Рішення № 40685495, 29.08.2014, Голопристанський районний суд Херсонської області

Справа № 654/1441/14-ц

Провадження № 2/654/611/2014

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.08.2014 року м. Гола Пристань

Голопристанський районний суд Херсонської області

у складі: головуючого судді Ширінської О.Х.,

при секретарі - Сидоркіній І.В.,

за участю позивача - ОСОБА_1,

відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Гола Пристань цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «АСКА», ОСОБА_2 про стягнення збитків в результаті дорожньо-транспортної пригоди та моральної шкоди, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 та ОСОБА_3 звернулися з позовом до ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» та ОСОБА_2 про стягнення збитків в результаті дорожньо-транспортної пригоди та стягнення моральної шкоди.

Зокрема у своєму позові зазначили, що 20 квітня 2013 року близько 21:25 год. на 26 км. + 750 м. автомобільної дороги Херсон - Цюрупинськ - Гола Пристань - Скадовськ, ОСОБА_2, керуючи автомобілем ВАЗ 2109, д.н. НОМЕР_2, рухаючись зі сторони с. Кохани, Голопристанського району у напрямку с. Нова Збур'ївка, в районі перехрестя в м. Гола Пристань з вул. Московської, здійснив наїзд на велосипедиста - ОСОБА_4, який перетинав проїзну частину в напрямку справа-наліво відносно напрямку руху автомобіля.

В наслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4, який є чоловіком та батьком позивачів, були спричинені тяжкі тілесні ушкодження, в результаті яких останній помер на місці події.

Кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 було закрито у зв'язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Вважають, що дане ДТП виникло, в тому числі, і з вини ОСОБА_2, який своїми діями порушив п.п.12.2, 12.4 ПДР України.

В результаті смерті ОСОБА_4, ОСОБА_1 була нанесена матеріальна шкода у сумі 11 399, 61 грн., яка складається з: витрат на проведення судово-медичної експертизи у розмірі 605 грн., витрат на поховання, поминальний обід та ритуальні послуги - у розмірі 4 294, 61 грн., витрат на виготовлення та встановлення пам'ятника у розмірі 6 500 грн.

В порядку ст. 1200 ЦК України шкода відшкодовуються неповнолітній дитині до досягнення нею вісімнадцяти років (учню - студенту - до закінчення навчання, але не більше як до досягнення ним двадцяти трьох років).

Позивач ОСОБА_3 - є студенткою Чорноморського державного університету ім. П.Могили ІУ рівня акредитації, навчається на денній формі, тому вважає, що відповідач ОСОБА_2 повинен відшкодовувати на її користь ? частину середньомісячного заробітку батька - ОСОБА_4, яка становить 1 843, 40 грн., у розмірі 921, 70 грн. щомісячними платежами.

Крім того, між ОСОБА_2 та ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. У зв'язку із цим, страхова компанія також повинна нести матеріальну відповідальність, яка передбачена Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Позивачі також зазначили, що в результаті неправомірних дій ОСОБА_2, втратили люблячого чоловіка та батька, виникли негативні емоції, переживання, суттєво погіршилися нормальні життєві зв'язки, на психологічний стан доньки дуже вплинула загибель батька, що призвело до погіршення навчання, а стан здоров'я ОСОБА_1 після перенесеної втрати потребує поновлення та медичного нагляду.

Суму нанесеної моральної шкоди оцінюють у розмірі 150 000 грн., з яких: 100 000 грн. - на користь ОСОБА_1, 50.000 грн. - на користь ОСОБА_3

Вважають, що відповідачі повинні нести солідарну відповідальність в порядку ст.. 1190 ЦК України.

Просять стягнути з відповідачів солідарно на користь ОСОБА_1: 11 399, 61 грн. - в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, 100 000. грн.. - в рахунок відшкодування моральної шкоди; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 шкоду, завдану смертю батька у розмірі 921, 70 грн. щомісячно до закінчення навчання, тобто до 03.07.2015 р.; стягнути з відповідачів солідарно на користь ОСОБА_3 50 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала заявлені позовні вимоги з підстав, зазначених у позові. Будучі раніше присутньою в судовому засіданні позивач ОСОБА_3 також підтримала заявлені позовні вимоги і просила розглядати справу в подальшому у її відсутність.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав та пояснив, що його вини у дорожньо-транспортній пригоді, яка сталася 20.04.2013 р., немає, оскільки Правила дорожнього руху не порушував, в його діях відсутній склад кримінального правопорушення. В той час як потерпілий ОСОБА_4 порушив вимоги Правил дорожнього руху, а саме: під час керування велосипеду перебував в стані сильного алкогольного сп'яніння, на зупинився на знак «Стоп» перед початком руху , рухаючись із другорядної дороги на головну, велосипед не мав ката фотів, або інших пристроїв, які б виділяли велосипед під час руху у темний час доби. Крім того, після зіткнення з велосипедистом, вжив всі необхідні заходи, а саме: викликав швидку допомогу, працівників ДАІ та міліції. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» в судове засіданні не з'явився, про день і час слухання справи повідомлений належним чином, надав до суду свої заперечення, в яких не погодився із заявленими позовними вимогами з наступних підстав.

У запереченнях зокрема зазначив, що страхова компанія не є особою, на яку покладено обов'язок відшкодувати шкоду, завдану ДТП, яке сталося за участю ОСОБА_4 та ОСОБА_2, оскільки в діях ОСОБА_2 відсутній склад злочину, що зазначено у постанові про закриття кримінального провадження від 27.03.2014 р. Тому дорожньо-транспортна пригода, яка сталася 20.04.2013 р. - не є страховим випадком в розумінні ст. 6 Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон). Позивачі не звертались до ПрАТ «УАСК «АСКА» із заявою про виплату страхового відшкодування. Згідно п .35.1, 35.2 ст. 35 Закону для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених ст. 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування. Вважають звернення позивачів до суду передчасним, оскільки їх право на отримання страхового відшкодування на момент подання позову не було ані порушено, ані оспорено.

Крім того, відповідно до п. 24.7 ст. 27 Закону не надано доказів, які б підтверджували витрати позивача на спорудження надгробного пам'ятника. Статтею 27 Закону та полісом № АВ/6584666 не передбачено обов'язку страховика відшкодувати витрати на проведення судово-медичної експертизи, як і пожертва на храм у розмірі 200 грн.

Відповідно до ст. 27.3 ст. 27 Закону страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим), загальний розмір якої становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі на день настання страхового випадку. Мінімальна заробітна плата у 2013 р. складала 1147 грн. Тому загальний розмір моральної шкоди, яка може бути відшкодована страховиком за смерть одного потерпілого складає 13 764, 00 грн.

Просить відмовити позивачам у задоволенні позовних вимог до ПрАТ «УАСК «АСКА» у повному розмірі.

Заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено і не спростовується сторонами, що 20.04.2013 р. відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю ОСОБА_4, який рухався на велосипеді, та ОСОБА_2, який рухався на автомобілі ВАЗ 2109, реєстраційний номер НОМЕР_2. В результаті зіткнення ОСОБА_4 загинув.

Транспортний засіб ВАЗ 2109 було застраховано у приватному акціонерному товаристві «Українська страхова компанія «АСКА», страховий поліс № АВ/6584666.

Органами досудового слідства встановлена відсутність вини водія автомобіля ВАЗ 2109 ОСОБА_2, кримінальне провадження відносно нього закрито постановою від 27.03.2014 р. за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України.

У вказаній постанові також зазначено, на що також посилаються і позивачі, що водій ОСОБА_2 під час руху порушив п.12.2 та 12.4 Правила дорожнього руху, що виражалось у перевищенні швидкості руху у населеному пункті. Про те, відповідно до висновку авто технічної експертизи, порушення зі сторони водія ОСОБА_2 «не перебувають у причинно-наслідковому зв'язку із настанням наслідків у вигляді смерті ОСОБА_4, у зв'язку із тим, що навіть дотримуючись вищевказаних пунктів Правил дорожнього руху України , ОСОБА_2 не мав технічної можливості не допустити настання даної події».

Відповідно до ч.2, 5 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Також згідно п. 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду кримінальних та цивільних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеного небезпеки» № 4 від 01.03.2013 р., розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до ст. 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі, чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавала за умови, що дії останнього були неправомірними, між ним і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки - незалежно від наявності вини.

Згідно ч. 2 ст. 1167 ЦК України Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Пунктом 22.1 ст.22, ст. 23 Закону України ««Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є шкода, пов'язана із смертю потерпілого.

Згідно пп. 27.1, 27.2, 27.3, 27.4 ст. 27 Закону право на отримання відшкодування за шкоду, пов'язану із смертю потерпілого, мають особи, які знаходилися на утриманні потерпілого, та особи, які взяли на себе витрати з поховання. У зв'язку із смертю годувальника в результаті дорожньо-транспортної пригоди право на страхове відшкодування мають:діти (в тому числі усиновлені) - до досягнення ними повноліття; непрацездатна вдова (вдовець), непрацездатні батьки - до відновлення ними працездатності, а також працездатна вдова (вдовець), якщо у сім'ї є діти віком до восьми років;інші члени сім'ї, які знаходилися на утриманні потерпілого. Страхове відшкодування виплачується, якщо смерть потерпілого в результаті дорожньо-транспортної пригоди настала протягом одного року після дорожньо-транспортної пригоди та є прямим наслідком такої дорожньо-транспортної пригоди. У зв'язку із смертю годувальника відшкодовується частина неотриманих доходів потерпілого, яка кожному утриманцю належала б при його житті, за вирахуванням пенсій, наданих утриманцям внаслідок втрати годувальника. Порядок вирахування відшкодування утриманцям визначає Кабінет Міністрів України. Витрати на поховання мають бути обґрунтовані та відшкодовуються при наданні страховику оригіналу свідоцтва про смерть та документів, які підтверджують такі витрати.

З огляду на вище наведене, суд приходить до висновку, що страховому відшкодуванню підлягають понесені позивачем ОСОБА_1 та належним чином підтверджені витрати на поховання, ритуальні послуги, поминальний обід у розмірі 4 094, 61 грн., а також відшкодування моральної шкоди у межах встановленого ліміту - 12 мінімальних заробітних плат, що на момент виникнення страхового випадку складало 13 764 грн., які суд вважає можливим розділити пропорційно між позивачами, тобто по 6 882 грн. кожній із позивачів.

Витрати на пам'ятник стягненню не підлягають, оскільки не передбачені Законом. Крім того, він ще не споруджений, тому реальні затрати на нього не понесені.

Також не підлягають стягненню витрати на судово-медичну експертизу та на благодійний внесок до храму, оскільки відшкодування цих витрат не передбачено Законом.

Стягненню із страхової компанії також підлягають відшкодування, передбачені ст. 1200 ЦК України, тобто відшкодовується шкода дитині, які перебувала на утриманні потерпілого. В даному випадку ОСОБА_3, яка є студенткою Чорноморського державного університету, що підтверджується відповідною довідкою. Як слідує з наданою довідки з місця роботи загиблого, його середній заробіток складав 1843, 40 грн., тобто вказану суму необхідно розділити на три, з вирахуванням частки, яка припадала на загиблого та його дружину. Розмір щомісячного відшкодування на користь ОСОБА_3 буде складати 614, 46 грн., до закінчення навчання - 03.07.2015 р.

Відповідно до ст. 1193 ЦК України шкода, завдана потерпілому внаслідок його умислу, не відшкодовується. Якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого (а в разі вини особи, яка завдала шкоди, - також залежно від ступеня її вини) розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом. Вина потерпілого не враховується у разі відшкодування додаткових витрат, передбачених частиною першою статті 1195 цього Кодексу, у разі відшкодування шкоди, завданої смертю годувальника та у разі відшкодування витрат на поховання.

Суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, крім випадків, коли шкоди завдано вчиненням злочину.

В порядку ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Суд вважає, що позивачам була завдана моральна шкода, яка визначається судом у розмірі 50 000 грн. на користь ОСОБА_1, та 25.000 грн. - на користь ОСОБА_3

З урахуванням наведених норм законодавства, суд вважає за доцільне зменшити розмір моральної шкоди, на якому наполягають позивачі, оскільки груба необережність самого потерпілого сприяла виникненню шкоди, тому розмір моральної шкоди слід зменшити до 25 000 грн. та 10 000 грн. відповідно. З вказаних сум підлягає відрахування розмір морального відшкодування призначеного страховій компанії, що становить 6 882 грн. на користь кожного з позивачів. Тобто остаточний розмір відшкодування моральної шкоди на користь позивачів буде становити 18 118 грн. - на користь ОСОБА_1 та 3 118 грн. - на користь ОСОБА_3, які слідує стягнути з ОСОБА_2, оскільки ці суми становлять різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою в розумінні ст. 1194 ЦК України.

Таким чином, з огляду на вище наведеного та керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 179, 209, 212, 213, 215, 217 ЦПК України, ст. ст. 22, 23, 1166, 1167, 1187, 1193, 1194, 1200 ЦК України, ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд, -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «АСКА» на користь ОСОБА_1:

- витрати , понесені на поховання у розмірі 4 094,61 (чотири тисячі дев'яносто чотири грн. 61 коп.) грн.;

- моральну шкоду у розмірі 6 882 (шість тисяч вісімсот вісімдесят дві)грн.;

всього: 10 976, 61 (десять тисяч дев'ятсот сімдесят шість грн. 61 коп.)

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «АСКА» на користь ОСОБА_3:

- щомісячно 614, 46 грн. з часу набрання чинності рішенням суду до закінчення навчання 03.07.2015 р.;

- моральну шкоду у розмірі 6 882 (шість тисяч вісімсот вісімдесят дві)грн.

Стягнути з ОСОБА_2: на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 18 118 (вісімнадцять тисяч сто вісімнадцять) грн., на користь ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 3 118 (три тисячі сто вісімнадцять) грн., всього - 21 236 (двадцять одна тисяча двісті тридцять шість)грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «АСКА» на користь держави судовий збір у розмірі 243, 60 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 121 грн. 80 коп.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Херсонської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення, шляхом подачі апеляційного скарги через районний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.

Суддя О. Х. Ширінська