Постанова № 40678689, 29.09.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 вересня 2014 року 08:42 № 826/12731/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А., розглянув в порядку скороченого провадження адміністративну справу, провадження в якій відкрито відповідно до ухвали суду від 02.09.2014 року,

за позовом

Управління Пенсійного фонду України в Солом’янському районі міста Києва

до

Публічного акціонерного товариства «Спеціалізоване монтажне управління № 24»

про

стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списками № 1, 2,-

вимога про що у позовній заяві ґрунтується на: викладених у позові обставинах; наявних в матеріалах справи розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 1 та № 2 за квітень-червень 2014 року з доказами їх вручення відповідачу, які є формою рішення на підставі яких заявлено вимогу про стягнення грошових коштів; картці особового рахунку відповідача станом на 19.09.2014; відомостях з ЄДР; поданій позивачем заяві про зменшення розміру позовних вимог (вх. від 24.09.2014 року), відповідно до якої УПФУ зазначає, що відповідачем сплачувались кошти в рахунок погашення визначеної у розрахунках заборгованості, однак частина цих коштів була зарахована Пенсійним фондом в рахунок погашення боргу по сплаті недоїмки за попередні періоди, а відтак залишок непогашеної відповідачем заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за спірний період становить 24 015,39 грн. (1 139,28 грн. по Списку № 1 та 22 876,11 грн. по Списку № 2).

Керуючись положеннями статті 46 Конституції України, статей 1, 3, 14 (п.1), 15, 17, 23, 58, 73, пунктом 2 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; п/п. «а», «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (щодо списку № 1 та списку № 2); абзацом 1 ст. 1, абзацом 4 п. 1 ст. 2, абзацом 3 п. 1 ст. 4 та статтею 3 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затв. постановою правління ПФУ від 19.12.2003 № 21-1; Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України 6 квітня 2011 року № 384/2011,

а також п. 7 Розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»,

враховуючи правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 25.09.2012 р. по справі № 21-293а12 (номер в ЄДРСР 26457792) щодо застосування норм матеріального права у справах зазначеної категорії,

розглянувши виходячи з вищенаведених приписів законодавства подані позивачем документи і матеріали, з’ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши та оцінивши заперечення відповідача,

суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та законними, у зв’язку з чим надані позивачем докази та повідомлені ним обставини є достатніми для прийняття рішення по справі в порядку скороченого провадження про задоволення адміністративного позову.

Разом з тим, судом приймається подана відповідачем заява про визнання позову, згідно якої відповідач зазначає, що спірна сума заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списками № 1 та № 2 сплачена підприємством у повному обсязі відповідно до доданих до заперечень платіжних доручень № 4308 від 08.09.2014 року на суму 10 867,89 грн. та № 4292 від 03.09.2014 року на суму 25 087,93 грн.

У той же час суд зазначає, що згідно з п. 10.11 розділу 10 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003, у разі, коли страхувальник має несплачені суми недоїмки, пені та фінансових санкцій та здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються шляхом перерозподілу такої сплаченої суми в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення.

До того ж, відповідно до п. 5.4 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум платежів, затвердженого Постановою Пенсійного фонду України № 21-2 від 27.09.2010, операції здійснюються в картках особових рахунків платників у хронологічному порядку. Облік надходження сум платежів у картках особових рахунків платників здійснюється в порядку календарної черговості настання строків сплати відповідних сум платежів.

Як вбачається з наявної у матеріалах справи картки особового рахунку станом на 19.09.2014 року, суми грошових коштів у розмірі 10 867,89 грн. та 25 087,93 грн., які сплачувались відповідачем в рахунок погашення визначеної у розрахунках заборгованості, частково зараховані Пенсійним фондом в рахунок погашення боргу по сплаті недоїмки за попередні періоди, по яким у відповідача обліковувалась заборгованість, у зв’язку з чим сума спірної заборгованості повністю не погашена.

Зокрема, із зазначеної деталізації платежів вбачається, що позивачем враховано всі кошти, які зазначені у платіжних дорученнях, які надані відповідачем до заяви про визнання позову.

Таким чином, дослідивши вищенаведені докази, які залучені до матеріалів справи, керуючись положенням законодавства про погашення суми недоїмки у порядку календарної черговості її виникнення, враховуючи інформацію з картки особового рахунку відповідача та детального розрахунку суми заборгованості, який наданий УПФУ разом із заявою про зменшення розміру позовних вимог, суд прийшов до висновку про наявність несплаченої суми заборгованості відповідача за квітень-червень 2014 року у розмірі 24 015,39 грн. (1 139,28 грн. по Списку № 1 та 22 876,11 грн. по Списку № 2).

Відтак, на підставі наведених вище норм законодавства та з урахуванням досліджених доказів, що зазначені вище та наявні у справі, керуючись положеннями ст.ст. 51, 69-71, 94, 160-162, ст.ст. 183-2, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Спеціалізоване монтажне управління № 24» (код ЄДРПОУ 04715664; юридична адреса: 03110, м. Київ, вул. Солом’янська, буд. 18-А; фактична адреса: 08623, Київська обл., Васильківський р-н, смт. Калинівка, вул. Щорса, 2-Б) на користь Управління Пенсійного фонду України в Солом’янському районі міста Києва (код ЄДР 26063727, адреса: 03151, м. Київ, вул. Керченська, 5-А) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списками № 1 та № 2 за період квітня-червня 2014 року у розмірі 24 015,39 грн. (двадцять чотири тисячі п'ятнадцять гривень 39 коп.), які зарахувати на р/р № 256023012613 в ГУ Ощадбанку по м. Києву та Київській обл., МФО 322669.

3. Постанова підлягає негайному виконанню на підставі ч. 1 ст. 256 та п. 8. ч. 6 ст. 1832 КАС України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ч 8 ст. 183-2, ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції по такій справі є остаточним і оскарженню не підлягає.

Суддя О.А.Кармазін