Постанова № 40676473, 22.09.2014, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/8681/14-а

Провадження № 2а/712/351/14

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2014 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого: судді – Романенко В.А.

при секретарі – Таран А.І.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси адміністративну справу за позовом ПАТ «Укрп’єзо» до Черкаської міської ради, третя особа: ТОВ Укр-Партнер-Інвест» про визнання протиправним та скасування рішення Черкаської міської ради, -

В С Т А Н О В И В:

ПАТ «Укрп’єзо» звернулося до суду з адміністративним позовом до Черкаської міської ради, третя особа: ТОВ Укр-Партнер-Інвест» про визнання протиправним та скасування рішення Черкаської міської ради, посилаючись на те, що ПАТ «Укрп’єзо» є правонаступником Державного підприємства заводу «Імпульс». Відповідно до державного акту на право постійного користування землею ЧР № 24-62. ДП завод «Імпульс» є землекористувачем 11,9 га землі, з яким 9,91 га знаходяться за адресою: м. Черкаси, вул.. Сумгаїтська, 10 (ділянка № 1 відповідно до плану зовнішніх меж землекористування, зазначеного в державному акті серія ЧР № 24-62).

Випадково дізнавшись з Єдиного державного реєстру судових рішень про рішення Черкаської міської ради № 9-334 від 24.03.2006 року, яким було вирішено надати товариству з обмеженою відповідальністю «Укр-Партнер-Інвест» в оренду на 49 років земельну ділянку площею 10000 кв.м. на розі вулиць Якубовського та Сумгаїтської у місті Черкаси під розташування та подальшу експлуатацію громадсько-торгівельного комплексу за рахунок землекористування ДП «Завод Імпульс» (справа № 910/20893/13, посилання: http://www.reyestr/court/qov/ua/Review/36705043), ПАТ «Укрп’єзо» звернулося до Черкаської міської ради про надання копії вищезазначеного рішення.

10.02.2014 року на адресу ПАТ «Укрп’єзо» надійшла відповідь з копією рішення Черкаської міської ради від 24.03.2006 року «Про надання товариству з обмеженою відповідальністю «Укр-Партнер-Інвест» земельної ділянки в оренду на розі вулиць Якубовського та Сумгаїтської».

Відповідно до п. 2 оскаржуваного рішення Черкаська міська рада вирішила надати ТОВ «Укр-Партнер-Інвест» земельну ділянку площею 10000 кв.м на розі вулиць Якубовського та Сумгаїтської в оренду на 49 років (без права передачі її в суборенду) під розташування та подальшу експлуатацію громадсько-торгівельного комплексу за рахунок землекористування ДП «Завод «Імпульс».

Пунктом 6 вищевказаного рішення Черкаська міська рада припинила ДП «Завод «Імпульс» право користування земельною ділянкою площею 10000 кв.м. на розі вулиць Якубовського та Сумгаїтської.

Позивач вважає, що рішення Черкаської міської ради від 24.03.2006 року № 9-334 є протиправними та підлягає скасуванню у зв’язку з наступним.

Черкаська міська рада всупереч вимогам ЗК України (без наявності підстав передбачених ст. 141 ЗК України) припинила право користування земельною ділянкою площею 10000 кв. м.

Відповідно до оскаржуваного рішення за цільовим призначенням земельну ділянку віднесено до земель промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

В державному акті на право постійного користування землею серія ЧP № 24-62 землю надано в постійне користування під виробничі, житлові та обслуговуючі будівлі та споруди.

В даному випадку відбулася зміна цільового призначення земельної ділянки з порушенням встановленого порядку.

На вказаній земельній ділянці знаходиться нерухоме майно, що належить позивачу на праві власності (підтверджується свідоцтвом про право власності на цілісний майновий комплекс).

Просять суд визнати причини пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом поважними. Визнати протиправним та скасувати рішення Черкаської міської ради від 24.03.2006 року № 9-334 «Про надання товариству з обмеженою відповідальністю «Укр-Партнер-Інвест» земельної ділянки в оренду на розі вулиць Якубовського та Сумгаїтської».

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог та просила застосувати строки адміністративної давності.

Представник третьої особи в судове засідання не з’явився, причини неявки суду не повідомив, з заявами та клопотаннями до суду не звертався. Відповідно до інформації Інформаційно-ресурсного центру ТОВ «Укр-Партнер-Інвест» знаходиться за адресою м. Київ, вул. Предславинська, 34-Б.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

В судовому засіданні встановлено, що ВАТ «Укрп’єзо» створено наказом Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України від 05 травня 1994 року № 681в, шляхом корпоратизації державного заводу «Імпульс».

Публічно акціонерне товариство «Укрп’єзо» є правонаступником Державного підприємства заводу «Імпульс».

У ч. 1 ст. 125 ЗК передбачено, що право власності на земельну ділянку та право постійного користування земельною ділянкою виникають після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації..

Згідно зі ст. 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою – це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Відповідно до державного акту на право постійного користування землею серія ЧР № 24-62, ДП завод «Імпульс» є землекористувачем 11,9 га земля яка знаходиться на розі вулиць Якубовського та Сумгаїтської» в м. Черкасах, та яка надана під виробничі, житлові і обслуговуючі будівлі та споруди. Даний акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 8.

Відповідно до рішення Черкаської міської ради від 24.03.2006 року № 9-334 «Про надання товариству з обмеженою відповідальністю «Укр-Партнер-Інвест» земельної ділянки в оренду на розі вулиць Якубовського та Сумгаїтської» надано товариству з обмеженою відповідальністю «Укр-Партнер-Інвест» земельну ділянку площею 10000 кв.м. на розі вулиці Якубовського та Сумгаїтської в оренду на 49 років (без права передачі її в суборенду) під розташування та подальшу експлуатацію громадсько-торгівельного комплексу за рахунок землекористування ДП «Завод «Імпульс».

Пунктом 6 вищевказаного рішення Черкаська міська рада припинила ДП «Завод «Імпульс» право користування земельною ділянкою площею 10000 кв.м. на розі вулиць Якубовського та Сумгаїтської в м. Черкасах.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» роз'яснено, що право постійного землекористування є безстроковим, на відміну від права оренди, і може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 ЗК України, перелік яких є вичерпним.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 149 ЗК земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної і комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади й органів місцевого самоврядування. Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

Відповідно до ч. 5 ст. 116 зазначеного Кодексу надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому ЗК.

За ст. 141 ЗК підставами припинення права користування земельною ділянкою, зокрема, є: добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; систематична несплата земельного податку або орендної плати.

В судовому засіданні представник відповідача пояснила, що підставою припинення ДП «Завод Імпульс» право користування земельною ділянкою відбулося на підставі ст. 41 ЗК України – добровільної відмови від права користування земельною ділянкою.

В судовому засіданні встановлено, що ПАТ «Укрп’єзо» є правонаступником майна Державного заводу «Імпульс», яке передано до його статутного фонду, в тому числі будівлі, споруди та інше нерухоме майно.

Відповідно до Свідоцтва про право власності від 31 серпня 2001 року ПАТ «Укрп’єзо» належить цілісний майновий комплекс по вул.. Сумгаїтській, 10 в м. Черкаси.

Позивач і на даний час користується спірною земельною ділянкою, відповідно до інформації Державної податкової інспекції ц м. Черкаси від 17.09.2014 року № 30490/23-01-15-0325 станом на 17.09.2014 року за даними ІС «Податковий блок» у ПАТ «Укрп’єзо» (код за ЄДРПОУ 14313889) заборгованість по земельному податку відсутня.

Відповідно до пояснень представника відповідача земельна ділянка не вилучалася з їхнього користування та згоди на вилучення неможливо надати, оскільки закінчився строк зберігання даних документів та вони були знищені.

Разом з тим, у відповідності до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При цьому згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Представником Черкаської міської ради не доведено, що була згода ПАТ «Укрп’єзо» на вилучення земельної ділянки. Суд зобов’язував представника Черкаської міської ради надати таку згоду, але вона відсутня.

Черкаська міська рада порушила вимоги ч. 2 ст. 149 ЗК України - вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень, та ст. 151 ЗК України щодо порядку погодження питань, пов’язаних з вилученням (викупом) та вибором земельних ділянок.

Відповідно до ч. 10 ст. 149 ЗК України за відсутності згоди на вилучення земельної ділянки дане питання вирішується в судовому порядку.

Черкаська міська рада не зверталася до суду про вирішення земельного спору.

Відповідно до п. 8 постанови пленуму Верховного суду України від 16.04.2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» вирішуючи спори про припинення права власності на земельну ділянку чи права користування нею, суди повинні враховувати, що орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування має право прийняти рішення про це лише в порядку, з підстав і за умов, передбачених статтями 140-149 ЗК (2768-14). У випадках, визначених цими нормами, припинення права власності на землю чи права землекористування провадиться за позовом відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування в судовому порядку, недодержання якого є підставою для визнання рішення цього органу та виданих державних актів недійсними. У разі пред'явлення до органу виконавчої влади або місцевого самоврядування позову про незаконність припинення права землекористування через відсутність судового рішення про вилучення земельної ділянки відповідач вправі пред'явити зустрічний позов про таке вилучення, а суд має розглянути його разом із первинним позовом.

28 березня 2006 року між Черкаською міською радою та ТОВ «Укр-Партнер-Інвест» укладено договір оренди землі, а саме земельної ділянки площею 10000 кв.м. на розі вулиць Якубовського та Сумгаїтській.

Крім того, рішенням Черкаської міської ради від 24.01.2013 року № 3-1577 припинено товариству з обмеженою відповідальністю «Укр-Партнер-Інвест» право користування земельною ділянкою на розі вулиць Якубовського та Сумгаїтської.

Відповідно до оскаржуваного рішення за цільовим призначенням земельну ділянку віднесено до земель промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

В державному акті на право постійного користування землею серія ЧP № 24-62 землю надано в постійне користування під виробничі, житлові та обслуговуючі будівлі та споруди.

Згідно до ч. 2, 3 ст. 20 ЗК України (в редакції на час прийняття оскаржуваного рішення), зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення. Зміна цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 2 Порядку зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, затвердженого постановою КМУ від 11.04.2002 року № 502 (діяв на час спірних правовідносин), зміна цільового призначення земельної ділянки проводиться за поданням заяви (клопотання) її власника до сільської, селищної, міської ради, якщо земельна ділянка розташована в межах населеного пункту, або районної адміністрації, якщо земельна ділянка розташована за межами населеного пункту. До заяви (клопотання) додаються: а) копія державного акта на право власності на земельну ділянку; б) для громадянина – власника земельної ділянки – копія паспорта (серія, номер паспорта, коли і ким виданий та місце проживання), для юридичної особи – власника земельної ділянки – копія статуту (положення) та копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи; в) документи щодо встановлених обмежень (обтяжень) та земельних сервітутів на використання земельної ділянки; г) обґрунтування необхідності зміни цільового призначення земельної ділянки із зазначенням її розміру.

Пунктом а) ч. 1 ст. 21 ЗК України (в редакції на час прийняття оскаржуваного рішення) передбачено, що порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам або юридичним особам.

У ст. 152 ЗК передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, зокрема шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування»та офіційному тлумаченню цієї статті, викладеному у рішенні Конституційного суду України від 16.04.09 року, № 7-рп.2009 «У справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.

Оскаржуване позивачем рішення Черкаської міської ради № 9-334 від 24.03.2006 року є актом ненормативного характеру (індивідуальним) актом, який повинен відповідати Конституції України та законам України.

Відповідно до ч. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або Законам України визнаються незаконними в судовому порядку. Таким чином, невідповідність акту органу місцевого самоврядування законам України є підставою для визнання його недійсним. Обов’язковою умовою визнання акту недійсним, є також порушення у зв’язку з його прийняттям, прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації.

Враховуючи зазначені положення законів, рішення Черкаської міської ради № 9-334 від 24.03.2006 року «Про надання товариству з обмеженою відповідальністю «Укр-Партнер-Інвест» не відповідає вимогам чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 102 КАС України процесуальний строк може бути поновлений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі у разі його пропущення з поважних причин.

В судовому засіданні встановлено, що ПАТ «Укрп’єзо» постійно користується земельною ділянкою, сплачує податки за землю та земельна ділянка не вилучалася.

Крім того з заяви про поновлення строків звернення до суду та в судовому засіданні представник позивача наполягав на тому, що про рішення Черкаської міської ради № 9-334 від 24.03.2006 року «Про надання товариству з обмеженою відповідальністю «Укр-Партнер-Інвест» дізнався з рішення Господарського суду м. Києва по справі № 910/20893/13 від 09.01.2014 року (повний текст підписаний 20.01.2014 року).

Суд вважає за необхідне поновити позивачу строк звернення до суду, оскільки право на звернення до суду і захист порушеного права гарантовано, навіть якщо особа пропустила строк звернення до суду, що підтверджується рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006 року та у справі «Перетяка та Шереметьев проти України» від 21.12.2010 року.

Враховуючи вищевикладене, аналізуючи зміст норм права, а також дослідивши в сукупності надані сторонами докази та матеріали справи, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення Черкаської міської ради № 9-334 від 24.03.2006 року «Про надання товариству з обмеженою відповідальністю «Укр-Партнер-Інвест» суттєво порушує права позивача, а тому вони підлягають поновленню.

Керуючись Конституцією України, ст. 2, 71, 69, 102, 104-106, 99, 102, 159-163 КАС України, ст.ст. 20, 21, 92, 116, 125, 141, 149, 151, 152 ЗК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Поновити ПАТ «Укрп’єзо» процесуальний строк встановлений законом.

Адміністративний позов задоволити.

Визнати незаконним та скасувати рішення Черкаської міської ради від 24.03.2006 року № 9-334 «Про надання товариству з обмеженою відповідальністю «Укр-Партнер-Інвест» земельної ділянки в оренду на розі вулиці Якубовського та Сумгаїтської.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення в порядку, передбаченому ст. 186 КАС України.

Головуючий: