Постанова № 40683910, 21.08.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 127/20438/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Кашпрук Г.М.

Суддя-доповідач: Сторчак В. Ю.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Сторчака В. Ю.

суддів: Ватаманюка Р.В., Мельник-Томенко Ж.М.

при секретарі: Копійчук О.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_4

представника відповідача (апелянта) - Павича О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 17 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання неправомірними дій щодо обмеження під час нарахування розміру пенсії за вислугою років та зобов'язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання неправомірними дій щодо обмеження під час нарахування розміру пенсії за вислугою років та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 17.03.2014 року адміністративний позов задоволено частково, а саме, визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці щодо відмови проводити нарахування пенсії позивачу із застосуванням коригування середньомісячного заробітку згідно коефіцієнту 1,51 відповідно до положень статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру»; зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці проводити позивачу нарахування пенсії із врахуванням положень статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру», виходячи із розрахунку 90 % від середнього заробітку із застосуванням коригування середньомісячного заробітку коефіцієнта 1.51, а також із врахуванням підвищення заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників, починаючи з 24.12.2008 року з урахуванням встановленого індексу інфляції. В решті вимог адміністративного позову відмовити.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, та просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі та просив колегію суддів їх задовольнити.

Позивач заперечив проти вимог апеляційної скарги, посилаючись на обгрунтованість висновків суду першої інстанції.

Представник третьої особи в судове засіданні не з"явився, не повідомивши суд про причини неприбуття. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином.

Відповідно до ч.8 ст. 177 КАС України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає апеляційному розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, позивача та представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, постановою Замостянського районного суду м. Вінниці від 02.03.2011 року по справі №2-а-83-11 визнано незаконними дії Управління Пенсійного фонду України у Замостянському районі м. Вінниці та Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області та зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Замостянському районі м. Вінниці здійснити з 24.12.2008 року перерахунок пенсії позивача з урахуванням виплачених на підставі постанови Замостянського районного суду м. Вінниці від 02.02.2007 року по справі № 2-а-395 щомісячної надбавки у розмірі 100 відсотків грошового забезпечення, що передбачена Указом Президента України № 173/2002 від 23.02.2002 року та надбавки за безперервну військову службу, встановлену Указом Президента України № 389/2003 від 05.05.2003 року, а також виходячи із розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Замостянському районі м. Вінниці виплатити заборгованість з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Під час виконання постанови суду, згідно листа Департамента праці і соціального захисту населення Вінницької міської ради надано листа № С-08-35954/08-432 від 19.02.2013 року, встановлено, що Управлінням Пенсійного фонду України у м. Вінниці ураховано виплати, передбачені положеннями статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» для обчислення середньомісячного заробітку, однак не застосовано коефіцієнт 1,51 для коригування цих виплат з 01.04.2006 року, що призвело до недоплати заборгованої суми заявникові з 24.12.2008 року. Зазначене слугувало зверненням позивача до суду з даним позовом.

За результатом розгляду справи, суд першої інстанції прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень частин 3 та 4 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру», розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за класні чини, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.

Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат на 60. Коригування зазначених виплат проводиться із застосуванням коефіцієнта загального підвищення розмірів посадового окладу, надбавок до нього за класний чин. Посадовий оклад, надбавки за класний чин і вислугу років під час призначення пенсії враховуються в розмірах, установлених на дату звернення за пенсією.

Відповідно до спільного листа Міністерства праці та соціальної політики України та Пенсійного фонду України № 221/0/7-06; № 2918/02-20 від 13.03.2006 року, надано роз'яснення щодо порядку коригування виплат, які включаються до заробітної плати під час обчислення пенсії військовим прокурорам. Даними роз'ясненнями визначено, що у заробіток для обчислення пенсії прокурорам включаються посадовий оклад, надбавки за класний чин та вислугу років у розмірах, установлених на день звільнення з роботи, та інші виплати за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на цей вид пенсії, поспіль перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на цій роботі. Коригування цих виплат проводиться із застосуванням коефіцієнта загального підвищення розмірів посадового окладу, надбавок до нього за класний чин. Посадовий оклад, надбавки за класний чин та вислугу років під час призначення пенсії враховуються в розмірах, установлених на день звільнення з роботи, що дає право на цей вид пенсії.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідно до норм чинного законодавства у сфері пенсійного забезпечення прокурорів, у тому числі військових прокурорів, коригування є обов'язковою умовою при обчисленні середньомісячного заробітку, що ураховується для розрахунку пенсії прокурору. Відтак, дана умова є обов'язковою для управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці при нарахуванні розміру пенсії позивачу незалежно від того, чи передбачена вона судовим рішенням.

Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Разом з тим, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду вважає за необхідне вказати на те, що суд першої інстанції, дійшовши обґрунтованого висновку про законність вимог позивача на перерахунок пенсії, але помилково застосував норми процесуального права, а саме: задовольняючи позов, суд першої інстанції не вірно визначив період часу, за який порушене право позивача підлягає відновленню, задовольняючи здійснити перерахунок пенсії позивачу з 24.12.2008 року.

Суд першої інстанції порушив вимоги ст. 99 КАС України, якою передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, враховуючи строки звернення до суду, визначені ч. 1, 2 ст. 99 КАС України, право позивача на перерахунок пенсії підлягає захисту з 28.02.2013 року, оскільки позов подано до суду 28.08.2013 року.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, та невідповідність висновків суду обставинам справи призвели до помилкового висновку суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову.

Враховуючи вимоги ст. 94 КАС України, судові витрати понесені позивачем підлягають поверненню у встановленому порядку відповідно до частини задоволених позовним вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 201, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці задовольнити частково.

Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 17 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання неправомірними дій щодо обмеження під час нарахування розміру пенсії за вислугою років та зобов'язання вчинити певні дії скасувати.

Адміністративний позов в частині зобов"язання Управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці проводити ОСОБА_4 нарахування пенсії із врахуванням положень статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру», виходячи із розрахунку 90 % від середнього заробітку із застосуванням коригування середньомісячного заробітку коефіцієнта 1.51, а також із врахуванням підвищення заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників, починаючи з 24.12.2008 року по 27.02.2013 року з урахуванням встановленого індексу інфляції залишити без розгляду.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці щодо відмови проводити нарахування пенсії ОСОБА_4 із застосуванням коригування середньомісячного заробітку згідно коефіцієнту 1,51 відповідно до положень статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру».

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці проводити ОСОБА_4 нарахування пенсії із врахуванням положень статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру», виходячи із розрахунку 90 % від середнього заробітку із застосуванням коригування середньомісячного заробітку коефіцієнта 1.51, а також із врахуванням підвищення заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників, починаючи з 28.02.2013 року з урахуванням встановленого індексу інфляції.

В решті вимог адміністративного позову відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_4 в рахунок понесених судових витрат по сплаті судового збору 17, 21 грн.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі "28" серпня 2014 р.

Головуючий Сторчак В. Ю.

Судді Ватаманюк Р.В.

Мельник-Томенко Ж. М.