Рішення № 40680193, 22.09.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.09.14р. Справа № 910/14051/14

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УКРАЇНСЬКИЙ СТРАХОВИЙ СТАНДАРТ", м. Київ

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ДНІПРОІНМЕД", м. Дніпропетровськ

про стягнення 43 055,11 грн.

Суддя Золотарьова Я.С.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Миколайчук С.В. - представник (дов. б/н від 09.09.13 р.)

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "УКРАЇНСЬКИЙ СТРАХОВИЙ СТАНДАРТ" звернулось до господарського суду м. Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ДНІПРОІНМЕД" про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 43 055,11 грн. за договором добровільного страхування транспортного засобу № 0114-0405-0020 від 11.04.2013.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 14.07.2014 позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УКРАЇНСЬКИЙ СТРАХОВИЙ СТАНДАРТ" з доданими до неї документами направлено за підсудністю до господарського суду Дніпропетровської області.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 11.08.2014 порушено провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні на 27.08.2014.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на положення Закону України "Про страхування", згідно з якими до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

26.08.2014 представник відповідача надав відзив, в якому просить суд відмовити у задоволенні позову, у зв'язку з тим, що винуватець дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 не повідомила відповідача про настання дорожньо-транспортної пригоди, чим позбавила себе права на страховий захист та відповідно до полісу № АЕ/2033294 сума франшизи становить 1 000,00 грн., тому сума страхового відшкодування має бути зменшено на суму франшизи.

27.08.2014 представник відповідача надав клопотання про продовження строку розгляду спору на 15 днів для надання додаткових доказів.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 27.08.2014 продовжено строк розгляду спору на 15 днів до 26.09.2014 та розгляд справи відкладено на 22.09.2014.

Позивач у судові засідання, призначені для розгляду справи, явку свого повноважного представника не забезпечив. 20.08.2014 та 09.09.2014 надіслав до господарського суду Дніпропетровської області клопотання та телеграму, в яких просить суд провести судові засідання 27.08.2014 та 22.09.2014 без участі уповноваженого представника.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (пункт 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 22.09.2014 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

09.07.2013 на автодорозі Знам'янка - Луганськ - Ізварине сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля GEELY реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля DAEWOO реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2.

Відповідно до довідки ДАІ № 9228270 року дорожньо-транспортна пригода сталась з вини ОСОБА_2, яка керуючи автомобілем DAEWOO реєстраційний номер НОМЕР_2 порушила вимоги ч. 10.1 Правил дорожнього руху, внаслідок чого відбулося зіткнення з застрахованим автомобілем (а.с.8-9).

Постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 15.10.2013 по справі №203/6672/13-п ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до договору добровільного страхування транспортного засобу № 0114-0415-0020 від 11.04.2013 ОСОБА_4 цивільно-правову відповідальність за шкоду, завдану пошкодженням, знищенням або втратою автомобіля GEELY реєстраційний номер НОМЕР_1 було застраховано у Приватному акціонерному товаристві "Страхова компанія "Український страховий стандарт" (а.с.14).

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 12.04.2013 ОСОБА_3 має право користування автомобілем GEELY реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с.55).

18.07.2013 СПД ОСОБА_5 на замовлення СК "Український страховий стандарт" було проведено товарознавче дослідження, за результатами якого складено звіт про оцінку № 26/07/13, згідно якого вартість матеріального збитку, завданого внаслідок ДТП власнику автомобіля GEELY реєстраційний номер НОМЕР_1 становить 59 534,86 грн. (а.с.30).

Відповідно до страхового акту № 1791-1025/13 від 02.12.2013 та розрахунку суми страхового відшкодування, суму страхового відшкодування було визначено в розмірі 43 565,11 грн. (а.с.12).

На підставі повідомлення ОСОБА_4 про настання випадку, який має ознаки страхового від 10.07.2013 (а.с.52-53) та заяви про виплату страхового відшкодування від 10.07.2013 (а.с.54) позивач на виконання умов договору добровільного страхування транспортного засобу № 0114-0415-0020 від 11.04.2013 здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 43 565,11 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 14493 від 12.12.2013 (а.с.58).

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність пов'язана з експлуатацією автомобіля DAEWOO реєстраційний номер НОМЕР_2 була застрахована в ПрАТ "СК "Дніпроінмед" відповідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ\2033294 (а.с.57).

17.02.2014 позивач надіслав на адресу відповідача вимогу про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП в порядку регресу, до якої були додані всі документи, передбачені пунктом 35.2 статті 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (а.с.59).

Відповідач відповідь на вимогу не надав, суму відшкодованої шкоди, завданої внаслідок ДТП в порядку регресу у сумі 43 565,11 грн. не сплатив, що і є причиною виникнення спору.

Приймаючи рішення, господарський суд виходив з наступного.

Відносини у сфері страхування регулюються Цивільним кодексом України, Законом України "Про страхування".

Також, Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Відповідно до частини 1 статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Статтею 6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Статтею 979 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

На виконання цієї статті позивач виплатив на користь ОСОБА_4 суму відшкодування, яка складає 43 565,11 грн.

Статтею 990 Цивільного кодексу України, що кореспондується з частиною 1 статті 25 Закону України "Про страхування" передбачено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до статті 27 Закону України "Про страхування", що кореспондується зі статтею 993 Цивільного кодексу України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Статтею 9 Закону України "Про страхування" передбачено, що франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Частиною 1 статті 1191 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до пункту 38.1.1 статті 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Позивач, керуючись ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування", з урахуванням франшизи в сумі 510,00 грн., просить суд стягнути з відповідача 43 055,11 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.

З матеріалів справи вбачається, що особою, винною у скоєнні ДТП, наслідком якого стало пошкодження майна застрахованої позивачем особи, а, отже, і особою, винною у завданні збитків є ОСОБА_2, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача.

Таким чином, з аналізу вищезазначених правових норм вбачається, що позивач після виплати застрахованій ним особі страхового відшкодування, може звернутися з відповідною вимогою стягнення сплаченого страхового відшкодування в порядку регресу саме до страховика за наявності певних підстав.

Правила відшкодування шкоди заподіяної третій особі встановлені ст. 22 Закону України "Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", згідно п. 22.1 якої при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Проте, відповідач, який є страховиком винної особи у скоєнні ДТП не здійснював виплати страхового відшкодування безпосередньо потерпілому, який отримав таке страхове відшкодування за договором №0114-0405-0020 добровільного страхування транспортного засобу від 11.04.2013 від позивача.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача про те, що відповідно до полісу № АЕ/2033294 сума франшизи становить 1 000,00 грн., тому сума страхового відшкодування має бути зменшено на суму франшизи, з огляду на наступне.

Відповідно частини 2 статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 34 Господарського процесуального кодексу України).

У судовому засіданні 22.09.2014 представник відповідача усно заявив, що не може надати ані оригіналу, ані копії полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ\2033294, де зазначено, що франшиза становить 1 000,00 грн.

Таким чином, відповідач не довів ті обставини, на які він посилався як на підставу своїх заперечень.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, при задоволені позову судові витрати у справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 82 - 85, 115 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Дніпроінмед» (49005, м. Дніпропетровськ, вул. Сімферопольська, 21, офіс 307; ідентифікаційний код 21870998) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт» (04073, м. Київ, пров. Балтійський, 20; ідентифікаційний код 22229921) 43 055,11 грн. суму страхового відшкодування в порядку регресу та 1 827,00 грн. судовий збір, про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 29.09.2014

Суддя Я.С. Золотарьова