Ухвала суду № 40679268, 29.09.2014, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

29.09.2014 Справа № 908/3246/14

Господарський суд у складі судді Шевченко Тетяни Миколаївни,

представники сторін – не з’явились;

розглянувши матеріали справи №908/3246/14

за заявою ініціюючого кредитора – Криворізької північної об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (50031, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Кремлівська, 4)

до боржника – приватної фірми «САЛЬВЕ» (69041, м. Запоріжжя, вул. Кремлівська, 63-а; ідент. код – 25015020)

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИВ:

Криворізька північна об’єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (скорочено – Криворізька північна ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, кредитор у справі) звернулась до господарського суду Запорізької області із заявою про порушення справи про банкрутство відносно приватної фірми «САЛЬВЕ» (скорочено – ПФ «САЛЬВЕ», боржник у справі).

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 09.09.2014 у справі №908/3246/14 заяву прийнято до розгляду, справі присвоєно номер провадження 23/37/14, підготовче засідання суду призначено на 17.09.2014, від кредитора та боржника витребувано документи згідно з резолютивною частиною ухвали.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 17.09.2014 у справі №908/3246/14 розгляд справи було відкладено до 29.09.2014, повторно витребувано від сторін документи згідно резолютивної частини ухвали.

Представники сторін в судові засідання 17.09.2014, 29.09.2014 не з’явились. Боржник витребуваних судом документів не надав.

29.09.2014 від Криворізької північної ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області надійшло клопотання про розгляд справи за відсутністю представника кредитора.

Дослідивши матеріали справи та додані до заяви документи, господарський суд відмовляє в порушенні провадження у справі про банкрутство з таких підстав.

За приписами абзацу п’ятого частини сьомої статті 16 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» суд відмовляє в порушенні провадження у справі про банкрутство якщо відсутня хоча б одна з підстав, передбачених частиною третьою статті 10 цього Закону.

Відповідно до частини третьої статті 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Безспірні вимоги кредиторів – грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.

В пункті 8 інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06/606/2013 від 28.03.2013 «Про Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VI)» закріплено, що абзацом другим частини третьої статті 10 Закону визначено, що безспірні вимоги кредиторів - це грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, яке набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції. Отже, саме лише судове рішення за відсутності виданого на його підставі виконавчого документа та постанови органу Державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження не може бути підтвердженням безспірності грошових вимог. При цьому виконавчий напис нотаріуса не може вважатися доказом безспірності грошових вимог.

В пункті 12 інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06/606/2013 від 28.03.2013 «Про Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VI)» викладена позиція, згідно з якою строк невиконання боржником грошового зобов'язання для визначення неплатоспроможності боржника починається з моменту відкриття виконавчого провадження.

Згідно із частиною першої статті 16 Закону про банкрутство перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з’ясування наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Законом.

Неявка у підготовче засідання сторін та представника державного органу з питань банкрутства, а також відсутність відзиву боржника не перешкоджають проведенню засідання.

За приписами частини другої статті 16 Закону про банкрутство у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, а також вирішує інші питання, пов’язані з розглядом справи.

Якщо справа порушується за заявою кредитора, господарський суд перевіряє обґрунтованість його вимог, їх безспірність, вжиття заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження (ч. 3 ст. 16 Закону про банкрутство).

Кредитор, звертаючись до суду з відповідною заявою, повинен надати докази в підтвердження неплатоспроможності боржника відповідно до приписів ч. 3 ст. 10 Закону про банкрутство.

Криворізькою північною ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області подано заяву про порушення справи про банкрутство відносно ПФ «САЛЬВЕ», в якій сума безспірних вимог кредитора визначена в розмірі 435182,03 грн.

Дослідивши додані до заяви документи, судом вставлено, що безспірними є вимоги ініціюючого кредитора в загальному розмірі 341769,15 грн., що підтверджуються постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.12.2010 у справі №2а-13677/10/0470 (стягнуто з боржника на користь місцевого бюджету 140096,12 грн., з яких 3412,88 грн. штрафних (фінансових) санкцій), постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.02.2012 у справі№2а/0470/1093/12 (стягнуто – 205085,91 грн.), виконавчими листами №2а-13677/10/0470 від 27.04.2011 і №2а/0470/1093/12 від 10.07.2012, які видані на виконання вказаних судових рішень, а також постановами Ленінського ВДВС Дніпропетровського МУЮ про відкриття виконавчого провадження від 12.04.2012 за виконавчим документом №2а-13677/10/0470 та від 06.08.2012 за виконавчим документом №2а/0470/1093/12.

Суд зауважує, що до складу цих вимог не включаються 3412,88 грн. штрафних (фінансових) санкцій, оскільки неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції не можуть бути покладені в основу заяви про порушення справи про банкрутство та бути підставою для порушення провадження у справі (ч. 3 ст. 10 Закону про банкрутство).

При цьому, кредитор належними доказами (в контексті приписів статті 10 Закону про банкрутство), не підтвердив безспірності решти своїх вимог (90000,00 грн.), виходячи із загальної суми вимог (435182,03 грн.), заявленої при подачі заяви про порушення справи про банкрутство.

Частина третя статті 10 Закону про банкрутство встановлює сукупний розмір вимог кредитора (кредиторів) не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, як базовий визначник неплатоспроможності боржника, який надає право ініціювати процедуру банкрутства.

Як встановлено судом, безспірні вимоги ініціюючого кредитора сукупно складають 341769,15 грн., що не перевищує трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, встановленої на 2014 рік, згідно із статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», а саме: 1218,00 грн. Ч 300 = 365400,00 грн.

Наразі кредитором належним чином підтверджено безспірність своїх вимог та неплатоспроможність боржника лише на суму 341769,15 грн., яка не перевищує трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, що, з огляду на приписи ч. 3 ст. 10 Закону про банкрутство, не може бути підставою порушення справи про банкрутство.

Оскільки одна з підстав, передбачених частиною третьою статті 10 Закону про банкрутство, відсутня – вимоги кредитора є меншими за триста мінімальних розмірів заробітної плати, суд відмовляє в порушенні провадження у справі про банкрутство.

Керуючись ч. 7 ст. 16 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст.ст. 41, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Відмовити в порушенні провадження у справі про банкрутство приватної фірми «САЛЬВЕ» (69041, м. Запоріжжя, вул. Кремлівська, 63-а; ідент. код – 25015020).

Копії ухвали надіслати: кредитору; боржнику; Ленінському ВДВС Дніпропетровського МУЮ; державному реєстратору Реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції (69096, м. Запоріжжя, вул. Бородинська, 1-а).

Суддя Т.М. Шевченко