Постанова № 40681473, 23.09.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" вересня 2014 р. справа№ 910/6397/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Шапрана В.В.

Шевченка Е.О.

при секретарі: Ковальчуку Р.Ю.

за участю представників: позивача - не з`явилися;

відповідача - Біда Д.А.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртранс Консалтінг»

на рішення Господарського суду м. Києва від 02.06.2014 р.

у справі № 910/6397/14 (суддя - Лиськов М.О.)

за позовом Державного підприємства «Донецька залізниця»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртранс Консалтінг»

про стягнення 58 450,00 грн

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2014 року Державне підприємство «Донецька залізниця» (далі - позивач) звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртранс Консалтінг» (далі - відповідач) про стягнення штрафу у сумі 58 450,00 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва у справі № 910/6397/14 від 02.06.2014 р. позов задоволено повністю, стягнуто з ТОВ «Укртранс Консалтінг» на користь ДП «Донецька залізниця» штраф у розмірі 58 450,00 грн.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду м. Києва від 02.06.2014 р., Товариство з обмеженою відповідальністю «Укртранс Консалтінг» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального права.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач посилається на те, що ним не було завдано збитків позивачу, оскільки відповідно до комерційного акту № 725083/121 від 21.10.2013 р. маса вантажу виявилася на 6350 кг менша ніж зазначена в залізничних провізних документах, а тому провізна плата ТОВ «Укртранс Консалтинг» була переплачена. Крім того, відсутні негативні наслідки від неправильного зазначення маси вантажу в накладній, а штраф було нараховано позивачем неспіврозмірно заподіяному правопорушенню.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2014 р. порушено апеляційне провадження у справі № 910/6397/14, а розгляд справи призначено на 09.09.2014 р.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 09.09.2014 р., у зв'язку з перебуванням судді Андрієнка В.В. на лікарняному, визначено наступну колегію суддів: головуючий суддя - Буравльов С.І., судді - Шапран В.В., Шевченко Е.О.

09.09.2014 р. через Відділ документального забезпечення від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку з неможливістю ТОВ «Укртранс Консалтінг» направити свого представника у судове засідання.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.09.2014 р. у зв'язку з поданим клопотанням та неявкою сторін було відкладено розгляд справи до 23.09.2014 р.

В засідання суду, призначене на 23.09.2014 р., представники позивача не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про час і місце розгляду скарги, що підтверджується зворотним повідомленням про вручення поштового відправлення.

Будь-яких доказів поважності причин відсутності зазначених представників суду не надано.

Неявка в судове засідання зазначених представників не перешкоджає розгляду скарги. Подальше відкладення призведе до затягування та порушення строків розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного та об'єктивного розгляду. Наведене не суперечить п. п. 3.9.1, 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

21.10.2013 р. на станцію Красноармійськ Донецької залізниці прибув вагон № 65286262 зі станції Багачеве Одеської залізниці, завантажений брухтом чорних металів.

Відповідно до залізничної накладної № 40952905 вага брутто вагону - не вказана, вага нетто вагону - 68 100 кг, тара - 22 900 кг.

При зважуванні вагону по прибуттю потягу на тензометричних вагах позивачем було зафіксовано невідповідність маси вантажу у вагоні даним, зазначеним у накладній.

Так, фактично вага брутто склала 84 650 кг, нетто - 61 750 кг, тара - 22 900 кг, що менше даних, вказаних у накладній на 6 350 кг.

За результатами контрольного зважування залізницею було складено комерційний акт № 725083/121 від 21.10.2013 р.

У зв'язку з тим, що відповідачем було неправильно зазначено у залізничній накладній № 40952905 масу вантажу, позивачем було нараховано штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати в сумі 58 450,00 грн.

24.01.2014 р. ДП «Донецька залізниця» направила на адресу ТОВ «Укртрас Консалтин» претензію з вимогою сплатити вказаний штраф.

Відповідь на вказану претензію відповідач не надав, штраф у розмірі 58 450,00 грн не сплатив.

Відповідно до ч. 5 ст. 307 ГК України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно зі ст 6 Статуту залізниць України накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Як передбачено п. п. 1.1, 1.2 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. № 644, на кожне відправлення вантажу відправник повинен подати станції навантаження накладну (комплект перевізних документів). Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем.

Відповідно до п. 1.3 Правил оформлення перевізних документів усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником у відповідні графи. Виправлення не допускаються; у разі необхідності зміни відомостей, внесених до перевізного документа, відправник зобов'язаний заповнити новий перевізний документ. Зміни, які вносяться до перевізного документа залізницею, засвідчуються посадовою особою залізниці із зазначенням дати та найменування станції, на якій внесено зміни.

Відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил (п. 2.1 вказаних Правил).

Згідно з п. 2.3 вищевказаних Правил у графі 55 «Правильність внесених відомостей підтверджую» представник відправника вказує свою посаду, розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі.

Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України залізниця має право перевіряти правильність зазначених у накладній відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

До перевезення під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Спосіб визначення маси зазначається у накладній (ст. 37 Статуту залізниць України).

Згідно зі ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Відповідно до п. 5.5 Правил оформлення перевізних документів, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості, його назви, коду та адреси одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Як передбачено п. 9 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України, у комерційному акті детально описуються стан вантажу або багажу і обставин, за яких виявлена не збереженість, а також обставини, які могли бути причиною виникнення не збереженості вантажу, багажу чи вантажобагажу.

У відповідності до ст. 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі згідно із ст. 118 Статуту залізниць України.

Згідно із ст. 118 Статуту залізниць України штраф підлягає стягненню у п'ятикратному розмірі провізної плати за всю відстань перевезення.

Встановлено, що згідно комерційного акту № 725083/121 від 21.10.2013 р. фактична вага брутто склала 84 650 кг, нетто - 61 750 кг, тара - 22 900 кг, що менше даних, визначених у накладній на 6 350 кг.

Таким чином, відповідачем (відправником) було неправильно зазначено масу вантажу у залізничній накладній № 40952905.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність нарахування позивачем штрафу, який розраховано від розміру провізної плати за перевезення надлишку вантажу по залізниці, на якій було виявлено порушення.

В процесі розгляду справи місцевим судом відповідач звернувся з клопотанням про зменшення розміру штрафу.

Задовольняючи позов повністю, місцевий суд виходив з того, що правові підстави для задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій відсутні, докази на підтвердження викладених у клопотанні обставин відповідачем до суду не подано, та не підтверджено належними і допустимими доказами.

Проте, суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно зі ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Як передбачено ч. 3 ст. 83 ГПК України, господарський суд має право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

З огляду на вказані обставини, суд апеляційної інстанції вважає за можливе зменшити розмір штрафу до розміру двох провізних плат, врахувавши в якості виняткового випадку відсутність у будь-кого з учасників перевезення негативних наслідків від вчиненого відповідачем правопорушення, зокрема, вказане правопорушення не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, а також те, що пред'явлені до стягнення штрафні санкції за оцінкою суду є надмірно великими.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу підлягає частковому задоволенню у сумі 23 380,00 грн (провізна плата вагону склала 11 690 грн *2 = 23 380,00 грн).

Наведене також узгоджується з правовою позицією Вищого господарського суду України, викладеною в постановах від 06.05.2014 р. у справі № 913/3189/13, від 11.03.2014 р. у справі № 918/1085/13, від 16.05.2013 р. у справі № 5017/2133/2012.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції при прийнятті рішення були неправильно застосовані норми матеріального права, неповно з'ясовані обставини справи, а тому рішення суду першої інстанції від 02.06.2014 р. у справі № 910/6397/14 підлягає частковому скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог в частині стягнення 23 380,00 грн штрафу.

Відповідно до ст. 49 ГПК України та, беручи до уваги фактичні обставини виникнення судового спору, витрати по сплаті судового збору за подання і розгляд апеляційної скарги покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртранс Консалтінг» задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду м. Києва від 02.06.2014 р. у справі № 910/6397/14 скасувати частково та прийняти нове рішення.

3. Позов задовольнити частково.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртранс Консалтінг» (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 37-Б, оф. 2, ідентифікаційний код 37402613) на користь Державного підприємства «Донецька залізниця» (83000, Донецька обл., м. Донецьк, вул. Артема, 68, ідентифікаційний код 01074957) 23 380,00 (двадцять три тисячі триста вісімдесят) грн штрафу, 730,00 (сімсот тридцять) грн витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви.

5. В іншій частині позову відмовити.

6. Стягнути з Державного підприємства «Донецька залізниця» (83000, Донецька обл., м. Донецьк, вул. Артема, 68, ідентифікаційний код 01074957) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртранс Консалтінг» (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 37-Б, оф. 2, ідентифікаційний код 37402613) 365,00 (триста шістдесят п'ять) грн судового збору за подання апеляційної скарги.

7. Доручити господарському суду м. Києва видати наказ на виконання даної постанови суду.

8. Матеріали справи № 910/6397/14 повернути до Господарського суду м. Києва.

9. Копію постанови надіслати сторонам.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді В.В. Шапран

Е.О. Шевченко