Ухвала суду № 40685242, 28.08.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2014 року м. Київ К/800/54860/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: Сіроша М.В.,

суддів: Приходько І.В.,

Юрченко В.П.

розглянувши у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (далі - ДПІ) на постанову Київського окружного адміністративного суду від 2 серпня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2) до ДПІ

про зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2013 року ОСОБА_2 звернувся із позовом до ДПІ про визнання протиправними дій щодо зменшення сум податкового кредиту з ПДВ, у розмірі 116 186,67 грн., зменшення податкового зобов'язання з ПДВ, у розмірі 120 328,00 грн., зобов'язання вчинити дії щодо відновлення сум податкового кредиту та податкового зобов'язання з ПДВ за січень 2013 року у розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

На обґрунтування позову зазначив, що укладені із контрагентами правочини були виконані у повному обсязі, належним чином відображені у податковому та бухгалтерському обліку шляхом оформлення відповідних первинних документів.

2 серпня 2013 року постановою Київського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2013 року, позов задоволено.

Визнано протиправними дії ДПІ щодо зменшення сум податкового кредиту ОСОБА_2 з ПДВ за січень 2013 року, у розмірі 116 186,67 грн., та податкового зобов'язання з ПДВ за січень 2013 року, у розмірі 120 328,00 грн. у Системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України; зобов'язано ДПІ вчинити дії щодо відновлення суми податкового кредиту.

Задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанцій зазначили, що ОСОБА_2 до перевірки надав копії первинних документів, що підтверджують факт здійснення господарських операцій, зміст та достовірність яких не ставилась ДПІ під сумнів.

При розгляді адміністративної справи встановлена реєстрація контрагентів в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також як платників ПДВ при укладанні господарських договорів.

Зазначено, що доводи ДПІ про нікчемність правочинів, укладених з ОСОБА_2, не знайшли свого підтвердження при розгляді адміністративної справи, оскільки не доведено наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства та не надані докази для визнання укладених правочинів недійсними у судовому порядку.

ДПІ звернулася із касаційною скаргою про скасування постанови Київського окружного адміністративного суду та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду і прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ здійснила заходи з здійснення позапланової невиїзної документальної перевірки ОСОБА_2 з питань дотримання вимог податкового законодавства за взаємовідносинами із платниками податків, за результатами якої 31.05.2013 року складений акт № 2233/17-2/3235820773/89 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ОСОБА_2 з питань дотримання вимог податкового законодавства із взаємовідносинах з ТОВ «М-Центр-1», ТОВ «ФА Інтертрейдінг Україна» та CТОВ «Дружба-Нова» за період з 1 січня 2013 року до 31 січня 2013 року».

В акті перевірки викладені висновки ДПІ про порушення ОСОБА_2 п. 44.1, п. 44.6 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, які стали підставою для зменшення сум податкового кредиту з ПДВ, у розмірі 116 186,76 грн., податкового зобов'язання з ПДВ, у розмірі 120 328,00 грн., за січень 2013 року, коригування показників у Системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Задовольняючи адміністративний позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що ДПІ не доведено належними та допустимими доказами правомірності своїх дій щодо визнання нікчемними правочинів, укладених ОСОБА_2 з його контрагентами та коригування показників у Системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Згідно із статтею 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

Пунктом 86.1 статті 86 Податкового кодексу України передбачено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

За правилами пункту 58.1 статті 58 та пункту 86.8 статті 86 Податкового кодексу України на підставі акту перевірки податковим органом приймається податкове повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 2.21 розділу 2 Методичних рекомендацій щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 18 квітня 2008 року № 266 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з податку на додану вартість на центральному рівні відображаються в додатку до акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в автоматизованій системі «Аудит». По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з податку на додану вартість за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що ДПІ на підставі акту від 31 травня 2013 року документальної позапланової невиїзної перевірки податкове повідомлення-рішення стосовно ОСОБА_2 не приймалось, податкові зобов'язання не узгоджувались і у контролюючого органу були відсутні законні підстави для внесення до інформаційної бази даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» змін в частині податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість ОСОБА_2 за вказаний період.

Висновки судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову є обґрунтованими.

Згідно з ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.

Колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення ухваленні з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для їх скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області відхилити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 2 серпня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: Сірош М.В.

Приходько І.В.

Юрченко В.П.