Ухвала суду № 40677663, 25.09.2014, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

[1]

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді - Корнієнко Т.Ю.,

суддів - Новова С.О.. Полтавцевої Г.А.,

секретаря судового засідання - Трончука М.Ю.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Тертичного О.А.,

обвинуваченого - ОСОБА_2

представника цивільного відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали кримінального провадження № 12013110000000291 за апеляційною скаргою представника потерпілої та цивільного позивача ОСОБА_4 на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 22 липня 2014 року відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, має на утримані сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, працюючого водієм Приватного акціонерного товариства «Київспецтранс» зареєстрованого: АДРЕСА_1, проживаючого: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушеннь, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

встановила:

Згідно з вироком Святошинського районного суду м. Києва від 22.07.2014 року ОСОБА_2 визнано винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 286 КК України та призначено йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на два роки. На підставі ст. 75, 76 КК України звільнено ОСОБА_2 від відбування основного покарання з випробуванням строком на 3 (роки) роки. На підставі п. «в» ст. 1, ст. 14 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 року (зі змінами від 06 травня 2014 року) звільнено ОСОБА_2 від відбування призначених за цим вироком основного та додаткового покарань.

Заявлений потерпілою ОСОБА_6 цивільний позов до ОСОБА_2, Приватного акціонерного товариства «Київспецтранс», Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином, задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 у відшкодування моральної шкоди - 50000 гривень. В задоволенні іншої частини заявлених ОСОБА_6 позовних вимог до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди - відмовлено.

Цивільний позов старшого прокурора відділу прокуратури м. Києва молодшого радника юстиції Давідяна О.Н. в інтересах держави, в особі Київської міської клінічної лікарні № 6 до ОСОБА_2 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілої в сумі 5138 гривень 88 копійок, цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 до Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія», Приватного акціонерного товариства «Київспецтранс» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, залишено без розгляду. ОСОБА_6 та прокурору роз'яснено їхнє право на звернення до суду з цивільними позовами в порядку цивільного судочинства, після набрання вироком суду законної сили.

Згідно з вироком, ОСОБА_2 21 березня 2013 року, приблизно в 12.15 годин, керуючи згідно подорожнього листа № 320205 технічно справним вантажним автомобілем марки «МАЗ-533702», державний номерний знак НОМЕР_1, який належить Приватному акціонерному товариству «Київспецтранс», розпочав рух заднім ходом по прибудинковій території від першого під'їзду будинку № 85 б-ру Вернадського в м. Києві в напрямку третього під'їзду вказаного будинку, не переконавшись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху. В цей час позаду вказаного автомобіля знаходилась пішохід ОСОБА_6 Водій ОСОБА_2 продовжуючи рух автомобілем заднім ходом, не дотримався безпечного інтервалу до пішохода ОСОБА_6, яка стояла праворуч від керованого ним автомобіля, внаслідок чого навпроти будинку № 85 по б-ру Вернадського в м. Києві вчинив на неї наїзд. Своїми діями ОСОБА_2 порушив правила безпеки дорожнього руху, а саме: не виконав вимоги п. 1.5, підпункт «б» п. 2.3, п.п. 10.1, 10.9, 13.1 та 13.3 Правил дорожнього руху України, згідно яких: дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків; для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим транспортом у дорозі; перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху; під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху; водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу; під час обгону, випередження, об'їзду перешкоди чи зустрічного роз'їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху.

У результаті даної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_6 згідно із висновком судово-медичної експертизи № 679/Е від 15 травня 2013 року заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: рани на переднє-зовнішній поверхні по всій довжині лівої гомілки поздовжнього напрямку з осадженими рваними краями, з наявністю відірваних від місця прикріплення та розчавлених м'язів гомілки, множинних уламків великогомілкової та малогомілкової кісток з пошкодженням судинно-нервових пучків; уламкових переломів проксимальної 1/2 великогомілкової та фрагментарного малогомілкової кістки на всьому протязі діалізу зі зміщенням уламків з вивихом лівої стопи до заду - відкритого перелому діалізів кісток лівої гомілки. Вказана травма супроводжувалась травматичним шоком тяжкого ступеня з падінням АТ до 40/0 мм.рт.ст. з частотою пульсу до 105 уд/хв, за життєвими показниками потребувала проведення ампутації лівої нижньої кінцівки на рівні середньої третини діалізу стегнової кістки. За ступенем тяжкості вищевказаний відкритий перелом діалізів кісток лівої гомілки відноситься до тяжкого тілесного ушкодження.

Порушення водієм ОСОБА_2 вимог п.п. 10.9, 13.1, 13.3, а також вимог п. 1.5, підпункт «б» п. 2.3, п. 10.1 Правил дорожнього руху України та заподіяння ОСОБА_6 тілесних ушкоджень знаходяться між собою у прямому причинному зв'язку.

Представник потерпілої та цивільного позивача ОСОБА_4, не оспорюючи правильність кваліфікації дій обвинуваченого, доведеність його вини та призначене покарання, проте не погоджуючись з рішенням суду в частині цивільного позову, подала апеляційну скаргу, в якій, просить вирок суду змінити та задовольнити цивільний позов у повному обсязі стягнувши на користь потерпілої: майнову шкоду в розмірі 5243,00 гривень ( п'ять тисяч двісті сорок три гривні 00 копійок) з ПАТ «Українська транспортна страхова компанія» ( код ЄДРПОУ 22945712), моральну шкоду в розмірі 200 000,00 гривень (двісті тисяч гривень 00 копійок) з ОСОБА_2, ПАТ «Київспецтранс» ( код ЄДРПОУ 02772037), розподіливши стягнення наступним чином: 5000,00 гривень з ПАТ «Українська транспортна страхова компанія» ( код ЄДРПОУ 22945712) і 195000,00 гривень з ПАТ «Київспецтранс» ( код ЄДРПОУ 02772037) та ОСОБА_2

В обґрунтуванні своїх апеляційних вимог, вказує на те, що суд, встановивши факт нанесення матеріальних збитків потерпілій ОСОБА_8 і, отримавши належне підтвердження завданих збитків, безпідставно залишив заявлені позовні вимоги потерпілої без задоволення, чим порушив норми чинного законодавства, які гарантують відшкодування потерпілому завданої йому матеріальної шкоди. Крім того вирішуючи питання про стягнення з обвинуваченого на користь потерпілої моральної шкоди, не врахував незворотність наслідків, що настали.

На апеляційну скаргу цивільні відповідачі ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» та ПрАТ «Київспецтранс» подали заперечення, що стосуються розподілу цивільної відповідальності між ними.

Іншими особами, які мають право на апеляційне оскарження, вирок суду не оскаржений.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення обвинуваченого ОСОБА_2 та представника цивільного відповідача ПрАТ «Київспецтранс», які заперечували проти поданої апеляційної скарги, пояснення прокурора на її підтримку, провівши судові дебати і заслухавши останнє слово обвинуваченого, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника потерпілої та цивільного позивача ОСОБА_4 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, тому висновки суду щодо обставин вчинення злочину, його правової кваліфікації, міри покарання та застосування амністії, за відсутності відповідних апеляційних скарг у данному провадженні, апеляційним судом не перевіряються, а перевіряряються лише висновки суду в частині цивільного позову.

Суд першої інстанції, встановивши, що своїми діями обвинувачений завдав потерпілій моральні страждання, моральну шкоду, та враховуючи характер та тривалість страждань, тяжкість завданих травм, істотність вимушених змін у її життєвих стосунках. частково задовольнив вимоги потерпілої про стягнення з обвинуваченого моральної шкоди в розмірі 50 000 гривень.

З огляду на матеріальний стан обвинуваченого, його відношення до скоєного, визнання ним позову про відшкодування шкоди в зазначеному розмірі, що він підтвердив під час апеляційного розгляду, колегія суддів погоджується з таким висновком.

Залишаючи без розгляду цивільні позови старшого прокурора відділу прокуратури м. Києва молодшого радника юстиції Давідяна О.Н. в інтересах держави в особі Київської міської клінічної лікарні № 6 до ОСОБА_2 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілої в сумі 5138 гривень 88 копійок, і позов потерпілої ОСОБА_6 до ПрАТ "Українська транспортна страхова компанія", ПрАТ "Київспецтранс" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, суд правильно зазначив про цивільно - правову відповідальність за причинення матеріальної та моральної шкоди власником джерела підвищеної небезпеки та страховою компанією і обгрунтовано послався на те, що питання правовідносин, які випливають з договірних стосунків із страховими компаніями потребують ретельного дослідження, включаючи правильне визначення суб'єктного складу сторін у спорі такої категорії, проведення складних розрахунків цивільно-правового характеру, з урахуванням франшизи, розрахунку відшкодування шкоди тощо, що не притаманно кримінальному процесу з урахуванням його специфіки та термінів судового розгляду.

Таке рішення суду не суперечить положенням ст.ст. 368, 374 КПК України, не порушує процесуальних прав цивільного позивача і не позбавляє її права на звернення до суду з цивільним позовом в порядку цивільного судочинства, після набрання вироком суду законної сили.

Крім того, за результатами розгляду апеляційної скарги в частині цивільного позову суд апеляційної інстанції, згідно п.3 ч.1 ст.408 КПК України може змінити вирок суду у разі зменшення сум, які підлягають стягненню, або збільшення цих сумм, якщо таке збільшення не впливає на обсяг обвинувачення і правову кваліфікацію кримінального правопорушення.

Оскільки судом першої інстанції рішення про стягнення матеріальної і моральної шкоди на користь потерпілої з відповідачів ПрАТ "Українська транспортна страхова компанія", ПрАТ "Київспецтранс" не було прийняте, а позовні вимоги в цій частині залишені без розгляду, колегія суддів позбавлена можливості в порядку ст.408 КПК України змінити судове рішення в цій частині, як і, відповідно до положень ст. 420 КПК України не наділена повноваженнями ухвалити свій вирок лише в частині вирішення цивільного позову.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

Вирок Святошинського районного суду м. Києва від 22 липня 2014 року відносно ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 286 КК України залишити без змін, а апеляційну скаргу представника потерпілої та цивільного позивача ОСОБА_4 - без задоволення.

Судді:

КорнієнкоТ.Ю. Новов С.О. Полтавцева Г.А.

[1] Справа № 11-кп/796/1044/2014 Головуючий у першій інстанції ОСОБА_12

Категорія КК: ч. 2 ст.286 Доповідач Корнієнко Т.Ю.