Ухвала суду № 40681783, 25.09.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/4728/14 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І. О. Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

25 вересня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Беспалова О. О.

суддів: Грибан І. О., Губської О. А.

за участю секретаря: Тур В. В.

представників позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3, представників відповідача ОСОБА_4, ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Міністерства аграрної політики та продовольства України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 червня 2014 р. у справі за адміністративним позовом Державної фінансової інспекції України до Міністерства аграрної політики та продовольства України про зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

Державна фінансова інспекція України звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міністерства аграрної політики та продовольства України про зобов'язання виконати пункти 2, 3 8 вимоги від 16.08.2013 р. № 07-14/887.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 червня 2014 р. позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, постановити нове рішення, яким позовні вимоги залишити без задоволення у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, посадовими особами Державної фінансової інспекції України проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Міністерства аграрної політики та продовольства України за 2011-2012 роки та завершений звітний період 2013 року.

Результати ревізії відображено в акті від 23.07.2013 № 07-21/45.

16.08.2013 р. Державною фінансовою інспекцією України було направлено Міністерству аграрної політики та продовольства України розпорядження про зупинення операцій з бюджетними коштами від 16.08.2013 р. № 3.

16.08.2013 р. Державною фінансовою інспекцією України було направлено Міністерству аграрної політики та продовольства України вимогу від №07-14/887 про усунення порушень.

Не погоджуючись з п.п. 2, 3, 8 вимоги, Міністерство аграрної політики та продовольства України звернулося до суду з позовом про їх скасування.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 листопада 2013 року у справі № 826/13804/13-а позов було задоволено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2014 р. постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.11.2013 р. скасовано та прийнято нову, якою у задоволенні позову Міністерства аграрної політики та продовольства України до Державної фінансової інспекції України відмовлено.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до положень Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26 січня 1993 року №2939-ХІІ, в редакції чинній на момент проведення ревізії), яким визначено статус державної контрольно-ревізійної служби в Україні, її функції та правові основи діяльності, закріплено, що головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.

Відповідно до п. 6 Положення про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 23 квітня 2011 року № 499/2011, Держфінінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Так колегією суддів береться до уваги, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2014 р. визнано пункти 2, 3 вимоги правомірними та встановлено, що дії чи бездіяльність відповідача спонукали третіх осіб до спричинення збитків, які підлягають стягненню з:

- ЗАТ «Інститут інноваційного провайдингу УААН» (за договорами від 29.08.2011 р. № 157/11, від 29.08.2011 р. № 157/12/05-05 та від 28.08.2012 р. № 57/13) на суму 78 850 грн.;

-ДП «Агроінвест» (за договорами від 29.08.2011 р. № 44/41, № 44/42, № 44/43, від 28.08.2012 р. № 44/44, № 44/45, № 44/46, від 22.11.2012 р. № 44/48, від 03.12.2012 р. № 44/47) на суму 156 200 грн.;

- ННЦ «Інститут механізації та електрифікації сільського господарства» НААНУ (за договорами від 29.08.2011 р. № 85/10, від 29.08.2012 р. № 85/11 та від 29.08.2011 р. № 85/12) на суму 14 462,07 грн.;

- Інституту сільського господарства Полісся НААНУ (за договорами від 17.09.2012 р. № 89 та № 90) на суму 88 000 грн.;

- Інституту водних проблем і меліорації НААНУ (за договорами від 17.09.2012 р. № № 32 - 36) на суму 716 031,00 грн.;

- ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії ім. О.Н. Соколовського» (за договорами від 17.09.2012 р. № № 20 - 31 та № 68) на суму 256 094,37 грн.;

- ДП «НВП «Плодвинконсерв» (за договорами від 17.09.2012 р. № № 69, 70, 71 та 72) на суму 885 210 грн.;

- Придністровської дослідної станції садівництва Інституту садівництва НААНУ (за договорами від 17.09.2012 р. №№ 13, 14, 15 та 16) на суму 25 165,61 грн.;

- Національного інституту винограду і вина «Магарач» (за договором від 17.09.2012 р. № 57) на суму 75 000 грн.;

- ННЦ «Інститут виноградарства і виноробства ім. В.Є. Таїрова» (за договорами від 17.09.2012 р. № № 58, 59, 60, 61, 62, 63, 64, 65, 66 та 67) на суму 800 000 гривень.

- ДП «Агроінвест» ( за договором від 19.09.2011 року № 24 Г) на суму 376 421,90 грн.

В апеляційній скарзі відповідачем викладені доводи, спрямовані на заперечення правомірності п. п. 2, 3 вимоги.

Натомість, колегія суддів зауважує, що у відповідності до частини першої статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Жодних доказів виконання вказаних пунктів чи вчинення дій, направлених на їх виконання, апелянтом в суді апеляційної інстанції не надано, а тому апеляційна скарга в цій частині задоволенню не підлягає.

Також, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2014 р. визнано пункт 8 вимоги правомірним та встановлено, що на порушення вимог абз. 2, п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.2010 р. № 764, п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 06.06.2011 р. № 593 та п. 4 наказу Міністерства від 08.09.2010 р. № 549 Міністерством не вжито заходів щодо включення ПАТ «Державної продовольчо-зернової корпорації» до Переліку об'єктів державної власності, що не підлягають приватизації, визначеного Законом України від 07.07.1999 р. №847-ХІV, у зв'язку з чим вимагається відповідно до п. 3 Положення про порядок подання пропозицій щодо внесення змін до Переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, затвердженого наказом Міністерства економіки України, Фонду державного майна України, Державного комітету статистики України від 26.06.2007 р. № 200/1047/180 та розпорядженням Антимонопольного комітету України від 26.06.2007 р. № 287-р, подати до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Фонду державного майна України та Антимонопольного комітету України пропозиції стосовно включенням ПАТ «Державної продовольчо-зернової корпорації» до переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації».

В судовому засіданні 25.09.2014 р. відповідачем надано колегії суддів лист відповідача від 14.08.2014 р. № 37-27-4-9/12363 «Щодо погодження проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», адресований Міністерству економічного розвитку і торгівлі України, та лист Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 3212-06/24871-03 від 22.07.2014 р. «Щодо законопроекту», адресований Фонду державного майна України, Міністерству юстиції України, Міністерству фінансів України та відповідачу.

З вказаних листів вбачається, що відповідачем здійснено погодження зазначеного законопроекту з певними зауваженнями, що не стосуються спірних правовідносин.

В судовому засіданні 25.09.2014 р. позивач зазначив, що такі дії можна вважати виконанням п. 8 вимоги за умови надіслання на адресу позивача відповідної інформації, натомість, відповідач позивачу жодного документального підтвердження вчинення дій на виконання п. 8 вимоги не надав.

Колегія суддів з цього приводу зазначає наступне.

Відповідно до абз. 2 ст. 15 Закону № 2939 законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.

Відповідно до п. 46, 47 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 р. № 550, про усунення виявлених ревізією фактів порушення законодавства цей об'єкт контролю у строк, визначений вимогою про їх усунення, повинен інформувати відповідний контролюючий орган з поданням завірених копій первинних, розпорядчих та інших документів, що підтверджують усунення порушень.

Про результати ревізії, якою виявлено порушення законів та інших нормативно-правових актів, у визначені в пункті 46 цього Порядку строки інформуються органи управління об'єкта контролю та за необхідності відповідні органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Аналізуючи дану норму, колегія суддів приходить до висновку, що виконання п. 8 вимоги відповідачем знаходиться на незавершеній стадії, зважаючи на норми законодавства, які зобов'язують останнього інформувати відповідний контролюючий орган з поданням завірених копій первинних, розпорядчих та інших документів, що підтверджують усунення порушень, а тому апеляційна скарга в цій частині задоволенню не підлягає.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги не спростовують позиції суду першої інстанції.

Згідно статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Міністерства аграрної політики та продовольства України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 червня 2014 р. у справі за адміністративним позовом Державної фінансової інспекції України до Міністерства аграрної політики та продовольства України про зобов'язання вчинити дії залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 червня 2014 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя О. О. БеспаловСуддя І. О. ГрибанСуддя О. А. Губська (Повний текст ухвали виготовлено 30.09.2014 року)

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Грибан І.О.

Губська О.А.