Ухвала суду № 40684520, 17.09.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/1511/14-а

Головуючий у 1-й інстанції: Комар П.А.

Суддя-доповідач: Сушко О.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Сушка О.О.

суддів: Залімського І. Г. Смілянця Е. С.

при секретарі: Мартинюк В.В.

за участю представників сторін:

представника позивача: Тишківського С.Л.

представників відповідача: Олійник Т.В., Гуменюк О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 28 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства "Володарка" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень , -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 28 липня 2014 року адміністративний позов задоволено повністю, а саме: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міністерства доходів і зборів у Вінницькій області від 14.04.2014 року №0003352201 (форми "Р") та № 0003382201 (форми "П").

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а також на неповне з'ясування судом всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, просив скасувати постанову суду першої інстанції.

Представники відповідача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримали та просили їх задовольнити.

Представник позивача заперечував проти апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на підставі направлень, виданих Вінницькою ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області від 22.01.2014 року згідно із ст. 20, п. 77.2 ст. 77, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755 - НІ та відповідно до плану - графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання та на виконання наказу Вінницької ОДПІ від 21.01.2014 року №186 проведена планова виїзна документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011 року по 31.12.2012 року валютного та іншого законодавства за перевіряємий період.

За результатами даної перевірки складено акт № 549/2201/05502381 від 07.03.2014 року в якому зафіксовано встановлені під час перевірки порушення позивача, а саме п. 152.1, п. 152.2 ст. 152 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ, в результаті чого занижено грошове зобов'язання з податку на прибуток підприємств за період з 01.04.2011 року по 31.12.2012 року всього на суму 336 892 грн., в тому числі: за 2- 4 квартал 2011 року в сумі 244 368 грн.; за 2 квартал 2011 року - 98 198 грн.; за 2-3 квартал 2011 року - 154 949 грн. За 2012 рік в сумі 92 524 грн. в тому числі: за 1 квартал 2012 року - 3 588 грн.; за півріччя 2012 року - 5 127 грн.; за 3 квартал 2012 року - 92 238 грн. та завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування (р. 07 Декларації) за 2012 рік в сумі 20 796 грн.

Не погоджуючись з прийнятим актом перевірки позивач подав заперечення до Вінницької ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області, за результатом розгляду яких відповідачем надано відповідь на заперечення від 09.04.2014 року № 8284/2201, якою висновки п. 3.1.4. Акта перевірки залишені без змін.

На підставі акта перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення форми «Р» від 14.04.2014 року № 0003352201 про визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств 336 892,00 грн. за основним платежем та 23 131,00 грн. за штрафними санкціями та від 14.04.2014 року № 0003382201 (форма «П») про зменшення суми від'ємного значення об'єкта податком на прибуток у розмірі 20 796,00 грн.

Суд першої інстанції при ухваленні оскарженої постанови про задоволення позову виходив з того, що висновки акту перевірки є необґрунтованими, суперечать чинному законодавству України з питань оподаткування та фактичним обставинам справи, а тому оскаржені податкові повідомлення-рішення прийняті на його основі є протиправними та підлягають скасуванню.

Колегія суддів повністю погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає, що відповідач не довів правомірності своїх дій, а тому перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду дійшла висновку про безпідставність апеляційної скарги та законність рішення суду першої інстанції.

Так, згідно з п. 152.1 та п. 152.2 ст. 152 ПК України від 02.12.2010 року N 2755-УІ податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною п. 151.1 ст. 151 цього Кодексу, від податкової бази, визначеної згідно зі ст. 149 цього Кодексу. Податок, отриманий від діяльності, яка підлягає патентуванню відповідно до розділу XII цього Кодексу, підлягає сплаті до бюджету в сумі, яка визначена відповідно до цього розділу, і зменшена на вартість придбаних торгових патентів на право провадження такого виду діяльності.

Платник податку, який проводить діяльність, що підлягає патентуванню відповідно до розділу XII цього Кодексу, зобов'язаний окремо визначати податок від кожного виду такої діяльності та окремо визначати податок від іншої діяльності. З цією метою ведеться окремий облік доходів, отриманих від діяльності, що підлягає патентуванню, та витрат, пов'язаних з веденням діяльності з урахуванням від'ємного значення як результату розрахунку об'єкта оподаткування.

Платник податку, який одночасно здійснює діяльність, що не підлягає патентуванню, а також діяльність, яка патентується або діяльність, прибуток від якої звільняється від оподаткування, за результатами провадження господарської діяльності складає одну Податкову декларацію з податку на прибуток підприємства (далі -декларація), форма якої затверджена наказом ДПА України від 28.02.2011 N 114.

Податкова декларація з податку на прибуток підприємства, складена Товариством за формою, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 28.02.2011 року № 114.

Згідно з даними рядка 08 «об'єкт оподаткування від діяльності, що підлягає патентуванню» декларації Товариства за підсумками 2-4 кв.2011року та півріччя 2012 року від діяльності, що підлягає патентуванню, прибуток не отримало, а задекларувало від'ємний показник об'єкта оподаткування від патентованої діяльності, тобто збиток (сторінки 18, 19 Акта перевірки).

Відповідно до п. 152.11 ст. 152 ПКУ платники податку, дохід (прибуток) яких повністю та/або частково звільнено від оподаткуванням цим податком, а також ті, що проводять діяльність, яка підлягає патентуванню, ведуть окремий облік доходу (прибутку), який звільняється від оподаткування згідно з нормами цього Кодексу, або доходу, отриманого від діяльності, що підлягає патентуванню. При цьому до складу витрат таких платників податку, пов'язаних з отриманням доходу (прибутку), що не звільняється від оподаткування, не включаються витрати, пов'язані з отриманням такого звільненого доходу (прибутку); сума амортизаційних відрахувань, нарахованих на основні засоби, що використовуються для отримання такого звільненого доходу (прибутку), не враховується у витратах, пов'язаних з отриманням доходу (прибутку), що не звільняється від оподаткування.

У разі якщо основні засоби використовуються для отримання звільненого доходу (прибутку) та інших доходів (прибутків), які підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом на загальних підставах, витрати платника податку підлягають збільшенню на частку загальної суми нарахованих амортизаційних відрахувань, яка так відноситься до загальної суми нарахованих амортизаційних відрахувань звітного періоду, як сума доходів (прибутків), що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом на загальних підставах, відноситься до загальної суми доходів (прибутків) з урахуванням звільнених.

В свою чергу, ст. 152 ПК України, на порушення якої вказує відповідач, покликана визначити порядок обчислення податку на прибуток. У той же час, зазначена стаття не містить спеціальних правил, які повинні застосовуватись платниками податку, що здійснюють поряд з непатентованою діяльністю також діяльність, що підлягає патентуванню, у випадках, якщо результатом здійснення ними патентованої діяльності є збиток.

Водночас, ПК України не пояснює методики застосування розподілу витрат у випадку одночасного здійснення платником податків діяльності, яка підлягає патентуванню, та інших видів діяльності. Одночасно, Міндоходів радить керуватися алгоритмом, запропонованим у п. 152.11 ПК України (лист від 27.10.2011 р. № 4445/6/15-1216).

Враховуючи зазначене, у випадку одночасного здійснення платником податків діяльності, яка підлягає патентуванню, та інших видів діяльності і при неможливості здійснити пряме розмежування між ними суми амортизаційних відрахувань та витрат, для визначення їх розміру застосовується коефіцієнт, визначений по співвідношенню суми прибутку від діяльності, що не підлягає патентуванню, до загальної суми прибутку з урахуванням діяльності, що підлягає патентуванню.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Оскаржена постанова суду ґрунтується на об'єктивно встановлених обставинах у даній справі та ухвалена з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Вінницькій області, - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 28 липня 2014 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 22 вересня 2014 року .

Головуючий Сушко О.О.

Судді Залімський І. Г.

Смілянець Е. С.