Рішення № 40673535, 16.09.2014, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 1522/13012/12

Номер провадження 2/522/1724/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2014 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Шенцевої О.П.

за участю секретаря - Соболевої О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання недійсними договорів, поділ майна подружжя, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з позовом, що був уточнений, у якому просить суд визнати недійсними договори щодо відчуження автомобілів AUDI Q7 д/н НОМЕР_7, (№ куз. НОМЕР_9, № двиг. НОМЕР_10.) 2007р. та TOYOTA PRADO д/н НОМЕР_2, 2003р. (№ куз. НОМЕР_11, № двиг. НОМЕР_12) між ОСОБА_2 та ОСОБА_4; визнати недійсними договір щодо відчуження автомобілю MITSUBISHI PAJERO, д/н НОМЕР_8, 2005р., (№ куз. НОМЕР_13, № двиг. НОМЕР_14) між ОСОБА_2 та ОСОБА_3; поділити спільне майно подружжя, а саме автомобілі MITSUBISHI PAJERO, д/н НОМЕР_15, 2005р., № куз. НОМЕР_13, № двиг. НОМЕР_14, AUDI Q7 д/н НОМЕР_5, 2007р., № куз. НОМЕР_9, № двиг. НОМЕР_10, TOYOTA PRADO д/н НОМЕР_6, 2003р., № куз. НОМЕР_11, № двиг. НОМЕР_12, у рівних частках.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 позов не визнав та просив його задоволенні відмовити. ЗАПЕРЕЧЕННЯ

Відповідач ОСОБА_3 надав до суду заяву, у якій просив справу розглядати у його відсутності, позов визнає.

Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив, своєї думки щодо позову не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позову необхідно відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 03 березня 1995 року. 12.11.2009 року шлюб між сторонами було розірвано.

Згідно ч. 1 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності, а ст. 70 цього Кодексу встановлено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Сторони в період шлюбу придбали транспортні засоби AUDI Q7 д/н НОМЕР_7, (№ куз. НОМЕР_9, № двиг. НОМЕР_10.) 2007р., TOYOTA PRADO д/н НОМЕР_2, 2003р. (№ куз. НОМЕР_11, № двиг. НОМЕР_12), MITSUBISHI PAJERO, д/н НОМЕР_8, 2005р., (№ куз. НОМЕР_13, № двиг. НОМЕР_14), які зареєстровані на ім'я відповідача ОСОБА_2, але є об'єктами права спільної сумісної власності подружжя, тому позивачка має право на 1/2 частину цього майна.

Відповідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно частини першої ст. 50 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень, суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування".

Згідно ст. 59 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частини першої, другої ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

З матеріалів справи вбачається, що автомобіль MITSUBISHI PAJERO, д/н НОМЕР_15, 2005р., 30.09.2010 року знятий з обліку для реалізації на підставі довіреності ВРВ 151870 від 23.09.2010.року, 01.10.2010 року автомобіль зареєстрований на ім'я ОСОБА_3, автомобіль AUDI Q7 д/н НОМЕР_5, 2007р. - 16.07.2008 року знятий з обліку для реалізації на підставі заяви власника, 23.04.2010 року автомобіль зареєстрований на ім'я ОСОБА_4, автомобіль TOYOTA PRADO, д/н НОМЕР_6, 2003 р.виг. - 19.07.2008 року знятий реєстраційного обліку для реалізації на підставі заяви власника, 21.07.2008 року автомобіль зареєстрований на ім'я ОСОБА_4.

Як на підставу позову про визнання договору відчуження автомобілів недійсним позивачка посилається на те, що ці договір потребує нотаріального посвідчення і відповідач повинен був отримати від неї нотаріально посвідчену письмову згоду на укладення цього договору. Але суд вважає, що посилання позивачки на обов'язковість нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу транспортного засобу не ґрунтуються на законі, оскільки чинне законодавство не містить вимог щодо обов'язкового нотаріального посвідчення договору відчуження транспортного засобу.

Крім того, довідка-рахунок, не є договором купівлі-продажу, оскільки не містить істотних умов договору, які є необхідними для договорів даного виду.

Враховуючи викладене, суд вважає необхідним відмовити їй в позові, що не позбавляє позивачку права на оспорювання цього договору з інших підстав.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 213-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя

16.09.2014