Постанова № 40678594, 15.09.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 вересня 2014 року 14:20 № 826/4950/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування"

до

Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області

про

визнання протиправними дій, скасування постанов від 24.03.2014 р. ВП №42631590 та ВП №42631658

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування", (надалі - позивач), звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області, (надалі - відповідач) про визнання протиправними дій, скасування постанов від 24.03.2014 р. ВП №42631590 та ВП №42631658.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані постанови винесені на підставі протиправних постанов, що оскаржені в судовому порядку.

Представник відповідача, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судові засідання не з’являвся, письмових заперечень на позовну заяву не подавав.

Необхідність у заслуховуванні свідка чи експерта у справі відсутня, так само, як і відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Приймаючи до уваги викладене, розгляд справи здійснюється у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

14.03.2014 р. відповідачем у виконавчому провадженні ВП №15981933 по примусовому виконанню Наказу №16/126, виданого 12.10.2009 р. Господарським районним судом Полтавської області, про стягнення з ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" в особі Управління з переробки газу та газового конденсату на користь ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" 207508,88 грн., з них 58185,53 грн. інфляційних, 132275,05 грн. пені, 17048,30 грн. річних, 2075,09 грн. державного мита, 10,26 грн. витрат на ІТЗ судового процесу, були прийняті:

- Постанова про стягнення з боржника виконавчого збору, якою з позивача стягнуто виконавчий збір у розмірі 20750,89 грн.;

- Постанова про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, якою з позивача стягнуто витрати на проведення виконавчих дій у сумі 51,87 грн.

14.03.2014 р. відповідачем прийнято Постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №15981933, п.2 якої виведено в окреме провадження Постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 14.03.2014 р. та Постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 14.03.2014 р.

24.03.2014 р. відповідачем були прийняті:

- Постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №42631590 по примусовому виконанню Постанови ВПВР УДВС ГУЮ у Полтавській області про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій ВП №15981933 від 14.03.2014 р.;

- Постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №42631658 по примусовому виконанню Постанови ВПВР УДВС ГУЮ у Полтавській області про стягнення з боржника виконавчого збору ВП №15981933 від 14.03.2014 р.

Вважаючи зазначені вище постанови про відкриття виконавчого провадження від 24.03.2014 р. такими, що порушують законні права та інтереси позивача, останній звернувся за їх захистом до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про виконавче провадження”, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) – це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі – рішення).

Частиною 1 ст. 6 ЗУ “Про виконавче провадження” визначено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Приписами ч. 2 ст. 25 Закону України “Про виконавче провадження” встановлено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника – у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України “Про виконавче провадження”, у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника – фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника – юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Положеннями ч.5 ст.41 Закону України “Про виконавче провадження” про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби. Зазначена постанова надсилається сторонам не пізніше наступного робочого дня після її винесення і може бути оскаржена ними до суду у десятиденний строк.

Згідно з ч.7 ст.28 Закону України “Про виконавче провадження”, у разі завершення виконавчого провадження з виконання рішення немайнового характеру та в разі закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтею 49 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня після завершення (закінчення) такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору.

Суд звертає увагу, що позивачем були оскаржені Постанова про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій ВП №15981933 від 14.03.2014 р. та Постанову про стягнення з боржника виконавчого збору ВП №15981933 від 14.03.2014 р. до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.05.2014 р. в адміністративній справі №826/4536/14 за позовом Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області про скасування постанов від 14.03.2014 року ВП № 15981933, а також визнання протиправними дій – у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2014 р. в адміністративній справі №826/4536/14 Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 травня 2014 року – скасовано та ухвалено нову постанову, якою адміністративний позов задоволено, визнано дії Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області щодо винесення постанов ВП №15981933 від 14.03.2014 року про стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій протиправними, скасувано постанови Головного управління юстиції у Полтавській області ВП №15981933 від 14.03.2014 року про стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій протиправними.

Враховуючи вищезазначене, зокрема, те, що оскаржувані постанови про відкриття виконавчого провадження від 24.03.2014 р. прийняті по примусовому виконанню Постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій ВП №15981933 від 14.03.2014 р. та Постанови про стягнення з боржника виконавчого збору ВП №15981933 від 14.03.2014 р., які в судовому порядку були визнанні незаконними та скасовані, суд приходить до висновку, що зазначені постанови про відкриття виконавчого провадження від 24.03.2014 р. ВП №42631590 та ВП №42631658 є протиправними, а тому підлягають скасуванню.

Згідно з ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження правомірності, прийнятих 24.03.2014 р.: Постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №42631590 по примусовому виконанню Постанови ВПВР УДВС ГУЮ у Полтавській області про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій ВП №42631590 від 14.03.2014 р.; Постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №42631658 по примусовому виконанню Постанови ВПВР УДВС ГУЮ у Полтавській області про стягнення з боржника виконавчого збору ВП №15981933 від 14.03.2014 р.

Позивачем надано суду достатні докази в обґрунтування позовних вимог.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Приймаючи до уваги викладене у сукупності, керуючись вимогами ст.ст. 69-71, ст.94, ст. 128, ст. ст. 158-163, ст. ст. 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області з винесення постанови ВП №42631590 від 24.03.2014 р. про відкриття виконавчого провадження.

3. Визнати протиправними дії Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області з винесення постанови ВП №42631658 від 24.03.2014 р. про відкриття виконавчого провадження.

4. Скасувати постанову Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області від 24.03.2014 р. ВП №42631590 про відкриття виконавчого провадження.

5. Скасувати постанову Управління державної виконавчої служби Головного Управління юстиції у Полтавській області від 24.03.2014 р. ВП №42631658 про відкриття виконавчого провадження.

6. Судові витрати в сумі 73,08 грн. (сімдесят три гривні вісім копійок) присудити на користь Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" (ідентифікаційний код 30019775) за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Ю.Т. Шрамко