Ухвала суду № 40684384, 16.09.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 822/1586/14

Головуючий у 1-й інстанції: Козачок І.С.

Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Сушка О.О. Сторчака В. Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ТСЦ "Поділля" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТСЦ "Поділля" (далі - позивач) до Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 2 494 081 грн. , -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача в якому просив: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 25.06.2009 № 0000722310/0/1367, від 28.08.2009 № 0000722310/1/1777, від 09.11.2009 № 0000722310/2/2353, від 25.06.2009 № 0000732310/0/1368, від 28.08.2009 № 0000732310/1/1776, від 09.11.2009 № 0001172310/2/2352.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 01.07.2014 у задоволені позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що посадовими особами відповідача проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 24.02.2005 по 31.12.2008.

За результатами перевірки були виявлені порушення позивачем вимог пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5, пп.7.7.2 п.7.7, пп.7.9.1, пп. 7.9.2 п. 7.9 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94-ВР від 28.12.1994, пп.3.1.1 п.3.1 ст. 3, пп. 5.2.1 п.5.2 ст. 5, пп.7.3.1 п.7.3, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5, пп. 7.7.2 "б" п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997, п.1.15 ст.1, пп.8.1.2 п.8.1 ст. 8, ст.11 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" № 889-IV від 22.05.2003, ст.203, п.1,2 ст. 215, п.1 ст. 227, ст. 228, ст. 655, ст. 1134, ч.2 ст. 1135 ЦКУ, п.2 ст.166 ГКУ, п.2. ст. 11 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" № 448/96-ВР від 30.10.1996, п.3 ст.16, п.1 ст.17 Закону України "Про цінні папери і фондовий ринок" № 3480-IV від 23.02.2006.

Результати перевірки знайшли своє відображення в акті № 941/230/33363890 від 12.05.2009 на підставі якого прийняте податкове повідомлення-рішення від 25.06.2009 № 0000722310/0/1367, яким визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 247944,00 грн. та податкове повідомлення-рішення від 25.06.2009 № 0000732310/0/1368, яким визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 2 494081,00 грн.

У зв'язку з процедурою адміністративного оскарження позивачем вказаних рішень до Хмельницької МДПІ та ДПА у Хмельницькій області, останніми прийняті податкові повідомлення-рішення від 28.08.2009 № 0000722310/1/1777, № 0000732310/1/1776, від 09.11.2009 № 0000722310/2/2353, № 0001172310/2/2352, від 19.01.2010 № 0000722310/3/34, № 0001172310/3/35.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано документального підтвердження наявності згоди усіх учасників Договору № 01 (укладеного між ТОВ "ТСЦ Поділля", ТОВ "Коммандос" та ТОВ "Р-Квадрат Україна Дельта" про спільну діяльність по будівництву та експлуатації ТСЦ "Поділля" (далі - Договір № 01) на реалізацію торгівельних павільйонів третім особам.

Окрім цього, позивачем для ведення діяльності від імені та в інтересах учасників Договору № 1 було відкрито поточний рахунок в національній валюті №26000006483001 у АКБ „ТК Кредит", м. Київ.

Однак, як випливає з матеріалів виїзної планової перевірки Договору №01, рух коштів Договору № 1 здійснювався по власних розрахункових рахунках позивача. Отже, операції, пов'язані з нарахуванням відсотків банком за користування тимчасово вільними коштами на розрахункових рахунках ТОВ „ТСЦ Поділля", підлягають відображенню в бухгалтерському та податковому обліку саме ТОВ „ТСЦ Поділля".

Також у періоді, що перевірявся, позивачем придбані у ТОВ "Коммандос", та у подальшому реалізовані по Договору № 1 про сумісну діяльність цінні папери (облігації) без відповідного на те дозволу (ліцензії).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з таких підстав.

Як встановлено перевіркою та з'ясовано під час судового розгляду справи, що позивач самостійно задекларував валові доходи в сумі 22 259 764 грн.

Однак, перевіркою виявлене завищення валового доходу на суму 15 828 046 грн., в тому числі за рахунок:

заниження в сумі 5 234 287 грн., в тому числі в розрізі звітних періодів:

- за 2006 рік - в сумі 4 183 215 грн. (4 169 000 грн. - від операції з реалізації не емітованих (не власних) цінних паперів (облігацій) на адресу Договору про сумісну діяльність №01 від 04.10.2006 року; 14 215 грн. від операцій, пов'язаних із нарахуванням відсотків банком за користування тимчасово вільними коштами на розрахункових рахунках TOB „ТСЦ Поділля";

- за 2007 рік - в сумі 848 645 грн. (833 333 грн. - від операції із реалізації 50 металевих павільйонів на адресу TOB „Київоблбуд" згідно з укладеним договором про новацію від 12.04.2007 року; 15 312 грн. від операцій, пов'язаних із нарахуванням відсотків банком за користування тимчасово вільними коштами на розрахункових рахунках TOB „ТСЦ Поділля";

- за 2008 рік - 202 427 грн. (202187 грн. - до складу власного доходу не віднесено операції, пов'язані з отриманням доходів від продажу послуг (надходження грошових коштів за утримання торгових місць та 240 грн. - від операцій, пов'язаних із нарахуванням відсотків банком за користування тимчасово вільними коштами на розрахункових рахунках TOB „ТСЦ Поділля";

Завищення в сумі 21 062 333 грн., в тому числі:

- за 2007 рік - в сумі 4 169 000 грн. від операції з реалізації не емітованих (не власних) цінних паперів (облігацій) на адресу Договору про сумісну діяльність №01 від 04.10.2006. Вказану операцію проведено у IV кварталі 2006 року. Перевіркою поставлено до складу валових доходів по періоду виникнення, як фінансову допомогу. Платником відображено у складі доходів І кварталу 2007 року;

- за IV квартал 2008 року - в сумі 16 893 333 грн. (16 810 000 грн. - від операцій з реалізації 300 металевих павільйонів на адресу TOB „Р- Квадрат Україна Альфа" на загальну суму 15 183 000 грн. та операції з реалізації 100 металевих павільйонів на адресу TOB „Р-Квадрат Україна Менеджмент Консалтинг" на загальну суму 4 990 000 грн.; 83 333 грн. - знято за результатами перевірки як інші доходи, не підтверджені первинними документами (визнано позивачем як помилка).

Крім того, позивачем задекларовано валові витрати в сумі 22 259 457 грн.

Однак під час перевірки встановлено їх завищення в сумі 21 042 810 грн., в тому числі в розрізі звітних періодів:

- за І квартал 2007 року - в сумі 4 169 000 грн. - від операції з придбання не емітованих (не власних) цінних паперів (облігацій) від TOB „Командос". Не відображено у відокремленому обліку як операції з цінними паперами;

- за 2008 рік - в сумі 16 873 810 грн. (16 790 477 грн. - від операцій з придбання металевих павільйонів від Договору про сумісну діяльність №01 на загальну суму 20 148 572 грн.; 83 333 грн. - знято з інших витрат, як не підтверджені будь-якими первинними документами).

Згідно п. 5.1. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", чинного на час виникнення правовідносин, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до підпункту 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Водночас підпункт 5.3.9 п. 5.3 ст. 5. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачає, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Податковий кредит звітного періоду відповідно до підпункту 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (чинного на час виникнення правовідносин) визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.4.5 п. 7.4 тієї ж статті не підлягають включенню до складу податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, які не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а у разі імпорту робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Як встановлено перевіркою що відповідно до уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за квітень 2007 року, позивачем проведене коригування податкового зобов'язання та податкового кредиту.

Позивачем на підтвердження коригування надано договір субкомісії №1 від 24.03.2005 укладеного у м. Києві між TOB „Київоблбуд" - Комісіонером та TOB „ТСЦ Поділля" - Субкомісіонером. Предметом даного договору є доручення Комісіонера Субкомісіонеру на придбання товару - торгівельних павільйонів на ринках Хмельницької області.

При цьому, на виконання умов договору субкомісії „Київоблбуд" перераховано 1 000 000,00 грн. на розрахунковий рахунок позивача.

Для перевірки також був наданий Договір про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням (договір про новацію) від 12.04.2007 між TOB „Київоблбуд" та позивачем. Згідно з умов цього договору сторони замінюють зобов'язання позивача по договору комісії на зобов'язання за договором купівлі-продажу металевих торговельних павільйонів, які знаходяться у торговельно-сервісному центрі „Поділля" в кількості 50 шт., де TOB „Київоблбуд" виступає покупцем, а позивач продавцем.

Пунктом 3.3 вказаного договору зазначено, що грошові кошти в розмірі 1 000 000 грн., отримані від TOB „Київоблбуд" за договором комісії, продавець зараховує як проведену оплату за поставлений товар.

В Додатку до податкової декларації з податку на додану вартість позивачем зазначено, що податкову накладну, якою позивач скористався для формування податкового кредиту квітня 2007 року, виписано в квітні 2007 року. Разом з тим, первинних документів, що підтверджують формування податкового кредиту та які призвели до здійсненого коригування, до перевірки платником не надано.

Водночас позивачем безпідставно в листопаді 2008 року в порушення пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" завищено податковий кредит за рахунок віднесення до сум задекларованого по деклараціях обсягів придбання в сумі 16790477 грн. та податкового кредиту в сумі 3358095 грн. від взаємовідносин, які оформлені лише накладними.

Перевіркою встановлене фактичне документування вищевказаних операцій по регістрах бухгалтерського обліку, яке відображено бухгалтерськими проводками в порушення вимог до операцій з коштами, одержаними по договору комісії, обліку товарно-матеріальних цінностей та не дотримані вимоги цивільного законодавства на загальну суму 16 810 000 грн. (в ІV кварталі 2008 року).

04 жовтня 2006 року ТОВ „ТСЦ Поділля" виступило однією із сторін, які уклали договір про сумісну діяльність по будівництву та експлуатації торгівельно-сервісного центру „Поділля" №01 від 04.10.2006.

Згідно п.2.8 Договору №01 реєстрація договору, здійснення обліку, звітності, загальної організації і загального керівництва спільною діяльністю по реалізації договору, здійснення бухгалтерських та фінансових операцій, ведення окремого бухгалтерського та податкового обліку по спільній діяльності за договором покладається на сторону 1 - тобто на позивача.

Учасниками спільної діяльності для позивача була видана довіреність від 04.10.2006, підписана ТОВ „Коммандос", ТОВ „Р-Квадрат Україна Дельта". Цією довіреністю надано право: провести реєстрацію Договору №01 як платника податків та зборів, відкрити рахунки (в національній та іноземній валюті) в банківських установах України для ведення сумісної діяльності відповідно до умов Договору №01, вчиняти правочини із третіми особами від імені всіх учасників та виконувати зобов'язання від імені учасників договору відповідно до укладених правочинів, вчиняти інші дії, які прямо чи опосередковано випливають з умов Договору чи законодавства України та необхідні для досягнення мети учасників Договору №01. Для реалізації вказаних прав Уповноваженій особі - ТОВ „ТСЦ Поділля" надається право підпису необхідних документів.

Позивачем для ведення діяльності від імені та в інтересах учасників Договору № 1 було відкрито поточний рахунок в національній валюті №26000006483001 у АКБ „ТК Кредит", м. Київ.

Однак, як випливає з матеріалів виїзної планової перевірки Договору №01, рух коштів Договору № 1 здійснювався по власних розрахункових рахунках позивача. А тому, операції, пов'язані з нарахуванням відсотків банком за користування тимчасово вільними коштами на розрахункових рахунках позивача, підлягають відображенню в бухгалтерському та податковому обліку саме ТОВ „ТСЦ Поділля".

Окрім цього, як встановив суд першої інстанції, що під час перевірки позивачем не надано підтвердження виконання вимог порядку ведення бухгалтерського обліку, встановленого законодавством за господарськими відносинами в межах сумісної діяльності. Зазначене підтверджується також інформацією, яка викладена у Висновку № 3532/10-19/600/11-19 судово-економічної експертизи у справі.

У Висновку вказується на те, що експертом було заявлене клопотання про надання позивачем додаткових документів, а саме податкової звітності з податку на прибуток Договору № 1 про сумісну діяльність, фінансової звітності Договору № 1 про сумісну діяльність.

Суд першої інстанції встановив, що зазначене клопотання не було задоволене, зважаючи на що Висновок складався без урахування вказаних документів, а тому не був врахований судом першої інстанції.

Розділом 3 Договору № 01 передбачений розподіл результату спільної діяльності, відповідно до якого позивач після введення в експлуатацію Центру отримує у власність металеві, цегляні та скляні павільйони у кількості 1154 шт. ( із них 214 цегляних, 30 скляних ) а також всю інфраструктуру Центру відповідно до Додатку № 3 від 04.10.2006.

Відповідно до відомостей, отриманих від Хмельницької райдержадміністрації (лист від 16.03.2009 за № 1074), в першу чергу ринку "ТСЦ Поділля" прийнято в експлуатацію у червні 2008 відповідно до Акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 30.05.2008 затвердженого розпорядженням Хмельницької РДА №767/08-р від 27.06.2008.

Під час перевірки отримана відповідь за підписом генерального директора ТОВ "ТСЦ Поділля" від 17.04.2009 за № юв17.01/1 „Щодо додаткових угод та додатків до договору про сумісну діяльність по будівництву та експлуатації Торгово-сервісного центру „Поділля". У ній наведений перелік наявних додатків до Договору №01, які не містять згоди учасників Договору №01 на реалізацію торгівельних павільйонів.

Водночас, судом першої інстанції витребовувались документи що підтверджують наявність згоди усіх учасників Договору №01 на реалізацію торгівельних павільйонів третім особам, однак позивачем не були надані, тому суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність факту існування таких документів.

Натомість встановлено, що уповноваженою особою позивача проведені операції по передачі майна ТОВ „ТСЦ Поділля", яке знаходилось у спільній частковій власності учасників Договору №01, всупереч умовам Договору №01 без згоди всіх учасників, та відображено такі операції у відокремленому обліку за результатами спільної діяльності.

При цьому у періоді, що перевірявся, позивачем придбані у ТОВ "Коммандос", та у подальшому реалізовані Договору № 1 про сумісну діяльність цінні папери (облігації) без відповідного на те дозволу (ліцензії).

З акту перевірки вбачається, що оплата в сумі 4 169 000 грн. на рахунок ТОВ "Коммандос" здійснена після надходження коштів від Договору № 1 про сумісну діяльність. Відносини по зазначеній операції відображено по бухгалтерському обліку позивача бухгалтерською проводкою: Дт 68.6.1 „Розрахунки по спільній діяльності" - Кт 36.1 „Розрахунки з вітчизняними покупцями". Оплата проведена від Договору про сумісну діяльність №01 згідно з платіжними дорученнями та зафіксована по бухгалтерському обліку проводкою Дт 31.1 „Поточні рахунки в національній валюті" - Кт 36.1 „Розрахунки з вітчизняними покупцями" в сумі 4 169 000 грн.

Враховуючи те, що позивачем вчинений правочин з відчуження (продажу) Договору №01 не емітованих (не власних) цінних паперів без відповідного дозволу (ліцензії), кошти в розмірі 4 169000 грн., отримані внаслідок цього, включені до складу валового доходу як доходи з інших джерел, в тому числі, але не виключно, у вигляді суми фінансової допомоги.

Крім того, як видно з матеріалів справи, ТОВ „ТСЦ Поділля" не вівся відокремлений податковий облік фінансових результатів проведених операцій із цінними паперами, а Додаток К3 „Розрахунок фінансових операцій з цінними паперами та деривативами" до Декларації з податку на прибуток за відповідні звітні періоди до Хмельницької МДПІ не подано.

Водночас п. 3 ст. 165 Господарського кодексу України встановлено, що операції купівлі - продажу цінних паперів здійснюють їх емітенти, власники, а також торгівці цінними паперами - посередники у сфері випуску та обігу цінних паперів, а частиною 1 ст. 165 Господарського кодексу України обмежено коло джерел фінансування для придбання цінних паперів. Такі операції можуть здійснюватися суб'єктами господарювання тільки за рахунок коштів, що надходять у їх розпорядження після сплати податків та відсотків за банківський кредит „якщо інше не передбачено законом".

Відповідно до п.п.14.1.244 п. 14 ст. 14 ПК України товари - матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі земельні ділянки, земельні частки (паї), а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення.

Таким чином, цінний папір у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення, розглядається у ПК України як товар.

Підпунктом. 14.1.81. п. 14 ст. 14 ПК України визначено, що інвестиції - це господарські операції, які передбачають придбання основних засобів, нематеріальних активів, корпоративних прав та/або цінних паперів в обмін на кошти або майно. При цьому господарські операції, що передбачають придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів та/або інших фінансових інструментів, відносяться до фінансових інвестицій і можуть бути або прямими (внесення коштів або майна в обмін на корпоративні права, емітовані юридичною особою при їх розміщенні такою особою), або портфельними (купівля цінних паперів за кошти на фондовому ринку або біржовому товарному ринку). Під реінвестицією маються на увазі господарські операції, що передбачають здійснення капітальних або фінансових інвестицій за рахунок прибутку, отриманого від інвестиційних операцій.

Порядок оподаткування операцій особливого виду визначено ст. 153 ПК України. Норми п. 153.8 ст. 153 ПК України регулюють облік операцій з торгівлі цінними паперами, а також встановлюють окремі правила податкового обліку як для професійних учасників ринку (торговців цінними паперами), так і для інших платників податків у частині операцій, що здійснюються на фондових біржах. Крім того, норми п. 153.8 ст. 153 ПК України не поширюються на операції, що здійснюються платником податку - емітентом з розміщення корпоративних прав або інших цінних паперів, а також з їх зворотного викупу або погашення таким платником податку - емітентом. Операції з конвертації цінних паперів оподаткуванню не підлягають (п. 153.9 ст. 153 Податкового кодексу).

Облік результатів операцій з цінними паперами здійснюється платниками податку у додатку ЦП „Розрахунок фінансових результатів від операцій з торгівлі цінними паперами, деривативами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами" до податкової декларації з податку на прибуток.

Однак, як вказувалось вище позивачем до Декларації з податку на прибуток за відповідні звітні періоди відповідачу не подано обліку результатів операцій з цінними паперами.

Стосовно посилань позивача у своїй апеляційній скарзі на залишення поза увагою судом першої інстанції висновку № 3532/10-19/600/11-19 судово-економічної експертизи, то суд апеляційної інстанції визнає за необхідне вказати наступне.

Відповідно до п. 5 ст. 82 КАС України висновок експерта для суду не є обов'язковим, однак незгода суду з ним повинна бути вмотивована в постанові або ухвалі.

Згідно з п. 1 ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (п. 2 ст. 86 КАС України).

Суд першої інстанції не погодився з висновком судово-економічної експертизи, оскільки він складений без урахування документів податкової та фінансової звітності Договору №1 про сумісну діяльність, а саме податкової звітності з податку на прибуток Договору № 1 про сумісну діяльність та фінансової звітності Договору № 1 про сумісну діяльність.

Вказані обставини викладені судом першої інстанції в постанові від 01.07.2014, а тому колегія судів погоджується з таким висновком та вважає його вмотивованим.

На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволені адміністративного позову.

Оскільки доводи апеляційної скарги відповідача не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ТСЦ "Поділля", - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 липня 2014 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Ватаманюк Р.В.

Судді Сушко О.О.

Сторчак В. Ю.