Рішення № 40681284, 22.09.2014, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" вересня 2014 р.Справа № 922/3227/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

при секретарі судового засідання Михайлюк В.Ю.

розглянувши справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО", м.Київ до Приватного акціонерного товариства "Хлібзавод "Салтівський", м.Харків про стягнення 6962,58 гривень за участю представників:

позивача - Клюс О.О. (довіреність №ГН-19-Ю від 25 грудня 2013 року)

відповідача - Лантрат А.В. (довіреність б/н від 08 липня 2014 року)

ВСТАНОВИВ:

01 серпня 2014 року позивач, приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ВУСО", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з приватного акціонерного товариства "Хлібзавод "Салтівський" (відповідача) 6962,58 гривень матеріальної шкоди. Заявлену вимогу на регрес обґрунтував ч.1 ст.1191 Цивільного кодексу України, оскільки між сторонами було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АВ/6847402 від 31 травня 2012 року (надалі - поліс), на виконання умов якого, позивач сплатив страхове відшкодування у розмірі 6962,58 гривень потерпілій особі в ДТП через вину працівника відповідача - ОСОБА_3 Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача 1827,00 гривень судового збору.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04 серпня 2014 року було прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду. Провадження у справі було порушено та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 19 серпня 2014 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19 серпня 2014 року було відкладено розгляд справи на 11 вересня 2014 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11 вересня 2014 року було відкладено розгляд справи на 22 вересня 2014 року.

22 вересня 2014 року представник позивача надав через канцелярію суду додаткові правові обґрунтування позовних вимог (вх.№32801). Судом було досліджено надані документи та долучено до матеріалів справи.

Представник позивача у відкритому судовому засіданні 22 вересня 2014 року підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача у відкритому судовому засіданні 22 вересня 2014 року проти позовних вимог заперечував.

Враховуючи те, що норми ст.65 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що в межах наданих йому повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Отже, суд, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.

06 січня 2013 року в місті Харкові сталася дорожньо-транспортна пригода - зіткнення автомобіля ГАЗ 3307, державний реєстрацій номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля Форд, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4

В результаті дорожньо-транспортної пригоди було завдано шкоди автомобілю Форд, державний реєстраційний номер НОМЕР_2. Власником пошкодженого автомобіля є ОСОБА_4.

Постановою Київського районного суду міста Харкова від 21 лютого 2013 року, особою, винною в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП "Порушення водіями правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажів, шляхів, шляхових споруд чи іншого майна", є водій автомобілю ГАЗ 3307, державний реєстрацій номер НОМЕР_1 - ОСОБА_3 Крім цього, судом було встановлено, що ОСОБА_3 з місця ДТП зник.

Між закритим акціонерним товариством "Страхова компанія "ВУСО" (правонаступником якого виступає приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ВУСО", надалі - cтраховик) і ПрАТ "Хлібзавод "Салтівський" було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/6847402 від 31 травня 2012 року (надалі - Поліс), за яким страховик зобов'язався відшкодовувати шкоду заподіяну страхувальником життю здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, а саме: транспортного засобу ГАЗ 3307, державний реєстрацій номер НОМЕР_1.

ПрАТ "Страхова компанія "ВУСО" сплатило на користь потерпілої особи страхове відшкодування в сумі 6962,58 гривень. При розрахунку розміру страхового відшкодування було вирахувано суму залишків, придатних для подальшого використання в розмірі 5000,00 гривень. Виплата страхового відшкодування була здійснена ПрАТ "Страхова компанія "ВУСО" у відповідності до ст.25 ЗУ "Про страхування", ст.30 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", на підставі заяв ОСОБА_4 від 10 січня 2013 року, 21 березня 2013 року, та страхового акту №1957-24 від 16 травня 2013 року. Факт зазначеної виплати підтверджується платіжним дорученням №5251 від 16 травня 2013 року.

У зв'язку з тим, що водій ОСОБА_3 після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди, після виплати страхового відшкодування на користь ОСОБА_4, позивач звернувся до суду із даним позовом до відповідача про відшкодування завданої шкоди (в порядку регресу) в межах виплаченого страхового відшкодування.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Відповідно до ч.1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов висновку про повне задоволення позову, виходячи з наступного.

Стаття 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 1188 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах.

Відповідно до частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір оренди, підряду тощо) володіє транспортним засобом.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент скоєння ДТП, водій ОСОБА_3 працював водієм на підприємстві ПрАТ "Хлібзавод "Салтівський" (відповідача).

Статтею 999 Цивільного кодексу України передбачено, що законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

Проведення оцінки майна є обов'язковим у випадку визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом (ч.2 ст.7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).

Згідно ст.12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

Згідно із пунктом 22.1. статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" №1961-IV від 01 липня 2004 року (надалі - Закон №1961-IV), при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до звіту №13/1/39/552903 ЗАТ УЦПЗ «Експерт-Сервіс» про оцінку транспортного засобу від 22 січня 2013 року, вартість матеріального збитку завданого власнику пошкодженого автомобіля складає 11962,58 гривень.

Стаття 993 Цивільного кодексу України передбачає, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Частиною 1 статті 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Підставами виникнення регресного зобов 'язання є:

1) виконання боржником свого обов'язку перед кредитором;

2) виконання обов'язку за третю особу.

Відповідно до п. «в» 4.38.1.1. ст.38 Закону, страховик після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо водій після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди.

Враховуючи викладене, факт самовільного залишення водієм ОСОБА_3 місця вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди, те, що позивачем належним чином обґрунтовано розмір шкоди та надано належні докази протиправ ної поведінки ОСОБА_3, який працював на момент ДТП на підприємстві відповідача, докази наявності причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою ОСОБА_3 та спричиненням позивачу матеріа льної шкоди, та те, що на момент прийняття рішення по справі, у матеріалах справи відсутні будь-які докази виплати відповідачем відшкодування в добровільному порядку, суд вважає заявлену вимогу позивача щодо стягнення з відповідача суми завданої матеріальної шкоди в порядку регресу в розмірі 6962,58 гривень, нормативно та документально обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, встановивши сторону, з вини якої справу було доведено до суду, суд керується ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких судовий збір покладається на відповідача.

На підставі вищевикладеного, ст.129 Конституції України, ст.ст.993, 999, 1166, 1187, 1188, 1191 Цивільного кодексу України, та керуючись ст.ст.1, 12, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного акціонерного товариства "Хлібзавод "Салтівський" (61153, м.Харків, вул.Гв.Широнінців, 1, код ЄДРПОУ 31340536) на користь приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" (03680, м.Київ, вул.К.Малевича, 31, код ЄДРПОУ 31650052, р/р №26506000000761 в ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 300023) 6962,58 гривень в якості відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу, та 1827,00 гривень судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 29 вересня 2014 року.

Суддя К.В. Аріт

Справа №922/3227/14