Ухвала суду № 40685287, 23.09.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" вересня 2014 р. м. Київ К/9991/65404/12

Колегія суддів Вищого суду України в складі:

Головуючого: судді Мороза В.Ф.

Суддів: Логвиненко А.О.

Донець О.Є.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу державного підприємства «Селекційно-генетичний центр по рибництву «Поділля» на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.06.2012 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02.10.2012 року у справі за позовом відкритого акціонерного товариства «Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство» (надалі - товариство) до Полонської районної державної адміністрації Хмельницької області (надалі - державна адміністрація), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача державного підприємства «Селекційно-генетичний центр по рибництву «Поділля» (надалі - державне підприємство) про скасування розпорядження,

в с т а н о в и л а:

Товариство звернулось з позовом про визнання протиправним та скасування розпорядження державної адміністрації №230/2011-р від 02.06.2011 року про надання дозволу державному підприємству на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування земельними ділянка та розпорядження №486/2011-р від 01.11.2011 року про передачу в оренду земельних ділянок водного фонду державну підприємству. Позов було мотивовано перебуванням земельних ділянок, щодо яких прийнято оскаржувані розпорядження, у правомірному користуванні товариства на підставі укладених договорів оренди земельних ділянок.

Постановою окружного адміністративного суду від 15.06.2012 року, залишеною без змін ухвалою суду апеляційної інстанції від 02.10.2012 року, позов задоволено. Визнано незаконним та скасовано розпорядження державної адміністрації №230/2011-р від 02.06.2011 року та №486/2011-р від 01.11.2011 року. Суди дійшли висновку про невідповідність оскаржуваних розпоряджень вимогам закону та порушення прав позивача.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, третя особа звернулась з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. При цьому посилається на помилковість висновків судів попередніх інстанцій та їх невідповідність фактичним обставинам.

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що розпорядженням державної адміністрації №230/2011-р від 02.06.2011 року було припинено право користування товариства земельними ділянками загальною площею 427,9454 га та надано дозвіл державному підприємству на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування земельними ділянками площею 427,9454 га. Визнано таким, що втратило чинність розпорядження державної адміністрації від 19.05.2008 року про передачу в оренду земельних ділянок водного фонду товариству.

Розпорядженням державної адміністрації №486/2011-р від 01.11.2011 року було затверджено технічну документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування земельними ділянками водного фонду, що розташовані за межами населених пунктів Великоберезнянської сільської ради, Новолабунськї сільської ради і Онацьковецької сільської ради та передано державному підприємству в оренду строком на п'ять років земельні ділянки водного фонду для рибогосподарських потреб загальною площею 427,9254 га.

Також судами встановлено, що земельні ділянки, щодо яких прийнято оскаржувані розпорядження, перебувають в оренді товариства на підставі зареєстрованих у встановленому порядку договорів оренди землі від 19.06.2008 року, укладених строком на 49 років. Такі договори на час прийняття оскаржуваних розпоряджень у встановленому законом порядку припинені не були, не розірвані, недійсними не визнані.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною п'ятою статті 116 Земельного кодексу України передбачено, що надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють їх на відповідність вимогам частини третьої статті 2 КАС України. При цьому в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини другої статті 71 КАС України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже висновок судів попередніх інстанції про прийняття оскаржуваних рішень в порушення вимог закону та неправомірне надання у користування земельних ділянок, що перебувають у користуванні іншої особи, відповідає правильному застосуванню норм матеріального права. При цьому припинення договірних відносин оренди землі в односторонньому порядку законом не передбачено.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати неправильним застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права. Виходячи з меж перегляду рішень судом касаційної інстанції, визначених статтею 220 КАС України, судова колегія не вбачає передбачених законом підстав для скасування оскаржуваних рішень.

Відповідно до статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу державного підприємства «Селекційно-генетичний центр по рибництву «Поділля» залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.06.2012 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02.10.2012 року - без змін.

Рішення набирає законної сили через п'ять днів після направлення його копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянуте Верховним Судом України в порядку ст.ст. 235-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: В.Ф. Мороз

А.О. Логвиненко

О.Є Донець