Рішення № 40681029, 03.09.2014, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" вересня 2014 р.Справа № 922/2891/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

при секретарі судового засідання Рудяк Т.О.

розглянувши справу

за позовом Публічне АТ банк "Меркурій" м. Харків до ТОВ "Меркурій-Прогрес", м. Харків простягнення коштівза участю представників сторін:

позивача - Полетаєва Т.Ю., за дов.

відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Розглядається вимога ПАТ банк "Меркурій" про стягнення з ТОВ "Меркурій-Прогрес" суми заборгованості у розмірі 11 575 547,70 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити, надав витребувані ухвалою суду документи.

Представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, витребуваних судом документів не надав, про час та місце слухання справи був повідомлений, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, про причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень на позов, в зв'язку з чим справа розглядається в порядку статті 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами справи.

Суд, розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне:

25 червня 2012 року між ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ БАНК «МЕРКУРІЙ» (надалі Позивач) та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МЕРКУРІЙ-ПРОГРЕС» (надалі Відповідач) був укладений Договір № 02/1-25К-46 невідновлювальної кредитної лінії в національній валюті України з додатковими угодами (надалі по тексту Кредитний договір) відповідно до якого Позивач відкрив Відповідачу кредитну лінію з максимальним лімітом 10 000 000,00 грн. на умовах сплати 13,12 % річних, а з 01.07.2012р. - 15,75 % річних, з кінцевим терміном повернення відповідно до п.1.4. Кредитного договору 27 серпня 2012р.

Відповідно до Додаткової угоди № 4 від 12.11.2013р. до Кредитного договору -максимальний ліміт кредитної лінії складає - 10 724 000,00 грн., з кінцевим терміном повернення 07.10.2014р.

Банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав, Відповідач отримав кредитні кошти, що підтверджується платіжним дорученням № 13422 від 25.06.2012р. та № 13614 від 02.07.2012р. копія міститься в матеріалах справи).

За умовами п.5.2.5 Кредитного договору Відповідач зобов'язаний сплачувати кредитору проценти за користування кредитом у порядку, встановленому розділом 3 даного договору.

Відповідно до п. 5.3.2. Договору кредитор має право в односторонньому порядку розірвати договір та/або вимагати від позичальника дострокового повернення суми заборгованості за цим договором та/або стягнути наданий раніше кредит, проценти по ньому та можливі штрафі санкції, а також реалізувати свої інші права передбачені законодавством України або цим Договором.

Позивачем до матеріалів справи доданий розрахунок суми позовних вимог, згідно з яким станом на 01.07.2014 р. за відповідачем рахується наступна заборгованість :

- 10 717 000,00 грн. - залишок заборгованості за кредитом;

- 3 000,00 грн. - прострочена заборгованість за кредитом;

- 138 733,77 грн. - заборгованість за нарахованими процентами;

- 698 526,30 грн. - прострочена заборгованість за процентами;

- 89,84 грн. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту;

- 18 197,79 грн. - пеня за несвоєчасне погашення процентів.

Відповідачем наявність заборгованості не спростована, доказів своєчасного виконання зобов'язань з оплати процентів за користування кредитними коштами та повернення кредитних коштів суду не надано.

Згідно ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки НБУ. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Пунктом 1 ч.1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

У відповідності до статей 251, 252 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення, строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями, годинами. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення, він визначається календарною датою або вказівкою на подію яка має неминуче настати. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом такими, що прострочив виконання зобов'язання по Договору № 02/1-25К-46 від 25.06.2012р.

Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, в порушення домовленості сторін, кредитні кошти не повертає, відсотки за користування кредитними коштами не сплачує, та не надав суду жодних з доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, які б підтверджували сплату заборгованості по договору, суд дійшов висновку про те, що у позивача виникло право достроково вимагати повернення всіє суми кредиту та на стягнення процентів, в тому числі і щодо простроченої заборгованості, а отже позовні вимоги позивача в частині стягнення 10717000,00 грн. - залишок заборгованості за кредитом; 3 000,00 грн. - прострочена заборгованість за кредитом; 138 733,77 грн. - заборгованість за нарахованими процентами; 698 526,30 грн. - прострочена заборгованість за процентами правомірні та обґрунтовані, не спростовані відповідачем, та підтверджені належними доказами, тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 статті 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.6.1. Кредитного договору - у випадку порушення строків повернення кредиту , сплати процентів Позичальник сплачує Кредитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ України від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення.

Позивачем нарахована пеня в розмірі 89,84 грн. за несвоєчасне погашення кредиту та пеня у розмірі 18 197,79 грн. за несвоєчасне погашення відсотків.

Зроблений позивачем розрахунок пені відповідає вимогам чинного законодавства, умовам договору та фактичним відносинам, що склалися між сторонами.

Враховуючи викладене суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення пені нормативно та документально обґрунтовані і підлягають задоволенню.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 61 ГПК України питання про прийняття позовної заяви вирішується суддею, якому вона була передана у порядку, встановленому частиною третьою статті 21 цього Кодексу.

Судом розглянута позовна заява та суд дійшов висновку про відповідність поданої позовної заяви вимогам ГПК України, у зв'язку з чим ухвалою суду від 14.07.2014р. порушено провадження у даній справі.

Суд також зазначає, що постановою Правління НБУ №340 від 10.06.2014р. вирішено відкликати банківську ліцензію та ліквідувати ПАТ Банк "Меркурій".

12.06.2014 року виконавчою дирекцією фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №47 про початок ліквідації ПАТ Банк "Меркурій" та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію - Куліш В.М.

Дана позовна заява підписана уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ Банк "Меркурій" Кулішем В.М. та даний позов пов'язаний з виконанням уповноваженою особою своїх обов'язків.

Згідно з п. 22 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору звільняються уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку.

Враховуючи викладене, судові витрати суд покладає на відповідача в відповідності до ст.49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 22, 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕРКУРІЙ -ПРОГРЕС» (61082, м. Харків, пр.Московський,144, код ЄДРПОУ 33413354) на користь публічного акціонерного товариства банку "Меркурій" (61002, м. Харків, вул. Петровського, 23, код 14360386) - 10 717 000,00 грн. - залишок заборгованості за кредитом; 3 000,00 грн. - прострочена заборгованість за кредитом; 138 733,77 грн. - заборгованість за нарахованими процентами; 698 526,30 грн. - прострочена заборгованість за процентами; 89,84 грн. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту; 18 197,79 грн. - пеня за несвоєчасне погашення процентів.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕРКУРІЙ -ПРОГРЕС» (61082, м. Харків, пр.Московський,144, код ЄДРПОУ 33413354) на користь публічного акціонерного товариства банку "Меркурій" (61002, м. Харків, вул. Петровського, 23, код 14360386) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби у Дзержинському районі м. Харкова, вул. Бакуліна 18, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) судовий збір у сумі 73 080,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 08.09.2014 р.

Суддя С.А. Прохоров

справа №922/2891/14