Ухвала суду № 40682344, 24.09.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2014 року Справа № 876/10494/13 Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії :

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Коваля Р.Й., Судової-Хомюк Н.М.

за участі секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу регіонального відділення Фонду державного майна України по Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 05 липня 2013 року в адміністративній справі за позовом регіонального відділення Фонду державного майна України по Волинській області до реєстраційної служби Нововолинського міського управління юстиції Волинської області, третя особа державне підприємство «Нововолинський РМЗ», про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

встановив:

У травні 2013 року позивач регіональне відділення ФДМ України по Волинській області звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача реєстраційної служби Нововолинського МУЮ Волинської області, в якому просив : 1) визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про відмову в проведенні державної реєстрації прав та їх обтяжень від 30.04.2013 р. № 2109296; 2) зобов'язати відповідача провести державну реєстрацію права державної власності на об'єкт незавершеного будівництва - двоповерховий будинок, за адресою: Волинська область, м. Нововолинськ, вул. Львівська, 10, за державою в особі позивача та видати витяг з Реєстру прав власності.

Відповідач в суді першої інстанції позовних вимог не визнав, подав заперечення, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 05.07.2013 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

З цією постановою суду не погодився позивач і оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що постанова суду першої інстанції є незаконна, прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права та з невідповідністю висновків суду обставинам справи, а тому постанова суду підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що підготовка об'єкта до приватизації здійснюється відповідно до Закону України «Про приватизацію державного майна», Закону України «Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва», Положення про порядок приватизації об'єктів незавершеного будівництва, затвердженого наказом ФДМУ від 02.04.2012 № 438. Зокрема, відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону України «Про приватизацію державного майна» відмова в приватизації можлива тільки у випадках, коли: підприємство, що пропонується приватизувати, перебуває у процесі ліквідації; законодавством встановлено обмеження щодо приватизації цього підприємства; відсутні необхідні документи, що подаються разом із пропозиціями стосовно включення об'єкта до переліку; об'єкт приватизації знаходиться в заповідній зоні, або розташований у прибережних захисних смугах морів, річок, озер на відстані ближче ніж 100 метрів від них. Отже, звертає увагу апелянт, що законом встановлено вичерпний перелік підстав, згідно яких може бути відмовлено в приватизації. Згідно із пунктами 1, 3 статті 7 цього Закону, державну політику в сфері приватизації здійснюють Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим, що становлять єдину систему державних органів приватизації в Україні. Державні органи приватизації у межах своєї компетенції здійснюють повноваження власника державного майна у процесі приватизації та продають майно, що перебуває у державній власності, в процесі його приватизації, включаючи майно ліквідованих підприємств, об'єкти незавершеного будівництва та колишнє військове майно. Однак, на думку апелянта, суд першої інстанції безпідставно не врахував вищенаведених законодавчих положень.

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції від 05.07.2013 р. та прийняти нову постанову, якою задоволити позовні вимоги.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави і межі апеляційної скарги, вважає, що таку апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 28.03.2013 р. позивач РВ ФДМ України по Волинській області звернувся до відповідача Реєстраційної служби Нововолинського МУЮ Волинської області з заявою про оформлення права власності за державою в особі РВ ФДМ України по Волинській області на об'єкт незавершеного будівництва - двоповерховий будинок за адресою : Волинська область, м. Нововолинськ, вул. Львівська, 10, що підлягає приватизації шляхом продажу на аукціоні разом із земельною ділянкою (а.с.11).

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Нововолинського МУЮ Волинської області від 30 квітня 2013 року № 210296 відмовлено у державній реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва - двоповерховий будинок за адресою: Волинська область, м. Нововолинськ, вул. Львівська, 10 (а.с.12).

Суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції щодо безпідставності позовних вимог.

Так, судом першої інстанції вірно враховано, що відповідно до ч. 1, 2 ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

У випадках, передбачених законодавством України, державна реєстрація прав проводиться після технічної інвентаризації об'єкта нерухомого майна, права стосовно якого підлягають державній реєстрації (ч. 3 ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Пунктами 72, 73 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затв. постановою КМ України від 22.06.2011 р. № 703 (в редакції на момент спірних правовідносин) передбачено, що державна реєстрація права власності на об'єкт незавершеного будівництва проводиться у порядку, встановленому для державної реєстрації прав щодо нерухомого майна, право власності на яке заявлено вперше, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Державна реєстрація права власності на об'єкт незавершеного будівництва проводиться за наявності державної реєстрації речового права на земельну ділянку, на якій розташований такий об'єкт, за заінтересованою особою. У разі проведення державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва заінтересованою особою є особа, яка здійснює його будівництво.

Відповідно до п. 74 цього Порядку, для проведення державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва заявник подає: 1) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку; 1-1) витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (у разі, коли в документі, що посвідчує речове право на земельну ділянку, відсутні відомості про її кадастровий номер); 2) документ, що відповідно до законодавства надає право на виконання будівельних робіт; 3) документи, що зазначені у пункті 28 цього Порядку.

Пунктом 29 Порядку визначено, що для проведення державної реєстрації права власності на новозбудований чи реконструйований об'єкт нерухомого майна заявник, крім документів, що зазначені у пунктах 27 і 28 цього Порядку, подає органові державної реєстрації прав технічний паспорт на такий об'єкт.

Із матеріалів справи видно та враховано судом першої інстанції, що в досліджуваному процесі державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва позивач не надав технічного паспорту на об'єкт незавершеного будівництва або інших документів, що підтверджують технічні характеристики майна та дозволу на будівництво.

Відповідно до статті 22 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у разі якщо документи для державної реєстрації прав та їх обтяжень подано не в повному обсязі, передбаченому нормативно-правовими актами, державний реєстратор у строк, встановлений частинами п'ятою, сьомою і восьмою статті 15 цього Закону для розгляду заявлених прав, приймає рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень і письмово повідомляє про це заявника. Якщо заявник протягом п'яти робочих днів після отримання письмового повідомлення виконав вимоги державного реєстратора, загальний строк розгляду заявленого права продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення. У разі невиконання зазначених вимог державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Таким чином, оскільки позивач у визначений строк не надав державному реєстратору Нововолинського МУЮ повного пакету документів, як того вимагають норми чинного законодавства, тому Державний реєстратор правомірно відмовив позивачу у реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва - двоповерховий будинок, за адресою: Волинська область, м. Нововолинськ, вул. Львівська, 10.

Крім цього, суд апеляційної інстанції вважає безпідставним покликання апелянта у розглядуваному спорі на законодавчі норми, які регулюють питання приватизації майна, оскільки у спірних правовідносинах щодо правомірності дій і рішень відповідача реєстраційної служби Нововолинського МУЮ Волинської області, підлягають до застосування визначені судом першої інстанції спеціальні правові норми, які регулюють питання щодо державної реєстрації прав на об'єкт незавершеного будівництва.

З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи всебічно і об'єктивно встановлено обставини справи, висновки суду відповідають обставинам справи, постанова суду від 05.07.2013 р. винесена з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому немає підстав для її скасування.

Керуючись ст.ст. 41 ч. 1, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу регіонального відділення Фонду державного майна України по Волинській області - залишити без задоволення.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 05 липня 2013 року в адміністративній справі за позовом регіонального відділення Фонду державного майна України по Волинській області до реєстраційної служби Нововолинського міського управління юстиції Волинської області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: В.В. Гуляк

Судді: Р.Й. Коваль

Н.М. Судова-Хомюк