Рішення № 40677160, 17.09.2014, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/926/14

Єдиний унікальний № 742/2782/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2014 року

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді Білокур В.І., при секретарі Сірій І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Прилуки цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Національної акціонерної страхової компанії "Оранта" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяної дорожньо-транспортною пригодою, -

В С Т А Н О В И В :

18 вересня 2010 року близько 19 годин на 140км + 610м автодороги Київ-Суми-Юнакіївка в районі з"їзду на грунтову дорогу до дачного кооперативу "Урожай" сталася дорожньо-транспортна пригода, в ході якої відбулося зіткнення автомобіля марки MITSUSHI LANSER реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2, який рухаючись в напрямку м.Києва здійснював маневр обгону вантажного автомобіля, що рухався в попутному напрямку, та мопеда марки "ACTIVE-VIPER" під керуванням ОСОБА_3. В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пасажирка мопеда "ACTIVE-VIPER" ОСОБА_5 отримала тяжкі тілесні ушкодження у вигляді ЗЧМТ, забійна рана потиличної ділянки голови, від яких померла наступного дня. Потерпіла ОСОБА_5 на момент ДТП перебувала без мотошолома, вона була матір"ю позивачки ОСОБА_1.

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із зазначеним позовом вказуючи на те, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були водіями вищеназваних транспортних засобів під час ДТП 18.09.2010 року, автомобіль MITSUSHI LANSER реєстраційний номер НОМЕР_1 був забезпечений Полісом №ВС/5903648 обов"язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів в Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (далі-НАСК "Оранта").

Свої вимоги позивачка обгрунтовує тим, що внаслідок взаємодії кількох (вищеназваних) транспортних засобів як джерел підвищеної небезпеки їй було заподіяно матеріальної і моральної шкоди, а тому за правилами ст.1188 ЦК України та Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», позивач ОСОБА_1, за уточнених (зменшених) в судовому засіданні позовних вимог її представником-адвокатом ОСОБА_6, остаточно просить суд стягнути : - з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в солідарному порядку 100000 грн. моральної шкоди із-за безповоротної втрати рідної матері; - з НАСК "Оранта" страхове відшкодування в розмірі 2550грн. моральної шкоди та 8000 грн. матеріальної шкоди, що включає в себе витрати на лікування в Прилуцькій ЦМЛ, а також 1206 грн. витрат на ритуальні послуги (а.с.1-5).

В судовому засіданні :

Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат ОСОБА_6 підтримали позовні вимоги із наведених вище підстав, про що дали відповідні пояснення суть яких зводиться до того, що до цього часу в кримінальному провадженні №12013260210001683 слідчим СВ Прилуцькго МВ УМВС нікому із водіїв-учасників ДТП від 18.09.2010року (ОСОБА_2 та ОСОБА_3) не пред"явлено підозри у порушенні правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого, а тому, незалежно від цього та неустановлення ступеня вини водіїв-відповідачів, сторона позивача вважає необхідним задовольнити позовні вимоги до всіх 3-х відповідачів на підставі ст.ст. 1188ч.2, 1194 ЦК України та вимог Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі-Закон про страхування).

Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_7 в судовому засіданні у повному обсязі підтримала письмові заперечення на позовну заяву (а.с.47-53), про що надала відповідні пояснення та просить суд відмовити у задоволенні позову в частині, що стосується ОСОБА_2, суть заперечень зводиться до відсутності його (ОСОБА_2) вини у даній ДТП, що він повідомив про страховий випадок до страхової компанії, яка за правилами ст.27 Закону про страхування і повинна забезпечити страховий платіж унаслідок смерті потерпілої в розглядуваній ДТП. При цьому, сторна відповідача ОСОБА_2 не погоджується із визначеною позивачем сумою заподіяної моральної та матеріальної шкоди та вказує, що сприяла тяжким наслідкам у цій ДТП груба необережність самої потерпілої ОСОБА_5, яка на момент ДТП перебувала без мотошолома та отримала смертельні травми голови, що є порушенням п.6.1 Правил дорожнього руху України та згідно положень ст.1193 ЦК України також має бути врахованою судом для зменшення розміру позовних вимог, а також вказує про тяжке матеріальне становище його та сім"ї, в т.ч. понесення власних збитків від ДТП.

Представник відповідача Національна акціонерна страхова компанії "Оранта" в судове засідання не з"явився, надіславши дві заяви про розгляд справи за їх відсутності (а.с.40,97).

Вислухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши та проаналізувавши наявні у матеріалах справи письмові докази, суд приходить до висновку частково задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1, з таких підстав:

В судовому засіданні встановлено, що 18 вересня 2010 року на 140км + 610м автодороги Київ-Суми-Юнакіївка сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю автомобіля марки MITSUSHI LANSER реєстраційний номер НОМЕР_1 яким керував ОСОБА_2 та мопеда марки "ACTIVE-VIPER" під керуванням ОСОБА_3 Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди матір позивачки ОСОБА_5 отримала тяжкі тілесні ушкодження від яких померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року. По даному факту СВ Прилуцького МВ УМВС України в Чернігівській області в ході досудового розслідування в кримінальному провадженні, винних осіб на цей час не встановлено. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 автомобіля марки MITSUSHI LANSER реєстраційний номер НОМЕР_1 була застрахована у НАСК "Оранта" згідно полісу страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду заподіяну життю складає - 51000 грн. (а.с.8-20).

Суд, вирішуючи спірні правовідносини у даній справі керується положеннями ч.2 ст.1188 цього Кодексу про те, якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов"язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини. При цьому, суд враховує роз"яснення п.8 Постанови №4 від 01 березня 2013 року пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ про те, що шкода, завдана кількома особами, відшкодовується кожною з них у частці, завданій нею (у порядку часткової відповідальності). Особи, які спільно завдали шкоди, тобто завдали неподільної шкоди взаємопов'язаними, сукупними діями, або діями з єдністю наміру, несуть солідарну відповідальність перед потерпілими (статті 543, 1190 ЦК). У такому самому порядку відповідають особи, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, за шкоду, завдану внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки іншим особам. Коли шкоди завдано іншим особам (наприклад, пасажирам, пішоходам) особи, які спільно завдали шкоди, зобов'язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини (частина друга статті 1188 ЦК). При цьому солідарний боржник, який відшкодував спільно завдану шкоду, має право вимагати з кожного з інших завдавачів шкоди частку виплаченого потерпілому відшкодування. Оскільки боржник, який виконав солідарне зобов'язання, має право зворотної вимоги, тобто стає кредитором за регресним зобов'язанням до інших боржників, розподіл відповідальності солідарних боржників один перед одним (визначення часток) за регресним зобов'язанням здійснюється на загальних підставах за правилами статті 1191 ЦК, тобто у розмірі, що відповідає ступеню вини кожного з боржників.

За змістом ст.1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов»язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно ст.1.3 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» потерпілі - юридичні та фізичні особи, життю, здоров»ю та або майну яких заподіяна шкода внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з використанням транспортного засобу.

Статтею 22.1 вказаного Закону передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП життю, здоров»ю, майну третьої особи.

Статтями 23.1, 27 цього Закону передбачено, що шкодою, заподіяною життю та здоров»ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди є, в тому числі шкода, пов»язана із смертю потерпілого. Страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим) та здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання...

Стаття 26-1 Закону вказує на те, що страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.

Проте, суду не було надано безспірних доказів того, що страховою компанією відмовлялось у виплаті позивачу матеріальної шкоди і з яких підстав.

Тому суд, керуючись фактичними обставинами даної ДТП та вищенаведеними нормами діючого законодавства у відповідності до встановлених правовідносин сторін, вважає необхідним частково задовольнити позовні вимоги матеріального характеру, шляхом стягнення на користь позивачки з НАСК "Оранта" - 4113 грн. 84 коп. загальної суми страхового відшкодування, що включає в себе: 2550 грн. моральної шкоди, 1206 грн. витрат на ритуальні послуги, 357 грн. 84 коп. витрат на лікування потерпілої в Прилуцькій ЦМЛ, що підтверджується документально (а.с.20,24,55).

Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди, суд керується положеннями ст.ст.23,1167 ЦК України про те, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості, як зазначено в ч.2 ст.1167 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров"я внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки. Отже, керуючись вищенаведеним та враховуючи тяжкість наслідків, що настали для позивачки і її моральних страждань унаслідок безповоротної втрати рідної людини (матері), а також враховуючи грубу необережність самої потерпілої ОСОБА_5, яка на момент ДТП перебувала без мотошолома та отримала тяжкі травми саме в області голови, тим самим було порушено п.6.1 Правил дорожнього руху України, що згідно положень ст.1193 ЦК України враховується судом для зменшення розміру позовних вимог в цій частині. Тому, суд вважає надмірно заявленим позивачкою розмір відшкодування моральної шкоди (100000 грн.), на її користь необхідно стягнути загальну суму 50000 грн. моральної шкоди, зарахувавши 2550 грн. стягнення із НАСК "Оранта" в цій частині, тобто, остаточно стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у солідарному порядку 47450 грн. морального відшкодування на користь позивачки, виходячи з характеру правопорушення, обсягу заподіяної шкоди, з урахуванням засад розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідачів у рівних частках відповідно до задоволеної частини позовних вимог на підставі підпункту 2 пункту 1 частини другої ст.4 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 10, 15, 59, 60, 61, 88, 213- 215, 294 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" - 4113 (чотири тисячі сто тринадцять) грн. 84 коп. страхового відшкодування.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у солідарному порядку на відшкодування моральної шкоди - 47450 (сорок сім тисяч чотириста п"ятдесят) грн.

Стягнути з Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" в доход держави 81 грн. 20 коп. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 в доход держави 81 грн. 20 коп. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_3 в доход держави 81 грн. 20 коп. судового збору.

В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Чернігівської області через Прилуцький міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення рішення. Особи, які брали участь у розгляді справи, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий суддя Білокур В.І.