Ухвала суду № 40680227, 30.09.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

30.09.14 Справа № 904/7496/14

Суддя Ярошенко В.І. , розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МІСІЯ-1", м. Дніпропетровськ

до Красногвардійського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції м. Дніпропетровська

про скасування постанови про арешт боржника

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Місія-1" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Красногвардійського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про скасування постанови про арешт боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Відповідно до п. 4 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

У відповідності з п. 3 ст. 57 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно ст. 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2013 рік" від 06.12.2012 № 5515-VI з грудня 2013 року встановлена мінімальна заробітна плата у розмірі 1 218 грн. Відповідно до п. п. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Згідно з пунктом 2.11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 № 7 якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

Таким чином, судовий збір за подання позовної заяви про скасування постанови про арешт боржника, визнання постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору незаконною та визнання дій державного виконавця незаконними повинен сплачуватись за кожну вимогу окремо. Тоді як згідно платіжного доручення від 26.09.2014 № 1711 судовий збір сплачено у розмірі 1218 грн., тобто менше, ніж встановлено чинним законодавством.

Відповідно до п. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.

З матеріалів позовної заяві вбачається, що позивачем у позові не вказано обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Крім того, зі змісту позовної заяви від 26.09.2014 № 114, що дана позовна заява по своїй суті є скаргою на дії державного виконавця, про що свідчить прохальна частина позовної заяви, в якій позивача просить суд скасувати постанову про арешт боржника, визнати постанову державного виконавця про стягнення виконавчого збору незаконною та визнати дії державного виконавця незаконними.

Враховуючи вищенаведене, господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Частиною 1 статті 7 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що учасниками виконавчого провадження є державний виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерти, спеціалісти, перекладачі, суб'єкти оціночної діяльності - суб'єкти господарювання.

Частинами 1 та 4 статті 82 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду. Рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Згідно з ч. 1ст. 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Відповідно до частини 1 пункту 9.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 визначення вартості, оцінка майна боржника (стаття 58 Закону України "Про виконавче провадження") є процесуальною дією державного виконавця, незалежно від того, яка конкретно особа (сам державний виконавець чи залучений ним суб'єкт оціночної діяльності) здійснювала відповідні дії, так само як і від того, ким здійснювалося рецензування звіту про оцінку майна.

Таким чином, у разі порушення прав діями або бездіяльністю державного виконавця, сторона виконавчого провадження повинна була звернутись до суду зі скаргою на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби.

Керуючись п. 3-4 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Повернути позовну заяву від 26.09.2014 № 114 і додані до неї документи без розгляду.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Додаток: - позовна заява від 26.09.2014 № 114 з додатками, у тому числі платіжне доручення від 26.09.2014 № 1711.

Суддя В.І. Ярошенко