Постанова № 40677805, 25.09.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

25 вересня 2014 року

(10 год. 20 хв.)

Справа № 808/5714/14

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Киселя Р.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за поданням: Бердянської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, просп. Праці, буд. 20, м. Бердянськ, Запорізька область, 71118

до: Приватного підприємства «Гліфада», вул. Лієпайська, буд. 78, м. Бердянськ, Запорізька область, 71100

щодо: стягнення коштів за податковим боргом.

10.09.2014 о 14 год. 20 хв. до Запорізького окружного адміністративного суду надійшло подання Бердянської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі – заявник) до Приватного підприємства «Гліфада» (далі – підприємство), в якому заявник просить стягнути кошти у сумі податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб у сумі 3863,07 грн. з рахунків платника податків у банку обслуговуючому підприємство на користь місцевого бюджету.

Заявник обґрунтував вимоги тим, що підприємство станом на 10.09.2014 має перед бюджетом новостворений податковий борг з орендної плати з юридичних осіб у сумі 3863,07 грн., який виник внаслідок не сплати самостійно узгоджених відповідачем сум податкового зобов’язання, визначеного в поданій податковій декларації з плати за землю від 06.03.2014 у розмірі 3863,07 грн.

Ухвалою від 10.09.2014 року було відкрито провадження в адміністративній справі, судове засідання призначене на 12.09.2014.

У судове засідання 12.09.2014 представники сторін не прибули.

12.09.2014 від заявника до суду надійшло клопотання про розгляд подання за відсутності його представника.

Ухвалою від 12.09.2014, оскільки станом на 12.09.2014 виклик підприємства за засобами його зв’язку, про які у суду наявна інформація, здійснити не вдалося, розгляд справи було відкладено на 25.09.2014.

25.09.2014 від заявника до суду надійшло клопотання про розгляд подання за відсутності його представника.

У судове засідання 25.09.2014 представник відповідача належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, не прибув.

Згідно з ч. 7 ст. 183-3 КАС України неявка сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду подання.

За таких обставин суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників сторін на підставі наявних матеріалів.

Враховуючи неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд на підставі ч. 1 ст. 41 КАС України не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд розглянувши матеріали та з’ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців підприємство 22.04.2004 зареєстроване в якості юридичної особи.

06.03.2014 підприємство подало заявнику податкову декларацію з плати за землю, якою визначило податкові зобов’язання з орендної плати за землю за 2014 рік на загальну суму 9290,16 грн., з щомісячним платежем в сумі 774,18 грн., в тому числі по строку сплати: 30.04.2014 - задекларовано до сплати 766,35 грн., 30.05.2014 - задекларовано до сплати 774,18 грн., 30.06.2014 - задекларовано до сплати 774,18 грн., 30.07.2014 - задекларовано до сплати 774,18 грн., 30.08.2014 - задекларовано до сплати 774,18 грн.

Отже загальна сума заборгованості підприємства з орендної плати за землю складає 766,35 грн. + (774,18 грн. х 4) = 3863,07 грн.

В наслідок не сплати самостійно узгоджених відповідачем сум податкового зобов’язання, визначених в поданій податковій декларації з плати за землю від 06.03.2014 за підприємством утворився податковий борг, який станом на 10.09.2014 складає 3863,07 грн., що підтверджується обліковою карткою підприємства та довідкою заявника.

Відповідно до пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Підпунктом 59.4. ст. 59 Податкового кодексу України визначено, що податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України визначено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

В матеріалах справи наявна копія корінця податкової вимоги від 12.05.2014 №716-25 на суму 766,35 грн., яка була отримана підприємством 16.07.2014, про що свідчить підпис на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

Вищенаведеними нормативними актами не передбачено направлення податкових вимог в інших випадках.

Пунктом 60.1 статті 60 Податкового кодексу України визначені обставини за наявності яких податкова вимога вважається відкликаною.

Оскільки підприємство не надало заперечень проти вимог заявленого подання, то у суду відсутні підстави вважати податкову вимогу від 12.05.2014 №716-25 відкликаною, крім того, наданою заявником обліковою карткою підприємства підтверджується, що податковий борг підприємства з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності повністю не погашений. Відтак, податкова вимога заявника від 12.05.2014 №716-25 є чинною.

За вимогами ч. 2 ст. 183-3 КАС України подання подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.

Згідно п.п. 57.1. ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У зазначені строки нараховані податкові зобов’язання не сплачено, тому згідно п.п. 14.1.175. ст. 14 Податкового кодексу України, це є податковим боргом; податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 285.1, п. 285.2 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Згідно з п. 286.2 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

У даному випадку, необхідна наявність сукупності обставин, які дають підставу для висновку щодо правомірності заявленого подання: сплив 60 днів з дня направлення податкової вимоги; виникнення податкового боргу. Відтак, судом встановлено, що обставини, які зумовили звернення заявника до суду із цим поданням виникли з 0 год. 00 хв. 10.09.2014, відтак, заявник звернувся з поданням до адміністративного суду у межах 24 годин з моменту виникнення обставин, що зумовлювали звернення до суду.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про наявність необхідної сукупності обставин, які дають підставу для висновку щодо правомірності заявленого подання, а саме: сплив 60-дненного строку з дня направлення податкової вимоги та виникнення податкового боргу.

Відповідно до п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

В пункті 95.4. ст. 95 Податкового кодексу України зазначено, що орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог та визнав подання таким, що підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 160, 163, 183-3 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Подання Бердянської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області – задовольнити.

Стягнути з рахунків платника податку - Приватного підприємства «Гліфада» (код ЄДРПОУ 32972968, адреса: просп. Праці, буд. 20, м. Бердянськ, Запорізька область, 71118) у банках, обслуговуючих цього платника податків, податковий борг по орендній платі з юридичних осіб в розмірі в сумі 3863,07 грн. (три тисячі вісімсот шістдесят три гривні 07 коп.) на розрахунковий рахунок 33212812700011, код б/к 13050200, отримувач – місцевий бюджет, код ЄДРПОУ - 38042560, банк – Бердянський УДКСУ ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Р.В. Кисіль