Вирок № 40686139, 26.09.2014, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа №212/6809/13-к

1-кп/212/25/14

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2014 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: Головуючого-судді Шум Л.І.

при секретарі Борух Ю.К.

за участю прокурора Пістрюга В.В.,Сілкіна Д.Ю.

адвоката ОСОБА_1.

потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3

адвоката потерпілих ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу кримінальну справу за обвинуваченням:

ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1., уродженця м. Кривого Рогу, Дніпропетровської області, українця, громадянина України, освіта середньо-спеціальна, не одруженого, працює ТОВ «Аквапласт» менеджер, не судимий, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

16.06.2013 року в світлий час доби, приблизно о 11 годині 00 хвилин водій ОСОБА_5, керуючи технічно справним автомобілем «ВАЗ 210994-20» реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався по проїзній частині мікрорайону 5-й Зарічний з боку вул. Електрозаводська в напрямку вул. Кресівська в Жовтневому районі м. Кривого Рогу. Рухаючись зі швидкістю 80 км\год водій ОСОБА_5 перевищував максимально дозволену у населених пунктах швидкість, порушуючи вимоги п. 12.4, 12.9 Правил дорожнього руху України згідно яких:

- «12.4. У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год.»

- « 12.9. Водієві забороняється: б) перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "и" пункту 30.3 цих Правил;»

У цей же час, попереду автомобіля «ВАЗ 210994-20» на проїзну частину дороги м-ну 5 Зарічний, в районі зупинки громадського транспорту «м-н 5-й Зарічний», зліва направо по ходу руху автомобіля, тримаючи один одного за руку, вийшли пішоходи ОСОБА_3 та малолітня ОСОБА_6

Водій ОСОБА_5, маючи об'єктивну можливість виявити пішоходів, які рухаються у напрямку полоси керованого ним автомобіля, повинен був оцінити зміну дорожньої обстановки, як небезпеку для руху. При цьому водій ОСОБА_5 з умовою руху автомобіля з максимально дозволеною швидкістю 60 км\год, мав технічну можливість зупинити керований ним автомобіль до лінії руху пішоходів своєчасно застосувавши гальмування. Однак водій ОСОБА_5 діючи зі злочинною недбалістю, при виявленні небезпеки для руху, у вигляді пішоходів ОСОБА_3 та ОСОБА_6, які наближаються до смуги руху автомобіля, проявив неуважність до дорожньої обстановки, своєчасно заходів до зменшення швидкості та зупинки керованого ним автомобіля «ВАЗ 210994-20» не прийняв, чим порушив правила безпеки дорожнього руху, а саме п.п. 1.5, 2,3 б), 12.3 Правил дорожнього руху України згідно яких:

- « 1.5. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху…не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;

- « 2.3 б). Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: ... б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, ... і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;

- « 12.3. У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.»

Внаслідок порушення зазначених правил безпеки дорожнього руху, виконання яких було необхідною умовою для запобігання події, водій ОСОБА_5 в районі зупинки громадського транспорту «м-н 5-й Зарічний» в Жовтневому районі м. Кривого Рогу допустив наїзд керованого ним автомобіля «ВАЗ 210994-20» на пішоходів ОСОБА_3 та ОСОБА_6

В результаті дорожньо-транспортної пригоди пішоходів ОСОБА_3, та ОСОБА_6 було травмовано. ІНФОРМАЦІЯ_2 малолітня ОСОБА_6, знаходячись на стаціонарному лікуванні у КЗ «Міська клінічна лікарня № 8» померла від отриманих травм в результаті ДТП.

Згідно висновку експерта № 1856 від 25.07.2013 року потерпіла ОСОБА_3 отримала травми у вигляді: закритого перелому лівої ключиці без зміщення уламків, відкритого перелому лівого стегна зі зміщенням уламків. За своїм характером виявлені ушкодження відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.

Згідно висновку експерта № 1241 від 24.07.2013 року смерть ОСОБА_6, наступила від сполученої травми голови, тулуба та кінцівок, яка супроводжувалася множинними переломами кісток тулуба та ускладнилася розвитком шоку, що підтверджується морфологічними змінами з боку внутрішніх органів та даними судово-гістологічного дослідження.

Між порушенням водієм ОСОБА_5 правил безпеки дорожнього руху, Правил дорожнього руху України та наступившими наслідками - спричиненням тяжкого тілесного ушкодження потерпілій ОСОБА_3 та смертю потерпілої ОСОБА_6, вбачається прямий причинний зв'язок.

Тим самим ОСОБА_5 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 286 КК України, за ознаками порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілому.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 визнав себе винним в скоєні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 286 КК України повністю і пояснив, що 15 червня 2013 року за проханням свого друга ОСОБА_7 приблизно о 20:00 годині приїхав до нього зі ОСОБА_7 дізнався, що він взяв напрокат автомобіль марки «ВАЗ 21099» чорного кольору. Згодом він відвіз ОСОБА_7 додому на вищевказаному автомобілі, так як останній був в нетверезому стані, а сам направився до себе додому, а автомобіль залишив біля під'їзду дому в якому мешкає. 16.06.2013 року, приблизно об 11 годині 00 хвилин, він направився за своїми особистими справами до м-ну 5 Зарічний, при цьому керуючи автомобілем «ВАЗ 210994-20», р.н. НОМЕР_1, без вантажу і пасажирів, рухався по мокрому асфальтному покриттю проїжджої частини дороги м-н 5 Зарічний збоку вул. Електрозаводська у напрямку вул. Електричної зі швидкістю приблизно 60 км\год. Наближаючись до зупинки громадського транспорту « 5 Зарічний», там розташована кінцева зупинка швидкісного трамваю, помітив що біля лівого краю проїжджої частини дороги зупинилось маршрутне таксі - мікроавтобус білого кольору, точний номер маршруту не може вказати, так як не звертав на це своєї уваги. Продовжуючи свій рух вперед у вищезазначеному напрямку, і не змінюючи при цьому своєї швидкості, помітив, що мікроавтобус білого кольору почав від'їжджати від зупинки громадського транспорту, в цей же час він знаходився на невеликій відстані від мікроавтобусу. Далі помітив, що позаду мікроавтобусу на проїжджу частину дороги зліва направо по ходу його руху вискочили жінка, яка за ліву руку вела маленьку дівчинку, а ще одна маленька дівчина перебігала проїжджу частину дороги у тому ж напрямку. Побачивши, що на дорогу вискочили пішоходи, він одразу ж застосував екстрене гальмування, в цей час жінка зупинилась на полосі руху керованого ним автомобілю, зрозумівши, що уникнути наїзду на стоячих пішоходів при гальмуванні він не зможе, він відпустив гальма та застосував відворот руля ліворуч, намагаючись об'їхати пішоходів зліва, так як бачив що і вони направляються на інший, правий по ходу його руху бік вулиці, керований ним автомобіль змінив напрямок руху убік лівого бордюру, але в цей час жінка з дитиною відновила рух в зворотному напрямку, тобто з права наліво по ходу його руху. В цей час автомобіль потрапив в неконтрольований занос і передньою правою частиною контактував з двома пішоходами. При цьому від удару жінка, упала на капот автомобілю і вдарилась о лобове скло автомобілю, після цього він одразу ж зупинився. На момент ДТП йшов дощ, проїзна частина і була мокрою. Видимість дороги була необмеженою. Алкогольних і та наркотичних речовин в цей день він не вживав взагалі. В напрямку його руху, не в місці пригоди, не перед ним, ніяких дорожніх знаків про те, що там знаходиться пішохідний перехід не було. Після зупинки автомобілю він вискочив із автомобілю та викликав швидку допомогу потерпілим жінці і дитині, дочекався швидкої медичної допомоги, а також працівників міліції. В скоєному щиро кається, цивільні позови про відшкодування матеріальної і моральної шкоди визнає частково, на досудовому слідстві надав матеріальну допомогу потерпілим на загальну суму 9000 гр.

Потерпіла ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що 16червня 2013 року разом з двома дітьми ОСОБА_6, 2009 року народження і ОСОБА_2, 2003 року народження збирались їхати на дитячу секцію , розташовану на майдані «Артема». Доїхавши на маршрутному такі № 242 до зупинки громадського транспорту « М-н 5 Зарічний вони вийшли з салону мікроавтобуса, вона почала поправляти одяг на своїх доньках, відкрила зонт для молодшої доньки - ОСОБА_6, в цей час маршрутне таксі від'їхало від зупинки. Далі їй потрібно будо перейти на інший бік вулиці на зупинку швидкісного трамваю. Вона подивилась по сторонам, переконалась в тому, що поблизу на проїзній частині дороги транспорту не має, біля зупинки встановлений знак «пішохідний перехід» вона підійшла до знаку і почала переходити дорогу, молодшу доньку - ОСОБА_6, вона тримала за руку, ОСОБА_2 почала переходити дорогу самостійно. Вона переходила дорогу в темпі спокійного кроку. Дійшовши приблизно до середини проїжджої частини дороги, вона почула як старша дочка, яка вже стояла на іншій стороні дороги на тротуарі закричала їй «мама, машина», після цього вона помітила, що в їх сторону на великій швидкості рухається автомобіль чорного кольору при цьому він рухався приблизно посередині дороги. Вона розгубилась, на якусь секунду зупинилась, але це не точно, хотіла зробити крок назад для того щоб уникнути наїзд автомобілю на неї, але в за мить відбувся сильний удар від якого її відкинуло вперед, а автомобіль зупинився. В наслідок наїзду її донці ОСОБА_6 були спричинені тілесні ушкодження від яких наступила смерть, їй причинено тяжкі тілесні ушкодження, вона визнана інвалідом. Діями обвинуваченого їй причинена матеріальна шкода в розмірі 8037 гр.45 коп., яка складається з з вартості медикаментів на її лікування і моральна шкода, яку вона отримала внаслідок смерті її дитини, моральну шкоду оцінює в 400 000 гр. Просила стягнути матеріальну шкоду з обвинуваченого, моральну стягнути з обвинуваченого і власника автомобіля свідка ОСОБА_9, солідарно. Просила суворо покарати обвинуваченого.

Потерпілий ОСОБА_2 пояснив суду, що 16 червня 2013 року приблизно о 10 годині його дружина ОСОБА_3 з двома дітьми: донькою ОСОБА_6, 2009 року народження і ОСОБА_2, 2003 року народження, поїхала на дитяче свято на майдан Артема. Приблизно через 40 хвилин йому зателефонували на мобільний телефон незнайомі люди і повідомили, що його дружина з донькою ОСОБА_6 потрапили у дорожньо-транспортну пригоду в районі зупинки громадського транспорту « 5 м-н Зарічний». Він поїхав на місце пригоди, де дізнався, що його дружину з донькою ОСОБА_6 відвезли до лікарні, ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 померла. Діями обвинуваченого йому спричинена моральна шкода, яку він отримав внаслідок смерті дитини, моральну шкоду оцінює в 200 000 гр. Просив стягнути моральну шкоду з обвинуваченого і власника автомобіля свідка ОСОБА_9, солідарно. Просив суворо покарати обвинуваченого.

Свідок ОСОБА_11 суду пояснив, що 16.06.2013 року, приблизно о 10 годині 40 хвилин він разом зі своїми знайомими знаходився в кафе, розташованому на зупинці громадського транспорту «м-н 5-й Зарічний» у місті Кривому Розі. Під час знаходження в кафе побачив автомобіль «ВАЗ 21099» чорного кольору, який рухався на великій швидкості, приблизно 70-80 км в годину. Він бачив як жінка з маленькою дівчинкою переходили дорогу, дитина була з парасолькою. Іншого транспорту на дорозі не було. Через декілька хвилин почув звук від удару, повернувши голову у напрямку вул. Електрозаводська помітив, що від передньої частини автомобілю який рухався зі сторони вул. Електрозаводська відлетіла маленька дівчинка і жінка. Побачивши, що в наслідок зіткнення постраждали люди, одразу ж направився на допомогу постраждалій жінці і дівчинці. В цей же час біля постраждалих людей зупинився автомобіль «Рено» , який рухався позаду автомобіля, який здійснив наїзд на пішоходів. Далі він взяв дівчинку на руки і разом із водієм автомобілю «Рено» відвіз її до 6-ї міської лікарні. ІНФОРМАЦІЯ_2 він дізнався про те, що постраждала дівчинка померла у лікарні. На момент ДТП був світлий час доби, йшов дощ. Ніяких транспортних засобів на момент ДТП в районі зупинки громадського транспорту «м-н 5 Зарічний» не знаходилось, водій міг запобігти наїзду, якщо б швидкість була менше.

Свідок ОСОБА_12 пояснив суду, що 16.06.2013 року, приблизно о 10 годині 40 хвилин він керуючи власним автомобілем «Renauln Duster» р.н. НОМЕР_2, рухався зі сторони будинку в якому проживаю АДРЕСА_2, при цьому виїзжджав з території прилеглих будинків на проїжджу частину дороги м-н 5 Зарічний і збирався зробити поворот наліво, у напрямку вул. Кресівська. Зупинившись перед виїздом з прилеглої території для того, щоб надати перевагу у русі транспортним засобам, які рухаються по головній дорозі, помітив, що по проїзній частині дороги м-н 5-й Зарічний зі сторони вул. Електрозаводська у напрямку вул. Кресівська зі швидкістю 80-90 км/год, рухається автомобіль «ВАЗ 21099» чорного кольору, ніяких інших транспортних засобів, окрім нього на проїжджій частині дороги не було. Швидкість автомобілю визначив візуально, так як сам являється водієм з 1999 року. Надавши перевагу в русі вищевказаному автомобілю, він здійснив поворот ліворуч і продовжив свій рух вперед зі швидкістю 30-40 км/год. При цьому попереду на дистанції, приблизно 100 метрів перед ним, приблизно посередині дороги, продовжував рухатись автомобіль «ВАЗ 21099» чорного кольору. В цей же час на проїжджу частину дороги, в районі зупинки громадського транспорту «м-н 5 Зарічний» вийшли жінка і дівчинка, які переходили дорогу зліва направо по ходу його руху в темпі звичайного кроку, при цьому дитина держала в руках відкриту парасольку, так як в той час йшов невеликий дощ. Далі він помітив, що приблизно посередині дороги відбувся наїзд автомобіля на пішоходів, від якого жінка і маленька дівчинка, яка рухалась із парасолькою в руках відлетіли праворуч по ходу руху автомобіля. Автомобіль рухався по центру дороги, ближче до зустрічної смуги, в момент ДТП ніяких транспортних засобів, окрім автомобілю «ВАЗ 21099» чорного кольору і керованого ним автомобілю в районі зупинки громадського транспорту «м-н 5 Зарічний» не було, проїзна частина дороги для водія автомобілю «ВАЗ 21099» була вільною від транспорту. Після того, як він став очевидцем дорожньо-транспортної пригоди, він одразу зупинився на місці і запропонував свою допомогу постраждалим, до нього підійшов раніше незнайомий чоловік, який тримав постраждалу дівчинку на руках, разом із ним на його автомобілі вони відвезли дівчинку в реанімацію 6 міської лікарні.

Свідок ОСОБА_13 пояснив суду, що 16.06.2013 року, приблизно о 10 годині 40 хвилин він разом із своїми знайомими знаходився біля зупинки громадського транспорту «м-н 5-й Зарічний» у Жотвневому районі м.Кривого Рогу, при цьому стояв спиною до дороги, боком к машине. Він побачив, що по проїзній частині дороги м-ну 5-й Зарічний з боку вул. Електрозводська у напрямку вул. Кресівська приблизно посередині дороги рухається автомобіль «ВАЗ 21099» чорного кольору, на великій швидкості. Швидкість автомобілю він визначив візуально, так як сам являється водієм більше 30 років. Потім він почув звук удару і скрегіт, повернувся і побачив, що на дорозі лежить жінка і дитина, приблизно в 15 метрів від них на дорозі лежала парасолька. Удар був на пішохідному переході по середині дороги, потім жінку і дитину протягнуло по дорозі. До зіткнення жінку і дитину не бачив. Знак пішохідний перехід знаходиться з протилежної сторони, із сторони руху ОСОБА_5 його немає, розмітки пішохідного переходу на дорозі немає. Дорога має спуск в напрямку руху автомобіля. На дорозі бачив стекла від правої фари автомобіля.

Свідок ОСОБА_14 пояснила, що 16.06.2013 року на протязі дня знаходилась на своєму робочому місці, а саме на зупинці громадського транспорту « 5 м/н Зарічний», де вона працює продавцем. Приблизно об 11 годині через скло вона побачила, що по проїзній частині дороги м-ну 5-й Зарічний з боку вул. Електрозводська у напрямку вул. Кресівська приблизно посередині дороги рухається автомобіль «ВАЗ 21099» чорного кольору на великій швидкості, при цьому він рухався приблизно посередині проїзної частини дороги. Проїжджа частина дороги була вільна від транспорту. Далі вона почула гучний звук від застосування гальм і глухий удар. Вона вибігла на вулицю і побачила, що на дорозі лежить жінка і дитина, а неподалік стоїть автомобіль «ВАЗ 21099» чорного кольору. Момент зіткнення вона не бачила.

Свідок ОСОБА_15 пояснила, що 16.06.2013 року, приблизно о 10 годині 40 хвилин він разом із своїм співмешканцем ОСОБА_16 знаходилась біля зупинки громадського транспорту «м-н 5-й Зарічний» у Жотвневому районі м.Кривого Рогу, бачила, що біля зупинки дівчинка перейшла дорогу, а жінка з маленькою дитиною ще переходили дорогу, в цей же час побачила, що по проїзній частині дороги м-ну 5-й Зарічний з боку вул. Електрозводська приблизно посередині дороги рухається автомобіль «ВАЗ 21099» чорного кольору, рухався він з великою швидкістю, приблизно 80 км в годину, за якусь мить почула гучний звук, повернула голову і побачила, що водій здійснив наїзд на пішоходів, жінка і дівчинка «перелетіли» через машину і впали на дорогу. Місце наїзду розташовано приблизно по центру проїзної частини дороги, водій почав гальмувати після наїзду.

Свідок ОСОБА_9 пояснив, що є власником автомобіля «ВАЗ 210994-20» чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, який здає в оренду так як займається підприємницькою діяльністю пов'язаною із здачею в прокат автомобілів. 05.06.2013 року між ним і ОСОБА_7 було укладено договір прокату № 11 вищезазначеного автомобіля з 05.06.по 08.06.2013 року, а також було складено акт прийому передачі і технічного огляду автомобіля. 08 червня договір прокату з ОСОБА_7 був продовжений в телефонному режимі по 16.06.2013 р. Додаткова угода не складалась, вона не потрібна. З ОСОБА_5 він угоду не складав, передача автомобіля ОСОБА_7 ОСОБА_5 з ним не узгоджувалась. 16.06.2013 року від ОСОБА_7, який зателефонував йому, він дізнався про те, що сталася дорожньо-транспортна пригода, при якій було пошкоджено автомобіль «ВАЗ 94-20» реєстраційний номер НОМЕР_1. Прибувши на місце пригоди він дізнався про те, що за кермом його автомобілю знаходився раніше незнайомий йому водій, якому ОСОБА_7 передав для керування транспортний засіб без його дозволу, його вини в цьому немає, позовні вимоги не визнає.

Свідок ОСОБА_10 пояснив, що 16.06.2013 року приблизно о 10 год.40 хвилин йшов з рибалки по правому тротуару м-ну « 5 м/н Зарічний», в напрямку вул..Електрозаводскій. Наближаючись до зупинки громадського транспорту « 5 м/н Зарічний» побачив, що по проїзній частині дороги м-ну 5-й Зарічний з боку вул. Електрозводська приблизно посередині дороги рухається автомобіль «ВАЗ 21099» чорного кольору на великій швидкості, при цьому він рухався приблизно посередині проїзної частини дороги. В цей час він йшов поряд з кущем і не бачив місце події, але почув гучний звук від удару, потім побачив, що на дорозі лежить жінка і дитина, автомобіль «ВАЗ 21099» чорного кольору продовжив рухатись по зустрічній смузі після чого зупинився. На місці зіткнення розмітки і знака пішохідного переходу немає.

Вина обвинуваченого ОСОБА_5 підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами: протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди з фото таблицею, протоколом огляду місця події, протоколом огляду трупу, висновком судово-медичного дослідження трупу ОСОБА_6, із якого вбачається, що її смерть наступила в наслідок сполученої травми голови, тулуба та кінцівок, яка супроводжувалась множинними переломами кісток тулуба та ускладнилась розвитком шоку, ушкодження виникли при умовах та обставинах дорожньо-транспортної пригоди зазначеної в у направленні, висновком експерта №1856 від 22 липня 2013 року відносно ОСОБА_3, з якого вбачається, що потерпіла отримала травми у вигляді: закритого перелому лівої ключиці без зміщення уламків, відкритого перелому лівого стегна зі зміщенням уламків. За своїм характером виявлені ушкодження відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя, договором прокату автомобіля «ВАЗ 210994-20» реєстраційний номер НОМЕР_1 від 05.06.2013 року між ОСОБА_9 і ОСОБА_7, актом прийому - передачі автомобіля ОСОБА_7, протоколом проведення слідчого експерименту від 13 липня 2013 року за участю свідка ОСОБА_12, в ході якого він на місці показав і розказав при яких обставинах сталося дорожньо-транспортна пригода, фото таблицею до протоколу проведення слідчого експерименту, висновком експерта « 58/27-218 від 24.07.2013 року, відповідно до якого обвинувачений ОСОБА_5 порушив п.п. 1.5, 2,3 б), 12.3 Правил дорожнього руху України згідно яких: « 1.5. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху…не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;« 2.3 б). Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: ... б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, ... і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;« 12.3. У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.»Невідповідність дій водія ОСОБА_5 вимогам п.12.3 ПДР України з технічної точки зору знаходиться в причинному зв'язку з ДТП, допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_18 підтримав свій письмовий висновок.

Обставинами, які пом'якшують покарання, передбачені ст. 66 КК України, під час досудового розслідування суд визнає щире каяння обвинуваченого, надання потерпілим матеріальної допомоги на досудовому слідстві в розмірі 9000 гр.

Обставин, які обтяжують покарання, передбачені ст. 67 КК України, під час судового розгляду не встановлено.

Під час судового слідства потерпіла ОСОБА_3 подала цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_5 і свідка ОСОБА_9, просила стягнути з ОСОБА_5 на її користь матеріальну шкоду в розмірі 8037 гр.45 коп., яка складається з витрат на її лікування і моральну шкоду в розмірі 400 000 гр., яку просила стягнути солідарно з ОСОБА_5 І ОСОБА_9, так як останній є власником автомобіля, яким керував ОСОБА_5 під час дорожньо-транспортної пригоди.

Потерпілий ОСОБА_2 заявив цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_5 і свідка ОСОБА_9, просила стягнути моральну шкоду в розмірі 200 000 гр. з ОСОБА_5 І ОСОБА_9 солідарно, так як останній є власником автомобіля, яким керував ОСОБА_5 під час дорожньо-транспортної пригоди.

Вирішуючи питання про цивільний позов потерпілих, суд вважає, що позовні вимоги потерпілих підлягають задоволенню частково.

Позовні вимоги потерпілої ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 8037 гр.45 коп. підтверджуються наданими суду квитанціями на придбання ліків під час лікування потерпілої і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди потерпілим суд виходить з наступного.

ОСОБА_9 є володільцем автомобіля «ВАЗ 210994-20» реєстраційний номер НОМЕР_1, 05.06.2013 року між ним і ОСОБА_7 було укладено договір прокату № 11 вищезазначеного автомобіля з 05.06.по 08.06.2013 року, а також було складено акт прийому передачі і технічного огляду автомобіля. 08 червня 2013 року договір прокату з ОСОБА_7 був продовжений в телефонному режимі по 16.06.2013 р. ОСОБА_7 передав автомобіль ОСОБА_5 без відома і згоди ОСОБА_9 ОСОБА_7 володів джерелом підвищеної безпеки - автомобілем «ВАЗ 210994-20» реєстраційний номер НОМЕР_1 на підставі договору оренди, самовільно передав автомобіль ОСОБА_5, таким чином ОСОБА_9 не є належним відповідачем і позовні вимоги до нього про відшкодування моральної шкоди безпідставні.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує роз'яснення п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р., з подальшими змінами, " Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", відповідно до якого, розмір відшкодування моральної( немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставин по справі, характер моральних страждань і наслідків, що наступили.

Спричинена моральна шкода потерпілим непоправна, не може бути оцінена в грошовому еквіваленті, але розмір відшкодування моральної шкоди повинен бути реальним для відшкодування.

Суд враховує реальну можливість відшкодування обвинуваченим моральної шкоди із урахуванням матеріального стану обвинуваченого та вважає можливим стягнути з обвинуваченого на користь потерпілої ОСОБА_3 100 000 гр., на користь ОСОБА_2- 80 000 гр.

Під час досудового розслідування СТКЗР КМУ НДЕКЦ при ГУМВС України в Дніпропетровській області проведено авто технічну експертизу вартістю 1101,24 грн., яка підлягає стягненню з обвинуваченого на користь держави.

При призначенні покарання суд згідно ст..65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання,необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Обвинувачений ОСОБА_5 скоїв злочин, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до тяжких злочинів, злочин відноситься до необережних.

Обвинувачений раніше не був засуджений, за місцем проживання і роботи характеризується позитивно, на обліку у лікарів психіатра і нарколога не перебуває.

Приймаючи до уваги встановлені судом обставини справи, наявність декілька обставин, що пом'якшують покарання, стан здоров'я обвинуваченого, суд вважає можливим призначити обвинуваченому ОСОБА_5. по ч.2 ст.286 КК України покарання в межах санкції статті у вигляді позбавлення волі, таке покарання необхідне та достатньо для його виправлення та попередження нових злочинів.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 370,371, 376,395 КПК України, суд-

З А С У Д И В:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України і призначити покарання по ч.2 ст. 286 КК України у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_5 до вступу вироку в законну силу залишити колишню - особисте зобов'язання.

Термін покарання обчислювати з моменту виконання вироку і взяття ОСОБА_5 під варту.

Стягнути з ОСОБА_5 за проведено авто технічну експертизу на користь держави 1101,24 грн.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 в відшкодування матеріальної шкоди 8037 гр.45 коп., моральної - 100 000 гр., на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 80 000 гр.

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя Л. І. Шум