Справа № 522/15756/13-ц
Провадження номер 2/522/22020/14
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 вересня 2014 року Приморський районний суд м. Одеси в складі:
головуючої судді Шенцевої О.П.,
при секретарі Соболевій О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 кредитної заборгованості у розмірі 90 063,81 Євро, в еквіваленті по курсу НБУ станом на 13.05.2013 року складає 945 562,37 гривень за кредитним договором та витрат по сплаті державного мита у сумі 3 441,00 грн.
Представник позивача у судову засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідачі у судове засідання не з'явилися, повідомлялися належним чином, про причини неявки суду не повідомили. Згідно ст.169 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідачів, повідомлених належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів. Зі згоди представника позивача на підставі ст.224 ЦПК України суд розглядає справу з винесенням заочного рішення.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що 22.06.2005 року між відповідачем ОСОБА_2 і позивачем було підписано кредитний договір № 014/0054/74/346 про надання кредиту в сумі 81 500,00 Євро на строк з 22.06.2005 року по 22.06.2025 року.
У якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між позивачем та ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 були укладені договори поруки, згідно яких відповідачі на добровільних засадах взяли на себе зобов'язання відповідати по зобов'язаннях ОСОБА_2, які виникають з умов кредитного договору.
Відповідно п. 2.1. договорів поруки від 22.06.2005 року, у випадку невиконання або неналежного виконання боржником взятих на себе зобов'язань по кредитному договору, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 несуть солідарну відповідальність перед кредитором на всю суму заборгованості, встановлену на момент подання вимоги, включаючи сплату основного боргу за кредитним договором, нарахованих відсотків за користування кредитом та неустойки, відшкодування збитків.
Згідно кредитного договору № 014/0054/74/346 від 22.06.2005 року позивач повністю та в строки не виконав зобов'язання по даному договору.
Проте відповідач на порушення умов кредитного договору своєчасно й у повному обсязі не погашав кредит та не сплачував відсотки за користування коштами.
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором, наданого позивачем станом на 29.05.2013 року борг відповідачів перед позивачем складає 48 950,13 Євро, в еквіваленті по курсу НБУ станом на 13.05.2013 року складає 945 562,37 гривень.
Перерахунку розміру вимог позивач не надав.
На момент розгляду справи доказів погашення кредиту та сплати відсотків, пені у суду не має.
За таких обставин суд вважає вимоги позивача про стягнення всієї суми заборгованості обґрунтованими та такими, що відповідають умовам договору та ст.1050 ЦК України.
Пунктом 1 ст.1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Отже, згідно з ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлено зобов'язання позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.
Відповідно до ч.1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, відповідно до ч.3 цієї статті, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Відповідно до ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (ч.1), поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків (ч.2).
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов кредитного договору та Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Крім того, у судовому засіданні доведено, що внаслідок невиконання відповідачем кредитного договору позивач поніс додаткові витрати по сплаті державного мита у розмірі 3 441,00 грн.
Після всебічного, повного дослідження й оцінки наявних матеріалів та обставин справи суд дійшов висновку щодо необхідності задоволення позовних вимог, вважає їх обґрунтованими і доведеними позивачем та такими, що знайшли своє підтвердження у судовому засіданні.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 208-209, 213-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 530, 549, 550, 554, 612,625, 626, 629, 1048, 1050,1054, 1055 ЦК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 (іпн. НОМЕР_1), ОСОБА_3 (іпн. НОМЕР_2), ОСОБА_4 (іпн НОМЕР_3), ОСОБА_5 (іпн. НОМЕР_4) на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (65000 м. Одеса вул. Садова, 10, р/р 2009949, МФО 328351, Код ЄДРПОУ 23876031) заборгованість за кредитом в загальній сумі 945 562,37 гривень, у тому числі заборгованість по кредиту - 815 548,22 грн., заборгованість по сплаті відсотків - 51 793,75 грн., пеню за порушення графіку повернення кредиту та відсотків - 78 220,40 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 (іпн. НОМЕР_1) Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на користь судові витрати в сумі 860,25 гривень.
Стягнути з ОСОБА_3 (іпн. НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» судові витрати в сумі 860,25 гривень.
Стягнути з ОСОБА_4 (іпн НОМЕР_3) Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на користь судові витрати в сумі 860,25 гривень.
Стягнути з ОСОБА_5 (іпн. НОМЕР_4) на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» судові витрати в сумі 860,25 гривень.
Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня його проголошення.
Суддя
16.09.2014
Судове рішення № 40673463, Приморський районний суд м. Одеси було прийнято 16.09.2014. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 522/15756/13-ц. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: