Ухвала суду № 40687689, 30.09.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/774/816/14 Справа № 200/11729/13-к Головуючий у 1 й інстанції - Карягіна Наталія Олександрівна Доповідач - Сербін В.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2014 року Колегія суддів судової палати з кримінальних справ

Апеляційного суду Дніпропетровської області

складі головуючого- судді Сербіна В.В.

суддів: Піскун О.П., Семопядного В.О.

при секретарі- Грищенко І.М.

за участю обвинуваченої, стосовно якої винесено обвинувальний вирок- ОСОБА_3

захисника-адвоката ОСОБА_2

прокурора- Кузьменка А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську матеріали кримінального провадження № 12013040030000867 за апеляційною скаргою захисника-адвоката ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_3 та обвинуваченої ОСОБА_3 на вирок Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 13 березня 2014 року відносно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, уродженки м.Дніпропетровська,-

обвинуваченої, стосовно якої винесено обвинувальний вирок та призначено покарання за ч.1 ст.309 КК України у виді 1 (одного) року позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України ОСОБА_3 звільнена від відбування покарання з випробуванням, строком на 1 (один) рік, з покладенням обов'язку, передбаченого ст.76 КК України, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання,-

В С Т А Н О В И Л А:

В апеляції /а.с.94-96 т.2/ та в доповненні до апеляційної скарги /а.с.107-109 т.2/ обвинувачена ОСОБА_3 просить вирок суду скасувати та кримінальну справі відносно неї закрити у зв'язку з відсутністю складу злочину. На її думку, наркотичні речовини їй підкинули працівники міліції, оскільки її син неодноразово звертався зі скаргами на працівників міліції за його побиття. Вважає, що протокол обшуку був проведений незаконно, права роз'яснені не були, поняті були працівники міліції, а заявлене клопотання про надання адвоката було проігнороване. Показання не змінювала та пояснювала, що ліки придбавала з метою особистого вживання, оскільки хворіє на вертброгенну люмбоішіалгаєю (порушення функції хребту). Рецепти на ліки не збереглися, так як вже пройшов тривалий час, а саме 13-14 років. Крім того, у вироку не вірно викладені показання експерта ОСОБА_4 та ОСОБА_5

В апеляції /а.с.111-116 т.2/ та в доповненні до апеляційної скарги /а.с.97-102 т.2/ захисник- адвокат ОСОБА_2 просить вирок суду скасувати та кримінальну справу відносно ОСОБА_3 закрити у зв'язку з відсутністю складу злочину. Вказує, що обшук був початий без постанови про проведення обшуку та без задоволення клопотання про надання захисника. Понятих привезли з собою працівники міліції, що підтверджує свідок ОСОБА_6 Звертає увагу суду на показання свідка ОСОБА_4, яка пояснила що строк терміну придатності для вживання кожного із ліків під час обшуку, сплив, однак суд у вирок послався на показання експертів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 Не враховані також судом висновки медичних фахівців та пояснення самої ОСОБА_3 про її стан здоров'я. В судовому засідання встановлено, що строк зберігання рецептів в аптеках від 1 до 5 років, однак останні купувалися в 1990-2001 році. Судом також не взято до уваги і те, що ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності не притягувалась, страждає на ряд хронічних захворювань, позитивно характеризується, не перебуває на обліку у лікарів психіатра та нарколога.

В судовому засіданні апеляційної інстанції обвинувачена ОСОБА_3 та її захисник- адвокат ОСОБА_2 підтримали свої апеляційні вимоги у повному обсязі, обґрунтувавши їх доводами, вказаними в апеляціях.

Прокурор, який приймав участь у розгляді справи в суді апеляційної інстанції прохав вирок суду скасувати, а кримінальне провадження направити на новий судовий розгляд у суд першої інстанції, задовольнивши апеляцію сторони захисту частково. Своє клопотання обґрунтував тим, що суд першої інстанції, при призначенні кримінального провадження до розгляду не звернув увагу на неконкретність пред'явленого ОСОБА_3 обвинувачення з огляду на те, що наведені у обвинувальному акті прекурсори та наркотичні засоби, у різний період часу, відповідно до змін підзаконних актів знаходились у вільному обігу, потім в обмеженому обігу, однак обвинувачення ці періоди не розмежувало, що є порушенням права обвинуваченої на захист.

Стосовно обвинуваченої ОСОБА_3 винесено обвинувальний вирок за те, що вона маючи умисел на незаконний обіг психотропних речовин, без мети збуту, приблизно у 2004 році, більше точну дату встановити не надалося можливим, при невстановлених слідством обставинах, незаконно придбала, придбавши у невстановленої слідством аптеці, наступні медичні препарати: «Сібазон» у кількості 54 ампул об'ємом по 2 мл. кожна, який містить психотропну речовину- «діазепам», обіг якої обмежено і стосовно якої допускаються виключення деяких заходів контролю, маса якого складає 0,54 грама; «Кодеїн» у кількості 35 пігулок, який містить наркотичний засіб- «кодеїн», обіг якого обмежено і стосовно якого допускається виключення деяких заходів контролю, маса якого складає відповідно 0,525 грама; «Фенозепам» у кількості 28 пігулок, який містить психотропну речовину- «феназепам», обіг якої обмежено і стосовно якої допускаються виключення деяких заходів контролю, маса якого складає 0,014 грама; «Реладорм» у кількості 18 пігулок, який містять психотропну речовину- «діазепам», обіг якої обмежено і стосовно якої допускаються виключення деяких заходів контролю, маса якого складає 0,18 грама, які незаконно, без мети збуту зберігала за місцем свого мешкання, АДРЕСА_1 до 23 липня 2013 року. У вказаний день, о 10 годині 30 хвилин, співробітниками міліції було проведено санкціонований обшук за місцем мешкання ОСОБА_3, в ході якого у останньої були виявлені та вилучені медичні препарати: «Сібазон» у кількості 54 ампул об'ємом по 2 мл. кожна, який містить психотропну речовину- «діазепам», обіг якої обмежено і стосовно якої допускаються виключення деяких заходів контролю, маса якого складає 0,54 грама; «Кодеїн» у кількості 35 пігулок, який містить наркотичний засіб- «кодеїн», обіг якого обмежено і стосовно якого допускається виключення деяких заходів контролю, маса якого складає відповідно 0,525 грама; «Фенозепам» у кількості 28 пігулок, який містить психотропну речовину- «феназепам», обіг якої обмежено і стосовно якої допускаються виключення деяких заходів контролю, маса якого складає 0,014 грама; «Реладорм» у кількості 18 пігулок, який містять психотропну речовину- «діазепам», обіг якої обмежено і стосовно якої допускаються виключення деяких заходів контролю, маса якого складає 0,18 грама, які ОСОБА_3 незаконно, без мети збуту, придбала та зберігала.

Заслухавши суддю-доповідача, сторони, частково дослідивши матеріали кримінального провадження, перевіривши доводи апеляцій та матеріали справи колегія суддів приходить до висновку, що апеляції сторони захисту підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Згідно з вимогами ч.2 ст.214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (тут та далі- ЄРДР). Здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до вимог п.1) ч.1 ст.91 КПК України у кримінальному провадження підлягає доказуванню в тому числі подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення).

Як витікає з положень ст.291 КПК України акт має містити в тому числі виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення, дату та місце його складання та затвердження.

Вимоги вказаних статей кримінального процесуального закону як органом досудового розслідування та прокурором, так і судом першої інстанції, при розгляді кримінального провадження та винесенні вироку були порушені.

Так по вказаному кримінальному провадженню, слідчим органу внутрішніх справ 21 липня 2013 року був складений обвинувальний акт /а.с.4 т.2/, який був затверджений прокурором, здійснюючим процесуальне керівництво « 2013 року» без вказівки на місяць та дату, при тому, що відомості про вказане кримінальне провадження було внесене в Єдиний державний реєстр досудових розслідувань лише 16 серпня 2013 року /а.с.1 т.2/.

Крім того у вказаному обвинувальному акті /а.с.2-4 т.2/ не були викладені фактичні обставини кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення ОСОБА_3 з огляду на те, що наведені у обвинувальному акті прекурсори та наркотичні засоби, у різний період часу, відповідно до змін підзаконних актів знаходились у вільному обігу, потім в обмеженому обігу, однак обвинувачення ці періоди не розмежувало, посилаючись на незаконне зберігання наркотичних засобів, орган досудового розслідування не вказав це при кваліфікації дій обвинуваченої /а.с.3 т.2/, що в сукупності є істотним порушенням вимог кримінального процесуального законодавства, оскільки порушило загальні засади кримінального провадження в частині права обвинуваченої ОСОБА_3 на захист, передбачене ст.20 КПК України.

Суд першої інстанції на вказані істотні порушення вимог кримінального процесуального закону уваги не звернув і 26 вересня 2013 року /а.с.28 т.2/, в порушення положень ст.314 КПК України, призначив вказане провадження до розгляду та розглянув з ухваленням обвинувального вироку /а.с.89-90 т.2/.

Відповідно до вимог ч.6 ст.9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою ст.7 цього Кодексу.

Приймаючи до уваги той факт, що діючим КПК України, з одного боку, чітко визначені повноваження суду апеляційної інстанції, до яких не входить проведення підготовчого засідання, яке покладено саме на суд першої інстанції, з другого боку в перелік істотних порушень кримінального процесуального закону, передбачених ст.412 КПК України та підстав для призначення нового розгляду в суді першої інстанції не входять, порушення вимог ст.91 КПК України, ст.214 КПК України, ст.291 КПК України, виходячи з дотримання загальних засад кримінального провадження, а саме з вимог п.13) ч.1 ст.7 КПК України та ст.20 КПК України, відповідно до якої до загальних засад відноситься забезпечення права на захист, вказаний вирок Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 13 березня 2014 року стосовно ОСОБА_3 підлягає скасуванню з направленням кримінального провадження на новий розгляд у суд першої інстанції в іншому складі, зі стадії підготовчого засідання, а апеляція сторони захисту частковому задоволенню.

Оскільки вирок суду першої інстанції скасовано з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, в тому числі і права на захист обвинуваченої ОСОБА_3, то колегія суддів не входить в оцінку інших доводів апеляцій сторони захисту в частині неповноти проведеного досудового та судового слідства, невідповідності фактичних обставин, викладених у вироку фактичним обставинам справи, які слід ретельно перевірити, в тому числі при наявності підстав для проведення судового розгляду.

На підставі вище викладеного, керуючись ч.6 ст.9 КПК України, п.13) ч.1 ст.7 КПК України, ст.20 КПК України, ст.376 ч.2 КПК України, ст.404 КПК України, п.6) ч.1 ст.407 КПК України, п.3) ч.1 ст.409 КПК України, ч.1 ст.412 КПК України, ст.418 КПК України, ст.419 КПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Вирок Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 13 березня 2014 року відносно ОСОБА_3- скасувати, направивши кримінальне провадження на новий судовий розгляд у той же суд, в іншому складі, зі стадії підготовчого судового засідання.

Апеляції захисника- адвоката ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_3 та обвинуваченої ОСОБА_3 на вказаний вирок- задовольнити частково.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: В.В.Сербін

судді:

О.П.Піскун

В.О.Семопядний