Постанова № 40681630, 24.09.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-13809/12/2670 (в 3-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Клименчук Н. М.

Суддя-доповідач: Старова Н.Е.

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 вересня 2014 року м. Київ

Київського апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Старової Н. Е.

суддів: Мєзєнцева Є. І., Файдюка В. В.

при секретарі: Приходько К. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва по справі за адміністративним позовом Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі позивач, Підприємство) до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників (далі відповідач, ДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000064110/0 від 16.02.2007 року, № 0000064110/1 від 20.03.2007 року (з урахуванням зміни позовних вимог).

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.03.2014 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати, та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

В судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу, а представник відповідача заперечував проти її задоволення, зазначав, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та вирішено її з належним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового процесу, які з`явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Як встановлено судом першої інстанції, спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків проведено невиїзну документальну перевірку з питання правомірності зменшення податку на прибуток за І квартал 2003 року шляхом подання уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок.

За результатами перевірки складено акт № 172/41-10/24584661 від 07.02.2007 року, відповідно до висновків якого, позивачем з порушенням строків подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань № 19582 від 20.12.2006 року, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, яким зменшені податкові зобов'язання з податку на прибуток за І квартал 2003 року на суму 16 046 400 грн., зокрема, підприємством внесено зміни до рядка з кодом 15 (показник рядка змінено з 0 грн. на 16 046 400,00 грн.) декларації з податку на прибуток за І квартал 2003 року (№ 6107 від 07.05.2003 року).

На підставі вказаного акту, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000064110/0 від 16.02.2007 року, яким збільшено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності: за основним платежем у розмірі 16 046 100,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 3 209 280,00 грн, за результатами адміністративного оскарження якого також винесено податкове повідомлення-рішення № 0000064110/1 від 20.03.2007 року.

Позивач, не погоджуючись з рішеннями податкового органу, оскаржив їх в судовому порядку.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення невірно застосував норми матеріального та процесуального права, що мають значення для вирішення справи та дійшов невірного висновку, з яким суд апеляційної інстанції не погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 15.1.1 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Тобто відлік строку пов`язується з датою подання податкової декларації за відповідний податковий період, а з датою подання уточнюючого розрахунку. Крім того, подання уточнюючого розрахунку не є підставою для продовження або поновлення строків давності, встановлених п. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Враховуючи те, що податкова декларація за 1 квартал 2003 року подана ДП «НАЕК «Енергоатом» 07.05.2003 року, оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті поза межами строку у 1095 днів, що свідчить про порушення Відповідачем п. 15.1.1 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» №2343-XII від 14.05.1992 (далі - Закон № 2343-XII), мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Згідно з ч. 4 ст. 12 Закону, протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Таким чином, в період дії мораторію не нараховуються штрафи, пеня та інші санкції за неналежне виконання зобов'язань.

Як свідчать матеріали справи, мораторій щодо ДП «НАЕК «Енергоатом» введено ухвалою Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі по банкрутство № 43/167 від 02.12.2003 року (том 1, а. с. 40) та припинено 04.08.2009 року.

Зважаючи на правову природу застосованих штрафних санкцій на них розповсюджується дія мораторію, а їх нарахування є неправомірним.

Окремо слід зазначити, що факт заниження податкового зобов`язання позивача за перший квартал 2003 року у розмірі 16 046 400,00 грн не підтверджується даними податкового обліку відповідача, з якого вбачається подвійне нарахування податку на прибуток за січень 2013 року. Зокрема, сума податку на прибуток за січень 2003 року була відображена відповідачем 03.03.2003 року за податковою декларацією за січень 2003 року та 20.05.2003 року за податковою декларацією за 1 квартал 2003 року.

Висновок експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення судово-економічної експертизи № 937/938/13-45 від 31.07.2013 року не приймаються до уваги колегією суддів, оскільки експертами не були досліджені платіжні доручення, згідно яких, позивачем сплачено податкове зобов`язання у розмірі 16 046 400,00 грн.

Оскільки, у відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, відповідачем не доведена правомірність збільшення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та нарахування штрафних (фінансових) санкцій, та спростовується доказами, наявними в матеріалах справи, колегія суддів вважає, що відповідачем всупереч норм чинного законодавства прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000064110/0 від 16.02.2007 року, № 0000064110/1 від 20.03.2007 року, які є протиправними та підлягають скасуванню.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення, невірно застосував норми матеріального та процесуального права, що мають значення для вирішення справи та дійшов висновку, з яким суд апеляційної інстанції не погоджується.

Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у постанові від 03.03.2014 року, та є підставою для її скасування.

За таких обставин, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, апеляційну скаргу слід задовольнити, а постанову суду першої інстанції - скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги повністю.

Керуючись статтями 186, 198, 202, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» задовольнити, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.03.2014 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000064110/0 від 16.02.2007 року, № 0000064110/1 від 20.03.2007 року

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Старова Н.Е.

Судді: Мєзєнцев Є.І.

Файдюк В.В.