-292);

· протоколом вилучення, огляду і визнання в якості речових доказів файлів, скопійованих з системного блоку комп'ютера, виявленого за місцем проживання ОСОБА_47 (т.3 а.с. 250-251, т.12 а.с. 272-291);

· протоколом вилучення, огляду і визнання в якості речових доказів документів, виявлених за місцем проживання ОСОБА_12 (т.3 а.с. 256, т.11 а.с. 1-24);

· протоколом вилучення, огляду і визнання в якості речових доказів документів, виявлених за місцем проживання ОСОБА_9 (т.3 а.с. 250-251, т.12 а.с. 1-188);

· протоколом вилучення, огляду і визнання в якості речових доказів файлів, скопійованих з системних блоків комп'ютерів, виявлених за місцем проживання ОСОБА_9 (т.3 а.с. 250-251, т.12 а.с. 272-291);

· протоколом вилучення, огляду і визнання в якості речових доказів документів, виявлених за місцем проживання ОСОБА_15 (т.3 а.с. 278-279, т.11 а.с. 297);

· протоколом вилучення, огляду і визнання в якості речових доказів документів, виявлених за місцем проживання ОСОБА_14 (т.3 а.с. 281-282, т.11 а.с. 298-313);

· протоколом вилучення, огляду і визнання в якості речових доказів диска з фонограмами телефонних розмов ОСОБА_9, ОСОБА_25, ОСОБА_6, ОСОБА_52, записаних в ході проведення оперативно-розшукових заходів, а також протоколами про результати проведення оперативно-технічних заходів, складених працівниками УБОП ГУМВДУ в Х/о (т.12 а.с. 195-217);

· протоколом прослуховування фонограм телефонних розмов, отриманих в ході проведення оперативно-розшукових заходів (т.25 а.с. 149-153);

· протоколом вилучення щоденника за місцем проживання ОСОБА_14, в якому відображений факт передачі ОСОБА_9 грошових коштів від позичальників в рахунок погашення заборгованості (т.11 а.с. 301-312);

· копією вимоги ОСОБА_10 до ОСОБА_21 від 02.02.2010 року про усунення вимог в користуванні житловим будинком з поштовими документами, підтверджуючими відправку цього листа (т.12 а.с. 39-43);

· договором купівлі-продажу від 26.08.2009 року АДРЕСА_9 між ОСОБА_13 і ОСОБА_11, а також витягами із реєстру прав власності на нерухоме майно і про реєстрацію права власності на нерухоме майно, знаходження яких в квартирі ОСОБА_9 підтверджує фіктивність цієї операції (т.12 а.с. 44-46);

· розпискою ОСОБА_15 від 26.08.2011 року, вилученою у ОСОБА_6, про отримання грошових коштів у позику, листуванням ОСОБА_9 і ОСОБА_6, що стосується нотаріуса ОСОБА_15, розписками на ім'я ОСОБА_15 від 17.07.2009 року, 20.09.2011 року про отримання грошових коштів для ОСОБА_9 в рахунок повернення позики, вилученими у ОСОБА_15, що підтверджує наявність між нею і сім'єю ОСОБА_9 відносин, які виходять за рамки відносин нотаріус-клієнт, створює умову для виникнення матеріальної залежності від членів сім'ї ОСОБА_9, свідчить про наявність довірчих стосунків нотаріуса з членами сім'ї ОСОБА_9 (т.11 а.с. 18, 20, 294, 295);

· розпискою ОСОБА_9 про отримання від ОСОБА_14 1700 доларів США від 23.12.2008 року в рахунок повернення позики за ОСОБА_53 (т.11 а.с. 21). На думку суду цей факт підтверджує, що ОСОБА_9 доручав ОСОБА_14 приймати для нього платежі у боржників, у тому числі і у ОСОБА_21 та спростовує показання ОСОБА_9, який від цих фактів відмовляється;

· витягами із державних реєстрів правочинів, довіреностей, обтяжень рухомого і нерухомого майна відносно ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_13 за період з 01.01.2004 по 29.07.2011 (т.8 а.с. 1-324);

· висновком почеркознавчої експертизи №17 від 30.01.2012 року, згідно якої підпис від імені ОСОБА_13 в рядку «підпис заявника» в заяві від 18.08.2009 року про видачу інформації з реєстру прав власності на АДРЕСА_9, виконана не ОСОБА_13, а іншою особою (т.10 а.с. 99-103);

· висновком будівельно-технічної експертизи КП «Харківське міське БТІ» №8338 від 16.01.2012 року, згідно якої ринкова ціна АДРЕСА_9 на момент скоєння злочину складала 215168 грн (т.9 а.с. 79-92);

· висновком фоноскопічної експертизи №9 від 07.02.2012 року, згідно якої на фонограмах, отриманих в ході оперативно-розшукових заходів, вилучених в УБОЗ ГУМВСУ в Х/о записана телефонна розмова ОСОБА_9 по обставинах кримінальної справи у тому числі розмови із ОСОБА_13 щодо відносин із ОСОБА_21 (т.10 а.с. 205-213);

· висновком комп'ютерно-технічної експертизи №184-КТ від 25.01.2012 року, згідно якого в пам'яті системних блоків комп'ютерів, вилучених у ОСОБА_9 і ОСОБА_10 містилися текстові файли і електронні таблиці, де згадувалося прізвище ОСОБА_21 (т.10 а.с. 129-146).

по епізоду здійснення шахрайських дій

відносно ОСОБА_22 і ОСОБА_34:

· свідченнями допитаної у судовому засіданні в якості потерпілої ОСОБА_22, яка пояснила, що 16.07.2009 року в приміщенні нотаріальної контори по АДРЕСА_5 при оформленні договорів позики і іпотеки з ОСОБА_9 вона та її брат ОСОБА_33 ОСОБА_10 не бачили, під час укладання договорів він не був присутній. Договір комісії, згідно якого вони доручали раніше незнайомому їм ОСОБА_10 продати їх квартиру, вони підписали під впливом обману з боку ОСОБА_15 Вона щомісячно виплачувала ОСОБА_9 відсотки за договором протягом півтора років, проте, коли в січні 2011 року за декілька днів до дати повернення основної суми за договором вона зустрілася з ОСОБА_11, щоб погасити відсотки за позикою, то останній відмовився приймати гроші за договором позики, а заявив, що її квартира вже їй не належить і запропонував залишитися жити в своїй квартирі на підставі договору оренди з новим власником - ОСОБА_12, або викупити квартиру, але вже за ринковою ціною. Надалі, вона дізналася, що ОСОБА_10 до закінчення терміну договору позики з ОСОБА_9 продав її квартиру ОСОБА_12, проте їй про це нічого не сказав і гроші, виручені від продажу її квартири, не повернув;

· свідченнями допитаної у судовому засіданні в якості потерпілого ОСОБА_33, який пояснив, що в липні 2009 р. його сестра потребувала грошей і по оголошенню зв'язалася із ОСОБА_14, яка порадила їй узяти гроші в позику у ОСОБА_9 під заставу нерухомості. Він дав свою згоду, щоб передати в іпотеку, що знаходиться в сумісній власності квартиру АДРЕСА_10. При оформленні операції йому дали ознайомиться з проектами договорів позики і іпотеки, з іншими документами знайомитися не давали. При підписанні договорів у нотаріуса, він їх не перечитував, оскільки довіряв діям нотаріуса. Сам нотаріус ніяких умов не роз'яснював. Підписавши свої документи і не чекаючи приїзду ОСОБА_9 він виїхав з нотаріальної контори. У лютому 2011 р. йому стало відомо про те, що поданий позов про виселення його і сестри з їх квартири;

· свідченнями допитаної у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_14, яка пояснила, що виступала посередником між ОСОБА_22 і ОСОБА_9 при отриманні позики. У приміщенні нотаріальної контори вона приїхала разом з майбутніми позичальниками, де вони чекали приїзду ОСОБА_9 За час знаходження ОСОБА_22 і ОСОБА_33 вона не бачила, щоб останні спілкувалися з ОСОБА_11 (т.7 а.с. 96-99, 292);

· свідченнями допитаної у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_15, яка пояснила, що з 1996 року по теперішній час є приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу. Свою нотаріальну діяльність вона здійснює по АДРЕСА_5. 16.07.2009 року вона нотаріально оформила договір комісії між ОСОБА_22, ОСОБА_33 і ОСОБА_10 Обставин оформлення даної угоди вона не пам'ятає;

· свідченнями даними в ході очної ставки між ОСОБА_15 і ОСОБА_22 на якій остання підтвердила раніше дані свідчення щодо обставин нотаріального оформлення угод нотаріусом ОСОБА_15 з її участю (т.7 а.с. 104-107);

· свідченнями даними в ході очної ставки між ОСОБА_15 і ОСОБА_33 на якій останній підтвердив раніше дані свідчення щодо обставин нотаріального оформлення операцій нотаріусом ОСОБА_15 з її участю (т.7 а.с. 108);

· свідченнями даними в ході очної ставки між ОСОБА_14 і ОСОБА_22 на якій остання підтвердила раніше дані свідчення щодо обставин, передуючих отриманню позики у ОСОБА_9 (т.7 а.с. 100-103);

· свідченнями даними в ході очної ставки між ОСОБА_14 і ОСОБА_33 на якій останній підтвердив раніше дані свідчення щодо обставин, передуючих отриманню позики у ОСОБА_9 (т.7 а.с. 289-291);

· свідченнями даними в ході очної ставки між ОСОБА_9 і ОСОБА_22 на якій остання підтвердила раніше дані свідчення щодо обставин отримання позики у ОСОБА_9 (т.7 а.с. 115-119);

· свідченнями даними в ході очної ставки між ОСОБА_9 і ОСОБА_34 на якій останній підтвердив раніше дані свідчення щодо обставин отримання позики у ОСОБА_9 (т.7 а.с. 111-114);

· свідченнями даними в ході очної ставки між ОСОБА_10 і ОСОБА_22 на якій остання підтвердила раніше дані свідчення щодо обставин нотаріального оформлення договору комісії з ОСОБА_11, а ОСОБА_10 заявив про те, що не був знайомий з ОСОБА_22 до підписання договору комісії. Грошима, отриманими від продажу її квартири він не розпоряджався (т.7 а.с. 278-281);

· свідченнями даними в ході очної ставки між ОСОБА_10 і ОСОБА_33 на якій останній підтвердив раніше дані свідчення щодо обставин нотаріального оформлення договору комісії з ОСОБА_47 (т.7 а.с. 282-284);

· протоколом вилучення, огляду і визнання в якості речових доказів матеріалів нотаріальних справ у нотаріуса ОСОБА_31, згідно яких було встановлено, що 11.09.2009 року між продавцем ОСОБА_10 з одного боку, що діяв від імені ОСОБА_22, ОСОБА_33 і покупцем був укладений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_10 на суму 200 000 гривень (т.7 а.с. 169-198);

· протоколом вилучення, огляду і визнання в якості речових доказів матеріалів інвентаризаційної справи в БТІ м. Харкова квартири АДРЕСА_10 згідно яких було встановлено, що ОСОБА_22 і ОСОБА_33 не зверталися до БТІ м. Харкова для отримання витягу про право власності на їх квартиру для відчуження, а це було зроблено від їх імені ОСОБА_47 (т.7 а.с. 199-231);

· протоколом вилучення у ОСОБА_22 документів, отриманих поштою від ОСОБА_54 - представника ОСОБА_10, а саме повідомлення боржникам: про виконання третьою особою обов'язку перед кредитором, про придбання третьою особою прав первинного кредитора за договором позики і про залік зустрічних вимог на імені ОСОБА_33 і ОСОБА_22 від ОСОБА_10 за підписом довіреної особи ОСОБА_54 від 20.10.2011 року, звіт комісіонера ОСОБА_10 перед ОСОБА_33 і ОСОБА_22 за підписом довіреної особи ОСОБА_54 від 19.10.2011 року; копії акту виконання третьою особою обов'язку перед кредитором від 02.04.2011 року між ОСОБА_9 і ОСОБА_10 за договором позики з ОСОБА_22 і ОСОБА_33 від 16.07.2009 року (т.7 а.с. 293-308);

· протоколом вилучення, огляду і визнання в якості речових доказів документів, виявлених за місцем проживання ОСОБА_25 (т.3 а.с. 241-242, т.11 а.с. 25-284);

· протоколом вилучення, огляду і визнання в якості речових доказів документів, виявлених за місцем проживання ОСОБА_47 (т.3 а.с. 250-251, т.11 а.с. 285-292);

· протоколом вилучення, огляду і визнання в якості речових доказів файлів, скопійованих з системного блоку комп'ютера, виявленого за місцем проживання ОСОБА_47 (т.3 а.с. 250-251, т.12 а.с. 272-291);

· протоколом вилучення, огляду і визнання в якості речових доказів файлів, скопійованих з системних блоків комп'ютерів, виявлених за місцем проживання ОСОБА_9 (т.3 а.с. 250-251, т.12 а.с. 272-291);

· протоколом вилучення, огляду і визнання в якості речових доказів документів, виявлених за місцем проживання ОСОБА_12 (т.3 а.с. 256, т.11 а.с. 1-24);

· протоколом вилучення, огляду і визнання в якості речових доказів документів, виявлених за місцем проживання ОСОБА_9 (т.3 а.с. 250-251, т.12 а.с. 1-188);

· протоколом вилучення, огляду і визнання в якості речових доказів документів, виявлених за місцем проживання ОСОБА_15 (т.3 а.с. 278-279, т.11 а.с. 297);

· протоколом вилучення, огляду і визнання в якості речових доказів документів, виявлених за місцем проживання ОСОБА_14 (т.3 а.с. 281-282, т.11 а.с. 298-313);

· протоколом вилучення, огляду і визнання в якості речових доказів диска з фонограмами телефонних розмов ОСОБА_9, ОСОБА_25, ОСОБА_6, ОСОБА_11, записаних в ході проведення оперативно-розшукових заходів, а також протоколами про результати проведення оперативно-технічних заходів, складеними працівниками УБОЗ ГУМВСУ в Х/о (т.12 а.с. 195-217);

· протоколом прослуховування фонограм телефонних розмов, отриманих в ході проведення оперативно-розшукових заходів (т.25 а.с. 149-153);

· актом виконання третьою особою ОСОБА_10 зобов'язання боржника ОСОБА_22 і ОСОБА_33 перед кредитором ОСОБА_9 від 02.04.2011 року, вилученого у ОСОБА_25, який суд вважає фіктивним, оскільки насправді факти, вказані в нім не мали місця та спростовуються матеріалами справи (т.11 а.с.58);

· витягом із державних реєстрів правочинів, довіреностей, обтяжень рухомого і нерухомого майна відносно ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_13 , ОСОБА_25, ОСОБА_6, ОСОБА_12, ОСОБА_8, ОСОБА_48 за період з 01.01.2004 року по 29.07.2011 року (т.8 а.с. 1-324);

· висновком почеркознавчої експертизи №532 від 07.12.2011 року, згідно якого рукописні записи і підписи в розписках, вилучених у ОСОБА_22 виконані ОСОБА_9 (т.10 а.с. 83-85);

· висновком почеркознавчої експертизи №17 від 30.01.2012 року, згідно якої рукописні записи у договорі оренди від 13.01.2011 року виконані ОСОБА_10 Підпис від імені власника в договорі оренди від 13.01.2011 року виконаний не ОСОБА_12, а іншою особою (т.10 а.с. 99-103);

· висновком будівельно-технічної експертизи ХНДІСЕ №4848 від 25.07.2011 року, згідно якої ринкова ціна АДРЕСА_10 на момент скоєння злочину складала 355700 грн (т.9 а.с. 131-142);

· висновком комп'ютерно-технічної експертизи №184-КТ від 25.01.2012 року, згідно якого в пам'яті системних блоків комп'ютерів, вилучених у ОСОБА_9 і ОСОБА_10 містилися текстові файли і електронні таблиці, де згадувалися прізвища ОСОБА_22 та ОСОБА_33 (т.10 а.с. 129-146).

по епізоду скоєння шахрайських дій

відносно ТОВ «Валтар-агро»:

· свідченнями допитаного у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_35, який працює директором ТОВ «Валтар-Агро», що з 2006 року його підприємство отримувало грошові кредити від ОСОБА_9 під заставу сільсько-господарської продукції і за цей час між ними і ОСОБА_9 склалися довірчі стосунки. Літом 2008 року ОСОБА_9 зайняв ТОВ «Валтар-Агро» гроші в сумі 673 527, 76 гривень і отримав за це в заставу с/г продукцію на загальну суму 2 402 216,01 грн, надалі, не маючи наміру на виконання узятих на себе зобов'язань запропонував оформити постачання додаткової кількості с/г продукції на адресу ТОВ «ЦАПІ «Кредіт-агро», де він був генеральним директором. Після отримання в адресу ТОВ «ЦАПІ «Кредіт-агро» с/г продукції на суму 252 943,70 грн, ОСОБА_9 відмовився повернути заставу, або сплатити його вартість, чим заподіяв ТОВ «Валтар-агро» матеріальну шкоду;

· свідченнями допитаного у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_41, який пояснив, що з 2003 р. був заступником директора ТОВ «Валтар-агро». У 2006 році він зустрівся із ОСОБА_9, якого знав ще з дитинства, і дізнавшись про те, що вони обидва займаються торгівлею с/х продукції, вирішили співробітничати. Співпраця полягала в тому, що у разі, коли в у ТОВ «Валтар-агро» не вистачало засобів для закупівлі с/г продукції, то приблизно 50-70% її вартості оплачував ОСОБА_9 від своєї фірми ПФ ЦСІ «Аграрій» і переоформляв її на свій особовий рахунок, а після ТОВ «Валтар-агро» викупало дану продукцію у ПФ ЦСІ «Аграрій» назад. Таким чином вони працювали до 2008 р., поки ТОВ «Валтар-агро» не переоформив на ПФ ЦСІ «Аграрій» великий обсяг с/г продукції, за яку засновник ПФ ЦСІ «Аграрій» ОСОБА_9 платити відмовився, переоформив її на ТОВ «ЦАПІ «Кредит-агро», де був директором і засновником, а коли він поводився до нього із вимогою повернути продукцію або сплатити її, відповів, що у нього ніякої продукції не немає, і що він нічого сплачувати не повинен (т.14 а.с. 215-220);

· свідченнями допитаної у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_55 про те, що всіма питаннями ведення фінансової діяльності підприємств ПФ ЦСІ «Аграрій» і ТОВ «ЦАПІ «Кредит-Агро» займався ОСОБА_9 Тільки ОСОБА_9 ухвалював рішення про отримання грошових коштів на розрахункові рахунки вищезгаданого підприємства і їх використанні, тобто у ОСОБА_9 було виняткове право розпорядження грошовими коштами всіх підприємств і підписання документів про перерахування грошових коштів, що знаходяться на розрахункових рахунках підприємства. Одним з постійних контрагентів ПФ «ЦСІ «Аграрий» було ТОВ «Валтар-агро». Приблизно з 2006 р. вищезгадані підприємства проводили між собою операції по купівлі-продажу зерна. Вірніше, їй було відомо, що ОСОБА_9 кредитував діяльність ТОВ «Валтар-агро» по закупівлі зерна у сільгоспвиробників, після чого залишав дане зерно на зберіганні за ПФ «ЦСІ-аграрий», поки ТОВ «Валтар-агро» не викупить дане зерно з урахуванням витрат за зберігання і відсотків за користуванням позики. Прибутково-касових ордерів від ТОВ «Валтар-агро» вона від ОСОБА_9 для обліку не отримувала;

· оголошеними у судовому засіданні свідченнями свідка ОСОБА_56, який пояснив, що працює на посаді директора ДП ГАК «Хліб України». З липня 2008 року підприємство ТОВ «Валтар-агро» завезло зерно продукцію на підставі договору складського зберігання зерна №12 від 01.07.2008 року і відповідно до складських довідок додаток №1 і накладних додаток №2 було завезено соняшнику 761,385 тон, пшениці озимої 1632,850 тон, ячменю 521,110 тон, разом 2915,345 тон. Надалі ця зернова продукція була переписана (переоформлена) на ПФ ЦСІ «Аграрій» і ТОВ ЦАПІ «Кредіт-агро» і інших одержувачів. За станом на 21 травня 2010 року за ЦАІ «Кредіт-агро» числиться переписане зерно: складські довідки №590 від 21.10.2008 року, №591 від 21.10.2008 року, №592 від 21.10.2008 року, №593 від 21.10.2008 року, №651 від 07.11.2008 року, №701 від 17.11.2008 року відповідно до договору складського зберігання зерна №61 від 20.10.2008 року (т.14 а.с. 77-79);

· свідченнями допитаного у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_57, який пояснив, що працює на посаді директора ТОВ «Балаклєєвськоє ХПП» в період з 14.08.2008 року по 18.09.2008 року ТОВ «Валтар-агро» завезло ячменю 546,116 т. Надалі ця зернова продукція була переоформлена на ПФ ЦСІ «Аграрій». 14.11.2008 року ця зернова продукція була переписана на ТОВ ЦАПІ «Кредит-агро».

· оголошеними у судовому засіданні свідченнями свідка ОСОБА_58, який пояснив, що працює на посаді директора ТОВ «Беспаловське ХПП». 20.11.2008 року ЗАО «Зміїв-Агро» було реорганізоване в ТОВ «Беспаловське ХПП». 26.09.2008 року був укладений договір №18/08 між ЗАО «Зміїв-Агро» і ТОВ «Валтар-агро» на зберігання зернових культур. На підставі цього договору, згідно складської картки №37 від 29.09.2008 року на ТОВ «Беспаловске ХПП» була завезена пшениця від ТОВ «Валтар-агро» в кількості 200,444 тон і цього ж дня була переоформлена на ПФ ЦСІ «Аграрій». 26.09.2008 року був укладений договір №17/08 між ПФ ЦСІ «Аграрій» і ЗАО «Зміїв-агро» на зберігання зернової продукції і цього ж дня, ТОВ «Валтар-агро» переписав всю пшеницю, яку раніше завезло для зберігання, в кількості, що відповідає складської картки №38 від 29.09.2008 року. ПФ ЦСІ «Аграрій» ніяких зернових культур для зберігання на ТОВ «Беспаловськоє ХПП» (раніше ЗАТ «Змієв-агро») не завозив, а зберігав пшеницю, яку переписали на них ТОВ «Валтар-агро». 12.11.2008 року був укладений договір №27/08 між ЗАО «Зміїв-агро» і ТОВ ЦАПІ «Кредіт-агро», на зберігання зернової продукції. Далі 14.11.2008 року ЧФ ЦСИ «Аграрій» всю пшеницю в кількості 200, 330 тон переписав на ТОВ ЦАПІ «Кредіт-агро», що відповідає складської картки №133 від 14.11.2008 року. На ТОВ «Беспаловськоє ХПП» зберігається пшеницю в кількості 200, 330 тонн. Кількість пшениці зменшилася у зв'язку з природним спадом під час зберігання (т.14 а.с. 138-140);

· свідченнями даними на очній ставці між ОСОБА_9 і ОСОБА_59, в ході якої останній підтвердив раніше дані ним свідчення про те, що маючи заборгованість близько 4 мільйонів гривень ОСОБА_9, використовуючи довірче відношення до нього умовив під приводом оформлення договорів постачання передати йому в заставу с/г продукцію ще на суму біля 2-х мільйонів грн, проте обіцяні грошові кошти в позику не перерахував і заволодів вищезгаданою продукцією оформивши її на ТОВ «ЦАПІ «Кредіт-агро», після чого повернути зерно відмовився (т.14 а.с. 227-228);

· свідченнями даними на очній ставці між ОСОБА_9 і ОСОБА_35 в ході якої останній підтвердив раніше дані ним свідчення про те, що маючи заборгованість близько 4 мільйонів гривень перед ТОВ «Валтар-агро» співзасновник ПФ «ЦСІ-Аграрій» ОСОБА_9, використовуючи довірче відношення до нього умовив під приводом оформлення договорів постачання передати йому в заставу с/г продукцію ще на суму біля 2-х мільйонів гривень, проте обіцяні грошові кошти в позику не перерахував і заволодів вищезгаданою продукцією, оформивши її на ОО «ЦАПІ «Кредит-агро», після чого повернути зерно відмовився (т.14 а.с. 229-230);

· протоколом вилучення копій договорів купівлі-продажу товарів між ТОВ «Валтар-агро» і ПФ ЦСІ «Аграрій» від 21.10.2008 року на постачання соняшнику, від 22.10.2008 року на постачання ячменя, копії накладних на постачання продукції в адресу ПФ ЦСІ «Аграрій», договорів складського зберігання зерна між елеваторами, які зберігають арештоване майно і ТОВ «Валтар-агро», ПФ ЦСІ «Аграрій», ТОВ «ЦАПІ «Кредіт-агро», виписок по особових рахунках ТОВ «Валтар-агро», ПФ ЦСІ «Аграрій», ТОВ «ЦАПІ «Кредіт-агро», що зберігають свою продукцію на елеваторах, складських карток про прийом для зберігання зерна, листи елеваторам від ТОВ «Валтар-агро», ПФ ЦСІ «Аграрій» з проханням переоформити зберігання зерна з їх особових рахунків, копій актів звірки взаємних розрахунків від 01.10.2008 між ТОВ «Валтар-агро» і ЧФ ЦСИ «Аграрій» (т.14 а.с. 311, т. 19 а.с. 1-574);

· документами що знаходяться в папці з написом «Вимоги «Валтар - Агро», вилученими в квартирі ОСОБА_9, в якій знаходилося: зустрічна вимога ОСОБА_9 з прикладеними описами, вимогами до сплати директора ТОВ «Валтар - Агро» ОСОБА_35 від 28.10.09 р. вих. 28/3 в 2 екземплярах, вимога до оплати директора ТОВ «Валтар - Агро» ОСОБА_35 від 28.10.09 р. вих. 28/2 в 2 екземплярах, вимога до оплати директор ТОВ «Валтар - Агро» ОСОБА_35 від 28.10.09 р. вих. 28/1 в 2 екземплярах (т.12 а.с. 184-188);

· протоколом вилученням, оглядом і визнанням в якості речових доказів документів за місцем проживання ОСОБА_9 (т.3 а.с. 250-251, т.12 а.с. 1-188);

· електронною таблицею з назвою: «Баланс на 01.09.2009», де в рядку 11 знаходиться текст : «Валтар (позика) 1955023,85», скопійованою із пам'яті комп'ютера, вилученого у ОСОБА_25 (т.12 а.с. 274);

· висновком документальної ревізії взаємин ТОВ «Валтар-агро», ПФ ЦСІ «Аграрій», ТОВ ЦАПІ «Кредіт-агро», згідно якої на момент початку документальної ревізії, за наслідками взаємин фінансово-господарської діяльності між ТОВ «Валтар-агро» і ПФ ЦСІ «Аграрій», останній має заборгованість перед ТОВ «Валтар-агро» в сумі 4 349 890,62 грн. Документальне підтвердження постачання товару ТОВ «Валтар-агро» в адресу ПФ «ЦСІ» Аграрій» який зберігається на елеваторах Харківської області, і на який в даний час накладений арешт, знайшло своє віддзеркалення в особових рахунках кількісно-якісного обліку (форма 36) по обліку сільгосппродукції ТОВ «Валтар-агро», ПФ «ЦСІ» Аграрій», ТОВ «ЦАПІ» Кредит-агро», наданих ДП ГАК «Хліб України» «Торгово-заготівельне підприємство», ТОВ «Балаклійськоє хлібоприймальне підприємство» і ТОВ «Беспаловськоє ХПП». ПФ «ЦСІ» Аграрій» оплату за отриманий від ТОВ «Валтар-агро» товар, в повному об'ємі не провела. Отриманий від ТОВ «Валтар-агро» товар, за який розрахунок не проведений, 21.10.2008 року на підставі листа ПФ «ЦСИ» Аграрій» з особового рахунку ПФ «ЦСИ» Аграрій» переоформлений на особовий рахунок ТОВ «ЦАПІ» Кредіт-агро» і в даний час зберігається на елеваторах Харківської області. Всього на елеваторах Харківської області за станом на початок ревізії зберігається товар ТОВ «ЦАПІ» Кредит-агро» на суму 1 981 632,95 грн. зокрема: переоформлений з особового рахунку ПФ ЦСІ «Аграрій» на особовий рахунок ТОВ «ЦАПІ» Кредит-агро» на суму 1 728 688,25 грн., отриманого від ТОВ «Валтар-агро» на суму 252 943,70 грн. Вказана кількість товару що зберігається на елеваторах Харківської області, відповідає арештованій кількості товарів що зберігається на елеваторах Харківської області.» (т.14 а.с. 236-254);

· висновком судово-економічної експертизи, яка підтвердила правильність виводів акту документальної ревізії взаємин ТОВ «Валтар-агро», ЧФ ЦСИ «Аграрій», ТОВ ЦАПІ «Кредіт-агро» від 10.03.2011 року (т.14 а.с. 264-282);

· висновком акту ревізії від 26.05.2011 року, згідно якої перерахувань грошових коштів з рахунків ТОВ «ЦАПІ «Кредіт-агро» на рахунки ТОВ «Валтар-агро» не проводилися (т.14 а.с. 319-321);

· висновком додаткової судово-економічної експертизи, яка підтвердила правильність виводів акту документальної ревізії взаємин ТОВ «Валтар-агро», ЧФ ЦСИ «Аграрій», ТОВ ЦАПІ «Кредіт-агро» від 12.05.2011 року (т.14 а.с. 332-343);

· висновком комп'ютерно-технічної експертизи №184-КТ від 25.01.2012 року, згідно якого в пам'яті системних блоків комп'ютерів, вилучених у ОСОБА_9 і ОСОБА_10 містилися текстові файли і електронні таблиці, де згадувалися назви підприємств ТОВ «Валтар-агро», ТОВ «ЦАПІ «Кредіт-агро», ЧФ ЦСИ «Аграрій» (т.10 а.с. 129-146).

по епізоду примушення ОСОБА_16, ОСОБА_18, ОСОБА_17 до виконання цивільно-правових зобов'язань:

· свідченнями допитаного у судовому засіданні в якості потерпілого ОСОБА_17 про те, що 27.08.2010 року близько 15-00 годин він підіймався по сходах в свою квартиру, коли побачив біля свого тамбура групу людей, на питання, що вони тут роблять, йому відповіли, що квартира належить їм, і сказали йому, щоб він йшов на вулицю. Він пішов вниз і повернувся в свою квартиру вже після втручання працівників міліції, які прогнали невідомих осіб. Всі замки в тамбурі і квартирі були поламані. Із слів дочки, ті люди намагалися зламати вхідні двері, але втрутився її адвокат, якого невідомі побили. 30.08.2010 року близько 14-00 він знаходився удома, коли почув крик сусідки по тамбуру «не впущу», а услід почув шум роботи інструменту, яким невідомі намагалися зняти з петель двері його квартири. Зламавши двері в квартиру невідомі проникли всередину і стали вимагати звільнити квартиру. Він спробував подзвонити дочці, але один з них - ОСОБА_10, якого він згодом впізнав по фото, вихопив телефон у нього з рук, витягнув з нього сім карту і зламав її. Потім його, із застосуванням фізичного насильства, виштовхали із квартири. На вулиці він залишився чекати дочку, яка викликала міліцію, працівникам якої він написав заяву про примусове виселення;

· оголошеними у судовому засіданні свідченнями потерпілої ОСОБА_18, яка пояснила, що 27.08.2010 року близько 12-50 годин, вона разом з дочкою знаходилася у себе дома, коли почула шум. Виглянувши у глазок дверей в квартиру вона побачила, що невідомі зламали двері в тамбур, після чого спробували зламати двері квартири. ОСОБА_16 подзвонила своєму адвокатові ОСОБА_37 і в міліцію. Протягом декількох хвилин приїхав ОСОБА_37 і почав перешкоджати діям невідомих. Спроби злому продовжувалися до 16-00 після чого невідомі виїхали, оскільки не могли відкрити замок квартири. 30.08.2010 року близько 15-30 години до неї на роботу до супермаркету «Клас», прийшов чоловік і повідомив, що ОСОБА_9 проник в квартиру і виштовхав його на вулицю (т.2 а.с. 101, 104-105);

· свідченнями допитаної у судовому засіданні в якості потерпілої ОСОБА_16, яка пояснила, що вперше побачила ОСОБА_10 в середині серпня 2010 року, коли той повідомив їй про те, що квартира вже належить їм, потребував виселиться або орендувати квартиру у них. Після того, як вона відмовилася від цієї пропозиції, ОСОБА_10 грубо штовхнув її в плече, заподіявши фізичний біль, і почав загрожувати. 27.08.2010 року вона бачила його разом з ОСОБА_9 при спробі замінити вхідні двері в її квартиру, коли він керував діями ведмежатника. 27.08.2010 року близько 12-50 годин вона разом з матір'ю знаходилася у себе удома, коли почула шум. Виглянувши в глазок дверей квартири вона побачила, що ОСОБА_9, ОСОБА_10 і інші невідомі зламали двері в тамбур, після чого спробували зламати двері квартири. Вона подзвонила своєму адвокатові ОСОБА_37 і в міліцію. Протягом декількох хвилин приїхав ОСОБА_37, який представився адвокатом, намагався перешкодити невідомим зламати двері, але ОСОБА_9 ударив адвоката в голову і ногу. 30.08.2010 року близько 13-00 годин їй подзвонив батько і повідомив, що продовжуються спроби зламати двері квартири. Коли вона приїхала додому, то її батько повідомив, що ОСОБА_9 виселив його з квартири;

· свідченнями допитаної у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_13 про те, що з її згоди були встановлені вхідні двері в АДРЕСА_4, з якої причини були викликані працівники міліції вона не знає. ОСОБА_9 попросив її показати документи на АДРЕСА_4 в м. Харкові слюсарю, який повинен був міняти замки у вищезгаданій квартирі. Через деякий час ОСОБА_9 і ОСОБА_10 кудись поїхали, а її залишили біля під'їзду. Вона знаходилася там до приїзду працівників міліції і написання пояснення;

· свідченнями допитаного у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_36, який пояснив, що 27.08.2010 року біля під'їзду будинку №60 по пр. Перемоги його зустрів ОСОБА_9, пред'явив йому документи на ім'я ОСОБА_10 Саме ОСОБА_12 керував його діями зі зламу замку дверей АДРЕСА_4. Документи на право власності йому представила ОСОБА_13, проте він відмовився від виконання дорученої роботи після того, як дізнався про те, що усередині квартири знаходяться мешканці цієї квартири. ОСОБА_10, що приїхав на місце, умовляв його за винагороду зламати двері квартири болгаркою, але він відмовився і поїхав;

· свідченнями допитаного у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_37, який пояснив, що 27.08.2010 року перешкодив спробі ОСОБА_10 і ОСОБА_9 виселити мешканців квартири АДРЕСА_4, зустрів при цьому фізичний опір з боку ОСОБА_9, який заподіяв йому тілесні ушкодження;

· свідченнями допитаного у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_38, який пояснив, що 27.08.2010 року разом із ОСОБА_37 перешкодив спробі ОСОБА_10 і ОСОБА_9 виселити мешканців квартири АДРЕСА_4, зустрів при цьому фізичний опір з боку ОСОБА_9, який заподіяв ОСОБА_37 тілесні ушкодження;

· свідченнями допитаної у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_61 про те, що 30.08.2010 року ОСОБА_10 і інші особи під впливом обману проникли в тамбур її квартири, після чого її фактично насильно заштовхнули всередину її квартири АДРЕСА_4 і утримували до того моменту, поки не замінили двері кв. НОМЕР_1 і двері в тамбур АДРЕСА_4

· свідченнями допитаної у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_62, яка пояснила, що в кінці серпня 2010 року в двері тамбура подзвонили і запитали ОСОБА_61. Вона покликала свою бабусю, а сама повернулася в свою кімнату і що було далі не чула, оскільки голосно грала музика. Надалі вона дізналася, що невідомі люди поміняли тамбурні двері і один з них в подальшому залишив їм ключі від нових дверей;

· свідченнями допитаної у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_63, яка пояснила, що 30.08.2010 року невідомі особи із застосуванням спеціального інструменту проводили роботи по заміні вхідних дверей в квартирі її сусідки ОСОБА_16, що проживала із батьками ОСОБА_17 і ОСОБА_18, а увечері цього дня вона прийняла до себе переночувати останніх, оскільки їх виселили з їх житла;

· свідченнями допитаного у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_64, який пояснив, що 27.08.2010 року близько 13-00 години із чергової частини Дзержинського РВ поступила вказівка виїхати за адресою: АДРЕСА_4 де невідомі намагаються зламати вхідні двері квартири. Протягом декількох хвилин він разом з групою прибув на місце події. Після прибуття на місце було встановлено, що на сходовій клітці знаходилася група людей серед яких були: ОСОБА_9, ОСОБА_12, ОСОБА_37 На момент прибуття між вищезгаданими громадянами відбувався словесний конфлікт. Із слів присутніх, між ними відбулася бійка. Слідом за ним приїхала група міліціонерів Дзержинського РВ, які надалі проводили розгляд по даному факту;

· свідченнями даними в ході очної ставки між ОСОБА_16 і ОСОБА_9 в ході якої ОСОБА_16 підтвердила свої свідчення щодо участі ОСОБА_9 в подіях 27.08.2010 року (т.2 а.с. 255-262);

· свідченнями даними в ході очної ставки між ОСОБА_18 і ОСОБА_9 в ході якої потерпіла підтвердила свої свідчення щодо подій 27.08.2010 року (т.2 а.с. 266-269);

· свідченнями даними в ході очної ставки між свідком ОСОБА_37 і ОСОБА_9, на якій ОСОБА_37 підтвердив свої свідчення про те, що 27.08.2010 року ОСОБА_9, намагався перешкодити виконанню ним своїх адвокатських функцій, із застосуванням фізичного насильства (т.2 а.с. 270-278);

· свідченнями даними в ході очної ставки між свідком ОСОБА_38 та ОСОБА_12 в ході якої ОСОБА_38 підтвердив свої свідчення про те, що ОСОБА_37 не заподіював тілесних ушкоджень ОСОБА_12, а навпроти ОСОБА_9 вдарив ОСОБА_37 після того, як той представився адвокатом ОСОБА_16 (т.2 а.с. 281-283);

· свідченнями даними в ході очної ставки між ОСОБА_10 і ОСОБА_17, в ході якої останній пояснив, що бачив ОСОБА_10 один раз 30.08.2010 року, коли він забрав у нього телефон, вийняв з нього сім карту, після чого виселив його з житла (т.2 а.с. 288);

· свідченнями даними в ході очної ставки між ОСОБА_10 і ОСОБА_16, в ході якої остання підтвердила свої свідчення, дані нею відносно ОСОБА_10 (т.2 а.с. 291-293);

· свідченнями даними в ході очної ставки між ОСОБА_10 і ОСОБА_18, в ході якої остання підтвердила свої свідчення, дані нею відносно ОСОБА_10 (т.2 а.с. 294-295);

· свідченнями даними в ході очної ставки між ОСОБА_10 і ОСОБА_31 ., в ході якої останній підтвердив свої свідчення, дані ним відносно ОСОБА_52, що стосуються 27.08.2010 року, а ОСОБА_10 прослухавши їх, погодився з ними (т.2 а.с. 296-297);

· свідченнями даними в ході очної ставки між ОСОБА_37 і ОСОБА_12, в ході якої ОСОБА_37 підтвердив свої свідчення, дані ним відносно ОСОБА_9, що останній заподіяв йому тілесні ушкодження, а також підтвердив, що не завдавав насильства відносно ОСОБА_12 (т.2 а.с. 302-305);

· протоколом оглядом місця події від 30.08.2010 року, в якому було зафіксовано, що на момент приїзду працівників міліції о 15-00 годині двері в тамбур АДРЕСА_4 були замінені на металеві броньовані (т.2 а.с. 30);

· протоколом вилучення, огляду, визнання як речовий доказ акту прийому здачі виконаних робіт від 27.08.2010 року по ремонту і діагностиці замків між ОСОБА_10 та ФОП ОСОБА_65 (т.3 а.с. 66-69);

· протоколом пред'явлення фотознімків ОСОБА_16 для впізнання в ході якого остання впізнала ОСОБА_47 (т.2 а.с. 85-86);

· протоколом пред'явлення фотознімків ОСОБА_17, в ході якого останній впізнав ОСОБА_52, як людину, яка 30.08.2010 року проникла в його квартиру і виселила його із застосуванням погроз і сили (т.2 а.с. 97-98);

· протоколом пред'явлення фотознімків ОСОБА_36, в ході якого останній впізнав фото, де був зображений ОСОБА_9 і ОСОБА_10 як осіб, які 27.08.2010 року просили його відкрити замок дверей АДРЕСА_4 (т.2 а.с. 212, 213);

· протоколом проведення відтворення обстановки і обставин події за участю ОСОБА_37 (т.2 а.с. 218);

· протоколом вилучення, огляду і визнання в якості речових доказів документів, виявлених за місцем проживання ОСОБА_25 (т.3 а.с. 241-242, т.11 а.с. 25-284);

· протоколом вилучення, огляду і визнання в якості речових доказів документів, виявлених за місцем проживання ОСОБА_47 (т.3 а.с. 250-251, т.11 а.с. 285-292);

· протоколом вилучення, огляду і визнання в якості речових доказів файлів, скопійованих з системного блоку комп'ютера, виявленого за місцем проживання ОСОБА_47 (т.3 а.с. 250-251, т.12 а.с. 272-291);

· протоколом вилучення, огляду і визнання в якості речових доказів документів, виявлених за місцем проживання ОСОБА_12 (т.3 а.с. 256, т.11 а.с. 1-24);

· протоколом вилучення, огляду і визнання в якості речових доказів документів, виявлених за місцем проживання ОСОБА_9 (т.3 а.с. 250-251, т.12 а.с. 1-188);

· протоколом вилучення, огляду і визнання в якості речових доказів файлів, скопійованих з системних блоків комп'ютерів, виявлених за місцем проживання ОСОБА_9 (т.3 а.с. 250-251, т.12 а.с. 272-291);

· протоколом вилучення, огляду і визнання в якості речових доказів документів, виявлених за місцем проживання ОСОБА_15 (т.3 а.с. 278-279, т.11 а.с. 297);

· протоколом вилучення, огляду і визнання в якості речових доказів документів, виявлених за місцем проживання ОСОБА_14 (т.3 а.с. 281-282, т.11 а.с. 298-313);

· протоколом вилучення, огляду і визнання в якості речових доказів диска з фонограмами телефонних розмов ОСОБА_9, ОСОБА_25, ОСОБА_6, ОСОБА_11, записаних в ході проведення оперативно-розшукових заходів, а також протоколів про результати проведення оперативно-технічних заходів, складених працівниками УБОЗ ГУМВСУ в Х/о (т.12 а.с. 195-217);

· протоколом вилучення, огляду, визнання в якості речових доказів акту прийому-передачі робіт від 27.08.2010 року у ОСОБА_36 (т.3 а.с. 65-69);

· висновком судово-медичної експертизи №1041-А від 11.10.2010 року, згідно якого 27.08.2010 року у ОСОБА_37 мала місце закрита черепно-мозкова травма з клінічними проявами струсу головного мозку і забоями м'яких тканин голови. Дана травма відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що призвели короткочасний розлад здоров'я (т.10 а.с. 34-35);

· висновком додаткової судово-медичної експертизи №784-А від 07.06.2011 року, згідно якого 27.08.2010 року у ОСОБА_37 мала місце закрита черепно мозкова травма з клінічними проявами струсу головного мозку і забоями м'яких тканин голови. Дана травма могла утворитися при обставинах, викладених ОСОБА_37 в ході відтворення обстановки і обставин події (т.10 а.с. 41-42);

· висновком комп'ютерно-технічної експертизи №184-КТ від 25.01.2012 року, згідно якого в пам'яті системних блоків комп'ютерів, вилучених у ОСОБА_9 і ОСОБА_10 містилися текстові файли і електронні таблиці, де згадувалися прізвища ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_17 (т.10 а.с. 129-146).

Таким чином, суд вважає, що винуватість підсудних ОСОБА_9, ОСОБА_10 повністю доведено та їх дії суд кваліфікує кожного за ч.4 ст. 190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману і зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, кожного за ч.2 ст. 355 КК України, тобто примушення до виконання цивільно-правових зобов'язань, тобто вимога виконати цивільно-правове зобов'язання з погрозою насильства над потерпілим, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з насильством, що не є небезпечним для життя і здоров'я, а так само з пошкодженням майна.

Аналізуючи показання підсудних ОСОБА_9, ОСОБА_10, які дані ними на стадії досудового слідства і в судовому засіданні щодо не визнання своєї провини у скоєнні інкримінованих злочинів, пов'язаних із заволодінням чужим майном шляхом обману і зловживання довірою, а також примушуванням до виконання цивільно-правових зобов'язань, суд доходить до висновку, що вони дані з метою уникнути відповідальності.

Показання потерпілих ОСОБА_16, ОСОБА_17 і ОСОБА_18, ОСОБА_20, ОСОБА_19, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_33 визнані судом достеменними та належними, та покладені за основу обвинувального вироку. Кожен з потерпілих, допитаних судом, окрім ОСОБА_18, яка відмовилася давати показання скориставшись правом, передбаченим ст. 63 Конституції України, давали послідовні показання щодо обставин скоєння відносно них шахрайства, та підтвердили оголошені судом свої показання, надані ними на стадії досудового слідства.

Суд вважає, що зібраними у справі доказами, підтверджується наявність в діях підсудних складу злочинів, передбачених ч.4 ст. 190, ч.2 ст. 355 КК України.

Судом проаналізовано наявність в діях підсудних ознак складів вищезазначених злочинів.

Об'єктами шахрайських дій підсудних є отримання у власність об'єктів нерухомості потерпілих та фактичне користування ними.

Об'єктивна сторона складу злочину полягає в активних діях ОСОБА_9 та ОСОБА_10 по заволодінню квартирами шляхом укладання між ними та потерпілими цивільно-правових угод, результатом яких було отримання у власність об'єктів нерухомості. Кінцева мета ОСОБА_9 та ОСОБА_10 щодо заволодіння квартирами, потерпілим була не відома. Про наявність єдиного плану на скоєння злочину, узгодженого між собою співучасниками, свідчить єдина схема дій ОСОБА_9 і ОСОБА_11 по заволодінню квартирами потерпілих із використанням договору комісії. При цьому, у всіх випадках підготовка до відчуження квартири потерпілих проходила від останніх в таємниці, що зайвий раз говорить про відсутність вільного волевиявлення потерпілих на продаж їх квартир. Відсутність вільного волевиявлення потерпілих виявляється в тому, що договори комісії були ними укладені із раніше не знайомими людьми, такими як ОСОБА_10 або ОСОБА_13, які також, в таємниці від останніх, були їх поручителями по договорам позики із ОСОБА_9 Фактично підсудні своїми діями досягли злочинної мети шахрайським шляхом та об'єкти нерухомості, які належали потерпілим, перейшли у власність родини підсудного ОСОБА_9 та безпосередньо підсудного ОСОБА_10

Суб'єктами складу злочинів є фізичні особи ОСОБА_9 та ОСОБА_10

Суб'єктивна сторона складу злочину складається з того, що внутрішнє ставлення підсудних до дій, спрямованих на заволодіння майном потерпілих. Дії підсудних свідчать про те, що вони бажали настання наслідків, пов'язаних з переходом права власності на об'єкти нерухомості. Про намір ОСОБА_9 отримати у власність предмети іпотеки свідчать його дії, пов'язані із передачею правоустанолюючих документів на квартири як іпотекодержателя та наданням згоди на їх продаж комісіонеру ОСОБА_10 Мотивом злочинів є користь, тобто отримання частини повернутих коштів, відсотків за договорами позики, права власності на квартири та фактичне користування ними.

У судовому засіданні встановлено, що з 2004 року ОСОБА_9 займався діяльністю по кредитуванню жителів м. Харкова і Харківської області під заставу нерухомого майна. Враховуючи, системність вищезгаданих дій, високий рівень освіти обвинуваченого, останньому було добре відомо про припинення видачі кредитів банківськими установами. Використовуючи ситуацію, що склалася, на фінансовому ринку ОСОБА_9 диктував позичальникам заздалегідь не вигідні для них умови. ОСОБА_9 скористувався тим, що більшість громадян, бажаючих отримати позику, не були обізнані про порядок проведення нотаріальних дій, і мали беззаперечну довіру діям нотаріусів.

Свідчення підсудного ОСОБА_9 про те, що він і ОСОБА_10 не здійснювали ніяких злочинів, а знаходилися з потерпілими в цивільно-правових відносинах, які регулювалися нормами цивільного законодавства, що регламентують оформлення договорів позики, іпотеки, комісії та поруки, судом розцінюється критично. Заволодіння нерухомим майном шляхом юридичного переоформлення права власності без оформлення цивільно-правових угод неможливо, а тому сама наявність цивільно-правових договорів між підсудними і потерпілими не свідчить про відсутність в їх діях ознак складу злочину.

Показання ОСОБА_9 про те, що він не полягав в довірчих відносинах з нотаріусом ОСОБА_15 спростовуються зібраними у справі доказами, а саме розпискою ОСОБА_15 від 26.08.2011 року, вилученою у ОСОБА_6, про отримання грошових коштів у позику; листуванням ОСОБА_9 і ОСОБА_6, що стосується нотаріуса ОСОБА_15; розписками на ім'я ОСОБА_15 від 17.07.2009 року та 20.09.2011 року про отримання грошових коштів для ОСОБА_9 в рахунок повернення позики, вилученими у ОСОБА_15 Окрім цього, у судовому засіданні досліджені дані, отримані в ході зняття інформації з каналів зв'язку з номера мобільного телефону ОСОБА_6, які свідчать про інформування її нотаріусом ОСОБА_15 про характер і зміст проведених слідчих діях з її участю.

Судом досліджені дані, які характеризують особу підсудних і при цьому встановлено наступне.

ОСОБА_9 має вищу юридичну та економічну освітою, одружений, має неповнолітніх дітей 1999 та 2009 року народження, працює генеральним директором ТОВ ЦАПІ «Кредит-агро», раніше засуджений 30 січня 2012 року Дзержинським районним судом м. Харкова за ч.2 ст.15, ч.4 ст. 190 КК України до 6 років позбавлення волі (вирок набрав чинності), не перебуває на обліку в Харківському обласному наркологічному диспансеру та Харківському міському ПНД, за місцем мешкання характеризується позитивно.

ОСОБА_10 має вищу освітою, мешкає у цивільному шлюбі, має неповнолітню дитину 2010 року народження, приватний підприємець, раніше не засуджений, не перебуває на обліку в Харківському обласному наркологічному диспансеру та Харківському міському ПНД, за місцем мешкання характеризується позитивно.

Обставин, відповідно ст.66 КК України, що пом'якшує покарання ОСОБА_9, судом не встановлено.

Відповідно ст.67 КК України, обставин, що обтяжує покарання ОСОБА_9, судом не встановлено.

Обставин, відповідно ст.66 КК України, що пом'якшує покарання ОСОБА_10, судом не встановлено.

Відповідно ст.67 КК України, обставин, що обтяжує покарання ОСОБА_10, судом не встановлено.

Вирішуючи питання про визначення покарання ОСОБА_9, ОСОБА_10, суд враховує характер, ступінь суспільної небезпеки скоєних злочинів, особливу тяжкість скоєного злочину, дані, що характеризують особу підсудних, фактичні обставини скоєних злочинів, наявність матеріальних претензій до них з боку потерпілих.

З огляду на викладене суд вважає, що виправлення підсудних не можливе без їх ізоляції від суспільства, та призначає ОСОБА_9 покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкцій ч.4 ст. 190, ч.2 ст. 355 КК України із застосуванням правил ч.2 та ч.4 ст. 70 КК України, ОСОБА_10 - у вигляді позбавлення волі в межах санкцій ч.4 ст. 190, ч.2 ст. 355 КК України.

В силу ч.2 ст. 70 КК України при складанні покарань остаточне покарання за сукупністю злочинів визначається в межах, встановлених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу, яка передбачає більш суворе покарання. Якщо хоча б один із злочинів є умисним тяжким або особливо тяжким, суд може призначити остаточне покарання за сукупністю злочинів у межах максимального строку, встановленого для даного виду покарання в Загальній частині цього Кодексу.

У сукупності злочинів, за якими призначається покарання підсудному ОСОБА_9, більш суворе покарання передбачено ч.4 ст. 190 КК України, яка класифікується як особливе тяжкий злочин з максимальним покаранням до 12 років позбавлення волі.

Відповідно до ч.2 ст. 63 КК України за такий вид покарання як позбавлення волі встановлюється строк від одного до п'ятнадцяти років.

Тому, з урахуванням скоєння підсудним ОСОБА_9 багато чисельних епізодів особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України, суд призначає останньому покарання за сукупністю злочинів у межах максимального строку, встановленого для даного виду покарання за правилами ч.2 ст.70 КК України.

В силу ч.4 ст. 70 КК України в строк покарання, остаточно призначеного підсудному ОСОБА_9 за сукупністю злочинів, суд зараховує покарання, відбуте частково за попереднім вироком Дзержинського районного суду м. Харкова від 30 січня 2012 року, яким останнього засуджено за ч.2 ст.15, ч.4 ст. 190 КК України до 6 років позбавлення волі.

Відповідно ст.2 Закону України «Про амністію у 2014 році» №1185-VII від 08 квітня 2014 року із змінами, внесеними згідно із Законом №1246-VII від 06 травня 2014 року підлягають звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, осіб, крім тих, які підлягають звільненню від відбування покарання на підставі ст.1 цього Закону, засуджених за будь-які злочини, які не поєднані з насильством, небезпечним для життя і здоров'я, якщо вони на день набрання чинності цим Законом відбули не менше однієї чверті призначеного строку основного покарання.

Підсудний ОСОБА_10 письмово дав свою згоду на застосування до нього Закону України «Про амністію у 2014 році» у клопотанні від 16 липня 2014 року.

Закон України «Про амністію у 2014 році» набрав чинності 19 квітня 2014 року. ОСОБА_10 знаходиться під вартою з 11 жовтня 2011 року.

Вимоги ст. 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні» №392/96-ВР від 01 жовтня 1996 року щодо заборони застосування амністії на підсудного ОСОБА_10 не розповсюджуються.

Цивільні позови потерпілих суд залишає без задоволення як не доведені належними та допустимими доказами у судовому засіданні, та наголошує на тому, що останні, у разі потреби, можуть звернутися з позовами до підсудних ОСОБА_9, ОСОБА_10 в порядку цивільного судочинства.

В силу ст. 59 КК України суд застосовує до підсудних додаткове покарання у вигляді конфіскації майна що належить їм на праві власності.

Тому підлягають конфіскації у доход держави належні підсудним системні блоки комп'ютерів відповідно протоколів опису майна (т.12 а.с. 190,191), рухоме і нерухоме майно підсудних відповідно до Єдиного державного реєстру заборон на відчуження об'єктів нерухомого і рухомого майна (т.1 а.с. 192, 197, 199).

Під час досудового розслідування було накладено арешт на грошові кошти, як на майно підсудного ОСОБА_9, а саме: 132050 доларів США, 108200 грн., вилучених під час обшуку 11.10.2011 року за адресою: АДРЕСА_12 за місцем мешкання ОСОБА_6; 55550 доларів США, 12000 грн., вилучених під час обшуку 11.10.2011 року за адресою: АДРЕСА_13 за місцем мешкання ОСОБА_25 (т.12 а.с. 193, 292-298).

Приймаючи до уваги встановлені обставини скоєння злочинів ОСОБА_9, наявність безпосередньо у останнього грошових коштів від проведення грошових операції з об'єктами нерухомості, у тому числі, які знаходились у членів його сім'ї, судом зроблений висновок про те, що вилучені вищевказані грошові кошти належать саме підсудному ОСОБА_9, а тому підлягають конфіскації у доход держави. Належність саме ОСОБА_9 вищевказаних грошових коштів також підтверджується дослідженими судом даними, отриманими в ході зняття інформації з каналів зв'язку з номерів мобільних телефонів ОСОБА_6 та ОСОБА_25, які повідомляли один одного після проведення у них обшуків 11.10.2011 року про те, що вилучені грошові кошти їм не належать.

Судові витрати підлягають стягненню з підсудних.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 81 КПК України 1960 року.

Підсудними ОСОБА_9, ОСОБА_10, свідком ОСОБА_25 подано до суду скарги на дії слідчого, в провадженні якого знаходилася кримінальна справа. Розглянувши їх під час постановлення вироку, суд вважає, що слідчим Прядко О.О. порушень вимог чинного законодавства допущено не було та вказані скарги задоволенню не підлягають.

По справі судом винесено окрему постанову відповідно ст.23-2 КПК України 1960 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України 1960 року, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_9 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч.2 ст. 355 КК України і призначити йому наступне покарання:

за ч.4 ст. 190 КК України - у вигляді позбавлення волі строком на 12 (двонадцять) років із конфіскацією майна, що належить йому на праві власності;

за ч.2 ст. 355 КК України - у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

В силу ч.1, ч.2 ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначити ОСОБА_9 покарання у вигляді позбавлення волі строком на 13 (тринадцять) років із конфіскацією майна, що належить йому на праві власності.

В силу ч.4 ст. 70 КК України в строк покарання, остаточно призначеного підсудному ОСОБА_9 за сукупністю злочинів, зарахувати покарання, відбуте частково за попереднім вироком Дзержинського районного суду м. Харкова від 30 січня 2012 року, яким останнього засуджено за ч.2 ст.15, ч.4 ст. 190 КК України до 6 років позбавлення волі, та остаточно призначити ОСОБА_9 покарання у вигляді позбавлення волі строком на 13 (тринадцять) років 6 (шість) місяців із конфіскацією майна, що належить йому на праві власності.

ОСОБА_10 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч.2 ст. 355 КК України і призначити йому наступне покарання:

за ч.4 ст. 190 КК України - у вигляді позбавлення волі строком на 9 (дев'ять) років із конфіскацією майна, що належить йому на праві власності;

за ч.2 ст. 355 КК України - у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

В силу ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_10 покарання у вигляді позбавлення волі строком на 9 (дев'ять) років із конфіскацією майна, що належить йому на праві власності.

Строк покарання засудженому ОСОБА_9 відраховувати з моменту фактичного затримання - з 04 квітня 2011 року, зарахувати ОСОБА_9 в строк відбування покарання знаходження у СІЗО №27 м. Харкова у період часу з 27 квітня 2010 року по 25 червня 2010 року.

Строк покарання засудженому ОСОБА_10 відраховувати з моменту фактичного затримання - з 11 жовтня 2011 року.

На підставі ст.2 Закону України «Про амністію у 2014 році» №1185-VII від 08 квітня 2014 року із змінами, внесеними згідно із Законом №1246-VII від 06 травня 2014 року звільнити ОСОБА_10 від відбування призначеного судом покарання за даним вироком суду.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_9 до набрання вироком законної сили залишити без змін - утримання під вартою в СІЗО м. Харкова, ОСОБА_10 - змінити на підписку про невиїзд, звільнивши його у залі судового засідання негайно.

Стягнути у солідарному порядку з ОСОБА_9, ОСОБА_10 на користь держави судові витрати за проведення будівельно-технічних, почеркознавчих, криміналістичної, комп'ютерно-технічної, фоноскопичних, судово-економічних експертиз у розмірі 44080 (сорок чотири тисячі вісімдесят) грн. 32 коп.

Речові докази, які визнані такими та залучені до матеріалів кримінальної справи - зберігати у матеріалах кримінальної справи; паперовий пакет, опечатаний биркою НДЕКЦ, 4 блокноти, щоденник - знищити, особисті документи підсудних ОСОБА_9, ОСОБА_10, які знаходяться в камері схову СУ ГУМВС України в Х/о, направити до суду та зберігати у матеріалах справи до набрання чинності вироку суду.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом 15 днів з дня його проголошення, а підсудним, які знаходяться під вартою, у той же строк з моменту отримання копії вироку.

Вирок складно та віддруковано суддею у нарадчій кімнаті.

Головуючий: суддя