Постанова № 40681752, 26.09.2014, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2014 року Справа №908/558/14

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Ільїн О.В., суддя Россолов В.В.

при секретарі Голозубовій О.І.

за участю представників:

позивач - не з'явився

1-й відповідач - не з'явився;

2-й відповідач - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. №2616З/1-35) на ухвалу господарського суду Запорізької області від 26 червня 2014 року по справі №908/558/14

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя

до 1. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Запоріжжя

2. Публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк", м. Київ

про стягнення 67610,21 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 26 червня 2014 року по справі №908/558/14 (суддя Дроздова С.С.) направлено матеріали справи за підсудністю до господарського суду м. Києва.

Позивач з ухвалою господарського суду не погодився, звернувся до апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій, посилаючись на неповне з'ясуванням обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати, передати матеріали справи за підсудністю до господарського суду Запорізької області.

У судове засідання учасники процесу не з'явились, повноважних представників до суду не направили, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином ухвалою суду.

Перший відповідач відзиву на апеляційну скаргу не надав.

Другий відповідач надіслав відзив на скаргу, в якому зазначив, що вважає ухвалу такою, що винесена без порушень норм процесуального права, а скаргу - такою, що не підлягає задоволенню.

У відзиві зазначає, що твердження позивача, викладені у скарзі, є неспроможними і ґрунтуються на припущеннях.

Враховуючи належне повідомлення учасників процесу про час та місце засідання суду, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційні скарги за їх відсутності за наявними матеріалами у справі.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач, ФОП ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до відповідачів - ФОП ОСОБА_2, ПАТ "Кредитпромбанк" про стягнення з відповідачів солідарно боргу за невиконання договору підряду у сумі 100 грн. та про стягнення з ПАТ «Кредитпромбанк» на користь позивача основної заборгованості за договором підряду з урахуванням інфляційних втрат у розмірі 60440 грн., три відсотки річних у розмірі 2094,84 грн., пеню у розмірі 5075,37 грн., загалом 67610,21 грн.

Ухвалою від 25.02.2014 року господарський суд Запорізької області прийняв справу до провадження та призначив її до розгляду на 20.03.2014 о 10:30 год.

У процесі розгляду справи, на підставі клопотання ПАТ "Кредитпромбанк" про передачу справи за підсудністю, суд першої інстанції ухвалою від 26.06.2014 р. матеріали справи передав за підсудністю до господарського суду м. Києва.

При винесенні оскаржуваної ухвали місцевий господарський суд виходив з того, що належним відповідачем по справі є лише ПАТ "Кредитпромбанк", розташований за адресою: м. Київ, бульвар Дружби народів, 38, то вказана справа не підсудна даному господарському суду і на підставі ст. 17 ГПК України підлягає розгляду господарським судом м. Києва.

Проте, з висновками суду першої інстанції в частині передачі матеріалів справи за підсудністю до господарського суду м. Києва, колегія суддів не може погодитись та вважає ухвалу в цій частині незаконною і винесеною з порушенням норм процесуального законодавства.

Відповідно до статей 13, 15 Господарського процесуального кодексу України підсудність справ визначається за предметними і територіальними ознаками. Виняток з цього правила становить виключна підсудність справ.

У відповідності до ч. 3 статті 15 Господарського процесуального кодексу України справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.

Тому, господарським судом Запорізької області правомірно та з дотриманням правил підсудності, встановлених чинним законодавством України, було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі.

Порядок розмежування компетенції стосовно розгляду справ між окремими господарськими судами визначено у статтях 15-17 ГПК України.

Стосовно спорів, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів, справи у спорах про визнання договорів недійсними розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо (стаття 15 ГПК України).

Згідно частини 3 цієї ж статті справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного із відповідачів за вибором позивача.

Оскільки ФОП ОСОБА_1 у позовній заяві визначив у якості відповідачів -ФОП ОСОБА_2 (місцезнаходження: м. Запоріжжя) та ПАТ «Кредитпромбанк» (місцезнаходження: м. Київ), то користуючись правом, передбаченим ч. 3. ст. 15 ГПК України, позивач на власний розсуд звернувся із позовом до суду за місцезнаходженням першого відповідача, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що відноситься до територіальної підсудності господарського суду Запорізької області.

Як зазначає позивач у скарзі, суд першої інстанції, задовольняючи клопотання ПАТ «Кредитпромбанк» про передачу справи за підсудністю до господарського суду м. Києва, передчасно дійшов висновку про припинення договору поруки, відсутність правовідносин між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2, встановлених ст. ст. 553-556 Цивільного кодексу України, відсутність предмету спору, і як наслідок, про неможливість ФОП ОСОБА_2 бути стороною у даній справі.

Отже, вирішення питання про припинення між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 правовідносин за договором поруки може відбуватися лише в межах заявлених позовних вимог та шляхом вирішення спору по суті, шляхом прийняття відповідного судового рішення.

Тобто, господарський суд передчасно - до постановлення судового рішення по даній справи встановив обставини, які можуть бути вирішені лише за результатами розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України.

В силу положень ч. 1 ст. 6 Конституції України судова гілка влади відноситься до державної влади в Україні.

Відповідно до ч. 2 цієї ж статті органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Приписами Господарського процесуального кодексу України встановлені єдині правила визначення підсудності тієї чи іншої справи, тому суд, розглядаючи справу, має право оцінювати та визначати дотримання цих правил позивачем або недотримання.

На підставі викладеного, судом при винесенні оскаржуваної ухвали були порушені положення вищезазначених норм Конституції України.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У свою чергу, позивач, користуючись наданим законом правом вибору підсудності у відповідності до вимог чинного законодавства, звернувся із позовом до суду за місцезнаходженням першого відповідача, тобто дотримав встановлені правила підсудності і позов був прийнятий до провадження судом першої інстанції із додержанням правил підсудності.

Статтею 16 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що справи у спорах про право власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном розглядаються за місцезнаходженням майна (виключна підсудність справ).

Відповідно до статті 17 Господарського процесуального кодексу України якщо справа не підсудна даному господарському суду, матеріали справи надсилаються господарським судом за встановленою підсудністю не пізніше п'яти днів з дня надходження позовної заяви або винесення ухвали про передачу справи.

З матеріалів справи вбачається, що вирішуючи питання про прийняття справи до провадження господарський суд Запорізької області правомірно прийняв справу до свого провадження та призначив її до розгляду, тобто ним було додержано правил виключної підсудності.

За приписами частини 3 статті 17 Господарського суду України справа, прийнята господарським судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута по суті і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому господарському суду.

Відповідні роз'яснення щодо вирішення питання про передачу господарської справи у зв'язку із залученням іншого відповідача до іншого господарського суду за правилами виключної підсудності містяться в пункті 27 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 27.06.2007 р. № 04-5/120 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам", в якому зазначено, що, якщо господарський суд, який прийняв справу до свого провадження з додержанням правил підсудності, і справа стала підсудною іншому господарському суду, питання про підсудність визначається за правилом частини 3 статті 17 ГПК України, за винятком випадків, коли наслідком змін на стороні відповідача стає виключна підсудність справи. Тобто, в контексті порушеного питання, переважному застосуванню перед частиною третьою статті 17 ГПК підлягають усі частини статті 16 цього Кодексу.

Колегія суддів вважає, що викладеним спростовуються твердження ПАТ «Кредитпромбанк», наведені у відзиві на апеляційну скаргу.

З огляду на ці приписи законодавчих актів, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки в момент відкриття провадження правила підсудності були дотримані, суд не вправі передавати таку справу за підсудністю, а зобов'язаний розглянути її по суті, такої правової позиції дотримується і Вищий господарський суд України в постанові 15 вересня 2011 року по справі №7/60.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що після прийняття справи до свого провадження, суд першої інстанції повинен був розглянути справу по суті не змінюючи її підсудності.

Таким чином, на думку колегії суддів, господарським судом Запорізької області при винесенні ухвали допущено порушення норм процесуального права щодо виключної підсудності справи, в зв'язку з чим зазначена ухвала підлягає скасуванню, а справа - передачі на розгляд до господарського суду Запорізької області, а апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 99, 101, 102, пунктом 2 статті 103, пунктом 4 статті 104, статтею 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу позивача задовольнити.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 26 червня 2014 року по справі №908/558/14 скасувати.

Передати матеріали справи №908/558/14 на розгляд до господарського суду Запорізької області.

Повний текст постанови по справі складено 29.09.2014 року.

Головуючий суддя Бондаренко В.П.

Суддя Ільїн О.В.

Суддя Россолов В.В.