Ухвала суду № 40681640, 24.09.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/4903/14 Головуючий у 1-й інстанції: Санін Б.В. Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

24 вересня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Безименної Н.В.,

Міщука М.С.

при секретарі: Корінець Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою відповідача - Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів та зборів України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Софіт-люкс» до Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів та зборів України, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про визнання дій незаконними та протиправними, скасування рішення про коригування митної вартості товару , -

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2014 року позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів та зборів України, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, в якому (з врахуванням заяви про зміну позовних вимог) просив:

- визнати дії Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів у зборів України при винесенні рішення про коригування митної вартості товарів № 100250001/2014/000002/2 від 10.01.2014 року незаконними та протиправними;

- скасувати рішення Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів у зборів України при винесенні рішення про коригування митної вартості товарів № 100250001/2014/000002/2 від 10.01.2014 року;

- стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Софіт-Люкс» надмірно сплачених коштів у розмірі: 29 535, 67 грн., з яких 5 679, 96 грн. - ввізного мита та 23 855,80 грн. - ПДВ.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 липня 2014 року адміністративний позов задоволено частково:

- визнано дії Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про винесені рішення про коригування митної вартості товарів №100250001/2014/000002/2 від 20.01.2014р. незаконними та протиправними;

- скасовано рішення Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про коригування митної вартості товару №100250001/2014/000002/2 від 20.01.2014 року

- в іншій частині задоволення позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, в зв'язку з порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення з'явившихся осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Згідно з ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Софіт - Люкс» (Україна, Покупець) та компанією «ZHEJIANG FIRSD GROUP CO., LTD» (Китайська Народна Республіка, Продавець), було укладено зовнішньоекономічний Контракт №SMA16 від 02.04.2012 р. (надалі - Контракт №SMA16). Згідно даного контракту Продавець продавав, а Покупець купував товар (світлотехнічні прилади) за кількістю, асортиментом та вартістю відповідно до Інвойсу щодо кожної поставки відповідно до правил "Інкотермс - 2000 р.". Оплата товару здійснюється згідно Інвойсу в Долорах США (USD).

Водночас між сторонами було укладено Додаткову угоду №1 від 02.04.2014 р. до Контракту № SMA16 відповідно до п.1 якої Продавець зобов'язується поставляти з кожною партією товару належним чином оформлені докмуенти, а саме: Інвойс; Пакувальний лист; Коносамент; Експортну декларацію; Сертифікат походження, відповідно до п. 2 якої умови поставки вказуються в Інвойсах відповідно до «Інкотермс-2010».

Відповідно до Інвойсу №2013F03A97 від 20.11.2013 р. Позивачем було замовлено товару у кількості 9512 одинить на загальну суму 41029,26 Доларів США (USD).

Судом першої інстанції вірно встанволено, що до митного посту Митниці «Західний» з метою здійснення митного контролю та митного оформлення товару Позивач подав електронну митну декларацію №100250001/2014/005764 від 10.01.2014 р. (надалі - ЕМД №100250001/2014/005764), згідно якої була обрахована митна вартість товару за основним методом, за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.

З матеріалів справи вбачається, що разом із зазначеною декларацією позивачем були подані наступні документи:

- Картка обліку особи, яка здійснює операції з товаром №100/2012/0002564 від 16.05.2013р.;

- Контракт №SMA16 від 02.04.2012 р;

- Додаткова угода №1 від 18.02.2013 р до. Контракту №SMA16;

- Додаткова угода №2 від 19.07.2013 р. Контракту №SMA16;

- Інвойс №2013F03A97 від 20.11.2013 р.;

- Пакувальний лист від 20.11.2013 р.;

- Розрахунок ціни (калькуляція) від 20.11.2013 р.;

- Інвойс №НВ0243 від 08.01.2014 р. (на перевезення);

- Міжнародна автомобільна накладна (СMR) №0001 від 09.01.2014 р.;

- Коносамент №ZENNLAQB347353 від 26.11.2013 р.;

- Виписка з бухгалтерської документації від 08.01.2014 р.;

- Каталог виробника від 10.01.2014 р.;

- Прайс-лист виробника товару від 19.11.2013 р.;

- Прайс-лист виробника товару від 20.11.2013 р.;

- Експертний висновок Житомирської торгово-промислової палати №В-6537 від 30.12.2013 р.;

- Декларація про відповідність №UA.011.D00032-13 від 14.01.2013 р.;

- Декларація про відповідність №UA.011.D00033-13 від 14.01.2013 р.;

- Декларація про відповідність №UA.011.D00097-13 від 29.01.2013 р.;

- Інформація про позитивні результати здійснення фітосанітарного контролю товару №2730 від 09.01.2013 р.;

- Інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару №2761 від 26.11.2013 р.;

- Сертифікат походження товару №ССРІТ124819071 від 27.11.2013 р.

Проте, за наслідками опрацювання наданих ТОВ «Софіт - Люкс» документів Київською міжрегіональною митницею Міндоходів були витребувані від позивача наступні додаткові документи: договір (угода, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам; копію МД країни відправлення; перевізні транспортні документи, документи що містять відомості по вартість перевезення оцінених товарів; інші документи, за бажанням декларанта, для підтвердження заявленої митної вартості.

У зв'язку із ненаданням позивачем витребуваних Митницею додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, 10.01.2014 р. Карткою відмови №100250001/2014/00003 митного органу було відмовлено у прийнятті від ТОВ «Софіт-Люкс» ЕМД №100250001/2014/005764.

Також, 10.01.2014 р. Київською міжрегіональною митницею Міндоходів було прийнято Рішення №100250001, у зв'язку із чим митним органом було скориговано визначену ТОВ «Софіт-Люкс» митну вартість імпортованих товарів за резервним методом.

З матеріалів справи також вбачається, що позивачем було подано нову МД №100250001/2014/005777 від 10.01.2014 р., за якою товар було розмитнено та випущено у вільний обіг під гарантію.

Даючи правову оцінку вищевикладеним обставинам справи, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції вірно виходив з наступного.

Згідно ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ст.50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для: нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Приписами ст.52 МК України встановлено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до ч. 8 ст.52 МК України у декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

При цьому, відповідно ст.53 МК України, документами які підтверджують митну вартість товарів є:

- декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч.5 і ч.6 ст.52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

- рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

- копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів зазначених у ч.2 та ч.3 цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч.1 ст.58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст.55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст. 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному ст.345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2-4 ст.53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органів доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Отже, аналіз вищевказаних норм свідчить про те, що органи доходів і зборів мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості товарів.

Відповідно до графи 33 Рішення №100250001, підставами для коригування митної вартості є неподання Позивачем додаткових документів на письмову вимогу Відповідача-1 та розбіжності в документах поданих Позивачем, а саме: у Контракті №SMA16, який надано до митного оформлення, а також згідно документів, поданих до митного оформлення виробником товару є фірма «NINGBO JIANGBEI ELEX IMP.&EXP.CO.,LTD», а Контракт №SMA16 було укладено з підприємством «ZHEJIANG FIRSD GROUP CO., LTD». В той же час, в графі 44 ЕМД №100250001/2014/005764 зазначено що поставка товарів здійснюється згідно із контрактом від виробника товарів; у наданому прайс-листі виробника не зазначено одиницю виміру товару, термін дії, також зазначено асортимент та ціну товару що стосується конкретної поставки; у висновку Житомирської торгівельної палати експертом зазначено, що ним зроблений маркетинг ринку аналогічного обладнання на підставі інформації прайс-листів фірм, що займаються продажем аналогічних товарів, інформації з мережі інтернет, інформації фірм-виробників аналогічного обладнання, цін на світовому ринку. Однак, експертом не зазначені конкретні виробники продукції, що не дає змогу упевнитись в достовірності або точності вказаної у висновку інформації.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість підстави коригування митної вартості через не подання позивачем документів на вимогу митного органу, так як останніми в оскаржуваному рішенні не зазначено на підтвердження яких саме відомостей необхідний даний пакет документів, як це передбачено ч.2 ст.55 МК України, хоча митний орган зобов'язаний обґрунтовувати свої вимоги щодо їх надання, узгоджуючи таке надання документів з правовою суттю правовідносин, які склалися між позивачем та його контрагентом.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного Суду України від 20.03.2012 у справі № К/9991/89900/11.

Також, суд критично ставиться до посилання Відповідача-1, щодо розбіжностей у Контракті №SMA16 та у ЕМД №100250001/2014/005764, щодо того, що виробником товару є фірма «NINGBO JIANGBEI ELEX IMP.&EXP.CO.,LTD», а Контракт №SMA16 було укладено з підприємством «ZHEJIANG FIRSD GROUP CO., LTD», з огляду на те що в п.4.14 Контракту №SMA16 прямо зазначено, що товари які поставляються продавцем виготовляються підприємством «NINGBO JIANGBEI ELEX IMP.&EXP.CO.,LTD».

Підсумовуючи зазначене вище, колегія суддів вважає вірним висновок Окружного адміністративного суду міста Києва , відповідно до якого позивачем було надано повний пакет документів на підтвердження митної вартості відповідно до положень ст.53 МК України, а тому подані товариством документи в повній мірі ідентифікують оцінюваний товар та містять об'єктивні і достовірні дані, які піддаються обчисленню та підтверджують його ціну, що підлягає сплаті на користь Продавця, тобто підтверджують митну вартість зазначеного ТОВ «Софіт-Люкс» товару за ціною договору.

Вірним є й висновок суду першої інстанції про відмову у задоволені вимог позивача щодо стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Софіт-Люкс» надмірно сплачених коштів у розмірі: 29 535, 67 грн., з яких 5 679, 96 грн. - ввізного мита та 23 855,80 грн. - ПДВ, так як питання контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, як і визначення методу її обчислення у встановленому законом порядку в разі виникнення обґрунтованого сумніву, відносяться до виключної компетенції митних органів. Тому, встановивши протиправність оскаржуваного рішення №100250001 митного органу про визначення митної вартості товару за резервним методом, суд не вправі підміняти митний орган, стягуючи з Державного бюджету України надмірно сплачену з такої вартості суму ПДВ, фактично визначаючи при цьому інший метод обчислення митної вартості.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 17.12.2013 р. у справі № 21-439а13.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 199, 200, 205, 206, КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу відповідача - Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів та зборів України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 липня 2014 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 липня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів, відповідно до вимог ст. 212 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали складено 25.09.2014 року

Головуючий суддя Л.В.Бєлова

Судді Н.В. Безименна,

М.С. Міщук

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Безименна Н.В.

Міщук М.С.