Ухвала суду № 40677300, 24.09.2014, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 751/7584/14 Провадження № 22-ц/795/1935/2014 Головуючий у I інстанції -Косач І. А. Доповідач - Мамонова О. Є.Категорія - цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2014 року м. ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

Головуючого -судді - Мамонової О.Є.,

суддів: Губар В.С., Позігуна М.І.

при секретарі: Мартиновій А.В.

з участю: позивачки ОСОБА_1, адвоката ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 05 серпня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання,

В С Т А Н О В И В:

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить змінити рішення суду першої інстанції в частині визначеного розміру присуджених до стягнення аліментів, встановивши розмір аліментів, які підлягають стягненню з ОСОБА_3 на період навчання сина у твердій грошовій сумі в розмірі 1500,00 грн. щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви і до досягнення дитиною 23 років, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

Оскаржуваним рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 05 серпня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково; стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на період навчання сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову з - 23 липня 2014 року і до закінчення навчання до - 30 червня 2017 року; стягнуто з ОСОБА_3 на користь Державного бюджету судовий збір в розмірі 243 грн. 60 коп.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції не врахував той факт, що відповідач дійсно працює водієм маршрутного таксі, однак з його слів отримує неофіційний дохід в розмірі 6000,00 грн. щомісяця, а підприємство для уникнення оподаткування сплачує працівникам мінімальну заробітну плату. Апелянт зазначає, що відповідач має значну заборгованість по сплаті аліментів і на теперішній час їх не сплачує, тому в даній ситуації відповідачу повинна бути встановлена фіксована грошова сума по сплаті аліментів.

У письмових запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_3 просить відхилити апеляційну скаргу ОСОБА_1 та залишити без змін рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивачки ОСОБА_1, яка підтримала апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи частково позов ОСОБА_1, суд першої інстанції врахував стан здоров'я та матеріальний стан відповідача, наявність на його утриманні малолітнього сина ОСОБА_5, 2009 року народження, постійне місце роботи та регулярний заробіток, та дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, у частці від його заробітку.

З таким висновком районного суду погоджується апеляційний суд, оскільки він ґрунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам чинного законодавства.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано 03 квітня 2000 року (а.с.11), від якого мають сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає разом з позивачкою ОСОБА_1, що підтверджується довідкою КП «Жек-13» Чернігівської міської ради від 18.07.2014 року (а.с.7).

ОСОБА_4 навчається на 1 курсі денної форми навчання за контрактом інституту історії, етнології та правознавства імені О.М. Лазаревського Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г.Шевченка IV рівня акредитації, термін навчання з 01.09.2013 року по 30.06.2017 року (а.с.6).

Відповідач ОСОБА_3 працює водієм третього класу ДП «Пассервіс» ВАТ «Чернігівавтосервіс», загальна сума його доходу за період з 01.01.2014 року по 19.05.2014 року за виключенням аліментів складає 6765,09 грн., що підтверджується відповідною довідкою про доходи №71 від 01.08.2014 року (а.с.34). На утриманні відповідача перебуває малолітній син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.28).

Відповідно до ч. 1 ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України у п. 20 постанови від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Як зазначено у ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 цього кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Проаналізувавши зазначені норми права та оцінивши в сукупності надані докази, суд першої інстанції правомірно виходив з того, що повнолітній син сторін ОСОБА_4 навчається на денній формі навчання на контрактній основі і у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги, та дійшов вірного висновку про необхідність стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліментів на період навчання сина у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісяця з урахуванням наявності на його утриманні малолітнього сина ОСОБА_5 та розміру доходу, який він отримує.

Доводи апелянта про те, що неофіційний дохід ОСОБА_3 становить 6000,00 грн. щомісяця апеляційний суд не бере до уваги, оскільки розмір доходів підтверджено належним та допустимим доказом зі сторони відповідача та, в свою чергу, не спростовано жодними доказами зі сторони позивача, а згідно ч.4 ст.60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Наявність у ОСОБА_3 заборгованості по сплаті аліментів на утримання сина ОСОБА_4 за виконавчим листом не впливає на вирішення даної справи по суті, оскільки предметом даного спору є стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання.

Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції та не дають підстав для його зміни, а тому апеляційну скаргу ОСОБА_1 необхідно відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 05 серпня 2014 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: