Постанова № 40681717, 25.09.2014, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" вересня 2014 р. Справа № 917/1118/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Черленяк М.І., суддя Камишева Л.М. , суддя Шепітько І.І.

при секретарі Деппа-Крівіч А.О.,

за участю представників :

позивача - Братовченко М.А.

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №2446П/1-12) на рішення господарського суду Полтавської області від 14 серпня 2014 року у справі №917/1118/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автодом Харків", м. Харків,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "УПСК Діамент", м. Полтава,

про стягнення грошових коштів у сумі 9 308,62 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

В червні 2014 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Автодом Харків" звернувся до господарського суду Полтавської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "УПСК Діамент", в якій просило стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором №022-13 про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту автомобілів від 28.01.2013 р. у розмірі 9308,62 грн.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 14 серпня 2014 року у справі №917/1118/14 (суддя Киричук О.А.) позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "УПСК Діамент" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Автодом Харків" суму основного боргу в розмірі 9308,62 грн. та витрати на сплату судового збору у сумі 1827,00 грн.

Відповідач з рішенням місцевого господарського суду не погодився та подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Полтавської області від 14 серпня 2014 року у справі №917/1118/14 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що рішення суду першої інстанції прийнято з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та при невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи. Крім того, зазначає, що при здійсненні технічного обслуговування автомобілів позивач мав перевірити повноваження представника відповідача та впевнитися у належності автомобіля саме відповідачу, оскільки автомобіль, ремонт якого було здійснено позивачем, не належить відповідачу, тому у позивача були відсутні правові підстави здійснювати його ремонт. Також вказує на те, що позивачем не підтверджено проведення роботи з ремонту.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому зазначає, що дану апеляційну скаргу вважає безпідставною. Посилається на те, що позивач здійснював технічне обслуговування автомобілів згідно умов укладеного між сторонами договору. Крім того, зазначає, що замовником та споживачем цих робіт є відповідач, хоча фактично замовлення на ремонт та технічне обслуговування здійснював його представник за довіреністю. Позивач просить рішення господарського суду Полтавської області від 14 серпня 2014 року у справі №917/1118/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про місце та час розгляду апеляційної скарги, не реалізував своє право на участь у судовому процесі та не забезпечив явку свого представника у призначене судове засідання.

Згідно із пунктом 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що явка представника відповідача не була визнана обов'язковою, а також те, що його неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності зазначеного представника за наявними матеріалами у справі.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу у відповідності до вимог статті 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення, 28 січня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Автодом Харків" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "УПСК Діамент" (замовник) було укладено договір УПСК/АХ/СУ №022-13 про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту автомобілей (а.с.7-9).

Згідно із ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 1.1. договору замовник дає доручення, а виконавець зобов'язується за плату надати послуги з технічного обслуговування та ремонту ДТЗ замовника, а також із встановлення додаткового обладнання, на станціях технічного обслуговування виконавця.

Згідно із п. 1.2. перелік робіт з технічного обслуговування та ремонту ДТЗ, та термін їх виконання, вартість робіт, перелік складових частин (матеріалів), використаних виконавцем, а також наданих замовником виконавцю для виконання робіт із технічного обслуговування або ремонту ДТЗ зазначаються у наряд-замовленні та рахунку-фактурі.

Відповідно до ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.

Пунктом 6.2. передбачено, що строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 6.1 цього договору, тобто з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін, і діє до 28 січня 2014 року.

Закінчення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору (п. 6.3.).

З наведеного вбачається, що договір УПСК/АХ/СУ №022-13 про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту автомобілів від 28.01.2013 року за своєю правовою природою є договором підряду.

У відповідності до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Положеннями ч. 2 ст. 837 Цивільного кодексу України встановлено, що договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно із п. 2.2. договору про необхідність здійснення технічного обслуговування замовник попереджає виконавця за один-дві дні. Для здійснення технічного обслуговування замовник звертається до виконавця з відповідною заявкою. Якщо інтереси замовника представляє його представник (працівник, довірена особа), останній передає виконавцю оригінал відповідної довіреності, у якій крім інших повноважень повинно бути зазначено: повноваження на складання та підписання заявки на здійснення технічного обслуговування та ремонту ДТЗ і акту прийому-передачі автомобілю у ремонт, повноваження на здійснення технічного обслуговування та ремонту ДТЗ і акту прийому-передачі автомобілю у ремонт, повноваження на приймання виконаної роботи та підписання наряд-замовлення і акту прийому-передачі автомобілю із ремонту, інші повноваження, необхідні для здійснення прав та обов'язків за цим договором.

Відповідачем на ім'я ОСОБА_2 було видано довіреність на представництво інтересів ТОВ "УПСК Діамент" перед ТОВ "Автодом Харків" за договором №УПСК/АХ/СУ від 28.01.2013 року, пов'язаних з технічним обслуговуванням автомобілів, що належать відповідачу. Для виконання даного доручення ОСОБА_2 було наділено повноваженнями здійснювати замовлення від імені ТОВ "УПСК Діамент" на технічне обслуговування, заміну та ремонт обладнання, встановлення додаткового обладнання та інших робіт згідно вищевказаного договору. В зв'язку з виконанням даного доручення, пов'язаного з договором №УПСК/АХ/СУ від 28.01.2013 року ОСОБА_2 уповноважений підписувати всі необхідні документи від імені ТОВ "УПСК Діамент", отримувати документи від ТОВ "Автодом Харків" для передачі їх відповідачу (а.с.10).

Положеннями ст. 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Відповідно до п. 2.9. факт надання послуг з технічного обслуговування оформляється наряд-замовленням, який підписується представниками виконавця та замовника. Наряд-замовлення має статус акту виконаних робіт.

Матеріали справи свідчать, що 14 жовтня 2013 року позивач на замовлення відповідача виконав роботи з технічного обслуговування автомобілю Passat B7 362, державний номерний знак НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, на загальну суму 3392,74 грн., що підтверджується наряд-замовленням №АДЗН046996 від 14.10.2013 року (а.с.35).

Крім того, 16 жовтня 2013 року позивач на замовлення відповідача виконав роботи з технічного обслуговування автомобілю Passat B7 362, державний номерний знак НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, на загальну суму 5915,88 грн., що підтверджується наряд-замовленням №АДЗН047079 від 16.10.2013 року (а.с.37).

Вказані наряд-замовлення були підписані уповноваженими представниками обох сторін.

Таким чином, позивач належним чином та в повному обсязі виконав свої зобов'язання, передбачені умовами договору УПСК/АХ/СУ №022-13 про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту автомобілів від 28.01.2013 року.

Частиною 1 статті 853 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

В матеріалах справи відсутні докази того, що відповідачем було зроблено заяву про виявлення будь-яких відступів, допущених позивачем, від умов УПСК/АХ/СУ №022-13 про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту автомобілів від 28.01.2013 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Умовами договору, а саме п. 3.1., встановлено, що замовник оплачує виконавцю послуги з технічного обслуговування та ремонту ДТЗ шляхом відстрочення оплати. Оплата здійснюється протягом п'яти днів з моменту підписання наряд-замовлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Як стверджує позивач, відповідач не сплатив вартість виконаних позивачем робіт за договором УПСК/АХ/СУ №022-13 про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту автомобілів від 28.01.2013 року, в зв'язку з чим, позивач направив відповідачу претензію №238 від 27.12.2013 року, в якій вимагав негайно сплатити суму основного боргу 9308,62 грн. на його поточний рахунок (а.с.51).

Відповідач листом №42 від 15.01.2014 року надав відповідь на зазначену претензію позивача, в якій зазначив, що автомобіль Passat B7 362, державний номерний знак НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, не належить відповідачу, а належить ОСОБА_2, який з 31.12.2013 року звільнений з посади керівника проектів та програм ТОВ "УПСК Діамент", на праві приватної власності, тому підстави для оплати ремонту цього автомобіля відсутні (а.с.53).

Проте, колегія суддів не погоджується з такими твердженнями відповідача, оскільки автомобіль Passat B7 362, державний номерний знак НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, неодноразово обслуговувався позивачем, роботи приймались представником відповідача ОСОБА_2 та були оплачені відповідачем у повному обсязі, що підтверджується нарядами-замовленнями та виписками з рахунків позивача (а.с.11-34, 41-49).

Крім того, умовами договору УПСК/АХ/СУ №022-13 про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту автомобілів від 28.01.2013 року, а саме п. 2.2., передбачено, що всі дії (передача ДТЗ на технічне обслуговування, отримання ДТЗ з технічного обслуговування та ін.), вчинені представником замовника на підставі діючої довіреності, породжують права та обов'язки для такого замовника. У випадку, якщо замовник відмовляться від свого представника, він повинен у той самий день повідомити про це виконавця та відізвати довіреність.

Матеріали справи не містять доказів відмови відповідача від ОСОБА_2 як свого представника, а також доказів повідомлення позивача про такий факт та відзив його довіреності.

Статтею 239 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.

Отже, дії представника ТОВ "УПСК Діамент" ОСОБА_2 щодо з замовлення на технічне обслуговування автомобілю Passat B7 362, державний номерний знак НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, та прийняття ним робіт, виконаних позивачем 14 та 16 жовтня 2013 року, шляхом підписання нарядів-замовлень №АДЗН046996 від 14.10.2013 року та №АДЗН047079 від 16.10.2013 року, відповідають як умовам договору так і вимогам чинного законодавства, в зв'язку з чим породжують у відповідача обов'язок з оплати таких робіт.

До того ж, колегія суддів звертає увагу, що представника відповідача ОСОБА_2 було звільнено з ТОВ "УПСК Діамент" 31 грудня 2013 року, а замовлення на технічне обслуговування автомобілю Passat B7 362, державний номерний знак НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, та прийняття ним робіт, було здійснено 14 та 16 жовтня 2013 року, тобто ще до моменту його звільнення.

З огляду на вищезазначені обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем, в зв'язку із невиконанням відповідачем своїх зобов'язань, передбачених умовами договору УПСК/АХ/СУ №022-13 про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту автомобілів від 28.01.2013 року щодо оплати виконаних позивачем робіт, обґрунтовано нараховано заборгованість на загальну суму 9308,62 грн.

Колегія суддів, враховуючи вищевикладене, погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову, в зв'язку з чим, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 9308,62 грн. заборгованості.

Твердження відповідача про те, що позивачем не підтверджено проведення робіт з ремонту автомобіля та про відсутність у позивача правових підстав для здійснення такого ремонту не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи. Тому колегія суддів вважає, що твердження відповідача, викладені в апеляційній скарзі, позбавлені фактичного та правового обґрунтування, не відповідають як матеріалам справи, так і нормам чинного законодавства.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що господарським судом першої інстанції в повній мірі з'ясовані та правильно оцінені обставини у справі, ухвалене ним рішення є обґрунтованим та прийнятим у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а висновки, викладені, в оскаржуваному рішенні, відповідають обставинам справи, тому підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.

Керуючись статтями 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 14 серпня 2014 року у справі №917/1118/14 залишити без змін.

Повна постанова складена 23 вересня 2014 року.

Головуючий суддя Черленяк М.І.

Суддя Камишева Л.М.

Суддя Шепітько І.І.