Постанова № 40681258, 29.09.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" вересня 2014 р. Справа№ 910/7247/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Рябухи В.І.

суддів: Калатай Н.Ф.

Ропій Л.М.

при секретарі: Бовсунівській Л.О.,

за участю представників:

від позивача Мельниченко О.В., дов. від 18.07.2014 №1529,

від відповідача Півторак Т.О., дов. від 27.01.2014 №315,3

від Міністерства оборони України не з'явився,

прокурор не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Концерну «Військторгсервіс»

на рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2014

у справі №910/7247/14 (суддя Пукшин Л.Г.)

за позовом Деснянського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави - Міністерства оборони України

в особі Остерської квартирно-експлуатаційної частини району

до Концерну «Військторгсервіс»

про стягнення 12995,64 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.06.2014 позов Деснянського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері (далі - прокурор) в інтересах держави - Міністерства оборони України в особі Остерської квартирно-експлуатаційної частини району (далі - позивач) до Концерну «Військторгсервіс» (далі - відповідач) про стягнення 12995,64 грн (згідно заяви про зменшення позовних вимог від 20.06.2014 №1247) задоволено повністю.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 12995,64 грн заборгованості, на користь Державного бюджету України - 1827,00 грн судового збору.

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2014 скасувати, постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга мотивована тим, що позивачем не доведено факт надання послуг, оскільки рахунок-фактура не є документом первинного обліку, а тому не підтверджує надання відповідачем послуг. Крім того, на думку відповідача, прокурор не мав права звертатись до суду в інтересах Остерської квартирно-експлуатаційної частини району, оскільки відповідач не є органом державної влади чи місцевого самоврядування.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.08.2014 відновлено строк на подання апеляційної скарги, прийнято її до розгляду та порушено апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 17.09.2014. Дану ухвалу надіслано відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2014 №28. Доказами належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи є повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали від 04.08.2014) прокурору - 12.08.2014, позивачу - 11.08.2014 та відповідачу - 08.08.2014, долучені до матеріалів справи.

17.09.2014 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду відповідач надав клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з неможливістю представника бути присутнім в судовому засіданні.

17.09.2014 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду позивач надав відзив на апеляційну скаргу з додатками.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 17.09.2014 у зв'язку з перебуванням судді Сітайло Л.Г. у відпустці було змінено склад суду: головуючий-суддя Рябуха В.І., судді Калатай Н.Ф., Ропій Л.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.09.2014 відкладено розгляд справи на 29.09.2014.

29.09.2014 у судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2014 скасувати, постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. На запитання суду повідомив, що послуги від відповідача отримував.

Представник позивача заперечив доводи апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Прокурор та представник Міністерства оборони України у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання з розгляду апеляційної скарги відповідача, а матеріали справи дозволяють розглянути апеляційну скаргу без участі прокурора та представника Міністерства оборони України, з метою дотримання вимог ст. 102 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), на думку колегії суддів, відсутні підстави для відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Згідно зі ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представника позивача та відповідача, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як зазначено у ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У частині 1 ст.901 ЦК України зазначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст. 903 ЦК України).

У ст.1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що споживач - це фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу, а виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.

Згідно п.2 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.05 №630 централізоване опалення - це послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у забезпеченні нормативної температури повітря у приміщеннях квартири (будинку садибного типу), яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем теплопостачання.

Рішенням Деснянської селищної ради Козелецького району Чернігівської області від 18.11.2011 погоджено розрахунки вартості 1 Гкал. тепла для бюджетних установ, організацій та приватних підприємців - 618,84 грн. Вартість 1м.куб. гарячої води - 46,92 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.12.2011 між позивачем та відповідачем укладено договір №65 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води (далі - договір), відповідно до якого виконавець (позивач) зобов'язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, а споживач (відповідач) зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором (п.1 договору).

Пунктом 1.1 договору встановлено обсяги опалення, гарячої води та пари, які виконавець передає споживачу в період з січня по грудень.

Суб'єктом користування послуг визначено власника будівлі №1/153 магазин "Деснянка". Опалювальний об'єм будівлі - 758,4 м.куб. (п.п.2, 3 договору).

Згідно п.п.9, 10, 11 договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Платежі за послуги вносяться не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим. Підставою для оплати є рахунки-фактури виконавця. Оплата здійснюється після фактичного отримання споживачем теплопостачання належної якості.

Пунктом 20 договору на споживача покладено обов'язок оплачувати послуги в установлений договором строк.

Договір укладається на 1 рік і набирає чинності з дня його укладення. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення строку його дії однією із сторін не буду письмово заявлено про його розірвання або необхідність перегляду (п.35 договору).

Договір підписано уповноваженими представниками сторін, підписи яких скріплено печатками.

З матеріалів справи вбачається, що за січень-квітень 2012 року позивачем виставлено відповідачу рахунки-фактури на загальну суму 12995,64 грн (з ПДВ) за надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води до будівлі №1/153 магазин "Деснянка".

Відповідачем не оплачено за надані послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води за січень-квітень 2012 року, в результаті чого в нього утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 12995,64 грн.

Доказів погашення боргу відповідачем не надано, тому суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимоги та стягнення 12995,64 грн.

Оскільки підставою для оплати є рахунки-фактури виконавця (п.10 договору), доводи відповідача, що вони не є належними доказами надання послуг, не приймаються колегією суддів до уваги. Крім того, в судовому засіданні 29.09.2014 представник відповідача підтвердив отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, отже обов'язок щодо оплати за них настав.

Твердження, що прокурор не мав права звертатись до суду в інтересах Остерської квартирно-експлуатаційної частини району, оскільки відповідач не є органом державної влади чи місцевого самоврядування безпідставні, з огляду на позовну заяву, згідно якої Деснянський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері звернувся з позовом в інтересах держави - Міністерства оборони України (орган уповноважений здійснювати функції у спірних відносин) в особі Остерської квартирно-експлуатаційної частини району.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія Київського апеляційного господарського суду не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2014 у даній справі, оскільки воно відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Концерну «Військторгсервіс» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2014 у справі №910/7247/14 - без змін.

2. Матеріали справи №910/7247/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Дану постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя В.І. Рябуха

Судді Н.Ф. Калатай

Л.М. Ропій