Рішення № 40673127, 10.09.2014, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 1512/2-32/11

Провадження № 2/520/1752/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.2014 року

Київський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого - судді Літвінової І.А.

секретарі судового засідання - Марінгос І.О., Козак А.В., Варгаракі С.М., Ганєв А.Е., Шепітко П.І., Мельничуковська К.В., Федак С.І., Непомнющий М.М., Бродецька Т.В., Харитонова І.С., Хіхлуха О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розподіл спільного майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 пред'явив позов до ОСОБА_3, яким просив розірвати шлюб, укладений 14 листопада 1988 року у Відділі реєстрації актів громадянського стану виконкому Одеської міської ради, актовий запис № 1247 між ним та ОСОБА_3; розподілити нерухоме майно подружжя, визнавши за ОСОБА_4 право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 69, 0 кв.м.; визнати за ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку площею 0, 0566 га, розташовану на землях, які перебувають у відані Кароліно-Бугазької сільради Овідіопольського району Одеської області, надану для ведення садівництва, склад угідь: рілля 0,0566 га, що знаходиться в АДРЕСА_2, а також на земельну ділянку площею 0,1315 га (ріллі 0,1195 га, під господарськими будівлями і дворами - 0,0120 га, кадастр № 51211081400:02:003:0247), яка розташована на території Одеської області, Біляївського району в АДРЕСА_3, надану для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель.

Ухвалою суду від 20.01.2010 року (головуюча суддя - Бжассо Н.В.) цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та розподіл подружнього майна роз'єднана у два самостійних провадження. Справі про розподіл майна подружжя залишений номер справи 1086/2010 рік; матеріали справи про розірвання шлюбу виділені в окреме провадження та розглянуті судом.

Ухвалою суду від 09.03.2010 року (головуюча суддя - Бжассо Н.В.) прийнята до спільного розгляду зустрічна позовна заява ОСОБА_3 до ОСОБА_2, якою, з урахуванням уточнень, ОСОБА_3 просила суд поділити рухоме та нерухоме майно подружжя.

Після перерозподілу справи іншому складу суду, у зв'язку із припиненням повноважень попереднього головуючого по справі, ухвалою суду від 01.11.2012 року позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розподіл подружнього майна та зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розподіл спільного майна подружжя - залишено без розгляду.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 17.06.2013 року ухвалу Київського районного суду міста Одеси від 01.11.2012 року в частині залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та розподіл подружнього майна скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою судді від 06.08.2013 року цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розподіл спільного майна подружжя прийнята до провадження та продовжена розглядом.

Під час розгляду справи позивач викладені у позовній заяві вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити, визнавши за ним право власності на трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 69, 0 кв.м., в тому числі житловою площею 39, 0 кв.м., а за відповідачем ОСОБА_3 - право власності на земельну ділянку, площею 0,0566га, розміщену на землях, які перебувають у віданні Кароліно-Бугазької сільради Овідіопольського району Одеської області, надану для ведення садівництва, склад угідь: рілля - 0,0566 га, що знаходиться в АДРЕСА_2 (кадастровий номер земельної ділянки 5123781500:02:001:0449).

Представник відповідача просила суд розподілити нерухоме майно подружжя між сторонами в рівних частках, визнавши право власності сторін по ? частки на вказані квартиру та земельну ділянку.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін та їх представників, суд встановив наступне.

14 листопада 1988 року Відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Одеської міської ради зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, актовий запис № 1247, який в подальшому було розірвано, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу від 18.09.2010 р. НОМЕР_3.

Під час перебування у шлюбі сторонами було придбано нерухоме майно.

Так, 29 серпня 2001 року за нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу ОСОБА_1 продав, а ОСОБА_2 купив трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 69, 0 кв.м., в тому числі житловою площею 39, 0 кв.м.

10 серпня 2007 року за нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу земельної ділянки ОСОБА_6 продала, а ОСОБА_3 купила земельну ділянку, площею 0,0566га, розміщену на землях, які перебувають у віданні Кароліно-Бугазької сільради Овідіопольського району Одеської області, надану для ведення садівництва, склад угідь: рілля - 0,0566 га, що знаходиться в АДРЕСА_2.

Право власності на вказану земельну ділянку зареєстровано за ОСОБА_3 у відділі земельних ресурсів у Овідіопольскому районі, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку від 06.03.2008 року.

Крім цього, 13 липня 2005 року за нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу ОСОБА_7 продав, а ОСОБА_3 купила земельну ділянку площею 0,1315 (ріллі - 0,1195 га, під господарськими будівлями і дворами - 0,0120 га, кадастровий номер 5121081400:02:003:0247), розташовану за адресою: АДРЕСА_3 (двадцять сім), надану для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель.

Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 27.12.2012 року по цивільній справі № 1506/1715/2012 позов ОСОБА_7 до ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_2, приватний нотаріус Біляївського районного нотаріального округу ОСОБА_8 про визнання недійсним договору купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки, розташованої за адресою АДРЕСА_3 задоволено.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 16.07.2014 року рішення Біляївського районного суду Одеської області від 27 грудня 2012 року залишено без змін.

За правилами ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

Частиною 1 ст. 70 СК України передбачено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 домовленості щодо поділу спільного майна не досягли, шлюбний договір між сторонами не укладався.

Згідно з ст. 71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Отже, вказаними нормами права передбачена презумпцію віднесення придбаного під час шлюбу майна до спільної сумісної власності подружжя.

Судом не приймаються доводи позивача про придбання останнім квартири за адресою: АДРЕСА_1 за власні кошти, оскільки належними та допустимими докази це не підтверджено.

Вирішуючи спори між подружжям про майно, суди повинні встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясувати джерело і час його придбання. До складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб (п. п. 23, 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»).

Судом не встановлені обставини, які у відповідності до ч. 2 ст. 70 СК України можуть бути підставами для відступлення від засад рівності часток подружжя при поділі майна.

Керуючись ст.ст. 60, 70, 71 Сімейного кодексу України; ст.ст. 11, 60, 61, 88, 157, 209, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розподіл майна подружжя задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) право власності на ? трьохкімнатної квартири АДРЕСА_1, загальною площею 69, 0 кв.м., в тому числі житловою площею 39, 0 кв.м.

Визнати за ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) право власності на ? трьохкімнатної квартири АДРЕСА_1, загальною площею 69, 0 кв.м., в тому числі житловою площею 39, 0 кв.м.

Визнати за ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) право власності на ? земельної ділянки, площею 0,0566га, розміщену на землях, які перебувають у віданні Кароліно-Бугазької сільради Овідіопольського району Одеської області, надану для ведення садівництва, склад угідь: рілля - 0,0566 га, що знаходиться в АДРЕСА_2 (кадастровий номер земельної ділянки 5123781500:02:001:0449).

Визнати за ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) право власності на ? земельної ділянки, площею 0,0566га, розміщену на землях, які перебувають у віданні Кароліно-Бугазької сільради Овідіопольського району Одеської області, надану для ведення садівництва, склад угідь: рілля - 0,0566 га, що знаходиться в АДРЕСА_2 (кадастровий номер земельної ділянки 5123781500:02:001:0449).

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 держмито в сумі 150 (сто п'ятдесят) гривень та витрати на ІТЗ в сумі 60 (шістдесят) гривень.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Київський районний суд м. Одеси шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Літвінова І. А.