Вирок № 40668503, 30.09.2014, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

№12014050290000023

№263/5071/14к

№ 1-кп/263/316/2014

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2014 року м. Маріуполь

Жовтневий районний суд м. Маріуполя в складі:

головуючого - судді Соловйова О.Л.,

при секретарі - Чертової О.С.,

за участю прокурора - Рябушка С.А.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

захисника - ОСОБА_2,

потерпілої - ОСОБА_3,

представника потерпілої - ОСОБА_4,

представника цивільного відповідача - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за обвинуваченням

ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Струтинка Липовецького району Вінницької області, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, не працюючого, раніш не судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

27.01.2014 року, приблизно о 17:30 годині, ОСОБА_1, керуючи технічно справним автобусом «Атаман А-09302» реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить на праві власності ТОВ «Богдан-Лізинг», рухався по проїжджої частині пр-ту Металургів в Жовтневому районі м.Маріуполя, зі сторони пр-та Леніна в напрямку бул.Шевченко. Наближуючись до нічного розважального закладу «Фараон» проявив неуважність та необережність, в порушення вимог п.18.1 Правил дорожнього руху України, не переконавшись в безпеці подальшого руху, перебуваючи в зоні дії пішохідного переходу, перед яким транспорт, що рухався по сусідній полосі почав зупинятись, незважаючи на це продовжив рух та здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_3, яка переходила проїжджу частину пр-ту Металургів зліва - направо по відношенню до напрямку руху автобуса. В результаті наїзду потерпілій ОСОБА_3 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді: рани в правій лобовій області, тупої травми правого ока, субконьюнктивального крововиливу правого ока, закритої черепно-мозкової травми, забиття головного мозку з субарахноидальним крововиливом, які за ступенем тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, як таки, що потягли за собою тривалий розлад здоров'я на термін понад 21 день.

Обвинувачений ОСОБА_1 винним себе визнав повністю та суду пояснив, що знаходячись в трудових взаємовідносинах в ПАТ «Маріуполь-Авто» здійснював рух у важких метеорологічних умовах, а саме: хуртовина у темний час доби. Наближуючись до нічного клубу «Фараон», побачив, як на сусідній полосі в попутному напрямку рухався позашляховик, який почав пригальмовувати. Враховуючи відсутність перешкод для подальшого руху, з попередньою швидкістю продовжив свій рух, але на відстані 1-2 м зі сторони передньої частини автомобіля вийшла дівчина, яка швидким кроком намагалась перейти проїжджу частину дороги. Застосувавши екстрене гальмування зіткнення уникнути не вдалось, та передньою правою частиною припустив наїзд на пішохода, яка внаслідок удару втратила свідомість. Щиро кається у вчиненому, просить суворо не карати, та не застосовувати додаткове покарання у вигляді позбавлення прав керування, оскільки професія водія є єдиним джерелом доходу. Позовні вимоги потерпілої визнає, але вважає, що вони повинні бути розподіленні між страховою компанією та підприємством, з яким перебував у трудових відносинах.

Потерпіла ОСОБА_3 під час судового розгляду справи, неодноразово уточнювала позовні вимоги, за останньою редакцією яких, наполягала на стягненні майнової шкоди у розмірі 20 324грн. 36коп. та компенсації моральної шкоди у розмірі 20 000грн.

Представник потерпілої ОСОБА_4 уточненні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив розподілити стягнення між цивільними відповідачами по справі.

Представник цивільного відповідача ТОВ «Богдан-Лізинг» ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилась, надіславши до суду відгук, згідно до якого позовні вимоги не визнає, з приводу наявності цивільно-правової угоди фінансового лізингу, яка уповноважує ПАТ «Маріуполь-Авто» відповідати за шкоду заподіяну транспортним засобом, який переданий у платне використання за договором.

Представник цивільного відповідача ПАТ «Маріуполь-Авто» ОСОБА_5 позовні вимоги до підприємства вважав безпідставними, оскільки втрачений заробіток та регламенті виплати у зв'язку зі стійкою втратою працездатності, проводяться за рахунок страхового відшкодування відповідно до ст.26 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». В задоволені позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди з підприємства просив відмовити, оскільки компенсація моральної шкоди повинна бути розподілена між страховою компанію та винною особою.

Відповідно до заяви голови правління ПрАТ «Європейський страховий союз» ОСОБА_7, страхова компанія не заперечує проти стягнення майнової шкоди за умови, обґрунтування та наявності доказів завдання певного розміру шкоди потерпілій.

Враховуючи покази обвинуваченого, а також те, що він не оскаржує фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні інших доказів у справі, розуміє неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду не має сумнівів в добровільності та правдивості його позиції, тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого, а також дослідженням даних, які характеризують особу винного та обґрунтовують позовні вимоги потерпілої, при цьому інші учасники процесу проти цього не заперечували.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує, як вчинення порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що причинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто правопорушення, передбачене ч.1 ст.286 КК України.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують чи обтяжують його покарання.

Відповідно до ч.3 ст.12 КК України обвинувачений ОСОБА_1 вчинив злочин невеликої тяжкості, необережної форми вини.

Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він до кримінальної відповідальності притягається вперше, на обліку у лікарів: психіатра та нарколога не перебуває, за місцем мешкання та колишньої роботи характеризується з позитивної сторони.

Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд визнає щире каяття та активне сприяння у розкритті злочину.

За результатами судового розгляду, обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1, відповідно до вимог ст. 67 КК України, не встановлено.

Із врахуванням ступеня тяжкості скоєного злочину, особи обвинуваченого ОСОБА_8, обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання, скоєння злочину та відношення до скоєного, суд вважає достатнім та справедливим призначення покарання у вигляді штрафу визначивши його у мінімальних розмірах передбачених санкцією статті. Призначення додаткового покарання у вигляді позбавлення прав керування транспортними засобами, суд вважає недоцільним, оскільки професія водія для ОСОБА_1 є єдиним джерелом доходів.

Вирішуючи питання обґрунтованості заявлених позовних вимог, суд керується вимогами ч.1 ст.1195 ЦК України, якою передбачено, що фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати або зменшення професійної або загальної працездатності.

Відповідно до п.26.3 ст.26 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у випадку коли страховику (МТСБУ) не надані документи, що підтверджують розмір шкоди, пов'язаної із стійкою втратою працездатності потерпілим, або цей розмір є меншим, ніж мінімальний розмір, визначений відповідно до пункту 26.2 цієї

статті, страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування в розмірі,

визначеному у пункті 26.2 цієї статті. Зазначений пункт статті Закону регламентує мінімальний розмір страхового відшкодування

(регламентної виплати) за шкоду, пов'язану із стійкою втратою

працездатності потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у разі встановлення III групи інвалідності - 12 мінімальних

заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на дату

настання страхового випадку.

Розмір мінімальної заробітної плати на 2014 рік затверджено Законом України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" від 16.01.2014 року N 719-VII. на рівні 1218 грн. З огляду на наведене, мінімальний розмір страхового відшкодування

за шкоду, пов'язану із стійкою втратою

працездатності при визначенні потерпілому внаслідок ДТП ІІІ групи інвалідності, становить 14 616грн.

За інформацією наданою в.о. заступника директора - начальника Управління мотивації праці ПАТ «МК «Азосталь» ОСОБА_9, сума втраченого заробітку потерпілої ОСОБА_3 за період з січня по травень 2014 року складає 5718 грн. 36 коп.

Приймаючи до уваги, що вищенаведеними вимогами Закону визначена мінімальний розмір страхового відшкодування за шкоду, пов'язану зі стійкою втратою працездатності, який перевищує суму втраченого заробітки майже втричі, суд вважає за доцільне провести стягнення у розмірі 14 616 грн. зі страхової компанії.

Визначаючи розмір компенсації моральної шкоди, суд виходить з характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, а також погіршення здібностей потерпілої, яка в судовому засіданні довела, що з приводу травм отриманих в наслідок ДТП була вимушена залишити місце роботи, оскільки через погіршення зору, за медичними рекомендаціями їй протипоказана робота станочником. З урахуванням необережної форми вини, фактичних обставин правопорушення та поведінки винної особи після вчинення ДТП, який не намагався уникнути відповідальності, залишався на місці події та вжив необхідних заходів для виклику швидкої допомоги, термін перебування потерпілої на лікуванні та стан її здоров'я, суд вважає, обґрунтованою та справедливою компенсування моральної шкоди у розмірі 1000грн.

Розподіляючи стягнення моральної шкоди серед цивільних відповідачів по справі, суд виходить з вимог ст.26-1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» згідно до яких, страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю. Ліміт відшкодування моральної шкоди страховою компанією в даному випадку дорівнює 730 грн. 80 коп., у зв'язку з чим залишок її компенсації у розмірі 269 грн. 20 коп., відповідно до ст.1167 ЦК України, підлягає стягненню з винної особи.

Запобіжний захід ОСОБА_1 не обирався, речові докази, та судові витрати по справі відсутні.

Керуючись ст. ст. 371, 374 КПК України, -

З А С У Д И В:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 200 (двісті) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) грн.00 коп. без позбавлення прав керування транспортними засобами.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий союз», який знаходиться за юридичною адресою: 01001, Київ вул. Володимирська 7 оф.1 (р/р26504056100910 в ПАТ «Приватбанк», філія «Київ-Сіті» МФО380775, код ЄДРПОУ 33552636) на користь ОСОБА_3, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 страхове відшкодування пов'язане із стійкою втратою працездатності у розмірі 14 616 грн. та компенсацію моральної шкоди у розмірі 730 грн. 80 коп., а всього 15 346грн. 80 коп.

Стягнути с ОСОБА_1 ( ІПН НОМЕР_2), який мешкає за адресою:АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_3, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 компенсацію моральної шкоди у розмірі 269 грн. 20 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_3 - відмовити.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд міста Маріуполя шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.

Суддя О.Л. Соловйов