Постанова № 40681449, 22.09.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" вересня 2014 р. Справа№ 911/2427/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зеленіна В.О.

суддів: Синиці О.Ф.

Шевченка Е.О.

при секретарі: Волуйко Т.В.

Представники сторін:

позивача:Гусарова Т.В., за довірненістю;

відповідача:не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Край-2"

на рішення господарського суду Київської області від 29.07.2014

у справі № 911/2427/14 (суддя: Ярема В.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бікко"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Край-2"

про стягнення 157711,79 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 29.07.2014 у справі № 911/2427/14 позовні вимоги задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Край-2" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бікко" 157711 грн. 79 коп. заборгованості та 3554 грн. 24 коп. судового збору.

Прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Бікко" про відмову від позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Край-2" 3792,81 грн. пені та 598,86 грн. 3% річних.

Провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Край-2" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бікко" 3792,81 грн. пені та 598,86 грн. 3% річних припинено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Край-2" звернулось з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення господарського суду Київської області від 29.07.2014 у справі № 911/2427/14 скасувати частково в частині стягнення основного боргу в іншій частині рішення залишити без змін.

Скарга мотивована тим, що господарським судом Київської області не в повному обсязі були з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а також були порушені, неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Край-2" передано на розгляд колегії судді у складі головуючого судді - Зеленіна В.О., суддів: Синиці О.Ф., Шевченка Е.О.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 15.08.2014р. для розгляду справи № 911/2427/14 сформовано судову колегію у складі: головуючий суддя - Зеленін В.О, судді - Верховець А.А, Шевченко Є.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.08.2014 колегію суддів у зазначеному складі прийнято до провадження справу № 911/2427/14. Розгляд апеляційної скарги призначений на 22.09.2014.

18.09.2014 представником позивача через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду був поданий відзив на апеляційну скаргу.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 22.09.2014р. для розгляду справи № 911/2427/14 сформовано судову колегію у складі: головуючий суддя - Зеленін В.О, судді - Синиця О.Ф., Шевченко Є.О.

22.09.2014 представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги і просив суд рішення господарського суду Київської області від 29.07.2014 у справі № 911/2427/14 залишити без змін.

22.09.2014 скаржник в судове засідання не з'явився, повноважного представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, не зважаючи на те, що був повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином відповідно до вимог ст. 64, 86 Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 99 ГПК України передбачено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви (ч. 1 ст. 69 ГПК України).

Суд вважає, що зазначені обставини не є перешкодою для розгляду справи, оскільки про дату, час і місце судового розгляду справи скаржник повідомлений належним чином.

Керуючись ст. 75 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів вважає за необхідне здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними в справі документами та за відсутності представника скаржника.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів встановила наступне.

20.12.2010 між ТОВ "Бікко" (постачальник) та ТОВ "Край-2" (дпокупець) було укладено договір поставки №177 (надалі-договір), за умовами якого постачальник взяв на себе зобов'язання поставляти і передавати у власність покупця товар, а покупець зобов'язався прийняти товар у власність і оплатити його на умовах цього договору.

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2011. Строк дії цього договору автоматично подовжується на додаткові однорічні терміни у випадку, якщо не менше ніж на 30 дні до закінчення його строку дії будь-яка сторона не повідомить іншу сторону у письмовій формі про свій намір припинити його дію (п. 6.4 договору).

У відповідності до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами до 01.12.2012 та 01.12.2013 не було заявлено про свій намір припинити дію договору, строк дії останнього, у відповідності до 6.4 договору, було автоматично подовжено на наступні 2013-2014 календарні роки.

Суд зазнає, що договір підписаний в двосторонньому порядку повноваженими представниками сторін, без будь яких зауважень і застережень та скріплений їх печатками, а також не визнаний в судовому порядку недійсним, що є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків у сторін.

З матеріалів справи вбачається та підтверджується видатковою накладною: №00000059395 від 04.09.2013, №00000059396 від 04.09.2013, №00000059851 від 05.09.2013, №00000059852 від 05.09.2013, №00000061381 від 11.09.2013, №00000061382 від 11.09.2013, №00000061383 від 11.09.2013, №00000061602 від 12.09.2013, №00000061603 від 12.09.2013, №00000061604 від 12.09.2013, №00000062285 від 16.09.2013, №00000062286 від 16.09.2013, №00000062291 від 16.09.2013, №00000062292 від 16.09.2013, №00000062293 від 16.09.2013, №00000062920 від 18.09.2013, №00000062921 від 18.09.2013, №00000062922 від 18.09.2013, №00000063502 від 19.09.2013, №00000063503 від 19.09.2013, №00000063505 від 19.09.2013, №00000064942 від 25.09.2013, №00000064944 від 25.09.2013, №00000064945 від 25.09.2013, №00000065015 від 25.09.2013, №00000065022 від 25.09.2013, №00000065023 від 25.09.2013, №00000066359 від 01.10.2013, №00000066361 від 01.10.2013, №00000066363 від 01.10.2013, №00000066574 від 02.10.2013, №00000066577 від 02.10.2013, №00000066578 від 02.10.2013, №00000066583 від 02.10.2013, №00000066954 від 03.10.2013, №00000066955 від 03.10.2013, №00000066956 від 03.10.2013, №00000068010 від 09.10.2013, №00000068011 від 09.10.2013, №00000068012 від 09.10.2013, №00000068013 від 09.10.2013, №00000069495 від 15.10.2013, №00000069496 від 15.10.2013, №00000069497 від 15.10.2013, №00000069498 від 15.10.2013, №00000069500 від 15.10.2013, №00000069501 від 15.10.2013, №00000070007 від 17.10.2013, №00000070009 від 17.10.2013, №00000071347 від 22.10.2013, №00000071348 від 22.10.2013, №00000071352 від 22.10.2013, №00000072998 від 30.10.2013, №00000072999 від 30.10.2013, №00000073000 від 30.10.2013, №00000072918 від 01.11.2013, №00000072919 від 01.11.2013, №00000072923 від 01.11.2013, №00000072924 від 01.11.2013, №00000072925 від 01.11.2013, №00000073365 від 01.11.2013, №00000073366 від 01.11.2013, №00000075103 від 11.11.2013, №00000075108 від 11.11.2013, №00000075109 від 11.11.2013, №00000075112 від 11.11.2013, №00000075115 від 11.11.2013, №00000075116 від 11.11.2013, №00000075127 від 11.11.2013, №00000075128 від 11.11.2013, №00000075129 від 11.11.2013, №00000075825 від 13.11.2013, №00000075826 від 13.11.2013, №00000075827 від 13.11.2013, №00000075898 від 13.11.2013, №00000075901 від 13.11.2013, №00000075909 від 13.11.2013, №00000075912 від 13.11.2013, №00000075914 від 13.11.2013, №00000076256 від 14.11.2013, №00000076257 від 14.11.2013, №00000080789 від 04.12.2013, №00000080790 від 04.12.2013, №00000080791 від 04.12.2013, №00000080792 від 04.12.2013, №00000080793 від 04.12.2013, №00000080806 від 04.12.2013, №00000080810 від 04.12.2013, №00000080815 від 04.12.2013, №00000081099 від 05.12.2013, №00000081109 від 05.12.2013, №00000083764 від 17.12.2013, №00000083765 від 17.12.2013, №00000083766 від 17.12.2013, №00000083941 від 18.12.2013, №00000083944 від 18.12.2013, №00000083945 від 18.12.2013, №00000084347 від 19.12.2013, №00000084348 від 19.12.2013, №00000084349 від 19.12.2013, №00000085037 від 23.12.2013, №00000085039 від 23.12.2013, №00000085040 від 23.12.2013, №00000085030 від 24.12.2013, №00000085031 від 24.12.2013, №00000085446 від 24.12.2013, №00000085447 від 24.12.2013, №00000085456 від 24.12.2013, №00000001028 від 16.01.2014, №00000001031 від 16.01.2014, №00000001333 від 20.01.2014, №00000001667 від 22.01.2014, №00000001668 від 22.01.2014, що позивач свої обов'язки за договором виконав належним чином, здійснивши з 04.09.2013 по 22.01.2014 поставку товару загальною вартістю 179832,30 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач сплатив лише частково за отриманий товар, внаслідок чого за ним утворилось заборгованість.

В обґрунтування розміру наявної заборгованості відповідача за договором, позивач посилається на сплату відповідачем за договором 20000,00 грн. 27.06.2014 та укладення 04.02.2014 між сторонами угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог, відповідно до якої сторони дійшли згоди провести зарахування зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав на суму 7345,10 грн., з яких: 5224,59 грн. було зараховано позивачем в рахунок погашення існуючої заборгованості відповідача за попередні періоди, а 2120,51 грн. - в рахунок оплати спірних накладних.

До того ж, наявність 177711,79 грн. заборгованості відповідача за договором станом на 12.06.2014 підтверджується підписами та відбитками печаток сторін на акті звіряння взаємних розрахунків.

При цьому, після підписання вказаного акта, а саме 27.06.2014 відповідачем додатково було сплачено 20000,00 грн. за договором, що підтверджується довідкою ПАТ "ОТП Банк" №008-3/729 від 04.07.2014, а також визнається сторонами у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги є такими, що спростовуються матеріалами справи, а тому не дають підстав для скасування прийнятого у справі судового рішення з огляду на наступне.

Суд відмічає, що накладні які наявні в матеріалах справи відповідають вимогам, які ставляться до первинних та зведених облікових документів згідно з ст. 1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», а тому підтверджують отримання скаржником товару на підставі договору.

До того ж, накладні підписані уповноваженими представниками сторін без будь-яких зауважень та застережень.

Оскільки наявні в матеріалах справи первинні документи містять всі обов'язкові реквізити, що фіксують факт здійснення господарської операції та факт встановлення договірних відносин, а тому є всі підстави для покладення на відповідача обов'язку по проведенню розрахунків за отриманий товар, а часткова оплата скаржником, за поставлений товар свідчить, про його схвалення договору та визнання заборгованості.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Оскільки між сторонами по справі склались господарські правовідносини, то за змістом ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 599 Цивільного кодексу України, угода (договір) є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків (зобов'язань), зобов'язання повинні виконуватися належним чином.

Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Договір купівлі-продажу є оплатним, відтак одним із основних обов'язків покупця є оплата ціни товару. Ціна - грошове відображення вартості товару за його кількісну одиницю. Ціна товару, як правило, визначається у договорі за згодою сторін.

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Отже, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги щодо стягнення боргу визнаються судом обґрунтованими.

Крім того, позивачем було заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені, 3% річних.

Однак, 15.07.2014 через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшла заява, відповідно до якої останній відмовився від позовних вимог про стягнення з відповідача 3792,81 грн. пені та 598,86 грн. 3% річних.

Оскільки, відмова позивача від позовних вимог про стягнення пені та 3% річних у даній справі не суперечить законодавству України та не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів інших осіб, то місцевій господарський суд обґрунтовано припинив провадження в цій частині на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Тобто, підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання.

Суд відзначає, що в розумінні ст. 33, 36 Господарського процесуального кодексу України скаржник не надав ні до суду першої інстанції ні до суду апеляційної інстанції докази які б підтверджували його вимоги та заперечення.

За таких обставин висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення господарського суду Київської області від 29.07.2014 у справі № 911/2427/14 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Край-2" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Київської області від 29.07.2014 у справі № 911/2427/14 - без змін.

2. Матеріали справи № 911/2427/14 повернути до господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя В.О. Зеленін

Судді О.Ф. Синиця

Е.О. Шевченко