Постанова № 40681658, 22.09.2014, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

« 17» вересня 2014 р. Справа №5023/1346/12

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Черленяк М.І., суддя Ільїн О.В., суддя Тихий П.В.,

при секретарі Деппа-Крівіч А.О.,

за участю представників:

позивача - Чижевська Р.В., за довіреністю №41/10 від 30.12.2013 року;

відповідача - Закаблуков А.С., за довіреністю №251 від 09.01.2014 року;

третьої особи - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача - Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м.Київ (вх.№2547Х/1) на ухвалу господарського суду Харківської області від 18.08.2014 року про відстрочку виконання рішення по справі №5023/1346/12,

за позовом Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м.Київ,

до Харківського обласного комунального підприємства «Дирекція розвитку інфраструктури території», м.Харків,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Департамент житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури Харківської обласної державної адміністрації, м.Харків,

про стягнення 16074492,03 грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.08.2014 року по справі №5023/1346/12 (суддя Лаврова Л.С.) заяву Харківського обласного комунального підприємства «Дирекція розвитку інфраструктури території» про відстрочку виконання рішення господарського суду Харківської області від 29.07.2014 року у справі №5023/1346/12 за позовом Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» до Харківського обласного комунального підприємства «Дирекція розвитку інфраструктури території» задоволено частково.

Відстрочено виконання рішення господарського суду Харківської області від 26.02.2013 року у справі №5023/1346/12 за позовом Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» до Харківського обласного комунального підприємства «Дирекція розвитку інфраструктури території» до 31 грудня 2014 року.

Позивач із вказаною ухвалою господарського суду першої інстанції не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом при прийнятті ухвали норм процесуального права, просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 18.08.2014 року по справі №5023/1346/12 та прийняти нове судове рішення, яким у наданні відстрочки виконання рішення у справі - відмовити. Крім того, апелянт просить суд витрати зі сплати судового збору покласти на відповідача.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що судом першої інстанції не було враховано той факт, що боржнику вже тричі надавалась відстрочка виконання рішення суду, однак боржник не здійснив в періоди відстрочки жодного заходу спрямованого на добровільне виконання рішення. Наведене свідчить про надання судом переваги саме доводам боржника.

Апелянт вказує, що посилання боржника на важкий фінансовий стан не є винятковою обставиною в розумінні ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, за наявності якої можливе надання відстрочки виконання рішення. Ні нормами чинного законодавства ні договором не передбачено звільнення від відповідальності у зв'язку з низькою платоспроможністю населення та невиконанням державою взятих на себе зобов'язань по відшкодуванню різниці в тарифах на теплову енергію, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджувалися або погоджувалися відповідними органами державної власди чи органами місцевого самоврядування.

Як зазначає скаржник, рішенням суду від 26.02.2013 року у даній справі стягнуто борг з Харківського обласного комунального підприємства «Дирекція розвитку інфраструктури території» за договором №06/09-1482БО-31 від 23.09.2009 року. З моменту укладення договору минуло більше чотирьох років, а кошти на рахунок стягувача не надійшли.

Крім того, на думку позивача, важливе значення має та обставина, що ДК «Газ України» не є газовидобувною компанією, тобто інших джерел погашення заборгованості за спожитий природний газ, ніж її стягнення в судовому порядку з своїх контрагентів у ДК «Газ України» не існує. При цьому, судова практика Вищого господарського суду України свідчить про неможливість застосування відстрочки виконання рішення боржником за обставин, які він наводить у своїй заяві.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 08.09.2014 року апеляційну скаргу Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» прийнято до провадження та призначено до розгляду.

16.09.2014 року від Харківського обласного комунального підприємства «Дирекція розвитку інфраструктури території» через канцелярію суду надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№7848), в якому відповідач просить скаргу позивача залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Свою позицію відповідач обґрунтовує тим, що суд повно, всебічно та об'єктивно дослідив обставини справи і надав належну оцінку всім доводам як позивача, так і відповідача по справі, врахувавши при цьому інтереси позивача.

Третя особа - Департамент житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури Харківської обласної державної адміністрації, відзиву на апеляційну скаргу не надала, свого представника у судове засідання Харківського апеляційного господарського суду не направила, про причини неявки суд не сповістила, про час та місце судового засідання була належним чином повідомлена. У відповідності до штампу вихідної кореспонденції Харківського апеляційного господарського суду (вих.№013026) ухвала про прийняття апеляційної скарги до провадження була направлена 08.09.2014 року у кількості трьох примірників, що підтверджує належне надіслання копій процесуальних документів - ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження від 08.09.2014 року учасникам судового процесу.

Враховуючи, що наявних в справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, зважаючи на те, що ухвала про прийняття апеляційної скарги до провадження направлялась рекомендованою кореспонденцією, а також на те, що явка представника третьої особи у судове засідання не була визнана обов'язковою та зважаючи на стислі строки розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, у відповідності до приписів статті 102 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за відсутності представника третьої особи.

У судовому засіданні 17.09.2014 року представник позивача підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги у повному обсязі та просив її задовольнити.

Представник відповідача проти позиції апелянта заперечував з підстав, викладених у відзиві.

Розглянувши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, заслухавши пояснення представників сторін та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Рішенням господарського суду Харківської області від 26.02.2013 року по справі №5023/1346/12 позовні вимоги ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» задоволено частково. Стягнуто з Харківського обласного комунального підприємства «Дирекція розвитку інфраструктури території» на користь позивача 12473219,97 грн. основного боргу, 49956,53 грн. судового збору. Відстрочено виконання рішення суду на 6 місяців до 26.08.2013 року.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 28.08.2013 року рішення суду першої інстанції від 26.02.2013 року залишено без змін.

За результатами касаційного перегляду Вищим господарським судом України прийнято постанову від 20.11.2013 року, якою постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28.08.2013 року та рішення господарського суду Харківської області від 26.02.2013 року залишено без змін.

В подальшому, ухвалою суду першої інстанції від 19.09.2013 року частково задоволено заяву відповідача про відстрочку виконання рішення та відстрочено виконання рішення господарського суду Харківської області від 26.02.2013 року у справі №5023/1346/12 до 20.02.2014 року.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22.10.2013 року ухвалу господарського суду Харківської області від 19.09.2013 року залишено без змін.

12.12.2013 року Вищим господарським судом України винесена постанова на підставі якої касаційну скаргу Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» залишено без задоволення, а вищевказі ухвалу господарського суду Харківської області та постанову Харківського апеляційного господарського суду - без змін.

13.02.2014 року Харківське обласне комунальне підприємство «Дирекція розвитку інфраструктури території» звернулося до місцевого господарського суду з заявою про відстрочку виконання рішення по справі до 01.01.2015 року.

Ухвалою суду першої інстанції від 12.03.2014 року заяву відповідача задоволено частково. Відстрочено виконання рішення господарського суду Харківської області по справі до 01.12.2014 року.

Харківський апеляційний господарський суд постановою від 17.04.2014 року зазначену ухвалу місцевого господарського суду залишив без змін.

Вищий господарський суд України своєю постаоновою від 24.07.2014 року ухвалу господарського суду Харківської області від 12.03.2014 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.04.2014 року у справі №5023/1346/12 скасував і відмовив Харківському обласному комунальному підприємству «Дирекція розвитку інфраструктури території» у задоволені заяви про надання відстрочки виконання рішення у даній справі.

29.07.2014 року Харківське обласне комунальне підприємство «Дирекція розвитку інфраструктури території» звернулось до господарського суду Харківської області з заявою у відповідності до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України про відстрочку виконання рішення суду до 01.02.2015 року, яка ухвалою суду від 11.08.2014 року була призначена до розгляду.

18.08.2014 року господарським судом Харківської області винесено оскаржувану ухвалу, яка мотивована тим, що примусове стягнення з відповідача суми боргу за цією справою не приведе до належного виконання рішення суду, а тільки погіршить становище відповідача, що може призвести до його банкрутства та зупинення діяльності, яку у подальшому не можливо буде відновити. При цьому, суд першої інстанції врахував, що заборгованість відповідача об'єктивно виникла не з його вини, а внаслідок неузгодженості в сфері виділення бюджетних коштів та не покриття тарифами собівартості комінальних послуг, які надаються відповідачем, а також той факт, що у разі отримання заборгованості з різниці у тарифах з Державного бюджету України у продовж 2014 року підприємство зможе повністю розрахуватися з позивачем та погасити заборгованість.

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду погоджується із такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Статтею 121 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що при наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання, в межах строку пред'явлення наказу до виконання. Також, не обмежується право заявника на повторне звернення з відповідною заявою, якщо вона вже розглядалася судом.

Відповідно до п.7.1.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 року «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Пленум Вищого господарського суду України в п. 7.2 постанови «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» від 17.10.2010 року №9 розтлумачив приписи ст. 121 Господарського процесуального кодексу України та вказав, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи утруднюють його виконання, а тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України і за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, має право відстрочення виконання рішення. Тобто, до заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення.

Як вбачається зі змісту заяви боржника - Харківського обласного комунального підприємства «Дирекція розвитку інфраструктури території» про відстрочку виконання рішення суду, вона обґрунтована тим, що матеріальне становище підприємства з моменту надання відстрочки 12.03.2014 року, яка була скасована, не змінилось. Дійсно, відповідачу у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 29.01.2014 року №30 субвенції з Державного бюджету України на погашення заборгованості з різниці в тарифах, через невідповідність тарифів на послуги з теплопостачання, водопостачання та водовідведення для населення, надійшли гроші у розмірі 22538882,78 грн., які за вказівкою Департаменту житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури (лист №05-20/1866 від 25.07.2014 року), у зв'язку зі складною ситуацією у державі, були направлені у першу чергу на погашення різниці в тарифах по договорам укладеним між ХОКП «Дирекція розвитку інфраструктури території» та Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», як безпосередньому постачальнику природного газу, за отриманий імпортований природний газ для потреб у виробництві теплової енергії, за послуги з водопостачання та водовідведення, що безпосередньо надавалися населенню, релігійним організаціям та національним творчим спілкам і їх регіональним осередникам. Живі гроші отримані від споживачів ХОКП «Дирекція розвитку інфраструктури території» зобов'язано перераховувати на рахунки ПАТ НАК «Нафтогаз України» за отриманий природний газ за мінусом грошей, що залишалися на заробітну плату та на витрати необхідні для підтримки технологічного процесу, пов'язаного з наданням послуг.

Відповідач зазначає, що не погашеним залишається обсяг різниці у тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення, наданих населенню Харківським обласним комунальним підприємством «Дирекція розвитку інфраструктури території» у розмірі 69017443,73 грн. станом на 01.07.2014 року. Крім того, продовжує існувати заборгованість у розмірі 103896526,00 грн. на 01.07.2014 року, що виникла у зв'язку зі збитками через невідповідність тарифів до їх економічного обґрунтування витратам на теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що надавалися бюджетним та іншим споживачам.

Як вказує відповідач, з Державного бюджету України згідно п. 24 ст. 14 Закону України «Про державний бюджет України на 2014 рік» та у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 29.01.2014 року №30 мають бути перераховані субвенції з Державного бюджету України на погашення різниці у тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення, які, як вказує у листі Департамент житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури, у першу чергу повинні бути направлені на погашення заборгованості, що виникла перед Дочірньою компанією «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» за рішенням по справі №5023/1346/12.

Надаючи правову кваліфікацію обставинам справи колегія суддів зазначає, що відповідач є комунальним підприємством, яке створено для задоволення потреб споживачів, у тому числі, населення та державних органів в теплопостачанні у вигляді опалення та гарячого водопостачання. Підприємство не уповноважене чинним законодавством самостійно встановлювати тарифи, які відповідають витратам за надання послуг.

Матеріалами справи підтверджується, що на підприємстві боржника склалась дуже складна економічна ситуація, яка виникла у зв'язку зі збитковістю послуг з теплопостачання.

Єдиним джерелом погашення заборгованості по зазначеній справі є виплата з Державного бюджету України заборгованості різниці у тарифах на теплову енергію, послуги водопостачання та водовідведення перед ХОКП «Дирекція розвитку інфраструктури території».

Не виплата заборгованості пов'язана з існуванням до моменту скасування постановою Вищого господарського суду України по справі №922/660/13-г постанови Харківського апеляційного господарського суду по справі № 922/660/13-г від 04.11.2013 року, на підставі якої був визнаним укладеним договір між Дочірньою компанією «Газ України «Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» та Харківським обласним комунальним підприємством «Дирекція розвитку інфраструктури території» про реструктуризацію заборгованості за спожитий природний газ за договором №06/09-1482БО-31 від 23.09.2009 року у сумі 12473219,97 грн.

Однією з причин тяжкого економічного стану відповідача є дефіцит коштів, пов'язаний з хронічними неплатежами, в основному, з боку населення за спожиті послуги. Борги населення за комунальні послуги у відповідності до інформації про нарахування, надходження та заборгованість за теплову енергію по ХОКП «Дирекція розвитку інфраструктури території» досягли по теплопостачанню на 01.07.2014 року суму у розмірі 27900534,93 грн., стягнення яких передбачає певний строк.

Крім населення несвоєчасно розраховуються з відповідачем бюджетні установи (організації), які заборгували суму у розмірі 2116014,85 грн., у зв'язку з несвоєчасним фінансуванням їх діяльності з Державного бюджету України.

Тяжкий фінансовий стан відповідача підтверджується наданими до матеріалів справи документами, зокрема: фінансова звітність - баланси та звіти про фінансові результати за 1 квартал 2014 року та півріччя 2014 року, звіти про витрати на виробництво та фінансові показники діяльності підприємства від надання послуг теплопостачання, водопостачання та водовідведення за 1 квартал 2014 року, за півріччя 2014 року, згідно яких фінансові показники відповідача в деяких випадках не змінились, а в більшості погіршилися з причин недостачі оборотних грошових коштів.

Тобто, висновок про тяжкий фінансовий стан з моменту його підтвердження висновком судово-економічної експертизи №32 від 10.12.2012 року в бік покращення не змінився.

У Державному бюджеті України на 2014 рік згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» передбачена компенсація різниці у тарифах на теплопостачання, водопостачання та водовідведення, виплата яких передбачена у продовж усього 2014 року.

Відповідно до ст.14 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» у 2014 році кошти, отримані до спеціального фонду Державного бюджету України, спрямовуються відповідно на субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування.

Постановою Кабінету Міністрів України №30 від 29.01.2014 року «Про деякі питання надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування», якою передбачено погашення існуючої заборгованості підприємства теплової енергії, водопостачання та водовідведення перед енергопостачальником, яка виникла внаслідок невідповідності діючих тарифів на послуги теплопостачання їх собівартості, шляхом проведення розрахунків за рахунок коштів Держбюджету.

Проте, субвенції, які надаються державою, не мають постійного чинного правового механізму з компенсації витрат з різниці в тарифах на теплову енергію, тому виплата такої компенсації та строки виплати у повній мірі залежать від різних факторів, а саме: від своєчасного внесення законодавчим органом таких витрат до Закону України «Про Державний бюджет на кожний рік»; від фінансування в даному бюджетному році у повному обсязі цих витрат згідно з витратами, передбаченими Законом України «Про Державний бюджет на кожний рік»; від строку виконання виконавчими органами влади обов'язків по перерахуванню закладених витрат бюджету у вигляді субвенцій до отримувачів.

Харківське обласне комунальне підприємство «Дирекція розвитку інфраструктури території» є важливим та значимим підприємством Харківської області, оскільки надає послуги з теплопостачання, водопостачання та водовідведення споживачам більшої частини Харківської області, майже 2 млн. осіб. Примусове стягнення боргу у період підготовки до опалювального сезону, може призвести до його зриву, що негативно позначиться на якості послуг, що надаються відповідачем та соціальної напруженості серед споживачів.

Враховуючи диспозитивність норм Господарського процесуального кодексу України щодо повноважень суду при відстроченні виконання рішення, наявність реальних доказів, що підтверджують тяжкий фінансовий стан відповідача та їх виключний характер, наявність обставин, що унеможливлюють виконання рішення, а також те, що виконання даного рішення приведе до негативних наслідків для боржника - припинення діяльності його підприємства щодо забезпечення потреб споживачів у тому числі населення та державних органів в теплопостачанні у вигляді опалення та гарячого водопостачання, і як наслідок унеможливить виконання рішення взагалі, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відстрочки виконання рішення господарського суду Харківської області від 26.02.2013 року у справі №5023/1346/12 до 31.12.2014 року, тобто до моменту закінчення дії Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік».

Колегія суддів не приймає до уваги посилання позивача про наявність судової практики щодо застосування розстрочки, оскільки при розгляді справ та прийнятті судових рішень, суд, перш за все, керується приписами чинного законодавства, а не судовою практикою. При цьому, можливість використання судом положень ст. 121 Господарського процесуального кодексу України залежить від конкретних обставин справи, які суд оцінює самостійно у відповідності до норм ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.

Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції прийняв до уваги доводи лише однієї сторони і не врахував інтереси позивача, спростовуються аналізом суду обставин справи.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що 29.08.2014 року укладено договір №337/30 про організацію взаєморозрахунків (відповідно до п.2 ст. 16 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік») сторонами якого зокрема є: Департамент житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури Харківської обласної державної адміністрації (третя особа по справі), Харківське обласне комунальне підприємство «Дирекція розвитку інфраструктури території» (відповідач по справі) та Дочірня компані «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (позивач по справі).

Пунктом 7 вказаного договору передбачено, що Харківське обласне комунальне підприємство «Дирекція розвитку інфраструктури території» перераховує на рахунок Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» 2000000,00 грн., у тому числі податок на додану вартість - 333333,33 грн. для погашення заборгованості за спожитий природний газ за 2010 рік згідно з договором від 23.09.2009 року №06/09-1482-БО-31. При цьому, сторони погодили, що з метою виконання договору вони зобов'язуються не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості відповідно до договору.

Тобто, відповідач не взмозі до проведення розрахунків по вказаному договору будь-яким іншим способом погасити заборгованість позивачу по вказаній справі.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв'язку з відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням судом норм процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки колегії суддів, у зв'язку з чим апеляційна скарга Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржувана ухвала господарського суду Харківської області від 18.08.2014 року по справі №5023/1346/12 має бути залишена без змін.

Враховуючи, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, витрати апелянта по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст. ст. 33, 43, 44, 49, 99, 101, 102, п.1 ст. 103, ст. ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 18.08.2014 року про відстрочку виконання рішення по справі №5023/1346/12 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 22 вересня 2014 року.

Головуючий суддя Черленяк М.І.

Суддя Ільїн О.В.

Суддя Тихий П.В.