Постанова № 40682238, 18.09.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2014 року Справа № 876/12154/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.

суддів: Большакової О.О., Макарика В.Я.

за участю секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Львові Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10.09.2013 р. по справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Львівський локомотиворемонтний завод" до Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправними дій та зобов"язання вчинити певні дії,-

встановив:

29.05.2013 року позивач - Приватне акціонерне товариство «Львівській локомотиворемонтний завод» звернулось до суду із адміністративним позовом до відповідача - Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові міжрегіонального Головного управління Міндоходів про визнання протиправними дій та зобов"язання вчинити певні дії.

У позовній заяві, із урахуванням заяви про зміну предмета позову, позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові міжрегіонального Головного управління Міндоходів щодо нарахування Приватному акціонерному товариству «Львівській локомотиворемонтний завод» пені в розмірі 28489,36 грн;

- визнати протиправними дії Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові міжрегіонального Головного управління Міндоходів щодо зарахування до бюджету суми пені по податку на додану вартість в розмірі 28063,85 грн. та пені по податку на прибуток підприємства в розмірі 425,51 грн. із суми поточного платежу по податку на додану вартість за грудень 2012 року;

- зобов'язати Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Львові міжрегіонального Головного управління Міндоходів зарахувати 28489,36 грн. в рахунок майбутніх платежів Приватного акціонерного товариства «Львівській локомотиворемонтний завод» по податку на додану вартість.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем самостійно зараховано до бюджету суми пені по податку на додану вартість в розмірі 28063,85 грн. та пені по податку на прибуток підприємств в розмірі 425,51 грн. із суми поточного платежу по податку на додану вартість за грудень 2012 року в розмірі 29000,00 грн. У листі СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Львові ДПС № 15096/33-00/1570 від 17.12.2012 року зазначено, що вищезазначену пеню нараховано на виконання п.п. 129.1.2. п. 129.1. ст. 129 ПК України. Про обов'язок сплати платником податків сум пені зазначено у відповідних формах податкового повідомлення - рішення, які вручаються платнику під розписку. Крім цього, у прийнятих податковим органом податкових повідомленнях - рішеннях № 0001372301/16027 та № 0001382301/16033 від 11.08.2011 року відсутні будь-які відомості про нарахування пені. В період за який позивачу нараховано вказану пеню, діяли норми Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а не Податкового кодексу України. Норми вищезазначеного Закону не передбачали можливості нарахування пені за період заниження податкового зобов'язання, а відтак, нарахована пеня в розмірі 28489,36 грн., на думку позивача, є протиправною.

З врахування вищезазначеного, позивач вважає дії відповідача протиправними щодо зарахування до бюджету суми пені по ПДВ в розмірі 28063,85 грн. та пені по податку на прибуток підприємств в розмір 425,51 грн. із суми поточного платежу по ПДВ за грудень 2012 року в розмірі 29000,00 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10.09.2013 р. адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправними дії Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові міжрегіонального Головного управління Міндоходів щодо нарахування Приватного акціонерного товариства «Львівській локомотиворемонтний завод» пені в розмірі 28489,36 грн.

Визнано протиправними дії Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові міжрегіонального Головного управління Міндоходів щодо зарахування до бюджету суми пені по податку на додану вартість в розмірі 28063,85 грн. та пені по податку на прибуток підприємства в розмірі 425,51 грн. із суми поточного платежу по податку на додану вартість за грудень 2012 року.

Зобов'язано Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові міжрегіонального Головного управління Міндоходів зарахувати 28489,36 грн. в рахунок майбутніх платежів Приватного акціонерного товариства «Львівській локомотиворемонтний завод» по податку на додану вартість.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача відсутні правові підстави нарахування позивачу пені, оскільки момент початку нарахування пені, в розумінні п.п. 129.1.2. п. 129.1. ст. 129 ПК України, визначається у день настання строку погашення грошового зобов'язання, яке позивачем погашено у встановлений законом строк, що підтверджується належними та допустимими доказами.

З наявного у справі розрахунку пені, обчисленої на виявлені органах ДПС суми заниження податкових зобов'язань позивача вбачається, що позивачу нараховано пеню за період з січня по грудень 2010 року, тобто за період коли Податковий кодекс України не набрав чинності, що, у свою чергу, виключає можливість нарахування позивачу пені на підставі статті 129 Податкового кодексу України.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зокрема посилається на те, що вчинення платниками податків, згідно п. 109.2. ст. 109 ПК України, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Апелянт зазначає, що фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з ПК України та іншими законами, у тому числі у вигляді (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Так, якщо податковим законодавством, чинним до 01.11.2011 року, подія, факт визначались як правопорушення, за вчинення якого застосовувалась юридична відповідальність, і в новому законодавчому акті ця ж подія, факт визначається як правопорушення, за вчинення якого також визначається як правопорушення, за вчинення якого застосовується юридична відповідальність, то застосовується відповідальність, яка є чинною на момент її застосування. У зв'язку із втратою чинності 01.01.2011 року Закону України «Про систему оподаткування» і введенням у дію ПК України, за порушення, вчинені платниками податків до набрання ним чинності, за результатами перевірок, проведених з 01.01.2011 року, застосовується відповідальність передбачена ПК України.

Згідно п.п. 129.1.2. п. 129.1. ст. 129 ПК України, нарахування пені розпочинається у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Відтак, на думку апелянта, нарахування пені в сумі 28489,36 грн. проведено відповідно до чинного законодавства.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи наступні обставини.

Так, 03.08.2011 року СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Львові проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року. За результатами проведеної перевірки складено акт № 912/23-2/00740599 (а.с.29-43).

11.08.2011 року СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Львові прийнято податкове повідомлення - рішення № 0001372301/16027, яким згідно п.п. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54 Податкового кодексу України, на підставі акта перевірки № 912/23-2/00740599 від 11.08.2011 року, встановлено порушення п. 1.7. ст. 1, п.п. 7.2.1., п.п. 7.2.3. та п.п. 7.2.6. п. 7.2., п.п. 7.4.1., п.п. 7.4.5. п. 7.4., п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у зв'язку з чим позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість, усього 234547,92 грн., в тому числі за основним платежем - 187638,33 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 46909,59 грн. (а.с.7).

11.08.2011 року СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Львові ДПС прийнято податкове повідомлення - рішення № 0001382301/16033, яким згідно п.п. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54 Податкового кодексу України, на підставі акта перевірки № 912/23-2/00740599 від 11.08.2011 року, встановлено порушення п.п. 8.1.2. , п.п. 8.1.4. п. 8.1.,п.п. 8.2.2. п. 8.2., п.п. 8.6.1. п. 8.6. ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у зв'язку з чим позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на прибуток підприємств, усього 2758,00 грн., в тому числі за основним платежем - 2757,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1,00 грн. (а.с.6).

Позивач платіжним дорученням № 5034 від 11.08.2011 року проведено сплату податку на додану вартість в сумі 234547,92 грн. з призначенням платежу - сплата ПДВ, в тому числі основного платежу в сумі 187638,33 грн., фінансових санкцій - 46909,59 грн. (а.с.8). Крім того, платіжним дорученням № 5035 від 11.08.2011 року проведено сплату податку на прибуток в сумі 2758,00 грн., за призначенням платежу - сплата податку на прибуток, в тому числі, основного платежу в сумі 2757,00грн., штрафних санкцій - 1,00 грн., згідно акту перевірки № 912/23-2/00740599 (а.с.9).

Згідно листа СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Львові ДПС № 6222/33-00/834 від 24.04.2013 року, на виконання п.п. 129.1.2. п. 129.1. ст. 129 Податкового кодексу України, підприємству нараховано пеню по ПДВ в розмірі 28063,85 грн. та по податку на прибуток підприємств в розмірі 425,51 грн., обчисленої на підставі винесених податкових повідомлень - рішень форми «Р» від 11.08.2011 року № 0001372301/16027 та № 0001382301/16033 на підставі акту планової виїзної перевірки № 912/23-2/00740599 від 03.08.2011 року (а.с.5).

З доданого до вищезазначеного листа податкового органу розрахунку пені, обчисленої на виявлені органом ДПС суми заниження податкових зобов'язань по підприємству позивача вбачається, що вказана пеня позивачу розрахована за період з січня по грудень 2010 року.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, колегія суддів виходить з наступного.

Так, відповідно до п. 109.2 ст. 109 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (надалі - ПК України), вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену Кодексом та іншими законами України.

Слід зазначити, що Кодексом визначено такі види юридичної відповідальності за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, як: фінансова, адміністративна, кримінальна (ст.111 ПК України).

При цьому податковими правопорушеннями с протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

До осіб, які притягаються до відповідальності за вчинення правопорушень у зазначеній сфері, згідно зі статтею 110 ПК України належать: платники податків, податкові агенти та/або посадові особи платників податків, податкових агентів.

Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з ПК України та іншими законами, у т. ч. у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені (п.п.111.2 ст. 111 ПК України).

Згідно п.п. 14.1.162 п. 14.1. ст. 14 ПК України, пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Відповідно до п.п. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Варто врахувати, що у зв'язку із втратою чинності 01.01.2011 р. Закону України від 25.06.1991 № 1251-XII "Про систему оподаткування" і введенням у дію Податкового кодексу України - за порушення, вчинені платниками податків до набрання ним чинності, за результатами перевірок, проведених з 01.01.2011 р. застосовується відповідальність, передбачена ПК України. Тобто, за порушення, встановлені з 01.01.2011 р. нараховується пеня, відповідно до норм Кодексу.

Відповідно до п.п. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПК України, пеня нараховується у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Як наслідок, СДПІ по роботі з ВПП у м. Львові ДПС нараховано пеню в сумі 28 489,36 грн. у відповідності до вимог чинного законодавства.

Відповідно до п. 87.9 ст. 87 ПК України, у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Порядок ведення органами ДПС оперативного обліку платежів до бюджету регламентується Інструкцією, затвердженою наказом ДПА України від 18.07.2005 р. № 276 та зареєстрованої у Мін'юсті 02.08.2005 р. за № 843/11123 (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з вимогами вказаної Інструкції, оперативний облік платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС здійснюється з використанням автоматизованої інформаційної системи «Облік податків та платежів», яка забезпечує єдиний технологічний процес уведення, обробки та контролю нарахованих та сплачених сум.

Судом першої інстанції не взято до уваги те, що відповідно до п. 63.12 ст. 63 ПК України, інформація, що збирається, використовується та формується органами державної податкової служби у зв'язку з обліком платників податків, вноситься до інформаційних баз даних і використовується з урахуванням обмежень, передбачених для податкової інформації з обмеженим доступом. Пунктом 74.2 ст. 74 ПК України передбачено, що зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Відтак, СДПІ по роботі з ВПП у м. Львові ДПС (СДПІ з ОВП у м. Львові МГУ Міндоходів) не здійснювала перерозподіл (зміну призначення) платежів позивача до бюджету, оскільки кошти зараховувались в автоматичному режимі в рахунок погашення наявної на дату сплати заборгованості, відповідно до п. 87.9 ст. 87 ПК України.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Підсумовуючи наведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що податковий орган при прийнятті рішення про нарахування пені діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та нормами Податкового кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції не виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин не вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення, яке підлягає до скасування.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд -

постановив:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління Міндоходів задовольнити, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10.09.2013 р. по справі № 813/4225/13-а - скасувати.

У задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства "Львівський локомотиворемонтний завод" до Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправними дій та зобов"язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя І.В. Глушко

Судді О.О. Большакова

В.Я. Макарик

Постанова складена в повному обсязі 22.09.2014 року.