Ухвала суду № 40684456, 18.09.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/1777/14-а

Головуючий у 1-й інстанції: Вергелес А.В.

Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Драчук Т. О. Залімського І. Г.

секретар судового засідання: Марцісь Ю.А.

за участю представників сторін:

Представників позивача: Слободяник Л.Є. Мусіровського О.А.

Представників відповідача: Акуленко Ю.Ю., Бондар Т.М., Акуленко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відділу освіти Козятинської районної державної адміністрації на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 21 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом Державної фінансової інспекції у Вінницькій області до Відділу освіти Козятинської районної державної адміністрації про зобов'язання вчинити дії , -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Відділу освіти Козятинської районної державної адміністрації про зобов'язання вчинити дії.

Відповідно до постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 21 липня 2014 року адміністративний позов задоволено повністю, а саме: зобов'язано відділ освіти Козятинської районної державної адміністрації виконати лист-вимогу Державної фінансової інспекції у Вінницькій області від 06.03.2014 р. № 02-03-28-14/1501, а саме:

п. 5 : стягнути з осіб винних у незаконному нарахуванні та виплаті коштів в сумі 74553 грн. 09 коп. та перерахувати їх до районного бюджету за кодом бюджетної класифікації 21080500 "Інші надходження" на рахунок 31419535700007 відкритий в УДК в Козятинському районі, провести коригування зайво сплаченого єдиного соціального внеску в загальній сумі 27062 грн. 77 коп.;

п. 8 в частині: забезпечити відшкодування за рахунок винних осіб нестачу основних засобів в сумі 22700 грн. 00 коп.;

п. 9 в частині: стягнути з осіб винних у незаконному списанні продуктів харчування кошти на суму 4181 грн. 61 коп. та перерахувати їх до районного бюджету за кодом бюджетної класифікації 21080500 "Інші надходження" на рахунок 31419535700007 відкритий в УДК в Козятинському районі.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог , а саме п.п 5,8 листа вимоги Державної фінансової інспекції у Вінницькій області від 06.03.2014 р. № 02-03-28-14/1501та ухвалити в цій частині нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні представники апелянта повністю підтримали доводи викладені в апеляційній скарзі та просили її задовольнити .

Натомість, представники позивача проти доводів апеляційної скарги заперечили та просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, заслухавши думку учасників процесу, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, звертаючись до суду першої інстанції та на аргументацію адміністративного позову, позивач вказав на те, що під час проведення ревізії фінансово-господарської діяльності відділу освіти Козятинської районної державної адміністрації за період з 01.01.2011р. по 01.11.2013 р. Державною фінансовою інспекцією у Вінницькій області виявлено ряд порушення вимог чинного законодавства. Дані порушення відображені в акті ревізії від 28 січня 2014 року № 03-13/2.

Оскільки виявлені порушення не були повністю усунені, на адресу відповідача було направлено лист-вимогу про усунення виявлених порушень від 06.03.2014 р. № 02-03-28-14/1501, в якому повідомлялись обов`язкові для виконання вимоги про усунення порушень виявлених під час ревізії, а відтак, з урахування всіх уточнюючих позовних вимог, позивач і звернувся до суду першої інстанції щодо їх задоволення.

Задовольняючи уточнюючі позовні вимоги та враховуючи часткове визнання відповідачем позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач повністю довів правомірність вимог, а відтак дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог, а саме: п.п.5,8,9 листа - вимоги Державної фінансової інспекції у Вінницькій області від 06.03.2014 р. № 02-03-28-14/1501 .

Судова колегія апеляційної інстанції повністю погоджується з даним висновком суду першої інстанції та надаючи правову оцінку публічно- правовому спору, зазначає наступне.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, цим Законом, іншими законодавчими актами.

Згідно з положеннями частини 2 статті 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування. Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування та перевірок державних закупівель установлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до положень частини 7 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» органу державного фінансового контролю надається право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Частиною 10 вказаного Закону передбачено право позивача звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

При розгляді справи встановлено, що на виконання п. 1.2.1.1 Плану контрольно-ревізійної роботи на IV квартал 2013 року, посадовими особами Державної фінансової інспекції у Вінницькій області проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності відділу освіти Козятинської районної державної адміністрації за період 2011 - 2012 року та січень - жовтень 2013 року.

За результатам ревізії Державною фінансовою інспекцією у Вінницькій області складено Акт ревізії від 28 січня 2014 року № 03-13/2.

Оскільки, в ході контрольного заходу виявлені порушення не були повністю усунені, на адресу відповідача направлено лист-вимогу від 06.03.2014р. № 02-03-28-14/1501, в якому повідомлялися обов'язкові для виконання вимоги, про усунення порушень виявлених під час ревізії та надано відповідачу строк до 05.04.2014р. для надання інформації щодо вжитих заходів.

Однак, враховуючи те, що порушення, про які зазначалось у листі-вимозі від 06.03.2014р. № 02-03-28-14/1501, відповідачем повністю не були усунені, Державна фінансова інспекція у Вінницькій області звернулась до суду з адміністративним позовом про зобов'язання відділу освіти Козятинської районної державної адміністрації виконати законні вимоги Державної фінансової інспекції у Вінницькій області, викладені в листі-вимозі від 06.03.2014р. № 02-03-28-14/1501, а саме:

стягнути з осіб винних у незаконному нарахуванні та виплаті коштів в сумі 74553 грн. 09 коп. та перерахувати їх до районного бюджету за кодом бюджетної класифікації 21080500 "Інші надходження" на рахунок 31419535700007 відкритий в УДК в Козятинському районі, провести коригування зайво сплаченого єдиного соціального внеску в загальній сумі 27062 грн. 77 коп.;

забезпечити відшкодування за рахунок винних осіб нестачу основних засобів в сумі 22700 грн. 00 коп.;

стягнути з осіб винних у незаконному списанні продуктів харчування кошти на суму 4181 грн. 61 коп. та перерахувати їх до районного бюджету за кодом бюджетної класифікації 21080500 "Інші надходження" на рахунок 31419535700007 відкритий в УДК в Козятинському районі.

Дослідивши матеріали справи, судова колегія встановила, що рішенням 7 сесії 6 скликання Козятинської районної ради від 25.11.2011р. внесено зміни до штатного розпису Позашкільного навчально-виховного центру, згідно із якими, з 01.10.2011р. введено 5 одиниць керівників гуртків замість 5 одиниць спеціалістів.

Згідно із тарифікаційним списком на 01.09.2012р. Центру, працівники центру ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 протарифіковані на повну ставку на посадах "керівників гуртків".

З 01.10.2011р. по 01.11.2012 р. усі вищезазначені особи перебували на посадах керівників гуртків та були протарифіковані на повну ставку, що згідно із вимогами ст. 22 Закону України "Про позашкільну освіту" та п. 64 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої Міністерством освіти України від 15.04.1993р. № 102 означає, що тижневе педагогічне навантаження кожного складає 18 навчальних годин.

Однак, з журналів планування та обліку роботи, судом першої інстанції було вірно встановлено, що тижневе навантаження керівників гуртків Позашкільного навчально-виховного центру протягом періоду з 01.10.2011р. по 01.11.2012р. становило від 2 до 6 годин.

Таким чином, внаслідок вказаного порушення, керівникам гуртків виплачено заробітну плату за навантаження у 18 навчальних годин на тиждень, при значно меншому обсязі педагогічного навантаження.

Всього, за вищезазначений період, керівникам гуртків нараховано заробітної плати без законодавчо регламентованого 18 годинного тижневого навчального навантаження в загальній сумі 74553,09 грн., що в свою чергу призвело до зайвих нарахувань на заробітну плату та, як наслідок, до зайвого перерахування внесків до державних цільових фондів на загальну суму 27062,77 грн.

Однак, не погоджуючись з задоволенням позовної вимоги, зокрема п.5 листа-вимоги від 06.03.2014р. № 02-03-28-14/1501, апелянт вказує на те, що тижневе навантаження гурткової роботи(18 годин) було розподілено між п'ятьма керівниками гуртків, тому що працівники Центру , виконуючи основну роботу, виконували обов'язки керівників гуртків, що входило в 40- годинний робочий тиждень згідно з правилами трудового розпорядку відділу освіти, структурним підрозділом якого є Центр, натомість, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне.

Так, державну політику у сфері позашкільної освіти, її правові, соціально-економічні, а також організаційні, освітні та виховні засади визначає Закон України "Про позашкільну освіту".

Відповідно до частини першої статті 22 Закону України "Про позашкільну освіту", норма годин на одну тарифну ставку керівників гуртків, секцій, студій, клубів, творчих об'єднань позашкільного навчального закладу незалежно від підпорядкування, типу і форми власності, а також педагогічних працівників початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів (шкіл естетичного виховання) становить 18 навчальних годин на тиждень. Оплата роботи здійснюється відповідно до обсягу педагогічного навантаження.

Інструкцією про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої Міністерством освіти України від 15.04.1993р. № 102 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.05.1993р. за № 56, передбачені умови оплати праці, ставки заробітної плати, посадові оклади, які застосовуються при обчисленні заробітної плати таких категорій працівників, зокрема, як керівники гуртків.

Пунктом 63 даної Інструкції передбачено, що оплата праці педагогічних працівників установ і закладів освіти провадиться виходячи із встановлених ставок заробітної плати (посадових окладів) з урахуванням підвищень, фактичного обсягу педагогічної роботи, доплат та надбавок, що в даному випадку, відповідно до журналів планування та обліку роботи, тижневе навантаження керівників гуртків Позашкільного навчально-виховного центру протягом періоду з 01.10.2011р. по 01.11.2012р. становило від 2 до 6 годин, натомість, керівникам гуртків виплачено заробітну плату за навантаження у 18 навчальних годин на тиждень, при значно меншому обсязі педагогічного навантаження, а відтак, за вищезазначений період, керівникам гуртків нараховано заробітної плати без законодавчо регламентованого 18 годинного тижневого навчального навантаження в загальній сумі 74553,09 грн., що в свою чергу призвело до зайвих нарахувань на заробітну плату та, як наслідок, до зайвого перерахування внесків до державних цільових фондів на загальну суму 27062,77 грн., що повністю спростовує доводи апелянта в цій частині.

Що стосується доводів апелянта щодо скасування постанови суду першої інстанції в частині задоволенні позовних вимог, зокрема пункту 8 листа-вимоги Державної фінансової інспекції у Вінницькій області від 06.03.2014 р. № 02-03-28-14/1501, якою зобов'язано апелянта забезпечити відшкодування за рахунок винних осіб нестачу основних засобів в сумі 22700 грн. 00 коп., а зокрема до посилання апелянта на лист відділу освіти від 25.03.2014р. № 01-51/40, адресований голові Козятинської міської ради, з проханням надати дозвіл на списання котельні Флоріанівській СЗШ І-ІІІ ступенів (балансова вартість 9500,00 грн.), інвентарний номер 10310006, яка вичерпала свій ресурс і в подальшому до експлуатації не придатна, суд апеляційної інстанції ставиться критично, оскільки, як вірно зазначив суд першої інстанції та підтвердилось при апеляційному розгляді, вказаний лист датований березнем 2014 року, в той час, як ревізія проводилась в період з листопада 2013 року по січень 2014 року, а отже на момент її проведення будівля котельні повинна була бути в наявності.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 159 КАС України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм адміністративного процесуального права.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 198 та статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, судова колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Відділу освіти Козятинської районної державної адміністрації, - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 21 липня 2014 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 23 вересня 2014 року .

Головуючий Полотнянко Ю.П.

Судді Драчук Т. О.

ОСОБА_12