Рішення № 40687708, 24.09.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 216/937/14-ц 22-ц/774/1982/К/14

Справа № 216/937/14-ц Головуючий в 1-й інстанції

Провадження № 22-ц/774/1982/К/14 Бондарєва О.І.

Категорія - 53 (ІV) Доповідач - Бондар Я.М.

РІШЕННЯ

Іменем України

24 вересня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Бондар Я.М.,

суддів - Зубакової В.П., Соколан Н.О.,

при секретарі - Батуринській В.Б.,

за участі - позивача ОСОБА_2, представника відповідача Курнової Валентини Анатоліївни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Криворізький турбінний завод "Констар" на рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого рогу від 01 липня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "Криворізький турбінний завод "Констар" про стягнення невиплачених при звільненні грошових сум та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

ВСТАНОВИЛА:

В лютому 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Криворізький турбінний завод «Констар» (далі - ПАТ «Констар») про стягнення невиплачених при звільненні грошових сум та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, в якій просив, стягнути з відповідача на його користь 9162,46 грн. - в рахунок відшкодування грошових коштів, нарахованих за період з липня по грудень 2013 року та невиплачених при звільненні; середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 27.12.2013 року по 06.02.2014 року в розмірі 3978,24 грн.; а також середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні виходячи з розміру середньої заробітної плати 94,72 грн. на день з дня подання позову до суду по день постановлення рішення.

Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 01 липня 2014 року позов ОСОБА_2 задоволено. Стягнуто з ПАТ «Констар» на користь ОСОБА_2 9162,46 грн. - суму грошових коштів, нарахованих за період з 01.07.2013 року по 26.12.2013 року, та невиплачених при звільненні; 17725,69 грн. - середній заробіток за час затримки розрахунку при виплаті заробітної плати за період з 27.12.2013 року по 01.07.2014 року та судовий збір в сумі 268,88 грн. на користь держави.

В апеляційній скарзі ПАТ «Констар», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, недоведеність обставин, які суд визнав встановленими, просив скасувати рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 01.07.2014 року та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, а також змінити розподіл судових витрат.

В обґрунтування апеляційної скарги ПАТ «Констар» зазначив, що суд в порушення вимог п. 2 ст. 218 ЦПК України після проголошення рішення сам змінив це рішення, збільшивши суму стягнутих з відповідача коштів. Проте, позивачем заяви про збільшення позовних вимог не заявлялось. Отже суд вийшов за межі заявлених позовних вимог, і таким чином ухвалив незаконне рішення.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи відповідно до наказу №153-ку від 25.12.2013 року ОСОБА_2 був звільнений з ПАТ «Констар» за скороченням штату працівників на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Спір виник з приводу затримки розрахунку при звільненні позивача, зокрема за період з липня по грудень 2013 року в розмірі 9162,46 грн.

Як вбачається з матеріалів справи (диск з фіксацією судового засідання) в судовому засіданні від 01 липня 2014 року судом першої інстанції було проголошено резолютивну частину рішення, яка в певній частині за змістом різниться з тією, що міститься в матеріалах справи в роздрукованому вигляді.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, а також розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні рішення судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглядав справу.

У відповідності до ч. 3 ст. 309 ЦПК України порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

У відповідності до ч. 2 ст. 218 ЦПК України після проголошення рішення суд, який його ухвалив, не може сам скасувати або змінити це рішення.

На підставі викладеного колегія суддів вважає за необхідне скасувати рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 01 липня 2014 року з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог в частині вимог про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Криворізький турбінний завод «Констар» на користь ОСОБА_2 середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати з наступних підстав.

У відповідності до ст. 43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 116 КЗпП України встановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного для після пред'явлення звільненим працівником вимог про розрахунок.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечено стороною відповідача, 9162,46 грн. - сума коштів, які належало виплатити позивачу при розрахунку при звільненні 25.12.2013 року і фактично не виплачені до сих пір.

У відповідності до ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» № 13 від 24 грудня 1999 року, установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності

Таким чином, аналіз зазначених норм наведених норм матеріального права дають підстави для висновку, що передбачений ч.1 ст. 117 КЗпП України обов'язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

Отже, не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості із заробітної плати роботодавець не звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, а саме виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, тобто за весь період невиплати власником або уповноваженим ним органом належних працівникові при звільненні сум.

Відповідно до абз. 3 п.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року (далі - Порядок), середньомісячна заробітна плата визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з виплат за останні два календарні місяці, що передують події, якою пов'язана відповідна виплата.

Згідно п. 5 Порядку нарахування виплат у випадку збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної заробітної плати.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (п. 8 Порядку).

Таким чином, на підставі викладеного та враховуючи, що на день розгляду справи відповідачем не проведено, належного розрахунку з позивачем на день його звільнення, кількість днів затримки розрахунку при звільненні за період з 27.12.2013 року по 24.09.2014 року становить 270 дн.

У відповідності до довідки від 28.04.2014 року, наданої відповідачем по справі, розмір середньоденної заробітної плати ОСОБА_2 становить 94,81 грн.

Так, розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 27.12.2013 року по 24.09.2014 року становить 25598,70 грн., який колегія суддів вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача.

За таких обставин, колегія суддів прийшла до висновку про необхідність скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Крім того, у відповідності до ч. 2 ст. 88 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору, з відповідача також слід стягнути судовий збір в розмірі 347,61 грн.

Керуючись ст. ст. 303, 307,ст.309, 313-315 ЦПК України колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Криворізький турбінний завод «Констар» задовольнити частково.

Рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 01 липня 2014 року в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства «Криворізький турбінний завод «Констар» на користь ОСОБА_2 середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати в розмірі 17725,69 грн. і судового збору скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Криворізький турбінний завод «Констар» на користь ОСОБА_2 25598,70 грн. в рахунок відшкодування середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 27 грудня 2013 року по 24 вересня 2014 року.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Криворізький турбінний завод «Констар» на користь держави судовий збір в розмірі 347,61 грн.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: